Ніш вистачить на всіх: що краще вирощувати аграріям

Вирощуючи нішеві найлегше завоювати місце під ринковим сонцем молодим господарствам, пише Pro-Consulting.

Сорго
Культура з величезним зростаючим ринком збуту. 60% світового споживання сорго доводиться на США, Китай, Індію, Мексику, Нігерію і Ефіопію. Крім того, що з сорго можна випускати продукти харчування і високоефективні корми для тварин, воно добре підходить для виробництва біоетанолу, використання якого в Україні стає все більш актуальним.

Нут
Вся Азія, Близький Схід, Північна Африка їдять нут. Є попит на цей аналог гороху і в Європі - в Великобританії, Іспанії, Німеччині, Чехії, Голландії. Нут добре росте при високих температурах, але морози йому також не перешкода. Це сама холодостійка рослина з бобових. Важливим для вітчизняних аграріїв є здатність нуту відновлювати грунт. Підраховано, що після збирання нуту, на гектарі поля залишається стільки поживних речовин, як після внесення 15-20 т гною. Врожайність нуту в наших умовах варіюється в межах від 2 т/га до 4 т/га. Ринкова ціна нуту в два і більше разів вища, ніж пшениці.

Льон
Ще одна експортоорієнтована культура. Найперспективніший ринок для вітчизняних льонарів - Євросоюз. Там щорічно споживається близько мільйона тонн лляного насіння. Дана культура відрізняється тим, що на її вирощування потрібні порівняно невеликі вкладення на одиницю площі. Тому рентабельність виробництва льону становить 40-50% при мінімальній врожайності 1 т/га і доходить до 250% при досягненні 2,5 т/га.

Гірчиця
Культура, яка має високий, але поки ще недостатньо оцінений в Україні потенціал. Наші фермери зазвичай сіють гірчицю для того, щоб підвищити майбутню врожайність поля. Наприклад, якщо на ньому вимерзли озимі. Разом з тим, гірчиця і сама по собі цінний продукт. Ціна насіння на європейському ринку знаходиться в межах 800-900 євро за тонну, потреба ЄС - близько 200 тис. тонн в рік. При правильному дотриманні технології, рентабельність вирощування гірчиці в Україні може бути на рівні 60%.

Всі згадані вище культури мають подібні ринкові переваги: ​​великий і зростаючий експортний потенціал в поєднанні з невеликими обсягами вирощування в Україні. Саме такі культури найбільш придатні для нових учасників аграрного ринку.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чи варто ризикувати врожаєм: для чого фермерам потрібне агрострахування

Але ближче до третьої декади останнього місяця зими робочий цикл набирає обертів. У минулому році весняна посівна стартувала пізніше — на початку квітня на полях ще лежав сніг. Через несприятливі погодні умови пшениці зібрали на 2 млн т менше, ніж роком раніше. Але завдяки кукурудзі вітчизняним аграріям вдалося зібрати рекордний врожай — 70 млн тонн зернових.

За прогнозами експертів, у 2019 році рекорд навряд чи повториться: у Мінагрополітики розраховують майбутній урожай, виходячи зі стану посівів озимих "на рівні, середньому за три останні роки", що еквівалентно 65,7 млн тонн.

Проте погодні ризики залишаються ключовими для аграріїв, тим більше, що у зв’язку зі змінами клімату, синоптики прогнозують збільшення посушливості в найбільш родючих районах України. У цих умовах фермеру просто необхідно прорахувати ризики, пов’язані з можливою втратою врожаю і, щоб не зазнати збитків в разі настання форс-мажору, застрахувати свої посіви.

«Для багатьох аграріїв з кожним роком все більш відчутними стають кліматичні зміни. Посухи, заморозки, опади  та інші аномальні погодні умови мають безпосередній вплив на врожай основних культур та негативно відображаються на прибутку фермерів. Агровиробництво — це бізнес, у якому необхідно рахувати гроші та отримувати прибуток. Тому абсолютно природним є бажання фермера убезпечити вкладені кошти. Одним з найбільш показових  та дієвих інструментів для цього є агрострахування. Для агровиробника — це спосіб захиститись від непогоди та низького врожаю. Однак на українському ринку ситуація така, що аграрії все ще не дуже активно страхують свої посіви. Ринок агрострахування в Україні поки що досить незначний. Частка застрахованих площ становить усього 6,5% від загальної їх кількості. У 2018 році було застраховано 1,4 мільйони гектарів посівів», - зазначає директор з інновацій та розвитку "Аграрної Агенції АГРОС",  експерт страхового ринку Володимир Юдін.

На його думку, збереження рентабельності і страховий захист витрат на виробництво повинні бути на першому плані для будь-якого агропідприємства, як для малих, середніх, так і великих виробників.

«З настанням посівної найактуальнішим питанням для фермера стає пошук коштів.  Але отримати фінансування від банку сільгоспвиробнику не так вже й просто, адже потрібні гарантії повернення позики. Саме тому найчастіше даються кредити під заставу майбутнього врожаю, але за умови його обов’язкового страхування. Лише в такому випадку буде стовідсоткова гарантія відшкодування завданих збитків для сільгосппідприємств, а для банку - наявність механізму реалізації заставного права. В Україні певним стимулом  розвитку ринку агрострахування виступає робота «Аграрного фонду» та ДПЗКУ, котрі вимагають страхувати майбутній урожай, який фінансують», - зауважує Володимир Юдін.  

При цьому експерт зазначив, що агрострахування покращує доступ виробників до кредитів та зменшує ймовірність банкрутства аграрних підприємств, забезпечуючи стабільність у сільськогосподарському секторі та розширюючи доступ до фінансування.

Читайте також: Без врожаю: як мінімізувати збитки в сільському господарстві

«Я сподіваюсь, що вітчизняні аграрії страхуватимуть свої посіви не лише на вимогу фінансових установ та кредиторів, але й задля подальшого забезпечення рентабельності свого агробізнесу. Це дозволить фермерам не лише не перейматися через погодні катаклізми, а й у будь-якому випадку мати обігові кошти для подальшої господарської діяльності», - підкреслює Володимир Юдін.

За його словами, сьогодні аграрій може сам обрати оптимальну для свого бюджету вартість страхування, котра, як відомо, тим вища, чим більше ризиків покриває страховий договір, і тим дешевша, чим менше покриття ризиків.
В Україні наразі існують різні програми страхування для рослинних й овочевих культур, садівництва і тваринництва. Для вибору найбільш ефективного варіанту страхування потрібно спочатку визначити, від яких ризиків і на який період аграрій бажає застрахувати своє виробництво. Крім таких погодних катаклізмів як град, весняні заморозки, крижана кірка, посуха, сель, землетрус, буря, ураган, повінь, сільгоспвиробники можуть застрахуватися  і від форс-мажорних обставин, як знищення врожаїв шкідниками або вогнем.

Також можливе врегулювання страхового випадку як по всій застрахованій площі поля, так і за пошкодженою його частиною. Завдяки цьому фермер зможе провести, наприклад, пересів культури тільки на пошкодженій ділянці поля. Для цього знадобиться значно менше фінансових та часових витрат, що є вагомою перевагою в особливо активний для аграріїв весняно-літній період.

Читайте також: Як фермеру захистити свій бізнес: перспективи агрострахування в Україні

«Найчастіше, не знаючи, які переваги надає агрострахування, фермери просто ігнорують цей вид послуг. Тому сільгоспвиробникам необхідно пам’ятати, що агрострахування, при правильному виборі страховика, є запорукою їх фінансової стабільності в разі настання форс-мажорних обставин, а значить гарантує збереження їх бізнесу. Фермерам, які вперше вирішили застрахувати своє виробництво, необхідно з усією відповідальністю підійти до вибору страхового партнера. Діяльність "Аграрної Агенції АГРОС" спрямована на пошук оптимальних страхових умов для сільгоспвиробників виключно серед перевірених часом страхових компаній. Ми враховуємо побажання аграріїв і їх фінансові можливості, консультуючи щодо умов страхового договору. При цьому ми відповідальні перед клієнтом за умови виконання договору про страхування», – резюмує Володимир Юдін.

Довідка:
Агенство Агрос спеціалізується на одному з найскладніших видів страхування - агрострахуванні. Для українських агровиробників розроблені різні програми страхування сільськогосподарських культур, які включають в себе як страхування від окремих погодних ризиків, так і страхування комплексу таких ризиків.
Контактні телефони: (044) 284 94 14

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Підприємство з переробки меду окупається за 13 місяців

За обсягом експорту меду Україна в 2017 році посідала третє місце після Китаю та Аргентини, пише Pro-Consulting.

Продукція вітчизняних пасічників відома в 40 країнах, а річна квота на безмитний ввіз меду в Євросоюз повністю вибирається вже в першій декаді січня. Але і митна ставка в 17,3% не зупиняє український експорт меду в Європу.

Виробництво цього корисного продукту пережило спад протягом 2014-2016 років, і в позаминулому році почала відновлюватися. Поки що не вдалося компенсувати втрату Криму і частини Донбасу, але цей момент вже не за горами.

Каталізатором подальшого збільшення збору меду повинен стати перехід на нові європейські стандарти якості до кінця 2019 року. Це ще ширше відкриє двері на ринки не тільки ЄС, а й решти світу. Для збільшення цінності своєї продукції, все більше українських пасічників отримують еко-сертифікати, що практично автоматично подвоює їх виручку від продажу.

Однак, далеко не всі приватні пасіки мають можливість проводити передпродажну підготовку і розфасовку меду. Тому є необхідність у створенні спеціалізованих підприємств в цьому напрямку, що буде вигідно як пасічникам, так і власнику даного підприємства. Бізнес-план подібного переробного комплексу потужністю 5 тис. тонн меду в рік розроблений аналітиками Pro-Consulting.

Розміщувати підприємство найкраще в районі максимальної концентрації невеликих виробників, що дозволить оптимізувати логістику поставок. Особливі вимоги повинні пред'являтися до екологічної чистоти регіону розміщення, так як це дасть можливість отримати сертифікат еко-продукції і продавати мед за вищою ціною.

У загальних інвестиційних витратах самою ємної статтею є власне закупівля меду - 63,6%. Устаткування виробничої лінії і складського комплексу складають 19,1% і 7,7% відповідно.

На організацію підприємства бізнес-планом відведено дев'ятимісячний період. Після цього воно починає закуповувати мед у пасічників, приводити його в товарний вигляд і продавати на ринок. Період окупності даного проекту складає трохи більше року (13,3 місяців) з урахуванням дисконту.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Що потрібно пам’ятати про весняні роботи в саду

Якщо на ґрунті тривалий період часу не тане сніг, а роботи на дачній ділянці не терплять зволікання, тоді прискорюємо процес – на сніг насипати тонкий шар торфу. Якщо час дозволяє - чекаємо. Грунт, на якому розтанув сніг, добре зволожений. Якщо залишити сніговий покрив поруч із деревами, процес поступового зволоження продовжується. Так можна утримати істотний обсяг вологи на досить довгий термін.

З таненням снігу роботи в саду навесні можна починати з прибирання торішнього листя (якщо це не робилося восени). Їх можна закласти на компост. Особливу увагу приділяємо ґрунту ділянки відводимо надлишкову вологу і розпушуємо. Після цього верхній шар ґрунту слід мульчувати, тобто посипати органічним або неорганічним матеріалом. Мульчування допомагає зберегти воду і рихлість ґрунту, запобігає ерозії ґрунту, зменшує кількість рослин-бур’янів і сприяє утворенню додаткових коренів.

Обприскування і побілка – не забуваємо про дерева.

Всі роботи в саду необхідно провести до того, як почнуть набухати бруньки. У першу чергу це стосується обрізки чагарників, плодових дерев і винограду. Рання обрізання зменшує негативні наслідки. Також важливо позбутися від сухих і пошкоджених морозами або хворобою гілок і вирізати зайву поросль. При  прийнятті рішення проводити омолоджувальну обрізку, прибирайте не більше третини гілок за один рік.

Якщо осіння побілка дерев з якої-небудь причини не була проведена, тоді це треба обов’язково зробити. Побілка, до складу якої входить крейда і вапно, що добре захищає дерево від нелітаючих комах-шкідників, які зимують у корі або опалому листі. Обов’язково потрібно зробити перше обприскування дерев та винограду-до розпускання бруньок – багато комахи відкладають свої яйця ще в нирки або бутони.

Весняні роботи в саду – березень-травень.

В кінці квітня – початку березня всі плодові дерева необхідно розкрити і по колу перекопати ґрунт, тільки обережно, щоб не пошкодити коріння. Це робиться для знищення можливих шкідників і інфекції, так і для поліпшення якості ґрунту. Також у цей період бажано перекопати ґрунт по всій ділянці і додати в нього мінеральні добрива або золу. Потім за допомогою граблів розрівняти землю. Коли настане тепла і сонячна погода, можна здійснювати посів ранніх сільськогосподарських культур.

Початок травня являє собою час, коли весняні роботи в саду від дачника вимагають особливої уваги і терпіння. У цей період висаджуються різноманітні декоративні та овочеві культури. Наприклад, картопля, насіння моркви, огірків, баштани тощо. З-за того, що в травні іноді мають місце бути заморозки, як на ґрунті, так і в повітрі, необхідно ретельно стежити за перепадами атмосферних температур. У морозні дні, в крайніх випадках, на дачній ділянці можна розпалити димові багаття, щоб не замерзли квіти плодових дерев. У прохолодні ночі розсаду слід накривати поліетиленом або щільним папером.

Прес-служба Держпродспоживслужби

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Равликова ферма: як отримувати гарний прибуток

Більшість з таких вже існуючих ферм експортують свою продукцію переважно на європейський ринок за ціною, вельми привабливою для наших виробників. Останніми роками експорт виноградних равликів зріс у 100 разів. У самій Україні попит на них лише починає рости, а ринок — зароджуватися. Так, їх дедалі частіше почали додавати до свого меню ресторани, пише pro-consulting.ua.

Важливим фактором розвитку і популяризації равликів у нашій країні є реклама і просування цього бізнесу. Актуальним також залишається розвиток споживання равликів як харчового продукту, і організація великих ферм для виходу на міжнародний ринок. Слід врахувати — європейців як потенційних клієнтів цікавить екологічність товару, що є ключовим фактором в успішному експорті равликів на зовнішні ринки.

Для організації ферми з вирощування равликів потужністю 2 тонни на рік необхідне приміщення площею 300 кв. м і земельна ділянка площею 6-7 соток. Проектом заплановано інтенсивний спосіб розведення равликів — у закритому приміщенні. У такому випадку немає необхідності в закупівлі будь-якого спеціального обладнання для їхнього вирощування, окрім наступного переліку.

Загальний обсяг інвестицій у такий проект складе близько €50 тис. Основна частина припадає на спорудження будівлі — 32-33%. Придбання земельної ділянки займає майже 20% у структурі фінансування. Поповнення оборотного капіталу — 15%. Купівля пластмасових кюветів для утримання молодняку — 11-12%. Облаштування внутрішніх і зовнішніх інженерних мереж — 9-10%. Закупівля огородженого вольєра для вирощування основного стада — 4-5%. Покупка пластмасових боксів для дорослих равликів — 2-3%, а також металевих стелажів — 2-3%. Первісна закупівля маточного стада — 1%.

Щоб ферма потужністю 2 тонни на рік приносила гарний дохід, знадобиться не менше 300 особин. Краще купувати вже дорослих, оскільки цей вид занадто повільно росте і розвивається. Доцільно придбати їх у постачальників з-за кордону (з Чехії, Польщі, Німеччини, Тунісу), які мають усі необхідні сертифікати якості.

Основна перевага розведення равликів — простота у догляді за ними та вирощуванні. Равлик досить невибагливий у харчуванні і стійкий до хвороб. Оптимальна вологість повітря у приміщенні, де вирощуються равлики — 85-90%, температура +20-23 Сº. Якщо температура опуститься нижче 7Сº, тварини можуть впасти у сплячку. Бокси не можна тримати на сонці, особливо під прямими променями. Внутрішню поверхню тераріуму потрібно зволожувати 1-2 рази на день, обприскуючи його водою з пульверизатора зсередини. Раз на кілька днів необхідно проводити прибирання будиночка від слизу звичайною чистою водою без будь-яких хімікатів і засобів для чищення.

Для комплексу передбачається загальний штат персоналу — 4 співробітника. При цьому бухгалтер та менеджер з закупівель/продажів можуть працювати на аутсорсі або за половину ставки, а от спеціаліста з вирощування равликів та охоронця треба взяти на постійну основу.

Перед початком справи слід заздалегідь продумати канали збуту продукції і за можливості укласти договори на поставку равликів.

Основними напрямками реалізації равликів на внутрішньому ринку є:

— ресторани з європейською кухнею;

— елітні супермаркети, які реалізують імпортну і нішеву продукцію;

— компанії, що виробляють заморожені напівфабрикати;

— фармацевтичні компанії, які на основі равликового м’яса виготовляють різні препарати.

Проект може бути цікавий для реалізації завдяки таким сильним сторонам:

Собівартість вирощування равликів складає приблизно €5,2-5,5 за 1 кг, при цьому ціна реалізації стартує від €7,7 (якщо передбачити експорт продукції, ціна може вирости в 2-3 рази). Рентабельність продажів такого бізнесу становить біля 30-35%.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Скандал в АПК: як власники елеваторів вкрали зерна на мільйони доларів

Представники агробізнесу звернулися до Національної поліції щодо фактів розкрадання їхнього майна, яке зберігалося на елеваторах, що належать компанії «Агроінвестгруп». Крім того, аграрії не мають можливості потрапити до місць зберігання зерна через те, що охорона компанії не допускає їх на територію елеваторів.

За непідтвердженою інформацією ряду аграрних підприємств, керівництво компанії «Агроінвестгруп», що перебуває на межі банкрутства, вивезло з елеваторів близько 90% продукції. За попередніми даними представників агробізнесу, втрати аграріїв становлять приблизно від $80 до $120 млн. При цьому список постраждалих різноманітний – більше 20 компаній: це й українські, і мультинаціональні компанії, які представлені, практично, в усіх країнах світу, українські підприємства та фермери.

«Скандал навколо  агрохолдингу «Агроінвестгруп» - це екстраординарна подія, після якої можуть істотно знизитися інвестиції в Україну. Вітчизняний аграрний ринок - це титан, великий гравець в світі сільського господарства, Україна входить в трійку найбільших в світі виробників і експортерів соняшникової олії і зерна. Будь-який сектор економіки, в тому числі і аграрний має велику потребу в залученні фінансування, особливо міжнародного, так як вартість міжнародних грошей набагато нижча, ніж українських.

Обмеження фінансових ресурсів в секторі не дозволяє динамічно, системно і ефективно розвивати галузь. Як тільки почнеться посівна, з усіх видів мистецтв для фермера найважливішим є мистецтво дістати гроші. Найчастіше гроші знаходяться десь зовсім поруч (в Європі наприклад), досить руку простягнути, але знову рука дірява.

Виходить цікава ситуація, що гравці аграрного ринку псують своєю поведінкою (обманом, шахрайством) бізнес середовище і на геть ламають перспективи і підводять своїх же. Непід'ємний бруд на репутаційному обличчі України унеможливлює спілкування з міжнародними фондами, банками і приватними інвесторами», - зазначила в ексклюзивному коментарі Аgroreview.com Ганна Вовченко, керівник «Агро Індустрія», асоційований партнер адвокатської фірми legal GORO.

«Перше питання, який задає інвестор, скільки я зароблю і як забезпечити збереження грошей, і якщо на перше питання при правильно розрахованій і талановито представленій фінансовій моделі відповідь обов'язково знайдеться, то з другим питанням про збереження і безпеки грошей - виникає затяжне мовчання. Може вже настав час показати неймовірно багатий економічний потенціал і навчитися думати не тільки про себе? Вкотре згадуються слова Уорена Бафета: «Дбайте про свою репутацію». «Щоб заробити хорошу репутацію потрібно двадцять років, і всього за п'ять хвилин її можна втратити».

Якщо думати з цієї позиції, багато чого можна почати робити по-іншому. Капітали приходять і йдуть, а погана репутація - як пляма, що не виводиться. Всього одного неправильного кроку вистачить, щоб назавжди завдати шкоди країні, в якій живуть ваші діти», - підкреслює Ганна Вовченко.

Ошукані аграрії вже заявили, що вимагатимуть відшкодування збитків за втрачену продукцію у судовому порядку. Чи вдасться притягнути до кримінальної відповідальності керівництво «Агроінвестгруп», покаже час. Зрозуміло лише одне: банкіри, власники елеваторів, контрагенти, міжнародні компанії залишилися з важким серцем і втраченими грошима, а Україна вкотре із заплямованою репутацією на інвестиційному ринку.

Довідка:  Група компаній «Агроінвестгруп» обробляє близько 30 тис. га земель на Одещині. За інформацією ресурсу YouControl, власником холдингу є Микола Кучеренко, директором – Андрій Федянін.

 

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview