Нішеві культури та органічні продукти забезпечать найбільшу рентабельність

«Віддача» може сягати від 30 до 100 тисяч гривень. Про це повідомляє компанія Baker Tilly, з посиланням на завідувача кафедри Інституту аграрної економіки Ольги Ходаківської. пише landlord.ua.

«В Україні налічується 32 тис. малих фермерських господарств. Майже у половини з них розмір земельного банку становить від 20 га до 100 га. У середньому — це 82 га. З одного гектару невеликі фермери отримують 11 тис. грн виручки та 3 тис. грн прибутку. Тобто середньостатистичне господарство заробляє лише 246 тис. грн. Утім, вони мають великий потенціал для розвитку», — йдеться у матеріалі.

Зазначається, що невеликим фермерським господарствам потрібно уважно підходити до вибору спеціалізації свого виробництва. Головні проблеми з нішевимі культурами виникають у аграріїв через відсутність досвіду і кропіткої роботи з ними. Але такі клопоти повернуться гідними прибутками.

«Щоб виробництво нішевих культур було успішним, фермерам варто сконцентруватися передусім саме на якості, а не на кількості. Кількість і великі партії для продажу на експорт вони повинні забезпечити шляхом об’єднання у кооперативи та асоціації. Так кожен фермер отримуватиме справедливий та стабільний заробіток за клопітке виробництво якісного продукту. Чим швидше українські виробники нішевих культур почнуть об’єднуватися і діяти разом, тим швидше вони підкорятимуть експортні ринки», — заявили в компанії.

В Україні, на сьогодні більшість фермерських господарств, які займаються виробництвом нішевих культур орієнтовні на експорт. Тут головними перешкодами стає формування великих партій для поставок за кордон. Не останню роль тут відіграє якість товару.

Один з найприбутковіших напрямків нішевого виробництва – ягідництво, який відзначається низьким обсягом експорту, хоч й поступово зростає.  За даними Ради з питань експорту продовольства (UFEB), у Східній Європі Україна виробляє 25% м’яких ягід: суниця, смородина, малина та інші. Та 10% твердих ягід: черешня, вишня.  Коли за кордон йде всього 6% і 3% відповідно

«Це пояснюється тим, що перевезення ягід вимагає особливої обережності, а через достатню прибутковість на внутрішньому ринку, українські аграрії не бачать необхідності ускладнювати виробництво. Посівні площі в основному збільшують під малину, лохину та смородину, тоді як процес розширення площ під черешню та суницю призупинився», — йдеться у матеріалі.

Галузь виробництва олійного льону рентабельна та вигідна для експорту. Ця культура дуже стійка до посухи й може вирощуватися практично у всіх регіонах країни. За словами керівника агрокомпанії «Зоря» Ірини Костюшко, вирощування олійного льону не вимагає значних витрат: три роки поспіль на один гектар посівів не витрачалося більше $288, а рентабельність становила близько 47%. У 2017 році тонна олійного льону коштувала близько 10 тис. грн.

«Однак, якщо ви хочете заробити на вирощуванні олійного льону, варто від початку орієнтувати виробництво на експорт — в Україні надто низький рівень його переробки. Партія повинна бути чималою, адже експортне мито в Україні високе. Компенсуються такі особливості високою перспективністю культури. За новими нормами, європейські виробники автомобілів повинні робити внутрішню оббивку з природних волокон, які можна виготовити з олійного льону», — кажуть аналітики.

До олійного льону можна додати і сорго: її виробництво зростає через попит на ринках Афріки та Пакистані. Поживний склад кукурудзи і сорго дуже схожий, при цьому остання культура коштує дешевше.

А ось виробництво часнику вимагає уваги до товарного вигляду. Через такі вимоги Україна з 188 тисяч тонн виробленого часнику експортувала всього 200 тонн. За словами директора Асоціації виробників часнику Андрія Марченко, вітчизняні виробники часнику можуть конкурувати з Китаєм та Іспанією. Але для цього плоди мають бути 5 см у діаметрі,з необрізаними корінцями, запаковані в сітку. Крім того, для експорту такого часники потрібні великі партії. Щоб мати змогу їх формувати, українські виробники намагаються об’єднатися у кооператив.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Аграрії залишають кукурудзу зимувати у полях

Не завершили збирати культуру і на Рівненщині. SuperAgronom.com дізнавався у аграріїв, за яких умов проходить збирання урожаю зернової.

Мирослав Поліо, заступник директора ПСП «Злагода», що на Рівненщині, розповідає: господарства області уже на фінішній прямій збирання урожаю кукурудзи.

«Наше господарство завершило збирати урожай за 4 дні до Різдва. Зерно збирали при вологості 26-27% та урожайності 11,3 т/га. Пришвидшенню темпів збирання культури посприяли погодні умови, вдарили морози і ми мали можливість вивести техніку у поля. Щодо інакших господарств області, декотрі збирають досі, проте уже завершують, в середньому необмолоченими залишились 2-3% площ посівів», — повідомляє Мирослав Поліо.

Слідом за Рівненщиною завершують збирати кукурудзу на Чернігівщині. Місцеві господарства планують ближчими днями завершити польові роботи.

При цьому у північних областях ситуація дещо складніша. Необмолоченою залишається кукурудза і на Полтавщини та Сумщини. Місцеві аграрії розповідають: подекуди у полях досі зимують значні площі під культурою.

 «За таких умов вигідніше залишити культуру до весни, адже на сушку та зберігання зерна витрачаємо великі кошти, кінцеві втрати врожайності все одно будуть нижчими», — розповідає аграрій одного з господарств Полтавщини.

На сьогоднішній день окремі господарства примусово залишають кукурудзу зимувати у полях, адже комплекс заходів по збиранню і зберіганню культури зараз знижує кінцеву рентабельність вирощування культури.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Через вимагання грошей призупинено будівництво олійно-екстракційного заводу

Про це заявив глава ради директорів "Дельта Вілмар" Дхруба Чаран Панда, пише Інтерфакс-Україна.


Він повідомив, що після оприлюднення своїх планів будівництва заводу в порту "Південний", компанія отримала лист від благодійної організації з пропозицією за плату "сприяти у вирішенні питань з неправомірними діями правоохоронних органів", проте залишила цей лист без відповіді.

"На наш подив через місяць ми отримали інформацію, що ця організація звернулася до прем'єр-міністра з вимогою припинити будівництво заводу в порту" Південний ", яке ми планували. Потім з періодичністю кілька листів в місяць ця організація почала скаржитися на нас президенту, органам ДФС , митній службі, іншим структурам. Ддо нас постійно приходили інспектори з перевірками", - сказав він.

За словами Д.Панди, пізніше благодійна організація "пішла ще далі і направила свої скарги до Митного і Податкового комітету Індонезії, в комісію з цінних паперів США, на фондову біржу Сінгапуру, де зареєстрована наша материнська структура".

Д.Панда повідомив, що 5 січня компанія отримала інформацію від своєї материнської структури Wilmar International про поданий благодійною організацією позов до Вищого суду Джакарти зі звинуваченнями в контрабанді та відмиванні грошей.

"Це викликає стурбованість наших акціонерів, і навіть незважаючи на меморандум, який ми підписали з держадміністрацією Одеської області, ми припиняємо всі слушні дії з реалізації нашої інвестиційної програми до розгляду цього питання по суті", - сказав він.

"Дельта Вілмар" в жовтні 2017 року заявила про плани будівництва олійно-екстракційного заводу в морському порту "Південний" (Одеська обл.) загальною потужністю переробки понад 600 тис. тонн в рік, а також причалу з перевалки олії і шроту потужністю до 3 млн тонн в рік і підписала відповідний меморандум з керівництвом Одеської області.

ТОВ "Дельта Вілмар СНД" створено в 2004 році. Спеціалізується на виробництві олійножирової продукції і інгредієнтів для хлібобулочних, кондитерських виробів і молочних продуктів на заводі в Южному (Одеська обл.). Йому належить комплекс з перевантаження та переробки тропічних олій в порту "Південний", а також резервуарний парк місткістю 100 тис. тонн.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чому Володимир Гройсман не призначає міністра аграрної політики

Прем’єр-міністр Володимир Гройсман не призначає міністра аграрної політики тому, що його повністю задовольняє його людина (перший заступник міністра Максим Мартинюк), котра де-факто є міністром, і його ж людина контролює та координує потоки в цій сфері. Таку думку висловив керівник програми практичної політики, експерт Інституту Політичної Освіти Олександр Солонтай, пише AgroPolit.com.

2017 став першим роком, коли повністю відсутні міністр аграрної політики і голова аграрного комітету.

«Аграрний напрямок у нас обезголовлений і в парламенті, і в уряді. З реформами в земельному законодавстві тяганина. Рік був плідним на законопроекти, але вони по суті блокували один одного», ‒ нагадав Солонтай.

За його словами, відсутність очільників блокує реформування земельної галузі більше, ніж низка законопроектів.

"Відсутність міністра є свідомим кроком з боку уряду Гройсмана. Зокрема, персонально самого Гройсмана для того, щоб нічого не змінювати у земельній сфері. Чи шкодить це земельним реформам? Це є гарантією відсутності земельної реформи», ‒ вважає експерт Інституту Політичної Освіти.

І додає, що в цій ситуації спрацювали погано всі: й уряд, який не запропонував аграрного міністра. І Верховна Рада, яка не обрала голову аграрного комітету, і Президент, котрий у грудні «заблокував» законопроект свого прем’єр-міністра Володимира Гройсмана на одну й ту ж саму тему — передача землі громадам за межами населених пунктів.

"Тут дивна поведінка Президента. З одного боку ми побачили показову картинку розправи з «лідером земельної мафії» (Гройсман відсторонив від виконання обов'язків голови Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру Олега Цвяха, — ред.), а з іншого — отримали низку законопроектів, жоден із яких не розглядається. Фактично земельна децентралізація зупинилася», ‒ підсумовує Олександр Солонтай.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В.о. голови правління ДПЗКУ анонсувала повне перезавантаження

Теґи: 

Відповідне розпорядження від 11.01.2018р. № 9-р опубліковано на Урядовому порталі.

Ірина Марченко має більш як п’ятнадцятирічний досвід роботи в корпоративному секторі, в українських та міжнародних компаніях різного профілю.  За освітою – фінансист, в 2009 році отримала Agro МВА kmbs.

Серед першочергових завдань на посаді в.о голови Правління Ірина Марченко визначила аудит поточних показників діяльності корпорації з метою коригування бізнес-процесів, підвищення ефективності та нарощування позицій в різних секторах, зокрема в сегменті B2B, а також розширення ринків збуту готової продукції.

«Ми зосередимося на аналізі негативних та позитивних факторів, що впливають на роботу компанії, щоб оптимізувати  діяльність на  всіх рівнях, починаючи із співпраці з дрібними сільгосптоваровиробниками і закінчуючи виконанням умов договору з міжнародним стратегічним партнером, – підкреслила вона. – Вже в короткостроковій перспективі ми маємо вийти на повне перезавантаження компанії з метою максимізації прибутку для держави».

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Технології будівництва елеваторів: обрати кращу!

Актуальність такого заходу обумовлена помітним зростанням кількості елеваторів в Україні.

Аграрії зрозуміли, що в умовах високих цін на додаткову обробку, зберігання та відвантаження зерна на сторонніх елеваторах, ризики втрати якості при безграмотному його зберіганні і навіть можливі крадіжки при передачі на зберігання, вигідніше і надійніше побудувати свій власний елеватор. Його будівництво недешеве, але така інвестиція досить швидко окупається і дозволяє не хвилюватися за долю зібраного врожаю.

Дозволяє не хвилюватися тільки тоді, коли було обрано оптимальні параметри всіх елементів зернового елеватора, правильно проведено розрахунки та обладнання відповідає навантаженню й структурі зернових, що там зберігаються.

В результаті правильно підібране обладнання, технології будівництва і, зрозуміло, висока якість будівництва - запорука того, що елеватор не зруйнується та швидко себе окупить, зерно не буде пошкоджено, а приймання та відвантаження будуть проведені в строк.

В ході семінару-дискусії «Будуємо елеватор: як вибрати оптимальну банку» перед слухачами виступлять представники трьох українських компаній - авторитетні експерти в області проектування та будівництва об'єктів зернового господарства. Спікери розкажуть про основні особливості кращих, з їхньої точки зору, технологій будівництва елеваторів (зокрема, металевих силосів), подискутують про переваги та недоліки кожної з основних представлених в Україні технологій будівництва, обговорять методи підбору та оптимальні рішення щодо монтажу обладнання.

Слухачі семінару-дискусії отримають відповіді на головні питання з будівництва елеваторів: з чого почати і чим закінчити, з якими труднощами доведеться зіткнутися, як і яких помилок потрібно уникнути.

Друга частина семінару - це півторагодинна жива дискусія спікерів і всіх учасників, відповіді на питання та обговорення живих кейсів - вже побудованих об'єктів.

З програмою семінару та умовами участі можна ознайомитися за посиланням http://www.proagro.com.ua/events/silo2018/18743.html.

Будемо раді бачити Вас серед гостей заходу!

З питань участі в роботі наших заходів, партнерських програм і розміщення реклами звертайтеся в інформаційну компанію "ПроАгро Груп":

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview