Нішеві культури, які можуть стати "страховкою" для сільгоспвиробника

Детальніше розповів завідувач кафедри рослинництва і садово-паркового господарства університету Олег Коваленко, пише propozitsiya.com з посиланням на infoindustria.com.ua.

Експерт радить у зв'язку зі зміною клімату вводити культури, стійкі до стресових умов: підвищена температура повітря, знижена її відносна вологість. У цих умовах без зрошення на зміну кукурудзі в південному регіоні може прийти цукрове сорго, а також деякі види прутовидного проса. На зміну гороху - чина і нут (культури мають більш низький коефіцієнт використання води), і вони до того ж більш холодостійкі. В умовах зрошення вигідно вирощувати нішеві зернобобові культури - сочевицю, маш, зернову вігну, які мають більш високу ціну реалізації.

У ботанічному саду ім. М. М. Гришка вивели сорт топінамбура, який має округлу форму і більш зручний з технологічної точки зору для вирощування і переробки. Він може служити кормовою і енергетичною культурою, крім того затребуваний в фармакології. Топінамбур відрізняється високим вмістом інсуліну та фруктози, нормалізує обмін речовин і знижує рівень цукру в крові.

Ще одна прибуткова культура, вивченням якої займається університет, - бесканнабіноїдні коноплі. Сучасне обладнання дозволяє з таких конопель виробляти практично на полі напівфабрикат целюлози, якої потребують виробники паперу. Коноплі не вимагають особливого догляду, при поливі дають високі врожаї, і здатні інтенсивно накопичувати біомасу органічної сировини з 1 га (від 5 до 10 м3 деревини, для порівняння: річний приріст у сосни - до 2,5 м3). Вивченням елементів технології вирощування цієї культури займалися також фахівці Інституту зрошуваного землеробства (м. Херсон).

У колишніх колгоспах коноплі були однією з найбільш рентабельних культур. Займаючи близько 10% площ, вони давали до 50% доходів від всієї галузі рослинництва, використовувалися в легкій і харчовій промисловості, будівельній галузі та медицині. На сьогоднішній день ця культура належить до нішевих, але підвищена зацікавленість у виробах з конопель у світі зберігається.

Окремо необхідно виділити лікарські рослини - такі, як лаванда, шавлія, монарда двійчаста, ісоп лікарський, м'ята перцева, меліса, стевія, ехінацея, чабер садовий, розторопша плямиста. Також більш рідкісні - бамия, момордика, фізаліс, елеутерокок, лимонник китайський, пепіно, в'єтнамська диня, кивано, стевія, котовник, кануфер, материнка і багато інших.

"Монарда - це сильний антибіотик, масло рослини здатне знищувати навіть чорну цвіль. Вихід масла з монарди більше, ніж з лаванди, тому монардове масло коштує трохи дешевше лавандового, але також користується великим попитом. Монардове масло можна отримувати не тільки з суцвіть, а зі всіх частин рослини, стебел, листя, суцвіть. Монарда - культура не дуже вибаглива, а при вирощуванні під агроволокном зростає без бур'янів і не вимагає прополки", - додає О. Коваленко.

Дуже цікавий з економічної точки зору той же горіх волоський. Специфіка його вирощування полягає в тому, що необхідно 6-8 років до його плодоношення, і тому правильна схема посадки, з великим кроком між деревами і рядами, вимагає ущільнюючих посадок ранньо плодоносними культурами. В горіхових садах для ущільнення вирощують яблучні та сливові сади, проміжні культури: малину, трюфеля, шипшину, лікарські ефіроолійні рослини. Наприклад, лаванду, з якої отримують мед і ефірне масло. А можна культивувати фацелію для отримання меду і насіння, які мають високу вартість, або трави-сидерати для поліпшення грунтового живлення. Всі ці культури покривають витрати на вирощування і горіхів, і власне нішевих культур.

Енергетичні культури - дуже актуальний напрямок в сільському господарстві. Щевнат, сорго цукрове, сида, свербига, сільфій пронзенолистий, верба, тополя, міскантус різних видів - є поновлюваними джерелами енергії. На сьогоднішній день сільгосппідприємство може самостійно забезпечити себе зеленою електроенергією, біобензином, биодизелем, за рахунок вирощування енергетичних рослин отримати енергонезалежність і нижчу собівартість сільськогосподарської продукції.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Землі закладів ув’язнення можуть здавати в оренду агрокомпаніям

Теґи: 

Натомість отримані кошти направляти в модернізацію системи.

Про це розповів заступник міністра юстиції України Денис Чернишов, повідомляє ZIK.

«Господарство пенітенціарної системи України доволі велике. Проте здобутки 25-річного існування системи є досить негативними. Далеко від Радянського Союзу ми не поїхали окрім того, що деякі керівники підприємств, які існують на установах виконання покарання, стали такими собі горе-бізнесменами, які працюють на себе і проводять різні оборудки», – констатував Чернишов.

Він розповів, що сьогодні в підпорядкуванні пенітенціарної служби є близько 39 тисяч гектарів землі різної якості в різних регіонах України.

«Є певна ідея, яку ми неодноразово обговорювали з міністром юстиції Павлом Петренком. Якщо уряд схвалить нашу концепцію, то ми плануємо віддати землі в довготермінову оренду, приблизно на 5-10 років, стратегічним аграрним підприємствам, які знають як якісно обробляти землю та отримати з неї результат. Натомість отримані кошти направляти в систему і використовувати для модернізації», – розповів заступник міністра.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Яка цьогорічна врожайність гороху

Про це повідомляє прес-служба УКАБ.

 

Причинами збільшення посівів є зростання попиту як на горох, так і загалом на бобові на зовнішніх ринках, насамперед у країнах Південої Азії.

Станом на 25 липня в Україні зібрано 84% гороху, урожайність культури складає 25,1 ц/га, що нижче від показників минулого року на 20%. Першочерговою причиною зниження урожайності гороху цьогоріч є погодній фактор, а саме посуха, яка спостерігалася у червні та першій половині липня в центральній та південній частині України.

Виходячи із цьогорічної урожайності, валовий збір гороху прогнозується на рівні 1,02 млн. т і на 36% перевищуватиме минулорічні показники.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні суттєве знизилася ціна на «борщовий набір»

Про це повідомляє «Інфо-Шувар».  За даними інформаційного центру, сьогодні на найбільших гуртових ринках країни капуста пропонується за ціною 3-7 грн/кг (0,1-0,23 EUR/кг), картопля коштує 4-7 грн/кг (0,13-0,23 EUR/кг),ціни на буряк та моркву становлять 3-7 грн/кг (0,1-0,23 EUR/кг),  та 8-12 грн/кг (0,27-0,4 EUR/кг), відповідно, вартість цибулі знизилась до 6-10 грн/кг (0,2-0,33 EUR/кг).

Найбільше зниження ціни за останній тиждень було зафіксоване по капусті та цибулі, ця продукція подешевшала майже на третину.  Нагадаємо, ще в середині липня Україна вимушена була навіть імпортувати цибулю з Польщі через гострий дефіцит пропозиції в місцевих господарствах. Сьогодні ж, врожай цибулі активно збирають не тільки на Півдні країни, а й у Центральних регіонах, тому місцева продукція майже повністю витиснула з ринку імпортну.

Втім, не дивлячись на зниження ціни , сьогодні ціни на «борщовий набір» лишаються одними з найвищих за останні кілька років.  Наприклад,  рік тому, капуста та цибуля  в Україні коштували майже в 4 рази дешевше,  ціна на моркву була в 3 рази нижчою, а  буряк та картопля були дешевшими майже в  1,5 рази.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Індії придумали незвичний спосіб боротьби з посухою

Так хочуть допомогти фермерам подолати суворі кліматичні умови, пише gazeta.ua.

"Наші поля затиснуті між двома гірськими хребтами, — розповідає фермер Го Дхаті. — Дощі йдуть рідко. Коли збираємо стільки врожаю, скільки посадили — це велика удача. Виживаємо за рахунок допомоги держави. Науковці обіцяють, що цей льодовик забезпечить вологу і зменшить перепад температур. Учора вдень було +40°С, а вночі — заморозки. Найбільше урожаю втрачаємо через посухи. Проводити систему зрошення до полів надто дорого. Носимо воду відрами за 12 км. У мене троє дітей, у брата — четверо. Один день поливаємо його поле, наступного — моє".

Автори ідеї кажуть, що створити льодовики дешевше, ніж систему поливу. Ефект буде рівномірніший і триваліший. Усередині працюватиме насос, розбризкуватиме воду на 60 м довкола.

"В одній піраміді можемо накопичити 150 тонн води, — каже інженер Сонам Вангчук. — Улітку тануть льодовики в горах, тому води достатньо. Проблема виникає взимку і навесні, коли насіння потребує зволоження. Хочемо ­отримати фінансування на створення льодовиків біля кожного села. Кожен зрошуватиме 10 га. Коштуватиме $125 тис".

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Прогнози врожаю і експорту ячменю тьмяніють у порівнянні з минулим сезоном

Так, до звітної дати в Україні було зібрано 5,5 млн т цієї культури, більше півмільйона з яких вже відправили на експорт.

Про це повідомляє аналітик компанії "ПроАгро" Катерина Варибок.

І хоча такі показники є цілком хорошими, загальна картина нового 2017/18 МР все ж тьмяніє поряд з минулим сезоном. Зважаючи на те, що рентабельність вирощування ячменю в Україні має один з найнижчих показників серед інших зернових, посівні площі під ним з кожним роком трохи зменшуються. Так, під урожай 2017 року українські аграрії засіяли ячменем без малого 2,5 млн га, що на 13% менше, ніж роком раніше, і, приміром, на чверть менше, ніж п'ять років тому.

Ще одним фактором, який додає негативу до прогнозів на майбутній урожай зернової, є червнева посуха, яка панувала в більшості областей України як раз в період формування і наливу зерна ячменю. За словами головного агрометеоролога Укргідрометцентру Тетяни Адаменко, із-за таких несприятливих погодних умов в 2017 році зниження врожаю зернової може досягти 20%.

За оцінками аналітиків компанії "ПроАгро", в 2017/18 МР валовий збір ячменю складе близько 7,75 млн тонн, що на 17,9% менше, ніж у попередньому сезоні. Таке зниження врожаю культури позначається на істотному зменшенню її експортного потенціалу, який в поточному сезоні, за попередніми даними, не перевищує 4-4,2 млн т проти 5,3 млн т в 2016/17 МР.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview