"Ніка-Тера" ввів в експлуатацію олійноперевальний комплекс потужністю 500 тис. тонн

Про це повідомляє Інтерфакс-Україна.

"Ми вводимо в експлуатацію новий вантажний район (№4), спеціалізацією якого буде виключно перевалка наливних вантажів. Вже у вересні плануємо приймати перші партії рослинної олії соняшника, далі - розвивати перевалку олій з інших культур, таких як ріпак і соя", -зазначається голова товариства Наталія Дворник.

Сума інвестицій в комплекс не розголошується.

За словами Н.Дворнік, до теперішнього часу цей комплекс є одним з найсучасніших і технологічних в Україні. Пропускна здатність перевантажувального комплексу оцінюється в 500 тис. тонн наливних вантажів на рік, але в планах - подальше збільшення його потужностей.

В олійноперевалочний комплекс входять три технологічних парки, що складаються з 18 резервуарів з обсягом одноразового роздільного або загального зберігання 33 тис. тонн. Для перевалочних робіт з автомобільного та залізничного транспорту зведені естакади, розраховані на одночасне розвантаження п'яти залізничних і чотирьох автомобільних цистерн. Комплекс оснащений чотирма автономними насосними станціями, що забезпечують оперативність зливу цистерн - до 20 хвилин / цистерна.

Устаткування олійноперевалочного комплексу забезпечує повну автоматизацію всіх виробничих процесів, включаючи облік, рух і зберігання вантажу, а багатоступінчастий контроль олії дозволить виявити недобросовісного постачальника вантажу вже на етапі відбору проб і під час приймання.

Як зазначає начальник порту Алім Агакішієв, перевалка рослинних олій є перспективним напрямком портового бізнесу.

"Українські аграрії продовжують нарощувати обсяги експорту олії. Відповідно, прогнозується зростання ринку перевалки цього продукту. Крім того, аграрії та трейдери, які вже є нашими ключовими клієнтами по перевалці зернових, також працюють в сегменті рослинних олій. Тому запуск окремого олійноперевалочного терміналу надасть нам конкурентну перевагу", - додав він.

МСП "Ніка-Тера" - сучасний високомеханізований морський термінал, що входить в холдинг Ostchem, який об'єднує підприємства азотної хімії Group DF. Спеціалізується на перевалці таких видів вантажів, як зернові, мінеральні добрива, інші сипучі вантажі.

Морський термінал розташований на лівому березі Бузького лиману в 63 км від Чорного моря. 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні скоротилося виробництво хліба

У липні цього року, за інформацією Державної служби статистики, в Україні виробили 89,8 тис тон хліба та хлібобулочних виробів. Такий показник на 5,7% менший, аніж у липні  минулого року, пише ЕнергоЛайф.інфо.

Проте якщо у порівнянні з липнем минулого року виробництва хліба  скоротилося, то у порівнянні з червнем 2017 трохи підвищилося – на 3,2%.

Разом з хлібом знизилося й виробництво борошна. У липні борошна виробили 150 тис тонн. Це на 2,4% менше, аніж у липні минулого року, та на 1,2% менше, ніж минулого місяця цього року.

Щодо печива та вафель, то виробництво цих солодощів у липні підвищилося на 7,4% (у порівнянні з липнем 2016-го).  У порівнянні з червнем цього року виробництво підвищилося більш як на 1%. Тож у липні 2017-го відповідних солодощів виробили на рівні 20,5 тис тон.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українським аграріям варто звернути увагу на технологію блокчейн

Тож учасникам аграрного ринку варто вже зараз вивчати цю технологію.

Про це заявив економіст департаменту технічного співробітництва продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Андрій Ярмак, пише Куркуль.

За його словами, це зробить транзакції між фермерами, посередниками та мережами супермаркетів абсолютно безпечними.

«Цікаво, чи наші мережі супермаркетів будуть старатися переходити на блокчейн, адже це практично унеможливить корупцію. Адже блокчейн —  це значно надійніше і жорсткіше, ніж GlobalGAP, і він може стати новим стандартом транзакцій вже за пару років. До речі, GlobalGAP може стати, фактично, не потрібним за таких умов», — зазначає Андрій Ярмак.

Зі слів експерта, абсолютно всі транзакції в блокчейні зберігаються в рамках кожного окремого блоку в єдиному форматі і є незалежно підтвердженими. Отже, відслідковуваність є автоматичною.

Якщо умовою підтвердження кожної транзакції є дотримання певних правил, проблема, фактично, унеможливлюється. Якщо ж вона з'являється, то визначається відразу, на кожному з етапів, отже продукт не доходить до споживача.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Аграрний комітет ВР назвав ймовірну кандидатуру на пост міністра агрополітики

Про це пише Інтерфакс-Україна. "Ситуація (зі звільненням міністра агрополітики - ІФ) - у підвішеному стані. Цього не має бути. Треба ухвалити рішення про відставку міністра, а потім, наступним етапом, - рішення про його призначення", - сказав він в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна".

О. Бакуменко зазначив, що міністр аграрної політики Тарас Кутовий звернувся в аграрний комітет Верховної Ради з проханням підтримати його рішення піти з поста керівника міністерства. За його словами, комітет вирішив задовольнити відставку, однак для розгляду її парламентом необхідне аналогічне рішення комітету ВР з питань правової політики і правосуддя.

"Ми є профільним комітетом, але не базовим. Це питання має розглянути комітет з питань правової політики та правосуддя, але він поки що цього не зробив", - сказав співрозмовник агентства.

"Необхідно завершити процедуру звільнення міністра. І я від імені комітету писатиму листа голові Верховної Ради з проханням сприяти вирішенню цього питання", - додав О.Бакуменко.

На його думку, новим керівником Мінагрополітики і продовольства міг би стати його перший заступник.

"Я вважаю, що Максим Мартинюк (перший заступник міністра агрополітики - ІФ) працює доволі ефективно. Комітет з ним плідно співпрацює. Якщо прем'єр буде вносити його кандидатуру, то, думаю, комітет, її підтримає", - вважає він.

Як повідомлялося, Т.Кутовий 23 травня на своїй сторінці в соцмережі Facebook заявив, що подає у відставку з поста міністра. Він попросив парламент підтримати його рішення та уточнив, що планує провадити інвестиційну діяльність.

Т.Кутовий був призначений міністром аграрної політики і продовольства України в уряді Володимира Гройсмана 14 квітня 2016 року.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні впроваджується регулярний моніторинг ключових параметрів земельних відносин

В Україні буде здійснюватися регулярний моніторинг ключових показників в сфері землекористування, інформація про які буде доступна громадянам.
Відповідний проект постанови “Про реалізацію пілотного проекту щодо проведення моніторингу земельних відносин та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України” Уряд ухвалив на засіданні 23 серпня.

У форматі пілоту перший Моніторинг земельних відносин був проведений Держгеокадастром у 2015 році за підтримки Світового банку. Дослідження акумулювало дані шести відомств: Держгеокадастру, Мінюсту, Державної фіскальної служби, Держстату, Держводагентства, Державної судової адміністрації.

Відповідно до постанови Уряду, з 1 вересня впроваджується взаємний обмін інформацією між органами виконавчої влади та місцевого самоврядування, що дозволить оновлювати дані на регулярній основі.

Зокрема, будуть акумулюватись наступні групи даних: склад земель, кількість землевласників та землекористувачів, середній розмір земельних ділянок, реєстрація земельних ділянок в Державному земельному кадастрі, кількість та площі ділянок, переданих в оренду, наданих у користування та переданих у власність громадянам безоплатно, суми нарахованих та сплачених платежів за користування земельними ділянками – всього понад 140 показників.

Як підкреслив перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк, відображення стану та тенденцій розвитку земельних відносин дасть можливість оперативного реагування на ризики та виведе земельні відносини на принципово новий рівень відкритості, оскільки вся інформація буде акумульована та доступна громадськості та міжнародним організаціям.

«Крім того, ми розраховуємо на підвищення ефективності розпорядження земельними ресурсами з боку місцевих громад, оскільки вони отримують потужний національний аналітично-інформаційний інструмент для фахового прийняття рішень в сфера землекористування», - зазначив  Максим Мартинюк.
 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українцям не варто сподіватися на дешеві кавуни з баржі

Про це повідомив директор Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко передає кореспондент ГолосUA.

«Вирощування бахчевих - це високорентабельний бізнес, але нинішній рік став важким як для виробників так і для споживачів. Погода в 2017 році стала несподіванкою, і навіть до кінця травня всі очікували заморозків. Кавуни можна висаджувати коли середня температура 10 С, а краще - ще більше. Тому садили вже пізно. А потім була аномальна спека, що вимагало постійних поливів. Ті, хто займається кавунами стали заручниками ситуації, коли ціна на мінеральні добрива в нинішньому році значно зросла. Це призвело до того, що їх вносилося менше, ніж потрібно. А чим менше вноситься добрив - тим більше буде рівень нітратів», - пояснив експерт.

За словами Олексія Дорошенко, значну частку вартості найбільшої в світі ягоди становить перевезення. У нинішньому році Служба автомобільних доріг почала суворо ставитися до перевищення навантаження автомобілів, яка не може бути більше 40 т. Для цього розгорнули цілу мережу з декількох сотень вагових комплексів. У минулому році це призводило до перекриття доріг водіїми фур, які могли брати на борт 60, і навіть 100т. З цієї причини руйнувалися дороги навіть за один сезон. Тому постало питання перевезення кавунів не тільки фурами.

«Але не варто сподіватися на другу баржу з дешевими кавунами. Одна баржа перевозить до 1 тис т кавунів, в той же час в Україні вирощується понад 620 тис т. Тому, щоб забезпечити навіть киян дешевими кавунами необхідно щодня отримувати баржу», - резюмував експерт.

Нагадаємо, 4 серпня під Києвом пришвартувалася перша баржа  з херсонськими кавунами.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview