Нова інструкція про облік зерна може зірвати зерновий експорт

Про це пише Аgropolit.com.

Згідно документу, формування експортних партій «може проводитися тільки зерновими складами, які ведуть свою діяльність на території морських портів».

Асоціація міжнародних експедиторів України (АМЕУ) критикує проект наказу «Про затвердження Інструкції ведення кількісно-якісного обліку зерна та продуктів його переробки на зернових складах і зернопереробних підприємствах».

"Вантажовласники створили широку мережу припортових елеваторів та зернових складів, які сьогодні забезпечують відправку значної частини національного зернового експорту. Ухвалення зазначеної норми означає позасудову поразку прав українських підприємців на продовження законного виду діяльності", – повідомили в АМЕУ.

Там кажуть, що норми запропонованого документу дискримінують компанії за географічним принципом. Адже поза законом залишається «ціла низка складів, розташованих у сухих портах, і винесених за межі морських портів».

"Норма залишає без захисту інвестиції приватного бізнесу, який вкладав кошти в розвиток припортовий інфраструктури, і створює умови для недобросовісної конкуренції на ринку зернової логістики. У нинішньому формулюванні Інструкція зобов’язує вантажовласників спочатку перевезти зерно з території припортових складів на внутрішні портові склади, і тільки з його території партію можна буде відвантажувати на судно. Ускладнення процедури відвантаження експортних партій приведе за собою подорожчання агрологістики та виникнення підстав для корупційних дій", – пояснюють в асоціації.

Є у новій інструкції і проблема змішування зерна на складах.

Наразі проект Інструкції перебуває на погодженні у центральних органах виконавчої влади. Лишилося отримати підписи двох відомств: Мінекономіки та Державної регуляторної служби.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні очікують стрімке падіння цін на овочі

Про це пише landlord.uа


За даними з ринків найбільших міст України, капуста подорожчала на 1,5 грн (до 5 грн/кг), картопля — на 1,8 грн (до 5,06 грн/кг), цибуля — на 3,14 грн (до 7,08 грн/кг), морква — на 1,88 грн (до 6,63 грн/кг), буряк столовий — на 1,65 грн (до 5 грн/кг). Тобто, за інформацією з Українського клубу аграрного бізнесу, за деякими винятками, за рік овочі подорожчали в середньому на 52%. До розгляду брали ціни на базарах Києва, Львова, Одеси, Херсона і Харкова.

За три останні місяці капуста втратила в ціні 3,38 грн/кг, картопля – 2,9 грн/кг, цибуля подорожчала на 1,38 грн/кг, морква подешевшала на 4,25 грн/кг.

«Ціни на овочі в Україні демонструють сезонний низхідний тренд, так триватиме ще декілька місяців, — каже Олександр Донченко, експерт аграрних ринків Українського клубу аграрного бізнесу. — Саме першого тижня серпня, за історичними даними цін на овочі в Україні, відбувається перетин розрахункових індикаторів перед стрімким падінням цін».

Зміна цін відбувається через сезонне зростання пропозиції. Вона почнеться з півдня України і поступово до кінця осені продовжиться за рахунок переміщення збору врожаю з півдня на північ.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Рейтинг найбільших експортерів меду в Україні

У минулому році країна наростила його експорт наполовину, пише  Цензор.нет.

Більше половини виробленого в Україні меду йде на експорт. У 2016 році країна експортувала 57 тис. тонн цього продукту, що на 50% більше показника роком раніше.

У цьому році продажі українського меду на експорт перевищать показники минулого року. За першу половину поточного року, до початку активного збору, за даними митниці, Україна реалізувала за кордон 29,6 тис. тонн меду загальною вартістю 1,4 млрд грн.

У 2017 році найбільшими імпортерами українського меду були: США, купивши 11 тис. тонн, Німеччина - 5,76 тис. тонн, Польща - 3,1 тис. тонн, Франція - 1,9 тис. тонн, Бельгія - 1,4 тис. тонн і Іспанія - 1,2 тис. тонн.

При цьому Євросоюз встановив квоти на безмитні поставки солодкого продукту з України у 4 тис. тонн на рік. Цей обсяг українські компанії використали за перші 10 днів року. На початку літа 2017 року ЄС збільшив квоти до 8 тис. тонн, але як свідчить статистика, вона буде вичерпана миттєво.

Експорт меду в Україні переважно є сімейним бізнесом. З 15 представлених найбільших експортерів за першу половину 2017 року сім належать сім'ям.

При цьому багато хто з них паралельно займається й іншим бізнесом, не пов'язаним з виробництвом продуктів харчування.

Так, найбільший експортер - компанія "Асканія-Пак" - крім переробки і продажу меду займається вирощуванням троянд, виробництвом стрілецької зброї, послугами охорони і навчанням співробітників служб безпеки приватних і державних структур, надає логістичні послуги. Компанія належить Сергію і Валерій Горбаням.

