150670

Новітні технології виробництва та співпраця — запорука успіху на зовнішньому ринку

“Виробники як Польщі, так і ЄС, загалом, повинні розвиватися. Для того, щоб виграти конкуренцію на світовому ринку, треба виходити на новий рівень виробництва ”, - про це заявив Вітольд Богута, президент Національної спілки виробників фруктів та овочів Польщі, в ході дебатів на конференції „Sady i Ogrody”, пише Інфо-Шувар.

"Яким має бути успішне господарство майбутнього? Що буде важливим для споживача при виборі продукції? Питань виникає, насправді чимало. Я вважаю, що єдиний вірний шлях до розвитку — це шлях якості!", - зазначила проф. Інституту садівництва Скерневіце Малгожата Корбін.

За словами фахівця, садівництво в Польщі в останні роки продовжує розвиватися. Для того, щоб цей розвиток був довершеним та приніс результат, потрібно враховувати низку факторів.

“Я вважаю, найголовніше, чому зараз варто вчитися виробникам — це співпраця, тобто, злагоджена робота для спільної мети. Однією із ключових передумов успіху на зовнішніх ринках є організованість та системність поставок продукції, якої буде значно легше досягнути виробникам, які співпрацюють в межах певного об’єднання чи групи.

Майбутнє галузі - це кооперативи та групи виробників. Метою таких груп має бути виготовлення продукту найвищої якості.

Слід пам’ятати, для того, щоб отримати високу якість, в неї неодмінно потрібно інвестувати. Гарна якість — це сучасна технологія вирощування, належний захист, правильне збирання та зберігання врожаю.

Саме таким чином, можна буде здобути собі постійного клієнта, який захоче купити у вас повторно та порекомендувати ваш продукт іншим”, - розповіла пані Корбін.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Уряд дозволив великим агрохолдингам отримувати компенсацію за кредитами

Відповідне рішення уряд ухвалив на засіданні в середу, пише Інтерфакс-Україна.

Згідно з пояснювальною запискою до проекту постанови, раніше програма здешевлення кредитів була спрямована на виробника з річним обігом до 20 млн грн. Оскільки обсяг використаних коштів за програмою здешевлення кредитів становив 64% "через відсутність у багатьох областях дрібних позичальників", Міністерство аграрної політики та продовольства запропонувало відмовитися від цього обмеження.

Згідно з пояснювальною запискою, доступ до цієї програми для всіх сільгоспвиробників, незалежно від їхнього річного обігу, надасть можливість використовувати всі кошти, виділені на здешевлення кредитів для аграріїв.

Як наголошується в записці, видатки з держбюджету-2018 на здешевлення кредитів в АПК передбачені на рівні 66 млн грн, що становить 20% річної потреби.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як покращити роботу земельних аукціонів: три необхідні кроки

Під час зустрічі було проаналізовано результати перших 10 земельних торгів, які були реалізовані на електронному майданчику СЕТАМ протягом жовтня 2018 року. Також обговорювалися можливості щодо підвищення ефективності аукціонів, спрощення процедури їх проведення та шляхи подолання проблемних питань, які виникають в аграріїв під час участі в торгах, повідомляє прес-служба УКАБ.

Роман Граб, заступник генерального директора зі взаємодії з органами державної влади Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» окреслив низку проблем, які необхідно виправити для ефективної роботи пілотного проекту. «Перш за все, необхідно адаптувати діюче законодавство до умов проведення електронних торгів, оскільки діючий Земельний Кодекс не передбачає он-лайн формату аукціонів. Також треба створити механізми, які унеможливлять зривання аукціонів та інших зловживань, зокрема, шляхом підвищення гарантійного внеску за участь в аукціоні з 5% до 50% від ціни лоту. Третій крок – передбачити можливість одразу після закінчення аукціону підписувати договір оренди он-лайн та зареєструвати його в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно».

На переконання фахівців, запровадження електронних торгів правами на оренду земельних ділянок допоможе максимально спростити процес їх реалізації, підвищити конкуренцію та збільшити ставку орендної плати. Середня орендна ставка за результатами аукціонів, проведених територіальними органами Держгеокадастру за 9 місяців поточного року, складає  18,77% від НГО.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Актуальні ціни на зернові та олійні культури на біржах

Про це повідомляє "ПроАгро Груп".

На біржовому кукурудзяному ринку було зафіксовано ведмежий тренд. Так, грудневий кукурудзяний ф’ючерс на СВоТ у вівторок за підсумками торгів подешевшав на 0,31 долар за тонну або на 0,21%. Такі настрої обумовлені намаганнями спекулянтів позбутися коротких позицій напередодні чергового звіту USDA по виробництву та запасам.

В Україні станом на 6 листопада врожай кукурудзи зібрано з 79% посівних площ або з 3,633 млн га. При цьому отримано 26,468 млн тонн зерна. Середня врожайність станом на 6 листопада зросла протягом доби з 72,4 ц/га до 72,8 ц/га. Найвищий показник врожайності демонструють аграрії Вінницької (102,ц/га) та Хмельницької (104,1 ц/га) областей. Середня врожайність в зоні Лісостепу складає 85,6 ц/га, в зоні Полісся 78 ц/га, а в Степу лише 47,5 ц/га відповідно. Наразі потенційний врожай кукурудзи в Україні на сезон 2018/19 МР складає 34 млн тонн зерна.

Ринок сої та соєвого шроту був різноспрямованим. Так, за підсумками торгів січневі соєві ф’ючерси подешевшали на 0,52 долара на тонні, або 0,16%, натомість грудневі ф’ючерси на соєвий шрот додали в ціні 4,19 долара на тонні, або 1,22%.

В Україні станом на 6 листопада збирання соєвих бобів вже майже завершено. Так, наразі врожай отримано з 97% посівних площ або з 1,66 млн га посівів. Отримано 4,233 млн тонн соєвих бобів, при середній врожайності 25,5 ц/га. Насіння соняшнику зібране з 99% зареєстрованих посівних площ що складає 5,932 млн га. Наразі отримано 13,292 млн тонн врожаю, при середній врожайності 22,4 ц/га проти 19,76 ц/га на аналогічну дату рік тому.

Посівні площі під озимим ріпаком становлять 1,023 млн га проти 857 тис. га рік тому.

Біржовий ринок пшениці завершив торги в зеленій зоні. Так, вартість грудневого ф’ючерса, на SRW пшеницю в Чикаго, зросла на 1,76 долара на тонні або на 0,94%, натомість на HRW пшеницю в Канзасі - на 1,24 долара на тонні або на 0,67%.

Біржова вартість пшениці на Паризькій біржі MATIF вчора зросла через підтримку яка надійшла з боку Чикаго. Так за підсумками торгів вартість грудневого ф’ючерса на європейську пшеницю додала в ціні 1 євро на тонні або на 0,5%.

Станом на 6 листопада в Україні озимими зерновими засіяно 98% від прогнозу або 7,057 млн га. З них посіви пшениці склали 6,062 млн га, або 98% від прогнозу, ячменю - 877,5 тис. га, що становить 101% від попереднього прогнозу і жита - 117,6 тис. га, або 80% від прогнозованих площ.

Біржові ціни на основні зернові та олійні культури на біржах CBOT, KCBOT та Euronext:

Культура

Біржа

Вартість ф"ючерса за тонну

До попередніх торгів

+/-, за тонну

?, %

Кукурудза

CBOT

Грудень

$146,93

-$0,31

-0,21%

SRW

CBOT

Грудень

$188,12

+$1,76

+0,94%

HRW

КСВОТ

Грудень

$186,65

+$1,24

+0,67%

Соя

CBOT

Січень

$324,88

-$0,52

-0,16%

Соєвий шрот

CBOT

Грудень

$346,57

+$4,19

+1,22%

Кукурудза

Euronext

Січень

€172,25

+€0,50

+0,29%

Пшениця

Euronext

Грудень

€201,25

+€1,00

+0,50%

Ріпак

Euronext

Лютий

€374,00

-€0,75

-0,20%

Ріпакова олія

Euronext

Грудень

€698,50

€0,00

0,00%

Ріпаковий шрот

Euronext

Грудень

€226,00

€0,00

0,00%

P.S. Всі ціни по торгах на Чикаго (СВОТ) і Канзас-Сіті (КСВОТ) перераховуються в USD за метричну тонну.

Детальніше читайте в огляді  ПроАгро Груп

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Масове вирощування соняшника перед пшеницею виснажило український чорнозем

Хоча такого попередника немає ані в старих, ані в нових наукових рекомендаціях. Проте сьогодні це доконаний факт.

Про це пише академік НААН Олександр Іващенко в журналі The Ukrainian Farmer, повідомляє AgroTimes.

«Результати традиційно сумні, – констатує він. – Насамперед посіви соняшнику добряче попередньо висушили ґрунт на глибину майже 2 м. Майбутні посіви пшениці реально й традиційно не отримали необхідного основного внесення ані мінеральних, ані органічних добрив. Це питання важливе, тому що особливо розраховувати протягом десятків років лише на природну родючість виснажених чорноземів не доводиться».

Олександр Іващенко наголошує, що реальне падіння вмісту гумусу в орному шарі по країні від такої виробничої практики лише за останні 20 років становить понад 0,5% – це більше за сьому частину всіх його запасів.

Нагадаємо, українські аграрії скорочують посіви пшениці.


 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Приголомшливі цифри: скільки врожаю приховують аграрії

Про це на своїй сторінці у Фейсбуці пише генеральний директор Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко.

"Досить часто я відповідаю, що якщо хочете отримати точні дані щодо виробництва аграрної продукції в Україні, то звертайтесь до Міністерства сільського господарства США. Вони мають не тільки супутники, але й можливість обробляти результати. У них навіть є люди, які відповідають за розрахунок виробництва сільськогосподарської продукції в нашій країні. Наша ж офіційна статистика, а слід за нею Уряд та Міністерство аграрної політики, оперує сумнівними цифрами. На їх підставі рахується не тільки виробництво, але й споживання українцями та експортні можливості", - зазначає Олексій Дорошенко.

"Давайте розберемо це на прикладі Білоцерківського району в 2016 році. Тоді Інститут космічних досліджень Академії наук України отримав доступ до супутникових даних декількох районів України. З'ясувалося, що різниця між тим, що аграрії декларують офіційно та тим, що виробляється насправді складає до 145%! Так кукурудзи в 2016 році в цьому районі було фактично засіяно 25,8тис га, а державі відзвітували лише про 10,5тис га. Менша різниця складає по соняшнику -115%, коли Держстат отримує дані щодо 6,5тис га, а насправді засіяно 13,9тис га. Площа під озимою пшеницею того року була фактично 23,7тис га, а «до документах» лише 13,7тис га. Різниця складає 73%. По інших культурах різниця менша. А цукрового буряку задекларовано навіть більше, ніж фактично засіяно. Але ні по одній культурі дані не співпадають. Це є і тіньовий сектор української економіки, який в середньому складає 40%. Ця продукція реалізується на внутрішньому ринку за готівку, або йде за тіньовими схемами на експорт", - підкреслює Олексій Дорошенко.

За словами експерта, в Україні неможливо зробити точні прогнози на рік по вартості продуктів. "Тому що ніхто не знає скільки було вироблено, зібрано та зберігається на сьогодні. А оскільки вартість визначається попитом та пропозицією, то яка буде пропозиція точно встановити неможливо. І лише репресивними мірами зі сторони держави нічого не зробити. Необхідно спочатку ослабити податковий тягар та зробити прозорим розподілення аграрних субсидій, а потім отримати зустрічний жест у вигляді сплати податків та відкритості роботи", - зазначає Олексій Дорошенко..

"Зараз є супутники, які надають безкоштовні знімки, чого раніше не було. Це Sentinel-1, із 2014 року, який знімає площу - 250x250км квадратних кожні 12 днів, або Sentinel-2, із 2015 року, полосою по 100 км кожні 10 днів, або Landsat-8 та Proba-V. Тобто можливість доступу вже є, але обробляти та розшифровувати треба самим. Україна на це поки не здатна. Стільки політичних питань треба вирішити, що до економіки дійдемо не скоро", - резюмує експерт.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview