Нові правила виробництва вітчизняного коньяку порушують Угоду про асоціацію з ЄС

Документ, підготовлений міністерством аграрної політики та продовольства, був опублікований 10 серпня у Офіційному віснику України, пише Європейська правда. 

Він регулює правила виробництва та маркування коньяків різних марок, включаючи періоди витримки та вміст вітчизняних спиртів.

Варто зауважити, що Україна, ратифікуючи Угоду про асоціацію з ЄС, зобов’язалася припинити використання низки географічних найменувань, які зарезервовані за конкретними країнами ЄС – в тому числі таких назв, як "коньяк", "шампанське", "токай" тощо. Коли текст Угоди погоджували, Київ та Брюссель домовилися про 10-річний перехідний період, протягом якого Україна може продавати на внутрішньому ринку 12 зареєстрованих найменувань алкогольної продукції, зареєстрованих за країнами-членами ЄС, в тому числі коньяк (ст. 208 УА).

Між тим "Правила виробництва..." написані повністю без урахування зобов’язань України за Угодою.

У відповідності до УА, перехідний період завершується у 2025 році, і з 1 січня 2026 року Україна не має права виробляти коньяк. Між тим, затверджений урядовий документ передбачає правила виробництва коньяку до 2027 року, коли таке виробництво буде протизаконним. "Європейська правда" чекає на коментар ЄС з цього приводу.

Звертає на себе увагу також те, що Мін'юст тривалий час не погоджувався візувати "Правила виробництва коньяків України". Цей документ був схвалений Мінагро ще торік, але погодження Мін'юсту отримав лише 30 липня 2018 року. Джерела ЄП свідчать, що затримка була пов’язана саме із проблемою порушення зобов’язань перед ЄС.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні побудують завод з переробки горіхів за $20 млн

Про це повідомили в компанії, пише НВ.

"Максимальна потужність заводу складе 10 тис. тонн в сезон. Він передбачає повний цикл переробки як горіха, так і шкаралупи на абразивний матеріал. Продукт переробки плануємо поставляти в країни Європейського союзу і арабських країн", - повідомила прес-служба компанії.

Згідно з її даними, компанія з 2016 року висадила 275 тис. горіхових дерев на 750 га і в цьому році очікує перший урожай.

"У планах до кінця 2022 року збільшити горіховий сад до 750 тис. дерев, площа - до 2 тис. га", - зазначили в компанії.

Український волоський горіх є вертикально-інтегрованою компанією з повним циклом вирощування, переробки та упаковки волоського горіха. Компанія заснована у вересні 2015 року. Має власний завод з переробки горіхів в Могилів-Подільському районі Вінницької області. Компанія поставляє свою продукцію в країни ЄС.

Згідно Єдиного держреєстру юросіб та фізосіб-підприємців, кінцевими бенефіціарами є Олег Кононов і екс-глава Державного управління справами Ігор Тарасюк.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як село на Вінниччині завдяки ягодам припиняє відтік робочих рук за кордон

Село Снітків на Вінниччині раніше славилося лише долиною ірисів, на яку час від часу приїздили туристи. Тепер тут є  власне фруктово-ягідние господарство, яке приносить дохід селу, а людей забезпечує робочими місцями. На роботу сюди приїздять і мешканці навколишніх сіл, vezha.vn.ua.

Тепер у селі на 650 людей – сотні робочих місць. Люди потрібні від ранньої весни до пізньої осені. Привозять від дверей до дверей, зарплата – вчасно. Їсти ягоди та фрукти можна скільки завгодно. Чому ж за таких умов знайти робочі руки нелегко?

– Молодь тікає з сіл, на жаль, і держава не дуже дбає про те, щоб молодь залишалася в селі. Знайти адекватних, кваліфікованих кадрів досить важко, – розповідає керівник господарства Михайло.

Ірина приїхала в село до батьків на літо поки чоловік у Польщі на заробітках. Аби не сидіти дарма пішла збирати ягоди:

– В селі взагалі нема ніякої роботи, в селі дуже важко жити, тому що немає роботи. Мої батьки збирають липу рвуть бузину, обривають кислицю, щоб хоч якось прожити.

Саме сільський голова Сніткова захопив всіх фруктово-ягідною ідеєю. Він переконаний, що люди не виїжджатимуть, якщо буде робота:

– Заробили нехай там 350-400 гривень плюс ще, зважайте, треба до Польщі з Польщі приїхати. У нас люди, яких ви бачили, – бували дні, коли вони на вишні получали 700 гривень. Але вони тут, удома, – дружина, чоловік, головне дітки тата з мамою бачать, – говорить сільський голова Віктор Ольшевський.

У вчительки Віти Павлюк власне господарство, але вона теж вирощує малину. Одного літа працювала у фермера, а наступного – придбала свої 500 кущів малини:

– Захотілося собі посадити один город малини, думаємо, будемо рвати теж будемо продавати. Думаємо, може хлопці теж схочуть. Не буде роботи, то можна збирати вдома малину, але слава Богу, робота є.

І таке мале підприємництво у Сніткові поширене. Завдяки фруктово-ягідному бізнесу люди працюють і на когось, і на себе, а головне – не їдуть з села.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Індія стала найбільшим покупцем української агропродукції

За результатами січня-червня 2018 року, український аграрний експорт склав $8,6 млрд. Загальний зовнішньоторговельний обіг продукції АПК досяг $11,3 млрд, що більше на 3,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року і складає 23% від загального зовнішньоторговельного обороту України. Про це повідомляє прес-служба Мінагрополітики.

Товарами-лідерами українського аграрного експорту залишаються зернові культури з часткою 36,8%, рослинні олії - 26,2% і насіння олійних культур - 7,5%.

Індія руйнує перспективи України на світовому ринку гороху. При цьому, за перше півріччя поточного року найбільші темпи зростання експорту показали наступні товарні групи:

  1. яйця птиці - в 2,1 рази (на $27,7 млн)
  2. яблука, груші та айва - в 5,3 рази (на $6,7 млн)
  3. бобові овочі, лущені або нелущене - у 58,3 рази (на $11 млн)
  4. масло вершкове та інші жири, вироблені з молока - на 65,2% (на $29,2 млн).

 

Регіональна структура українського аграрного експорту не змінилася:

  1. Країни Азії - 43,2%
  2. Країни Європейського Союзу - 30,4%
  3. Країни Африки - 14,6%.

 

ТОП-5 наших найбільших покупців в 2018 році:

  1. Індія - $1 млрд
  2. Єгипет - $575,9 млн
  3. Китай - $526,6 млн.
  4. Нідерланди - $525,3 млн
  5. Іспанія - $470,3 млн.

 

Нагадаємо, в кінці минулого тижня аграрії викинули на ринок великі суми валюти. Саме завдяки головним експортерамз аграрної галузі валютне пропозицію на міжбанку минулого тижня залишалося стійким і трималася на високому рівні. На курс тиснув фактор того, що учасники аграрного сектора закуповували на свої потрібні нафтопродукти і почали розпродавати свій валютний запас, який притримували до цього (вільну частину виручки): клієнти Пумб, Укрсиббанк та Приватбанку, пише UBR

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Стартап з продажу неестетичних овочів залучив $8,5 млн інвестицій

Теґи: 

Про це пише AgroPortal.

Full Harvest являє собою торговий b2b-майданчик, який допомагає зв’язати фермерів з виробниками продуктів харчування.

Завдяки платформі Full Harvest продавці овочів і фруктів можуть збути товар, який має «неправильну» форму. Такий товар, як правило, не потрапляє на прилавки супермаркетів, а підлягає знищенню.

Стартап був створений в 2015 році. Його засновницею є підприємниця Христина Мозлі, яка протягом десяти років до цього працювала в сфері харчової промисловості та логістики. У попередній раз компанія Full Harvest залучила $2 млн.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українець виростив гроно винограду вагою більше 3 кілограм

Теґи: 

Учасники заходу обмінялися досвідом та практичними порадами в галузі, обговорили хвороби винограду і способи боротьби з ними, дізналися про нові сорти та експорт, а також переробку винограду.

В рамках виставки - конференції традиційно пройшов конкурс «Диво-виноград», в якому взяло участь понад 30 виноградарів з усіх куточків України.

Переможцем у номінації «Кращий зразок винограду за величиною і красою грона» став Володимир Кікабідзе із Запоріжжя, якому вдалося виростити гроно винограду (сорт «Дубовський рожевий») вагою 3.4 кілограмів.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview