182818
178171

Німеччина вводить заборону на гербіциди з гліфосатом

Ангела Меркель наполягає на якнайшвидшому вирішенні спору з приводу використання гліфосату. До вересня федеральний уряд представить план по усуненню гербіцидів зі спірною речовиною з системи захисту рослин.

Меркель упевнена, що доля гліфосату в Німеччині вирішена. «Одного разу ми прийдемо до того, що не буде ніякого використання гліфосату», – сказала вона, згадавши в цьому зв'язку також обмежене схвалення діючої речовини на рівні ЄС до 2022 року.

«У нас є стратегія поступової відмови, як то кажуть в європейських директивах», –  наголосила Меркель.

Однак фермери не можуть припинити застосування препаратів з гліфосатом одномоментно. Меркель зазначила, що процес відмови треба організувати «розумним чином».

Канцлер дала зрозуміти, що вона чинить тиск на своїх міністрів з питань сільського господарства та навколишнього середовища Юлію Клекнер і Свен Шульце, які раніше не могли домовитися про гліфосат. Меркель попросила міністерства розробити спільну стратегію дозволу засобів захисту рослин в Німеччині.

Джерело: ІЦ УАК



За сприяння уряду Канади на Львівщині відкрили нову сімейну ферму

Це стало можливим у рамках жіночого і молодіжного підприємництва проекту «Розвиток молочного бізнесу в Україні», що фінансується урядом Канади в Україні, повідомили у Львівській аграрній дорадчій службі (ЛАДС),  пише agravery.com.

Сім’я є членами кооперативу “Колос Агро” (Буський район, Львівська область). Історія успіху родини розпочалася у 2009 році, коли зусиллями громади було створене культурне пасовище за рекомендаціями спеціалістів ЛАДС. 

У новому приміщенні ферми встановлено поїлки автоматичного напування, охолоджувач повітря, зручні коврики та освітлений кормовий стіл.



Виноградники на півночі України: фермери розповіли про ризикований експеримент

Чи є вигода від такого незвичайного ходу, пише  "Сьогодні".

"Ми зараз просто експериментуємо і підбираємо ті сорти, які найкраще адаптуються в наших умовах", – зазначив Артем Севаст’ян, директор агропідприємства.

Фермери зізнаються, що взялися за ризиковану справу, адже погодні умови для цієї культури на Чернігівщині – не дуже підходящі. Однак досвідчені виноградарі, які стали консультантами експерименту, вірять в успіх.

"Найголовніше, щоб в голові ввімкнулося, що виноград можна на Чернігівщині вирощувати. Зараз триває кліматичне потепління, і настільки воно просунулося", – пояснив виноградар Леонід Ющенко.

Фермери розраховували, що свій перший дохід вони отримають років через п'ять, але цікавлять їх не тільки гроші.

"Ми будемо Чернігівщину прославляти в Україні, і наше славне місто Остер. І це можна тут його частково залучати до зеленого туризму. Плюс буде для всіх, величезний", – певен Артем Севаст’ян.



Топ-10 країн-імпортерів української агропродукції (інфографіка)

Про це повідомила в.о. міністра АПК Ольги Трофімцевої в Facebook.

За даними відомства, в січні-травні 2019 року Україна експортувала агропродукції на $9 млрд (на 21,4% більше, ніж за аналогічний період минулого року), імпортувала — на $2,5 млрд (+8,5%).

Ваш вибір 'Цікаво'.


Через відсутність утильзаводів Україні загрожує екологічна катастрофа

Про це доповіла Держпродспоживслужба України у відповідь на запит Асоціації тваринників України щодо кількості в нашій країні працюючих ветсанзаводів та обсягів їх фінансування.

Однією з глобальних проблем, які загрожують екологічній безпеці України, на думку експертів Асоціації тваринників України, є майже повна відсутність  підприємств із утилізації відходів тваринного походження, повідомляє прес-служба АТУ.

АТУ не раз відзначала, що виробники мають проблеми з утилізацією відходів своїх підприємств, оскільки їх в Україні мізерна кількість, а ті, що є, працюють не на повну потужність. Тваринники змушені виходити з ситуації, самотужки купуючи дороговартісні мобільні установки з утилізації відходів, а деякі недобросовісні  підприємці – взагалі, викидають тваринні рештки в лісі, спричиняючи цим справжнє екологічне лихо. Адже відходи продуктів тваринного походження можуть бути інфіковані такими збудниками як африканська чума свиней (АЧС), епідемічна діарея свиней (ЕДС) та іншими небезпечними захворюваннями, які переносяться дикими звірами і птахами шаленими темпами, ставлячи під загрозу існування галузі.

Те, що дана проблема має місце, підтверджують і самі виробники. Тепер же даний факт – мізерна кількість ветсанзаводів в Україні - підтвердила і сама Держпродспоживслужба.

Так, у відповідь на офіційне звернення голови АТУ Ірини Паламар щодо кількості в Україні працюючих підприємств з утилізації відходів тваринного  походження (лист від 05.05.2019 № 14/06) Держпродспоживслужба повідомила, що їх усього 18, шість із яких зовсім не працює (!!!), а з тих, що залишилися, частина також діє не на повну потужність.

«Утилізацію відходів тваринного походження здійснює ДП «Укрветсанзавод», до складу якого входять 18 філій, які розташовані в 15 областях України. На цей час 6 філій не працює, частина філій працює не на повну потужність», - зазначено в листі.

Щодо фінансування існуючих підприємств, то у Держпродспоживслужбі відповіли, що останній раз кошти з бюджету виділялися у 2014 році: «ДП «Укрветсанзавод» було профінансовано за бюджетною програмою «Заходи по боротьбі зі шкідниками та хворобами сільськогосподарських рослин, запобігання розповсюдження збудників інфекційних хвороб тварин» в сумі 3000,00 тис. грн, при цьому використано 2145,89 тис. грн, залишок невикористаних коштів склав 854,1 тис. грн.

За період 2015-2019 років ДП «Укрветсанзавод» коштів з державного бюджету на фінансування будівництва та реконструкцію підприємств з утилізації відходів тваринного походження та закупівлю обладнання не отримувало».

«Як бачимо, ми мали рацію, що ситуація з утильзаводами в нашій країні просто плачевна, - коментує Ірина Паламар, голова АТУ. – Україна – аграрна держава, і тваринництво є одним із важливих напрямів, що формує українську економіку. Тож дуже сумно, що влада зовсім не дбає про такий важливий аспект, як заводи з утилізації тваринних відходів. Приватні ж підприємці також не зацікавлені у їх будівництві, і це зрозуміло, адже такий бізнес - не прибутковий. Тому  проблема повинна вирішуватися саме на рівні держави, і на реконструкцію таких підприємств повинні виділятися кошти з держбюджету.

Якщо ж подібна ситуація з відсутністю утильзаводів зберігатиметься й надалі, то на Україну просто чекає екологічна катастрофа».



В молочній галузі залишаються лише найсильніші

За даними Державної служби статистики, станом на 1 червня 2019 року в Україні налічується 3 млн. 739 тис. голів ВРХ, з них 1 млн. 925,4 тис. — молочне поголів'я, пише MilkUa.info.

«Маємо негативну динаміку в обсязі скорочення поголів'я, причому як у присадибному секторі, так і в промисловому», — Ганна Лавренюк, віце-президент Асоціації виробників молока із комунікацій.

Чисельність ВРХ у промислових підприємствах знизилась на 5,2% (1 млн. 123,6 тис. голів у 2019 році проти 1 млн. 184,9 тис. голів у 2018 році).

«В промисловому секторі спостерігається скорочення. Минулого року наприкінці 2018-го Міністерство аграрної політики та продовольства України звітувало про скромний приріст 0,3% поголів'я у промисловому секторі, вважаючи що це позитивний результат дії державної програми підтримки дотацій на 1 корову. Цього року ми бачимо лиш те, що в галузі залишаються найсильніші, ті які готові приймати зміни, адаптуватися і змінювати», — наголошує Ганна Лавренюк.

Чисельність ВРХ у господарствах населення знизилась на 3,3% (2 млн 615,4 тис. голів у 2019 році проти 2 млн. 705,2 тис. голів у 2018 році).

«Присадибний сектор населення старіє, виходить з бізнесу, не бажає займатися молочним скотарством або ж переходити у промисловий напрямок, створюючи фермерські господарства, сімейні ферми», — пояснює Ганна Лавренюк.

На сьогодні молочна галузь може бути бюджетоутворювальною. Це та галузь, яка створює робочі місця на селі, яка тримає цю соціальну сферу. За 2018 рік підприємствами було сплачено 3,6 млрд. грн. Це майже вся сума державної підтримки, яка була виділена на все тваринництво України, підкреслює експерт.