ГК "Содружество", що розмістилося на другій сходинці рейтингу, займається й імпортом природного газу з Європи. Компанія контролює "Кременчукгаз", "Гадячгаз" і "Херсонгаз". Належить колишньому регіоналу Віктору Попову.

Для третього за розміром імпортера - "Юкрейніан Бі" - виробництво меду є основним бізнесом. Компанія належить жительці Хмельницької області Неонілі Паньківській, дружині колишнього багаторічного мера Ізяслава.

На четвертій сходинці рейтингу розмістилося підприємство з Волновахи Донецької області "Український мед". Воно закуповує мед з різнотрав'я і соняшнику й експортує гомогенізовані партії в країни Євросоюзу і США. Компанія належить Олександру і Людмилі Пруцьким.

Повний список провідних експортерів українського меду виглядає так:

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Подобається'.

Що таке аграрне рейдерство в Україні?

В кожному регіоні буде працювати комісія, куди увійдуть представники Мін’юсту, правоохоронних органів, громадських організацій. Головне завдання цих об’єднань - швидко реагувати на прояви аграрного рейдерства, пише Правда.

Законодавчі прогалини

Агрорейдерство – явище, яке існувало завжди, просто в останні роки набуло особливого розмаху. Частково його пов’язують з активізацією дискусії про відкриття ринку сільгоспземель. За даними Асоціації фермерів та землевласників України, за перше півріччя поточного року було зафіксовано 570 повідомлень про аграрне рейдерство. В Міністерстві юстиції говорять, що у них немає чіткої статистики, але звернення рахуються сотнями.

Сьогодні в Україні працює декілька схем рейдерського захоплення земель. Найпоширенішою є переуступка прав оренди при діючих договорах з іншим контрагентом.

Наприклад, президент асоціації "Земельна спілка України" Андрій Кошиль стверджує, що у багатьох випадках рейдерства мова йде про факти наявності двох договорів оренди.

"Людина підписує договір з одним фермером, а потім приходить інший і пропонує на 200 грн більше, і людина вже підписує договір з ним. Це також є протиправна діяльність",  - говорить експерт.

Часто говорять, що здебільшого рейдерські конфлікти виникають через прогалини в законодавстві, а також через протиправні діє реєстраторів, які дуже часто не несуть відповідальності за свої дії.

"Реєстратори не є ані співробітниками, ані особами, що підпорядковуються Мін’юсту. Це незалежні особи, які діють з власного професіоналізму, або переконань. Саме злочинні дії реєстраторів допомагають створювати ситуацію, коли вночі приїжджають комбайни на поле і за декілька годин збирають врожай", - коментує ситуацію заступник Міністра юстиції України Олена Сукманова.

Що змінять штаби Мін’юсту?

В Міністерстві юстиції зазначають, проблема вирішення земельних конфліктів полягає в тому, що немає адекватного механізму притягнення до відповідальності реєстраторів за вчинення неправомірних дій. Розгляд справ затягується, суди місяцями не можуть призначити слухання, або роками розглядають "фермерські" справи. Тож штаби, які створюються на базі облдержадміністрацій повинні будуть швидко реагувати на повідомлення про неправомочне захоплення землі, робити все, щоб розгляд справ не відкладався на невизначений період.

У Мін’юсті радять фермерам у разі виникнення суперечливих ситуацій в першу чергу зателефонувати до поліції, щоб представники правоохоронних органів зафіксували факт звернення. Потім потрібно зв’язатися з представниками комісії з проханнями відрядити працівника штабу для того, щоб зафіксувати, що відбувається порушення.

"Далі потрібно піти до комісії і попросити скласти скаргу не на сам факт крадіжки врожаю, а на факт привласнення землі. У випадку, якщо є інший договір, то потрібно зняти його копію і звернутися до територіального управляння юстиції, щоб комісія могла оперативно скасувати неправомірну реєстрації ділянки на іншу особу", - зазначила заступник Міністра юстиції України Олена Сукманова.

Що може зробити поліція?

Аграрії говорять, що ситуація з захопленням врожаю та незаконним отриманням прав оренди не покращується. Вони часто звинувачують правоохоронців у бездіяльності. Але аграрне рейдерство – це більше юридичні питання, аніж силові. Про це говорить радник Міністра МВС Михайло Апостол.

"Намагань силового захоплення було всього 5-7. Такі випадки фіксувалися в Кіровоградській, Вінницькій, Дніпропетровській областях",  - говорить він.

Всі інші випадки - це здебільшого корпоративні конфлікти, які лежать в юридично-господарській площині.

"Поліція для того, щоб виконувати рішення суду та аби не допустити силового протистояння. Поліція захищає право власності селян на земельну ділянку. Ніхто не має права людину силувати, з ким заключати договір, кого відстоювати. А власники, співвласники, співзасновники – тут питання не до поліції", - говорить Михайло Апостол.

Крім того, радник Арсена Авакова додає, що ситуація в регіонах, за його інформацією, більш-менш спокійна.

"В Тернопільській області немає нічого, в Івано-Франківську також, є невеликий конфлікт в Рівненській області та Волинській області. Така ситуація складалася декілька років", - наголосив він та додав, що гірщі справи в Миколаївській та Херсонський, Вінницькій, Кіровоградській областях. Юридичні конфлікти є на Одещині.

Як будуть боротися з рейдерством?

Михайло Апостол додає, що поліція вже стикалася з випадками, коли колишні власники фірми підбурювали людей на озброєний опір. Такі ситуації поліція вирішує законними, але жорсткими методами.

Представники фермерського руху говорять, що готові самостійно захищати свої врожаї у той спосіб, який буде потрібно. Для цього навіть була створена ГО "Самооборона підприємців".

Крім того, представники аграрних організацій наголошують, що потрібно вирішувати питання не тільки захищаючи власне право, але й створювати умови для запобігання виникнення таких ситуації.

Наразі, заступник голови Громадської спілки «Всеукраїнська аграрна рада» Михайло Соколов вважає, що потрібно вводити фінансову відповідальність реєстраторів за сам факт внесення недостовірної інформації до реєстру.

"Є кримінальна відповідальність для реєстраторів, яка означає, що потрібно довести умисел, але немає фінансової відповідальності. Доводити потрібно не факт помилки при внесенні даних, а саме умисел. Зараз потрібно встановлювати відповідальність за факт внесення недостовірних даних, а ще надати доступ до перевірки даних, бо не у всіх він є", - пояснює Михайло Соколов.

Справа в тому, що з 1 січня 2013 року діють нові правила реєстрації прав власності. Тому, для того, щоб внести дані в новий реєстр потрібно перевірити дані з реєстру, який діяв до 2013 року.

"Ми хочемо, щоб пішли паперові витяги - це те, на чому побудоване рейдерство. Коли приносять папірець з кадастровим номером, реєстратор має перевірити витяг, але кількість таких витягів може бути великою. Ми хочемо, щоб два реєстри були інтегровані, щоб обмін інформації між ними був виключно електронний, а реєстратори були підключені ще й до баз даних довіреностей, РАГЗів, платників податків тощо", - пояснює Михайло Соколов.

Для того, щоб обговорювати законодавчі зміни, вже 5 вересня мають відбутися комітетські слухання у Верховній Раді. Михайло Соколов говорить, що напрацювати необхідні зміни до законодавчих актів – справа недовга, чого не можна сказати про їх впровадження у дію.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна експортувала рекордний обсяг соняшнику

В цілому з початку маркетингового року (вересень-червень) експорт збільшився до 187,8 тис. тонн, ставши максимальним за останні п'ять сезонів, інформує УкрАгроКонсалт.

У поточному 2016/17 сезоні соняшник з України експортується вже в 59 країн. Однак лідерами закупівель олієнасіння залишаються європейські країни, частка експорту яких досягає 68%. Туреччина, як і очікувалося раніше, продовжує нарощувати імпорт соняшнику з України. Так, в поточному сезоні закупівлі перевищили 43 тис. тонн (23% всього експорту) проти 16,1 тис. тонн роком раніше.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У І півріччі 2017 року аграрний експорт збільшився майже на 2 млрд доларів США

Про це повідомляє прес-служба МінАПК.

Збільшення експорту відбулося за усіма категоріями сільськогосподарської продукції. Зокрема, було поставлено на зовнішні ринки:

- живих тварин та продуктів тваринного походження - на $492,5 млн (155% до І півріччя 2016 року);
- продуктів рослинного походження - на $4,3 млрд (124,5% до І півріччя 2016 року), у тому числі зернових культур – на $3,3 млрд (122,7% до І півріччя 2016 року);
- жирів та олій - на $2,5 млрд (127% до І півріччя 2016 року);
- готових харчових продуктів - на $1,4 млрд (133,6% до І півріччя 2016 року).

Також, за цей період було завезено в Україну аграрної продукції на $1,97 млрд, що на $21 млн більше ніж за аналогічний період минулого року.

У розрізі товарних груп було імпортовано:
- живих тварин та продуктів тваринного походження - на $311,7 млн (101,3 % до І півріччя 2016 року);
- продуктів рослинного походження - на $742,1 млн (99,3% до І півріччя 2016 року), у тому числі зернових культур – на $113,2 млн (97,5% до І півріччя 2016 року);
- жирів та олій - на $119,8 млн (106,6% до І півріччя 2016 року);
- готових харчових продуктів - на $798,1 млн (102% до І півріччя 2016 року).

В цілому, у першому півріччі 2017 року сформовано позитивне зовнішньоторговельне сальдо аграрної продукцією у $6,7 млрд, а частка експорту сільськогосподарської продукції у структурі всього українського експорту за цей період склала 42,1%.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview