178171

Нові старі гравці на пшеничному полі

Цитуючи офіційного аташе Ірану в Індонезії Анвара Камарі, вантаж іранської пшениці відправиться в Індонезію, яка в свою чергу витіснила Єгипет в якості найбільшого у світі імпортера пшениці в цьому році.

Ніяких цифр щодо розміру вантажу не розголошується.

Організація із сприяння торгівлі Ірану (TPOI) посилаючись на Камарі, повідомляє, що Індонезія може стати основним пунктом призначення іранського експорту, враховуючи, що Ісламська Республіка планує збільшити випуск пшениці.

Експорт нафти з Ірану в Індонезію виріс до 465 мільйонів доларів США за перші 10 місяців поточного фінансового року, який закінчується 20 березня, свідчать дані TPOI.

Згідно з прогнозами, Індонезія імпортує 12,5 млн. тонн пшениці, що на 1 млн. більше, ніж роком раніше. Австралія, Канада, Україна і США є основними постачальниками пшениці в Індонезію.

Прогнозується, що загальне світове споживання зросте на 3,1 млн. тонн, в основному за рахунок більш широкого використання Індонезією і Китаєм.

У жовтні минулого року Іран вперше експортував 31 000 тонн якісної твердої пшениці в Італію.

Керуючий директор урядової торгової корпорації Ірану (GTC) Тоді Яддан Сейф сказав, що заплановано експорт одного мільйона тонн пшениці до країн регіону і Європи.

За даними міністерства сільського господарства Ірану, за дев'ять місяців поточного перської року країна експортувала 276 410 тонн пшениці на 70,78 млн. доларів, що на 1,3% більше, ніж роком раніше.

Уряд купив 8,8 млн. тонн пшениці у місцевих фермерів, головним чином, у південних провінціях Хузестан і Шираз і в північній провінції Голестан в поточному році врожаю, сказав Сейф.

Протягом багатьох років Іран торгував твердою пшеницею. У минулому році країна експортувала 300 000 тонн твердої пшениці.

Тверда або макаронна пшениця, використовувана в макаронних виробах, є найбільш твердою з усіх пшениць, яка широко культивується по всьому світу.

Пшениця є одним із продуктів у виробництві основних товарів Ірану в рамках «економіки опору», яка сприяє зростанню і динаміці виробництва під санкціями.

За матеріалами Presstv.

Ваш вибір 'Цікаво'.

Експорт азотних добрив збільшився на 67%

Однак, за повідомленням прес-служби ДП «Держзовнішінформ». за рахунок зниження цін на азотні добрива на міжнародних ринках, валютна виручка від реалізації азотних добрив зросла лише на 45% і склала близько 10,17 млн USD.

При цьому обсяги імпорту аналогічної товарної групи у лютому 2018 року порівняно з січнем зменшились на 33% та становили 169,5 тисяч тонн. Як зазначають експерти відділу досліджень ринків хімічної промисловості ДП «Держзовнішінформ», це було викликано накопиченням добрив для посівної аграріями у попередні місяці, а також частковим відновленням вітчизняного виробництва на деяких заводах.

"АВК" запустила новий бісквітний комплекс

Про це LIGA.net повідомили в прес-службі компанії. "Щоб задовольняти потреби внутрішнього і зовнішнього ринків було вирішено відкрити новий комплекс", - зазначив засновник компанії АВК Володимир Авраменко.

За даними компанії, відкриття нових виробничих ліній, виробнича потужність яких становить 10 тис. тонн на рік, дозволить компанії вдвічі збільшити обсяги виробництва злакових продуктів таких як KRESKO, Мажор, Бам-Бук. Протягом першого місяця роботи загальний обсяг виробництва бісквітної продукції АВК склав понад 1800 тонн.

Вартість проекту - 120 млн. грн.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Абрикоси на Херсонщині під питанням

Посушлива осінь, аномально теплі грудень і січень, сумбурні весняні заморозки за сценарієм «Йшов четвертий місяць зими» – все це викликає у багатьох закономірні питання: як примхи небесної канцелярії впливають на стан грунту, посівів на врожайність різних культур?

«Якщо говорити про зернові, то тут підстави турбуватися немає: озимі культури успішно перезимували, до радості фермерів, у березні спостерігалися рясні опади. Так що на сьогодні маємо приблизно 99% сходів у прекрасному стані», – прокоментував директор департаменту агропромислового розвитку Херсонської облдержадміністрації Олександр Паливода, пише khersonline.net.

Що стосується плодових дерев, побоювання, за словами Олександра Миколайовича, викликає лише врожайність абрикосів, говорити про значні пошкодження інших культур не доводиться. Експерт нагадав, що повинно насторожувати критичне зниження температури – до 5 градусів нижче нуля – у два тимчасових періоди: коли відбуваються зав'язь і цвітіння. Так що остаточна картина стане зрозумілою в наступні весняні місяці.

Крім того, є обнадійливі прогнози для винограду: аномально теплий грудень вніс свою лепту, тепер залишається сподіватися, що другої хвилі заморозків у квітні – травні не буде. При сприятливому результаті виноградарі очікують підвищення врожайності, а отже, і обсягів виробництва. Якщо в минулому році врожайність таврійського винограду становила 8,9 т/га, то в поточному вона може зрости до 9,6 т/га.

Варто відзначити, що в цьому році сезон реалізації овочів в тепличних комбінатах може розпочатися з запізненням приблизно на 1-2 тижні. Фахівці пояснюють це аномальними для березня метеоумовами.

Те ж стосується і початку посівних робіт. На Херсонщині, ймовірно, з вказаною затримкою посіють 822 тисячі гектарів ярих культур. Виходячи з потреби, на ці цілі обладміністрація планує витратити понад 4 мільярди гривень власних коштів та 866 мільйонів кредитних ресурсів, що приблизно на півмільйона більше, ніж у 2017-м.

В Криму більше не вирощують технічні культури через нестачу води

Про це заявив Олександр Басов, екс-президент Торгово-промислової палати Криму, передає Крим.Реалії.

За його словами, в окупованому Криму через брак води зникли цілі галузі сільського господарства. Зокрема, кримські фермери припинили вирощувати технічні культури для худоби, а також кукурудзу, рис та соняшник.

Його слова підтверджує Андрій Федоренко, науковець Інституту захисту рослин НАН України наголошуючи на тому, що розвивати сільське господарство в Криму в таких умовах неможливо та ставить під сумнів заяви так званого Мінсільгоспу Криму про високі обсяги врожаїв.

Науковці прогнозують, що через 10-15 років кримський півострів перетвориться на пустелю. Тому, Федоренко радить місцевим фермерам перейти на вирощування культур, що пристосовані до засушливих умов.

Нагадаємо, за даними «міністерства сільського господарства Криму», після окупації півострова Росією площі зрошуваних земель на його території зменшилась у 10 разів до 14 000 га.

Окупаційна влада Криму вже вичерпала всі ресурси для вирішення проблем з водою. Процес деградації грунтів у північній частині півострова розвивається дуже високими темпами. Водна інфраструктура в Криму практично зруйнована.

Зазначимо, що до анексії Криму, Україна забезпечувала 85% водопостачання півострова через Північно-Кримський канал, що йде від Дніпра. Після окупації кримської території Російською Федерацією подача води припинилась.

Джерело: agroday.com.ua

Ваш вибір 'Цікаво'.

В Україні посилять перевірку якості продуктів. Що зміниться

Про це пише НВ.

Саме з цього дня набуде чинності закон Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я і благополуччя тварин. Згідно з документом, штрафи за порушення правил для підприємств можуть сягнути 70 тис. грн.

Що змінює закон

Документ був розроблений за допомогою експертів Європейського Союзу. Він створює умови для забезпечення якості та безпеки харчової продукції для споживачів. Закон також встановлює чіткі, прозорі процедури перевірок, розповіла віце-прем’єр міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе. За її словами, це дозволить звести до мінімуму корупційні ризики і сприятиме чесній конкуренції.

"Відповідно до оцінки ризиків того чи іншого підприємства, за певною кількістю балів, яку отримає те чи інше підприємство, буде визначатися кількість перевірок протягом року, яку буде це підприємство, - пояснює Климпуш-Цинцадзе. - Відповідно до цього рівня ризиків підприємство може мати одну перевірку на рік, може мати чотири перевірки на рік, але про це їм буде повідомлено заздалегідь. Одночасно це означає, що протягом року можна прийти з перевіркою без попередження".

При цьому перевірки здійснюватимуться суто на основі Акту перевірки, додала віце-прем’єр.

Як будуть перевіряти

Підприємства перевірятимуть залежно від ступеня ризику для життя і здоров’я людей, пояснює Радіо НВ. Наприклад, у магазині, де продається запакована продукція тривалого зберігання, ризиків менше, ніж у магазині, де продається свіже м’ясо.

Інспектори Держпродспоживслужби будуть перевіряти підприємства згідно з актом перевірки. Цей документ міститиме вичерпну кількість питань і буде публічним, що мінімізує корупційні ризики.

Якщо підприємець під час перевірки засвідчить, що дотримується всіх вимог закону, наступного року у нього буде менше перевірок або не буде їх взагалі. Один і той самий інспектор не зможе приходити з перевіркою на одне підприємство.

За порушення закону передбачені жорсткі санкції. Сума штрафу для юридичних осіб може досягати 7 тис. грн. У разі виявлення на виробництві факторів, що становлять небезпеку життю і здоров’ю людей, інспектор може ухвалити рішення про тимчасове припинення виробництва та/обігу харчових продуктів і кормів.

Що кажуть підприємці

Перевірки, крім випадків аудиту, будуть проводитися без попередження. Однак підприємці зможуть самостійно дізнатися, коли чекати інспекторів, на сайті Офісу ефективного регулювання, де вже опубліковані плани перевірок державних органів. Віце-прем’єр Іванна Климпуш-Цинцадзе спрогнозувала, що навколо цих перевірок буде багато спекулювань, оскільки інспектор може оштрафувати і зупинити діяльність підприємства. Проте підприємства претензії поки висувати не поспішають.

Зараз у 12 регіонах Міністерство аграрної політики та Держпродспоживслужба проводять семінари, де надають роз’яснення щодо дій цього закону. Поки підприємства не до кінця розуміють, як саме проходитимуть перевірки, зазначила в коментарі Радіо НВ заступник голови правління Національної асоціації молочників України Укрмолпром Зінаїда Карпенко. Проте виконувати настанови підприємства будуть, додала вона. Більше того, представники Асоціації молочників вважають перевірки необхідним інструментом у боротьбі із шахраями.

"У нас підприємства, які працюють з нами, з Укрмолпромом, сертифіковані, впроваджена система якості і контролю, - розповідає Карпенко. – Мабуть, ця перевірка потрібна, бо дуже багато фірм, організацій і т. д., які взагалі працюють в підпіллі. Треба виясняти цю ситуацію. Під нашими брендами [нелегально] продається продукція, під брендами відомих наших підприємств - і Лакталіс скаржився, і Данон скаржився, і Мілкіленд скаржився".

Чому потрібні перевірки продуктів

Досить довгий час, протягом майже двох років, в Україні діяв мораторій на перевірки. Цим скористалися несумлінні виробники харчових продуктів, а сумлінні виробники через це опинилися в менш вигідних умовах, зазначила в ефірі Радіо НВ заступниця керівника проекту Європейського Союзу Вдосконалення системи контролю безпеки харчових продуктів в Україні Яна Добідовська.

За її словами, вимоги контролю до виготовлення харчових продуктів - це те, що зараз потребує вдосконалення. В тому числі у зв’язку із необхідністю адаптувати українське законодавство в частині безпеки харчових продуктів до європейських норм, як це передбачено частиною угоди про Асоціацію.

"Ми експортуємо досить багато харчових продуктів, і для того, щоб забезпечити цей експорт, однією з вимог є еквівалентність вимогам європейського законодавства. Тому що якщо наші харчові продукти будуть виготовлені за інших вимог, такий експорт не буде можливим, - пояснює Добідовська. - По-друге, це вигідно і нашим споживачам, тому що і я, і ви можемо бути впевнені в тому, що це харчовий продукт, який ми з вами купляємо на поличках в супермаркетах, є безпечним для нашого здоров’я".

З січня цього року всі заходи державного контролю (нагляду) має супроводжувати відеофіксація. Це дозволить за необхідності довести неправомірність дій інспектора або порушення вимог законодавства підприємцем.

Ваш вибір 'Цікаво'.