Новий експорт України: устриці, равлики, чорна ікра і мармурова яловичина

В ставках поблизу ТЕЦ,  усього в декількох км від столиці прямо в воді плавають мільйони гривень.

В занедбане рибгосподарство вдихнули нове життя. Тут вирощували: осетрових, коропових і навіть форель. Однак, нові власники ставку зробили на цар-рибу – осетрових, повідомляють ФактиICTV

Сучасні технології дозволяють самку риби залишати живою та неушкодженою. Видобуток ікри взагалі більше схожий на справжні пологи. Навіть ультразвукову діагностику використовують.

На заході України, у Львівській області вирішили вирощувати ще екзотичніший продукт – равликів. Це звісно, не жаби, яких ще за так званого совка експортували до Франції, але теж вражає.

За сезон, з травня по жовтень збирають до 10 тон вже готових до продажу равликів.  Ці молюски зовсім невибагливі. Корм раз на день, і захист від сонця. От і всі умови.

Ймовірно, саме через це равлики першими з продуктів лакшері-сегменту, тобто, предметів роскоші, і стали експортуватись до Європи.

Україна відносно нещодавно почала експортувати равлики, та інші екзотичні види продукції.

5 найбільших равликових господарств України сумарно поставили на експорт понад 350 тон цього молюска, а це $350 тис. Хоча для світового ринку – це копійки. Втім, виробники твердять, це тільки початок.

В чорноікорному бізнесі теж далекоглядні плани. Головне, що гальмує у реалізації далекоглядних планів – сама природа. Від малька до першої ікри повинно пройти мінімум 6 років.

Однак, попри довгий процес вирощування, падіння економіки України на бізнес не впливає. Та і для тих, хто постійно споживає чорну ікру, криза не страшна. Мрія вартістю 3 тис грн за 100 гр.

Є ще один продукт, вироблений в Україні, з розряду екзотики, котрий цілком міг би зайняти місце на світовому ринку. Один з найбільших експортерів устриці в Україні Сергій Стахов впевнений, вирощувати устрицю у нас можливо, але дуже затратно.
Вода в таких басейнах повинна циркулювати цілодобово. Обов’язкове охолодження і насичення фітопланктоном.  В якому живе більше 80 видів корисних морських бактерій.

Та смакові вподобання українців далекі від заморських дивацтв сильних світу цього. Так, у Львові устричний бізнес не пішов. Але в столиці культура споживання морських молюсків робить цілком впевнені кроки. Головне – правильно подати.

Один з найвідоміших рестораторів країни Дмитро Борисов українську устрицю в своїх ресторанах подає давно. Улюблений смаколик французів та італійців – равлики, і на Галичині пішло на ура. Кажуть, вся справа в соусі.

Ціна кусається, але і в Європі це коштує дуже недешево. Там і звичні для нас продукти, такі, наприклад, як білі гриби, можуть коштувати стільки, як наша місячна зарплатня.

Ще один делікатес – мраморна яловичина. В світі їдять більше американську мраморову яловичину, яка магетонами робится і по всьому світу розпродається. В Україні її вирощують на Черкащіні.

Єдине проблема для виходу на експорт – маленькі об’єми виробництва. Оскільки якість вже дуже високого рівня.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Синя, червона, бузкова – українська картопля на будь-який смак та колір

Всесвітній бум на кольорову картоплю докотився і до України. Різнокольорова картопля не ліки, але попереджає судинні хвороби і створення пухлин та незамінна при діабеті і надмірній вазі, пише fakty.ictv.ua.

Синя, червона, бузкова. Незвичайну картоплю цінують за поживні властивості, низьку калорійність і мінімальний вміст крохмалю. У Миколаєві – її вирощує ціле фермерське господарство. Наталія Чернохатова уже 4 роки щосезону вирощує понад 20 тонн кольорової картоплі. Більшість врожаю купують на західноукраїнській території. Жителі Миколаєва поки придивляються.

Батьківщина кольорової картоплі – гори Південної Америки. Українські сорти Хортиця, Солоха, Гурман – місцевої селекції, адаптовані до клімату півдня. Проте, виростити синю бульбу все одне непросто. Тому вона і коштує вдвічі дорожче за звичайну.

В Україні кольорова картопля коштує від 10 грн за кілограм. В європейських країнах з синіх бульб вже виробляють чіпси. Натуральну картопляну фарбу додають у косметику і мило.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Європі стали популярними ферми на дахах

Двоє студентів не тільки вирощують овочі та фрукти, але навіть розводять рибу на своєрідній висотної фермі в Гаазі. Про це йдеться у сюжеті Сегодня.

Прямо в центрі Гааги в Голландії на шостому поверсі на висоті 20 метрів розташована незвичайна ферма. Помідори, перець, баклажани, огірки та інші овочі зріють не на грядках, а в спеціальних контейнерах. Площа "городу" - 2 тисячі квадратних метрів. А дивляться за всім цим господарством всього 2 людини. Практично всі процеси автоматизовані.

"У кожного кущика - індивідуальне зрошення. Вода подається на грядки кожні 6 хвилин. У теплиці підтримується постійна температура в 26 градусів. Урожай збираємо двічі на тиждень. За рік виходить близько 50 тонн овочів", - розповідає одна з працівниць ферми Ярелі Мондір.

Створити таку ферму зважилися двоє студентів зі Швейцарії. Ідея так сподобалася місцевій владі, що ті дали їм близько 3 мільйонів євро. Під проект виділили будівлю, яку планували знести. А тепер тут крім теплиці є ще і рибна ферма. За рік в резервуарах вирощують близько 18 000 коропів. А водою, в якій вони плавають, поливають овочі.

Риба збагачує воду. І таким чином рослини отримують натуральні добрива. Ніяких пестицидів. Тому такі овочі можна навіть не мити перед вживанням в їжу.

Придбати всі продукти можна на виході з ферми. Два баклажани стоять 3 євро (близько 90 гривень). Це майже в півтора рази дорожче, ніж в звичайному магазині. В основному на фермі закуповуються місцеві ресторани, однак і звичайні городяни також користуються їх послугами.

Весь прибуток йде на обладнання ферми. Творці вже отримали замовлення на будівництво таких же теплиць на дахах в Німеччині, Бразилії і США.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Більше отримує той, хто ближче до уряду: аграрії пересварилися через державні дотації

Сільгоспвиробники України розділилися на задоволених та ображених, бо вважають, що держава одних дотує, а інших обкрадає. Цьогоріч із держбюджету виділено 4 мільярди гривень, які розподілилися на 1140 виробників, серед яких є ті, що вирощують свиней, корів, займаються рослинництвом, молочарством, але найбільше грошей забрали на себе два великі агрокомплекси – виробники курятини, повідомляє ТСН.

Один із них, «Миронівський хлібопродукт», належить другу Петра Порошенка Юрію Косюку, а інший, «Укрлендфармінг», бізнесмену Олегу Бахматюку. Їм на двох перепало майже 2 мільярди бюджетної допомоги. «Це правда, що Косюк і Бахматюк разом – це 80-90% птахівництва. З пісні слів не викинеш», - визнає заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Михайло Соколов.


Проект держбюджету на 2018 планує вдвічі скоротити державні дотації агросектору, але окремим  депутатам це не сподобалося і вони запропонували залишити дотації на рівні цього року. Політичні опоненти одразу охрестили їх лобістами. «Аграрний сектор виробляє непогані гроші, і ми захищаємо не селян, а олігархів», - твердить нардеп Віктор Пинзеник. Але один із співавторів поправки про збільшення дотацій свій зв’язок з агромагнатами заперечує. «Це означає, що система недосконала, бо наша мета – допомагати малому та середньому бізнесу», - каже Роман Семенуха.

Сам Юрій Косюк про дотації власному бізнесу не знає. «Не знаю, про що ви говорите», - відповів він. Експерти ж підозрюють, що депутати справді лобіюють збільшення дотацій заради великих гравців. «Великі агрохолдинги отримують найбільше. Вони говорять про те, що вони отримують найбільше, тому що вони найбільше виробляють, але пропорційно якщо дивитись, яку частину вони виробляють, то іхня частина дещо менша, ніж отримані субсидії. Як завжди в нас в Україні: хто має зв’язки в уряді, той може більше отримувати якихось привілеїв», - каже аграрний експерт Володимир Коновальчук.


Малі та середні сільгоспвиробники кажуть, що Косюк тут ні до чого – просто курятина виробляється круглий рік, на відміну од, наприклад, свинини. Тому й повертають за неї більше. «Косюку пощастило, як і всім птахівникам – у них окремо птахокомбінат і окремо рослинництво на іншій юридичній особі», - каже Соколов. Тому, на його думку, потрібно змінювати всю систему, а державні гроші розподіляти порівну. Але чи буде змінено сам принцип виділення дотацій на прозоріший, поки що невідомо. Наразі депутати сперечаються лише за їх розмір.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Через кліматичні зміни українські аграрії вирощуватимуть геть інші культури

Через кліматичні зміни Україна змістилася на 400 кілометрів на південь. Для сільського господарства це означає геть інші культури і умови для їхнього вирощування, йдеться у сюжеті ТСН.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В степах Херсонщини вирощують цілющі ягоди годжі

На Херсонщині у Василівці китайські фермери виростили ягоди годжі.

Вони стверджують, що це тибетський «еліксир молодості» і ягоди корисні для здоров'я та краси.

Як повідомив «Сегодня», китайський фермер Ван засіяв ягодами годжі 2 га солоца заради експерименту.

Але результат перевершив всі очікування.

Місцеві агрономи запевняють, ці ягоди зовсім не екзотика.

Вони порівнюють ягоди годжі з плодами звичайної дерези, яку вважають бур'яном.

Китайські фермери шукають нові землі для вирощування ягід.

Ягоди годжі вирощують в основному на експорт, орієнтований на європейський ринок.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview