150670

Німецькі виробники яєць та курятини вимагають збільшення ціни на цей товар

Згідно з даними Міжнародного інформаційного агентства з питань птахівництва, спостерігається зниження виробництва яєць на 25% у порівнянні з минулим роком.

За даними Німецької асоціації птахівників, значне збільшення цін на корми для тварин протягом останніх тижнів поставило фермерів перед великими труднощами. Ціни на пшеницю - основний компонент кормової складової для птиці, зросли на 25%. В результаті цього, німецькі птахівники мають намір збільшувати закупівельні ціни на свою продукцію і споживачам доведеться приготуватись до подорожчання  курятини. Проте варто зазначити, що в Німеччині існує велика кількість традиційних магазинів знижок, що мають можливість пропонувати  дуже низькі ціни через свою потужність на роздрібному ринку.

Як повідомляє Reuters, аналітики сільськогосподарської продукції прогнозують зниження виробництва зернових культур у Північній Європі через посуху та характеризують нинішню ситуацію катастрофічною.

Так, Франція з 2,6 мілн. тонн скоротила виробництво зерна порівняно з минулим роком, в той час як Швеція також знизила виробництво пшениці на  40%. Також очікується, що Великобританія матиме найменший врожай  пшениці за останні п'ять років.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У Держрезерві розповіли про плани щодо зберігання зернових

Про це повідомляє Державне агентство резерву з посиланням на директора ДП «Златодар» Валерія Буркацького, пише Укрінформ.

«Через несприятливі погодні умови новий заготівельний сезон в нашому регіоні цього року стартував дещо пізніше, однак перше зерно вже прийняли. В серпні плануємо прийняти понад 14 000 тонн, з яких 1 500 тонн ріпаку та 12 500 тонн пшениці», - пояснив Буркацький.

Загалом, за його словами, у поточному маркетинговому сезоні підприємство планує прийняти до 100 тис. тонн зернових. В розрізі ранніх культур - до 24 тис. тонн пшениці, а серед пізніх культур, що зазвичай становлять основний об'єм зернових, які на зберігання приймає ДП «Златодар», майже 71,5 тис. тонн кукурудзи, 3,5 тис. тонн насіння соняшнику та 1200 тонн ріпаку.

«Минулого року «Златодар» прийняв понад 90 тис. тонн. Цьогоріч запланували збільшити об'єми до 100 тис. тонн. Така політика нам дозволяє заробляти кошти та активно їх вкладати в  модернізацію своїх потужностей. Наприкінці минулого року ми власним коштом встановили сонячну електростанцію, робота якої за І півріччя поточного року зекономила нам майже 113 тис. грн. Черкащина - аграрний край, тому в планах на наступний рік - модернізація млина та відновлення мукомельного виробництва», - наголосив керівник ДП.

У Держрезерві зазначають, що загалом всі підприємства, що формують аграрний напрям Держрезерву, цього року планують поповнити свої потужності на понад 600 тис. тонн зерна.

Як раніше повідомляв голова Держрезерву Вадим Мосійчук, з початком жнив Держрезерв планує закупівлі зерна пшениці 2 і 3 класу нового врожаю 2018 року по всіх 10 агропідприємствах системи Держрезерву для закладання  на потреби держави в обсязі до 40 тис. тонн.

Як повідомлялося, Держрезерв входить у трійку найбільших власників зерносховищ в Україні. Агарний напрям системи формують 10 активних підприємств потужністю більше 1 млн тонн. На базі кожного підприємства Держрезерву працюють сертифіковані лабораторії, оснащені сучасним обладнанням, що допомагають визначати та контролювати якість матеріальних цінностей на всіх етапах.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

"Гаврилівським курчатам" відмовили в переробці відходів

Про це пише Інтерфакс-Україна.

Причиною відмови стала, за словами представника ДП «Укрветсанзавод», надмірна завантаженість заводу.

У зв’язку з проведенням планового ремонту технологічного устаткування підрозділу з виробництва біологічних кормових добавок, «Комплекс Агромарс» змушений зупинити роботу підрозділу на один місяць.

У зв’язку з цим підприємство звернулося до спеціалізованих підприємств «Укрветсанзавод», з якими укладені договори про підготовку до періоду зупинки виробництва. Графік завдань на переробку падежу птиці (до 20 тонн щодня) і побічних продуктів забійних цехів (до 75 тонн щодоби).

«Однак, Сквирський ветсанутильзавод не в змозі переробити весь обсяг запропонованих відходів самостійно, а Тульчинський, Хмельницький і Шепетівський заводи, які могли б надати допомогу, працюють з низькою продуктивністю. Тальнівський, Костопільський та Лебединський ветсанутильзаводи, посилаючись на надмірну завантаженість, фактично відмовляються їх приймати», — йдеться у зверненні «Агромарса», направленому голові Держпродспоживслужби в зв’язку зі ситуацією, що склалася.

Керівництво «Укрветсанзаводу» також заявило про нездатність підпорядкованих підприємств прийняти і переробити протягом місяця весь обсяг побічних продуктів тваринного походження компанії.

«Агромарс» з метою вирішення проблеми з переробкою просить голову Держпродспоживслужби дати розпорядження «Укрветсанзаводу» знайти вихід із ситуації і підготувати графік прийому відходів на переробку на період зупинки підрозділу компанії

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна наростила експорт ягід та горіхів

Про це повідомляє прес-служба Мінекономрозвитку.

“Експорт українських ягід та горіхів за п’ять місяців цього року склав 83,8 млн доларів і збільшився на 61,5%. Найбільше ласували нашою продукцією в ЄС (51 млн доларів), Туреччині (8,6 млн доларів), Білорусії (5,5 млн доларів)”, — йдеться у повідомленні.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ціни на вершкове масло восени можуть зрости

Перешкоджають цьому, в першу чергу, негативна світова кон’юнктура і прагнення білоруських продавців задешево продати товар на зовнішні ринки, куди вже поставляється український товар. Про це заявили аналітики «Інфагро», пише landlord.ua.

 
«В результаті, останнім часом за українське масло 82% для поставок в Африку трейдери, як правило, пропонують не більше 4000 USD/т. У Китай і в інші країни (у разі невеликих партій) ще можна продати товар за ціною близько 4300 USD/т. Навіть купуючи масло для Європи трейдери не поспішають платити більше 4700 USD/т», — підрахували фахівці.

За їх даними, імпортери з пострадянських країн, з урахуванням можливості закупівлі масла в Білорусі, в основному озвучують ціну попиту в діапазоні 4000-4300 USD/т. А за “Селянське” масло більшість з них готові платити не більше 3500 USD/т. Внутрішні ціни приблизно на рівні експортних.

У серпні українське масло навряд чи виросте в ціні, а ось восени подорожчання товару досить ймовірне. Восени білоруським конкурентам, скоріш за все, дозволять постачати товар в Росію, де ціни будуть для них цікавіші. Тому вони підуть з потенційних ринків збуту нашого масла. В цьому випадку трейдери будуть більш поступливими в переговорах щодо цін.

Вартість українського масла буде залежати також від трендів у виробництві. А поки що, незважаючи на літо, випуск цього товару не зростає. Зокрема, минулого місяця його виробництво в порівнянні з травнем скоротилося на 4% до 10,7 тис. т. У липні-серпні зростання також навряд чи можливе.

Ринок спредів в Україні як і раніше дуже нестабільний. Минулого місяця їх випуск (з урахуванням рослинно-вершкових сумішей) знову впав на 17% до 3,7 тис. т після травневого зростання на 19%. Хоча в цілому за перше півріччя спредів в країні виробили на 15% більше в порівнянні з тим же періодом 2017 року.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна змусила ціни на пшеницю зростати, а ринки – нервувати

Як повідомляє Bloomberg, будучи п’ятим у світі найбільшим продавцем зерна, Україна спочатку заявила про плани обмежити поставки пшениці після того, як посуха знищила європейські врожаї. Трохи згодом, Київ уточнив свою позицію, пояснивши, що не обмірковує «жорсткі обмеження» і готовий обговорити об’єми майбутніх поставок з трейдерами, пише УНІАН.

На тлі цих повідомлень ф’ючерси підскочили на 6,2% в Чикаго і на 5,3% в Парижі. Ціни потім відскочили. Але за підсумками дня на Чиказькій біржі їхнє подорожчання склало 0,6%.

Міністерство аграрної політики України планує підписати меморандум з трейдерами, щоб встановити експортні обмеження на 2018-2019 роки. Швидше за все, український уряд буде діяти неформально. Він буде тиснути на продавців зерна продати лише конкретні об’єми. А формального документу не буде. Втім, результат буде один і той же. Bloomberg пише, що поведінка України нагадує 2010-2011 рік, коли вона запроваджувала обмеження експорт пшениці. Це ж зробила і Росія після того, як посуха і повені знищили врожаї. Через погані погодні умови світові ціни на зерно підскочили. Менші об’єми врожаю у ключових постачальників цього року можуть призвести до того, що українське зерно стане привабливішим, вважають у Києві.

Надзвичайна спека і посуха цього року сильно зменшили виробництво у Євросоюзі, де врожай буде найскромнішим за десятиліття. А в Росії виробництво зерна падає вперше за шість років. «Ми вже бачили таку поведінку України. Ринок може запанікувати, злякавшись, що Росія зробить те ж саме», - сказав експерт INTL FCStone Inc. Метт Аммерманн перед тим, як в Києві уточнили свою позицію.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview