Нове підприємство на Кіpoвoгpадщині експортуватиме oлію в Азію та Афpику

Про це повідомляє прес-служба Кіровоградської облдержадміністрації.

До цього виробництво працювало у тестовому режимі.

Цех будували 11 місяців.

Потужності нового підприємства дозволяють на добу переробити до 700 тонн сировини. Директор із виробництва Броніслава Картель зазначила, що майже вся вироблена продукція буде експортуватися до країн Азії та Африки.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

ТОП-20 агропродуктів, які експортувались найбільше

Імпорт при цьому збільшився на 8% та склав $ 3,6 млрд.

Такі дані повідомила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева.

«Цікаво відмітити, що трійку країн лідерів серед імпортерів нашої аграрної продукції за січень-жовтень 2017 року сформували Індія (11,3% від загального експорту), Єгипет (7,5%) та Нідерланди (6,9%). При цьому глобально регіональний розріз агроекспорту не змінився: до країн Азії ми експортували понад 42% нашої продукції, до країн ЄС – 31,9% і до країн Африки - 14,7% », - розповіла заступник Міністра з питань євроінтеграції.

Вона додала, що за десять місяців поточного року помітно збільшились постачання на світові ринки таких продуктів: абрикос, вишень, персиків, слив – $ на 8,6 млн, борошна пшеничного – на $17,7 млн , цукру – на $121,4 млн, м’яса та субпродуктів домашньої птиці - майже на $83 млн, вершкового масла - на $69,1 млн, яловичини мороженої - на $36,1 млн, хлібобулочних та кондитерських виробів - на $23,8 млн, екстрактів солодових, продуктів з борошна, крупи – на $52,6 млн.

«Дані статистики підтверджують наші попередні прогнози щодо збільшення річних обсягів аграрного експорту на 15-20% у 2017 році порівняно з попереднім роком», - резюмувала Ольга Трофімцева.

Перелік продукції, яка найбільше експортувалась протягом січня – жовтня 2017 року:

Найменування продукції

Експорт

тонн

тис. дол. США

1

Олія соняшникова, сафлорова або бавовняна

4 890 702

3 645 971

2

Кукурудза

15 566 335

2 423 724

3

Пшениця і суміш пшениці та жита

14 217 906

2 248 791

4

Насіння ріпаку

1 829 251

750 218

5

Соя

1 923 946

722 087

6

Ячмінь

4 615 984

672 006

7

Макуха та інші тверді відходи, одержані під час добування рослинних жирів та олій, за винятком відходів соєвої та арахісової олії

3 945 262

655 326

8

М'ясо та субпродукти домашньої птиці

228 635

322 958

9

Сигари, сигарили та сигарети, цигарки, з тютюном або його замінниками

26 006

234 056

10

Цукор

484 915

232 595

11

Овочі бобові сушені

510 389

128 612

12

Шоколад та інші продукти з вмістом какао

48 220

118 446

13

Хлібобулочні, кондитерські вироби

82 623

113 497

14

Олія соєва

143 863

108 179

15

Екстракти солодові; продукти з борошна, крупи

55 262

103 337

16

Мед

53 716

103 206

17

Масло вершкове та інші жири, вироблені з молока

23 493

96 813

18

Кондитерські вироби з цукру

65 842

93 268

19

Макуха та інші тверді відходи соєвої олії

236 964

83 874

20

Борошно пшеничне

356 930

77 027

 

Всього по вибраній продукції:

49 306 244

12 933 991

 

ВСЬОГО

53 412 328

14 696 166

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Більше грошей фермерам, тваринникам та чиновникам – що несе аграріям новий бюджет 2018?

Якщо розглядати проект цьогорічного бюджету в частині фінансування агропромислового комплексу, то можна побачити, що відбувся ряд змін, порівняно з минулими роками, пише прес-служба Асоціації тваринників України.

Зокрема,  порівняно з 2017 роком було значно урізано фінансування за такими бюджетними програмами як: 2801030 «Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів» (на 78%), 2801580 «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників»  (на 39%),  2801180 «Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі» (на 92%).

МінАПК у відповіді на запит Асоціації тваринників України, повідомило, що зі свого боку профільне міністерство під час складання бюджетних запитів для підготовки проекту Закону «Про Державний бюджет України на 2018 рік» заявляло потребу за вищенаведеними бюджетними програмами в значно більших обсягах за нинішні фактичні показники в Проекті Закону.

Зокрема, Мінагрополітики заявляло про потребу виділення коштів на «Фінансову підтримку заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів» в обсягах 1 млрд 300 млн гривень, що на 95% більше за фактичний показник в Проекті Закону. У свою чергу на бюджетну програму «Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі»  на 2018 рік передбачається 5 млн гривень, що становить лише 0,8% від обсягів, в яких висловлювало потребу Мінагрополітики – 620 млн грн 100 тисяч гривень.

Лише наполовину були задоволені потреби аграрного Міністерства щодо фінансування бюджетної програми «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників»                   в 2018 році: 2 млрд 945 млн гривень з заявлених 5 млрд 945 млн гривень.

Крім того, взагалі було виключено з Проекту бюджету 2018 бюджетну програму «Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними», незважаючи на те, що Міністерство аграрної політики подавало запит на цю програму в обсягах 362 млн 757 тисяч гривень

З іншого боку, крім значного зменшення обсягів фінансування на вищенаведені бюджетні програми, на 2018 рік офіційно заплановано значне збільшення видатків за бюджетною програмою «Державна підтримка в галузі тваринництва» (в 13 разів). Хоча наразі вже невідомо, чи за результатами розгляду проекту Закону України «Про Державний бюджет на 2018 рік» тваринникам залишать заявлені раніше 2,3 млрд грн.

Голова АТУ Ірина Паламар прокоментувала : «На даний момент в політичних колах відбувається запекла боротьба за бюджетні кошти на наступний рік, українським тваринникам хочуть всіляко урізати фінансування через начебто відсутність потреби в таких об’ємах коштів. Як показало нещодавне опитування, проведене нашою Асоціацією, тваринники потребують коштів на будівництво та реконструкцію своїх комплексів на загальну суму 2 048 250 000 грн, що цілком відповідає заявленому об’єму коштів в проекті бюджету на 2018 рік. Якщо даний розмір фінансування тваринницького сектору ввійде до офіційної редакції Закону чи за результатами розгляду проекту Закону України «Про Державний бюджет на 2018 рік», то  це буде  ефективною інвестицією в економіку країни, яка дасть свої плоди в найближчому майбутньому». 

Крім того, в рамках Проекту бюджету 2018  заплановано суттєве збільшення видатків на «Протиепізоотичні заходи та участь у Міжнародному епізоотичному бюро» ( в 6 разів) та «Проведення земельної реформи» (в 4 рази).

Іншим позитивним моментом в цьогорічному Проекті Державного бюджету є те, що на 100% був задоволений запит Мінагрополітики на фінансування нової бюджетної програми «Фінансова підтримка розвитку фермерських господарств» в обсязі 1 млрд гривень, що може стати значним поштовхом для розвитку малого та середнього бізнесу в аграрному секторі.

Також у 2018 році планується збільшити фінансування служб, які знаходяться в підпорядкуванні у Мінагрополітики: Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (на 793 млн гривень), Державного агентства лісових ресурсів (50  млн грн), Державного агентства  рибного господарства (на 20 млн), Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (на 1 млрд 123 млн 371 тисяч гривень).

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Скільки коштуватимуть ялинки на новорічні свята

«Такі методи запроваджені з метою зменшення шкоди для навколишнього середовища. Кожен громадянин може особисто ознайомитися з обсягами, місцями реалізації, цінами на новорічні ялинки на сайтах обласних управлінь лісомисливського господарства та лісгоспів», - повідомив заступник Голови Державного агентства лісових ресурсів України Володимир Бондар, передає прес-служба МінАПК.

За його словами, всі охочі можуть купувати ялинки прямо в державних лісгоспах, оскільки це вийде дешевше, ніж на ялинкових базарах. Окрім того, лісгоспи організовуватимуть роздрібну торгівлю ялинками на торгових точках, майданчиках, ярмарках і ринках обласних, районних центрів та інших населених пунктів.

Заступник Голови Держлісагентства також зазначив, що вже другий рік поспіль низка лісгоспів, зокрема, в Закарпатській, Житомирській, Волинській та інших областях активно практикує реалізацію живих ялинок у горщиках. Якщо така ялинка вирощена за всіма технологіями і для неї буде забезпечено належний догляд і умови, то потім родини зможуть висадити її у відкритий ґрунт. Про всі умови догляду поінформують у лісгоспах, які реалізують ялинки у горщиках.

Варто відзначити, що Держлісагентство проводить заходи для того, щоб задовольнити потребу в новорічних ялинках, не завдаючи шкоди для лісу:

- на площі 5 тис. га створені спеціальні плантації новорічних ялинок, де зростає 18 млн шт. хвойних дерев різних порід у віці від 1 до 10 років;

- щороку в грудні передбачається проведення рубок догляду за лісом у загущених молодняках, де без шкоди для лісу можна вибрати (відсортувати) близько 1 млн шт. новорічних ялинок;

- є можливість у достатній кількості забезпечити потреби в гілках хвойних порід для створення новорічних композицій, щоб прикрасити оселю оригінальним ялинковим букетом, не рубаючи все дерево.

Цього року державними лісогосподарськими підприємствами заплановано реалізувати близько 550 тис. шт. новорічних ялинок. Вирощені дерева, заплановані для реалізації, вирубуються під замовлення покупців. Якщо залишаються зрубані нереалізовані новорічні ялинки, тоді їх віддають у дитячі садки, школи, для прикрашання церков на різдвяні свята.

Слід зауважити, що цінова політика на новорічні ялинки у 2017 році залишається в середньому на рівні минулого року. По Україні середня ціна становить близько 60 грн за погонний метр.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У фермерів продовжують відбирати землю за шаблоном

Про це пише прес-служба ВАР.

Абсурдність ситуації полягає в тому, що скарги складені начебто від імені пайовиків підприємств з великою кількістю фактичних помилок, які повторюються слово у слово в обох випадках і не можуть бути не поміченими співробітниками Мін’юсту. Однак, тим не менше, вони все ж розглядаються.

Перше звернення надійшло від представника юридичної служби агропідприємства «Віскар Агро» (Київська обл., Кагарлицький район) Олександра Вашеки 16 листопада. Він повідомив, що «Антирейдерська» комісія прийняла до розгляду заяву, яку мала відкинути одразу, оскільки в ній перераховано 11 скаржників, тоді як підписів стоїть 12; люди нібито дізналися про порушення своїх прав у 2015 році, але за законом, Комісія не розглядає скарги, подані пізніше, ніж через 60 днів після виявлення порушень; крім того, згідно тексту скарги, паї постраждалих знаходяться в Обухівському районі, в той час як насправді всі пайовики підприємства, в тому числі й скаржники, проживають в Кагарлицькому.

Коментуючи ситуацію на прохання ВАР, юрист Сергій Мірошниченко (Юридична фірма ОМП), зазначив, що вже зустрічав у своїй практиці ідентичні тексти скарг, а наступного тижня асоціація отримала звернення від ще одного свого учасника, на якого до «Антирейдерської» комісії надійшла така ж скарга з набором тих самих помилок.

Григорій Кулініченко з господарства «Агробізнес» розповів, що підозрює, хто за цим стоїть: «На нас надійшла скарга від групи людей, які здають нам в оренду земельні паї. Засідання комісії ще не було, про дату нам повідомлять пізніше, але я вже бачив текст, і він слово в слово збігається з тим, що ви публікували у справі «Віскар Агро». Я впевнений, що автором цих скарг є одна з жителів того населеного пункту, на території якого знаходяться наші паї. Вона виконує замовлення зацікавлених осіб, які хочуть, щоб ця земля перейшла до них».

Комісія поки не призначила засідання у справі компанії «Агробізнес», тоді як скарга на «Віскар Агро» найближчим часом буде розглядатися повторно. Служба корпоративної безпеки ВАР надає господарствам відповідну юридичну підтримку та супроводжує представників підприємств на засідання Комісії.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна впроваджує європейські стандарти птахівництва

У зустрічі також взяла заступник Міністра аграрної політики та продовольства з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева, — повідомляє прес-служба Кабміну.

Під час засідання піднімалися питання українськими постачальниками вимог країни-призначення, а також стан реалізації Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом у частині наближення нашого законодавства до норм ЄС.

Особлива увага була приділена напрацюванню єдиних підходів до виробництва та реалізації продукції птахівництва як на внутрішньому ринку, так і на території країн Євросоюзу.

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview