«НІБУЛОН» збудує перевантажувальні термінали в Запорізькій та Дніпропетровській областях

В рамках реалізації цієї програми, генеральний директор компанії «НІБУЛОН» Олексій Вадатурський разом з провідними фахівцями компанії у галузях будівництва та гідротехнічних споруд, енергетики, екології, земельних відносин відвідав з робочими візитами Запорізьку та Дніпропетровську області.

Головною темою робочої наради з головою Запорізької облдержадміністрації Костянтином Брилем стало майбутнє будівництво нового перевантажувального термінала у с. Тернівка Вільнянського районую Зокрема, були обговорені питання процедури землевідведення, енергозабезпечення, необхідність проведення днопоглиблювальних робіт та інші.

В ході зустрічі з керівництвом Дніпропетровської ОДА обговорювалися питання будівництва 2-х об’єктів зернової інфраструктури. Незабаром відбудеться вже розширена нарада з обговорення усіх питань щодо реалізації інвестиційної програми компанії «НІБУЛОН»  в регіоні.

"В Запорізькій та Дніпропетровській областях вже проводиться велика робота з відновлення дорожнього покриття на автошляхах. Але реалізація нашої інвестиційної програми,  допоможе їм кардинально вирішувати цю проблему. Адже головна мета програми -  розвантаження та збереження автомобільних шляхів України завдяки переорієнтації вантажів на внутрішні водні шляхи. Щорічно ми транспортуємо понад 2 мільйони тонн зернових вантажів річками. Наступного маркетингового року ми плануємо транспортувати Дніпром 3 мільйони тонн збіжжя, а отже розвантажимо українські дороги на понад 125 тисяч вантажівок та заощадимо бюджетні кошти на ремонті доріг. Тож саме така плідна та конструктивна співпраця влади з інвесторами є прикладом  того, як на ділі потрібно вирішувати нагальні проблеми, - зауважив генеральний директор компанії «НІБУЛОН».

Таким чином, до початку збору нового врожаю 2018 року «НІБУЛОН» збудує ще 2 об’єкти в Запорізькій та Дніпропетровській областях. Нові підприємства будуть збудовані за рахунок коштів Європейського інвестиційного банку та Європейського банку реконструкції та розвитку.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Хто з агросектора потрапив до ТОП-100 найбільших платників податків

Про це повідомляє УНН з посиланням на інформацію Державної фіскальної служби.

Очолюють рейтинг виробники тютюнових виробів: "Прилуки", "ФІЛІП МОРРІС УКРАЇНА" і "ДЖЕЙ ТІ ІНТЕРНЕШНЛ УКРАЇНА". Ці компанії не є власністю українців, оскільки входять до складу найбільших міжнародних корпорацій.

Далі за списком йдуть виробники пива. Головні платники податків у цьому секторі: "КАРЛСБЕРГ УКРАЇНА", "САН ІНБЕВ УКРАЇНА", "ОБОЛОНЬ". Перші дві компанії також є підрозділом міжнародних корпорацій, і лише "ОБОЛОНЬ" залишається у власності українця Олександра Слободяна, президента однойменного футбольного клубу "Оболонь".

Що стосується сільгосппідприємців, то за сукупністю найбільшим платником податків країни можна вважати Юрія Косюка і його компанію "Миронівський хлібопродукт" (МХП), яка присутня відразу у двох секторах - вирощуванні курей і зерна. Це "Миронівська птахофабрика", "Вінницька птахофабрика" та "Зернопродукт МХП".

За даними ДФС, саме "Вінницька птахофабрика" Ю.Косюка дозволила регіону вибитися в лідери агропромислового комплексу України.

У рейтингу також вказані компанії Олега Бахматюка - "Агрохолдинг Авангард" і Андрія Веревського - "Кернел-Груп". Нагадаємо, А.Веревський володіє "Кернел-Груп" спільно з народним депутатом, членом податкового комітету ВР Віталієм Хомутинніком.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Якою буде ціна на свинину в цьому році

Про це розповів виданню LandLord економіст Олександр Охріменко.

За його словами, ціни після новорічних свят продовжать зменшуватись й надалі, до осені, але потім виробники свинини почнуть повертати втрачене.

«Продавці м’яса роблять такий трюк — перед святами максимально підвищують ціну, а після свят дійсно знижують. Ніхто не говорить, що ціна буде суттєво знижена, але частково так. Ось влітку ціна впаде ще сильніше, тому що попит влітку на м’ясо знижується, особливо на сало. Тільки перед Великоднем ціна на свинину зросте. А ось восени, ціна підніметься, навіть якщо не зросте вартість кормів. Через те, що восени попит зростає, і продавці намагаються максимально повернути втрачені літом збитки. Базар дуже чіткий індикатор. Перед святами, на базарі, середня ціна починалась від 120 гривень за кілограм. А зараз 100 гривень. Ціна ще впаде десь на 10%», — заявив він.

Зменшення цін на ринку живої свинини фіксують і в Асоціації свинарів України (АСУ). За їх даними, свиногосподарства реалізують живець на 0,5-2 грн за кілограм дешевше.

«Як наслідок, діапазон цін на свинину живою вагою цього тижня понизився до 43-46 грн за кілограм, а середня планова позначка опустилася до 45 грн за один кілограм, втративши 2,7%», — йдеться у повідомленні.

Зменшення вартості живця свинини в асоціації теж пов’язують з сезонними факторами.

«За відгуками м’ясопереробних підприємств реалізація малоактивна, що відповідає традиційному зимовому затишшю на ринку м’яса та м’ясних продуктів. Крім цього, додатковим фактором впливу на зміну закупівельних цін та збут слугували аномальні погодні умови в окремих регіонах країни. Це і дещо обмежило радіус роботи заготівельників, створило додаткові перешкоди для втілення планів з реалізації продукції, а також утримує споживачів вдома», — заявили аналітики асоціації.

Згідно повідомленню, представники м’ясопереробки кажуть, що пропозиція свиней забійних кондицій є достатньою. З огляду на це, оператори налаштовані на стабілізації ціни до завершення зими. Водночас, ранній прихід Великодніх свят слугуватиме чинником, що  обмежуватиме тривалість спадаючої динаміки на ринку живця.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ФСБ хоче прибрати до рук Липецьку фабрику Roshen

Теґи: 

Технологічні лінії й обладнання з-за кордону вивозять й досі. Нині замість колишніх потужностей на підприємстві залишається котельня й наймана охорона. Про це заявив президент і акціонер корпорації В’ячеслав Москалевський, пише НВ.

Продати Липецьку кондитерську фабрику неможливо, бо майно загальною вартістю 2 млрд рублів арештоване. Місцеві податківці намагаються стягнути ще й 150 млн руб. податків.

«Люди, наближені до російської поліції чи ФСБ, ждуть банкрутства, щоб за копійку все забрати», – каже Москалевський.

Корпорація Roshen входить до тридцятки найбільших виробників солодощів. Вона має 4 кондитерські фабрики в Україні й молокозавод, а також кондитерські фабрики в Литві й Угорщині. Кінцевим бенефіціарним власником групи Roshen є президент Порошенко. У січні 2016 року він підписав договір про передачу корпорації у «сліпий» траст.

Джерело: agroday.com.ua

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Генні технології можуть докорінно змінити сільське господарство

Про це повідомляє "Business Insider", пише ua.newwest.media.

Технологія CRISPR дає можливість точного та тонкого налаштування геномів живих істот. Через це нові сорти рослин і породи тварин будуть менш чутливі до засух і шкідників, а їх вирощування стане набагато дешевшим.
Уже найближчими роками (від 2 до 8 років) будуть створені перші злаки та гриби за допомогою CRISPR технологій. Зокрема, компанія "DuPont Pioneer" планує вирощувати в такий спосіб кукурудзу.

У тваринному господарстві такі технології вже застосовувалися. Наприклад, 2017 року китайські вчені вивели корів, стійких до туберкульозу. Дослідники з Китаю вивели новий вид свиней, в яких більше ніж зазвичай відкладається бурий жир. Це дозволяє фермерам скоротити витрати на опалення, тому що тіло тварини краще зберігає тепло.

Каліфорнійський стартап "Beyond Meat" створив бургери зі штучним м'ясом на основі рослинних компонентів.

Технологія CRISPR може в прямому сенсі нагодувати людство, адже кількість населення зростає, тоді як врожайність падає через появи шкідників та негативний вплив промисловості на природні умови.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

10 культурних цінностей виробництва продуктів харчування

Певний час виробники вивчали досвід, зокрема і сусідніх Європейських країн, і після подорожі до Чехії зародилась ідея створення громадської спілки, яка б професійно займалася цими питаннями, пише zaholovok.com.ua.

За підтримки Дослідного інституту органічного сільського господарства (FiBL) понад 20 виробників з 4 областей об’єдналися в громадську спілку «Карпатський смак», та створили власні правила, систему перевірки якості, та разом під торговою маркою «Смак Українських Карпат», йдуть до споживачів продуктів харчування. Об’єднання охоплює кілька різних виробничих груп: молочну, м’ясну, зернову, продукування меду, лекварів, соків, харчові олії.

Всі виробники різні, але цінності у них спільні і стоять вище, ніж виключно заробляння грошей. Найголовніше- виробляти продукцію, яка несе у собі певну культуру. Це всіх і об’єднує. Ось що ставлять в основу своєї роботи сучасні фермери і підприємці сільськогосподарської сфери.

1. Культура виробництва та екологічність (місце, технології, сировини (з регіону)

Ферми та господарства, що об’єднались у спілці «Карпатський смак», де вирощують тварин, рослини, дерева, це справжнє джерело життя. Оскільки турбота про захист навколишнього середовища є одним з найважливіших аргументів, які відстоюють виробники. Це підтверджує й система внутрішніх інспекцій, такий собі контроль на дотримання внутрішніх правил. Серед яких заборона використання пестицидів, фунгіцидів, інсектицидів для боротьби з шкідниками на полях, можна застосовувати лише натуральні добрива, не використовувати стимулятори росту та захисту рослин. Можна використовувати лише натуральні препарати.

Деякі фермери спілки мають сертифікати відповідності органік та біоконтроль, що засвідчується іншими органами контролю та визнається у світі. До прикладу, фермер Богдан Костів із Львівщини формує життєдайне виробництво,  завдяки чому, виробництво продуктів харчування, відповідає європейським стандартам органічного виробництва.

Важливим принципом є заборона застосовувати гормони та стимулятори росту при вирощуванні тварин. Тварини, зокрема свині, кози, вівці, корови живуть у відкритих просторах, з доступом до землі, трави, води, у зимовий період їдять виключно натуральні корми.

2.Культура споживання

Коли ми говоримо про смак, то починаємо думати. А що ми їмо? Чи має їжа смак, що його формує? Виробники з українських Карпат, що вирішили об’єднатись у громадську спілку поставили собі це питання, та дійшли спільної думки, що їх їжу не можна швидко їсти. Лише через те, що вона смачна, вона традиційна, виготовляється в регіоні, та має свої, як спільні  так і відмінні риси.

Члени спілки переконані, що добру їжу, треба споживати у натуральному виді (сир, м’ясні вироби, мед, зерно для пророщування, та ощадливо застосовувати термічну обробку при приготування), що б передати все багатство природної сили та енергію вітамінів, мікроелементів, калорії.

3.Культура унікальності  - продукти з регіону

Коли чуємо Карпати, часто згадуємо про бринзу та вівчарів на полонинах, про білі гриби, про карпатські чаї, про м’ясні делікатеси, про смачну кухню Карпат, з місцевих продуктів.  Якщо згадати ту ж бринзу, то лише в Закарпатті ми маємо поєднання унікальних смаків, з спільними та відмінними рисами. Мова про Рахівську, Тячівську, Хустську чи Міжгірську бринзу. Один і той же продукт, який виготовляють в 4-х районах однієї області дає нам 4-и різні смаки, що пов’язано з певними особливостями географічних ландшафтів, клімату, трави яку їдять тварини, пропорції овечого та козячого молока. Але це насправді багатство смаків для гурманів.

У спілці ми говоримо про те, що треба створити реєстр смаків гастрономічних різноманітностей українських Карпат. Адже індустріальні смаки дуже легко розмивають натуральний смак, а споживач часто й не знайомий з еталоном смаку. То ж спілка, це група виробників, які бережуть, шукають, та відтворюють технології вирощування  традиційних сортів, видів, тварин, та виробництво продуктів харчування.

4.Культура ставлення до споживача

Виробники продуктів переконані, що споживач, який купує саме їх продукт, повинен отримати бездоганну якість. Вони розуміють, що часто продукція, яка виготовляється на їх підприємствах, фермах є дорожчою ніж в традиційних супермаркетах, де звикли покупці купувати продукти харчування. Але є ті, хто розуміє, що таке виробництво без стимуляторів росту, без хімічних засобів захисту рослин, без барвників та підсилювачів смаку.

Через участь у фестивалях, ярмарках виробники мають можливість знайомитись зі своїми покупцями. Саме тут формується ланцюг довіри, та поваги сторін між собою. Покупець, що розуміє, що таке натуральний смак, та наскільки відрізняється якість продуктів у звичному магазині та у фермера, виробника стає прихильником та час від часу повертається до повторної покупки.

Одним з найкращих варіантів таких знайомств є дегустація на фермі чи виробництвах, де можна побачити частково й процес виробництва, зберігання сировини чи продуктів, процес роботи та ближче познайомитись. Так, формування лояльності та прихильності покупців, це важка робота, тим більше, що неймовірна конкуренція. Але для дрібних виробників, це чудова нагода знати свого покупця краще. Це повага до нього, до його ставлення. Смакуючи без поспіху сиром у Селиській сироварні чи ковбасами, м’ясною нарізкою у ФГ Зелений гай., починаєш розуміти переваги саме культури споживання та довіри до споживача.

5. Культура ставлення до родини

Дуже часто на виробництвах працює вся родина. Тим самим не лише створюються джерело доходу для родини, але й формується сталість та життєздатність виробництва.

Ще важливим акцентом, є розвиток компетенції, та професійних навиків, передача досвіду, розуміння того, що робиться, звісно довіра, відповідальність та комунікація між поколіннями, працівниками.

6.Культура віри в себе (працюю вдома)

У складний економічний період, період масових міграцій українців  за кордон, це приклад того, як дома можна теж працювати. Лише щоденна робота здатна принести результат. Що б почати робити сир, не потрібно дуже багато зусиль. Але, що б почати робити – потрібно вірити у свої сили та у те, що робиш. Більшість говорить, це елементарно, так зможе хоч хто. Але одиниці роблять.
Ті хто робить якісного, успішно конкурують на ринку виробників, посередників та покупців. Кожен член спілки «Карпатський смак» це доводить на своєму прикладі. Звісно, хтось заробляє, як виробник, хтось, як посередник. Але факт, що якісний продукт продається. А головне, що це продукт зроблено в Україні.

7.Культура гордості за професію

Кожен виробник, не залежно від професії та спеціалізації відчуває гордість за те, що робить, та може годинами розповідати про продукти. 

Наприклад, як каже пасічник Роман Тур зі Стрия, пасіка – це чисте спілкування з бджолою, яка не змінена людиною на свій лад і не є свійською твариною. А мед, пилок та молоко – це три продукти, які ми вживаємо, не вбиваючи нічого живого. Тут закладено глибокий зміст. Пан Роман переконаний, що працювати з бджолами не просто, адже вони надзвичайно розумні, відчувають, хто до них прийшов та з якою метою. Через це, коли пасічник підходить до них, то повністю налаштовує організм на позитив. Бджоли люблять спокій, тому спокійна робота принесе свій результат.

8.Культура здоров’я та смаку

Покупці все частіше прагнуть купити щось, що не зважаючи на швидкість руху, дає їм відчуття, що вони вживають щось високоякісне, здорове, смачне. Члени спілки об’єднали зусилля, що б результати їх праці, продукти та сировина були максимально корисними, здоровими та смачними. Під час дегустацій, фестивалів та ярмарків, де є можливість спілкування з споживачами, проводять роз’яснювальну роботу, щодо підвищення рівня обізнаності про смак натуральних продуктів.

У своїй діяльності багато часу приділяють збереженню та використанню регіональних традицій, страв кухні, підтримці здорового харчування та культури прийому їж.

9.Культура робити разом

Побудувати роботу спілки, яка об’єднує 4 області Карпатського регіону України не просто, адже географічні відстані, специфічність умов, все ж таки впливає. Слід відзначити, що громадська спілка «Карпатський смак» – професійне, але неприбуткове, об`єднання дрібних виробників продуктів харчування регіону Українських Карпат, та експертів, що працюють у напрямку відновлення традицій та смаку натуральних продуктів, збереження виробництва традиційних сільськогосподарських продуктів харчування.

Основна ціль нашої спільноти - підвищення конкурентоспроможності та забезпечення виходу на ринок малих і середніх підприємств, які знаходяться в Українських Карпатах.

Разом виробники шукають відповіді на питання, щодо формування привабливості власних брендів, просування та виходу на нові ринки збуту, консультації щодо технологій вирощування та виробництва продукції. Разом з фахівцями та експертами з Швейцарії (Дослідний інститут органічного сільського господарства (ФіБЛ) вивчають кращі практики та підсилюють свою унікальність, специфічність та автентичність, а також формують власні еталони смаку натуральних продуктів з Карпат.

10.Соціальна відповідальність та підтримка

Виробники члени спілки «Карпатський смак» сплачують податки у місцях здійснення діяльності. Тим самим інвестують кошти у розвиток інфраструктури своїх населених пунктів.  До прикладу, у селі Нижнє Селище, за сприяння «Селиської сироварні» у партнерстві громадськими організаціями та партнерами з ЄС реалізовано ряд проектів для освітніх закладів села, зокрема водогін, септик, біо туалет для школи, перекрито дах у сільському клубі, та інші.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview