Нині усі зусилля мають спрямовуватися на підготовку якісної земельної реформи

За нинішніх умов Україна не готова до запровадження земельного ринку, зазначила завідувач відділу земельних відносин та природокористування Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Ольга Ходаківська.

На її думку, перш за все, слід навести лад у земельних відносинах. Вирішити існуючі проблеми з наповненням Державного земельного кадастру. Адже майже у кожному земельному масиві є декілька ділянок, відомості про які до кадастру не внесені. Це, зокрема, земельні ділянки, сформовані до 2004 року – коли кадастрові відомості почали вноситись у електронній формі, невитребувані та/або нерозподілені земельні ділянки тощо.

Розв’язання також потребують проблеми накладення меж суміжних земельних ділянок та межові спори.

Крім того, важливим є виявлення земельних ділянок, на які видано два і більше державних акти, та урегулювання даного питання за рахунок наявних земель державної власності – запасу й резервного фонду.

Цьому, безумовно, сприятиме проведення інвентаризації земель, зауважила експерт. Адже воно допоможе виявити існуючі проблеми та виправити помилки, а відомості про земельні ділянки занести до Державного земельного кадастру.

Ще одним важливим моментом, який має передувати запровадженню ринку земель є передача розпорядження землями за межами населених пунктів територіальним громадам у контексті децентралізації. Це сприятиме посиленню їх матеріальної і фінансової спроможності, пояснила Ольга Ходаківська.

Вкрай необхідно розробити механізми підтримки малих і середніх форм господарювання. Адже запровадження ринку земель саме по-собі не зробить людей багатими. Багатими ми можемо стати тоді, коли використаємо усі можливі ресурси, забезпечимо розвиток малих і середніх форм господарювання, їх кооперацію, запровадимо переробку, нові виробництва, подолаємо ярмо сировинної зони, зазначила експерт.

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, експортувавши у 2015 році 19,0 млн т кукурудзи, 13,4 млн т пшениці як сировини, Україна експортувала 209 тис. робочих місць та близько 60 млрд грн доданої вартості. А це потенційні доходи вітчизняних аграріїв та доходи українських місцевих бюджетів, тобто кошти на якісні дороги, нові вікна у школах, дитячих садочках, ремонт дахів, розвиток медицини, освіти, науки, благоустрій територій тощо.

Тому зараз вкрай важливо запровадити програми підтримки малих і середніх форм господарювання, забезпечивши їм доступ до матеріально-технічних та фінансових ресурсів. Йдеться, зокрема, про довгострокові пільгові кредити на придбання земель, механізми розстрочення платежу при викупі належних їм земельних ділянок, а також стимулювання й підтримку молодих фермерів.

При цьому необхідно встановити, що зазначені механізми підтримки можуть поширюватися лише на місцевих фермерів і місцевих товаровиробників, які проживають на території, де розміщена земельна ділянка, та мають відповідний досвід роботи або освіту.

Такий підхід унеможливить доступ до землі спекулянта, у тому числі й геополітичного. Земля повинна належати тим, хто на ній працює, і якщо й вибудовувати ринок, то виключно в інтересах тих, хто на ній живе і працює, а не для спекулянтів та латифундистів, бо ті мають гроші, зауважила Ольга Ходаківська.

Слід також встановити, що у разі якщо покупець не відповідає встановленим вимогам, а власник паю хоче його продати і він має на це право, викупити землю має територіальна громада або держава.

Звичайно, ідеальним варіантом було б створення Державного чи національного земельного банку, який би здійснював регулювання обігу прав на землі або створення  іншої незалежної інституції, необтяженої корупційною історією.

Стратегічним напрямом уведення ринкового обігу земель є розвиток довгострокового кредитування аграрного сектору економіки шляхом одержання позики під заставу земельних ділянок і прав на них, зазначила Ольга Ходаківська.

Крім того, це створить можливість залучати довгострокові іпотечні кредити, що нинішня банківська система не спроможна здійснити.

Отже, нині усі зусилля науковців, політиків і практиків необхідно спрямовувати на підготовку всебічно виваженої земельної реформи, оскільки необдумані рішення несуть серйозну загрозу національним інтересам, підсумувала Ольга Ходаківська.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Фермери VS Агрохолдинги — названо найперспективнішу модель розвитку агросектору України

Яка модель агросектору найбільш перспективна для України, розповів експерт юридичної фірми ОМП Вадим Арістов у блозі на Latifundist.com.

За його словами, частіше про ці моделі говорять як про дві альтернативні та взаємовиключні: або агрохолдинги, або фермери. Також побутує думка, що агрохолдинги шкідливі й по-хижацькому експлуатують природні ресурси, попутно знищують село, а фермери — благо, і тільки відсутність належної турботи та підтримки з боку держави не дає їм стати успішним і найбільш представленим класом.

"Не буде перебільшенням сказати, що наявним статусом могутнього агроекспортера та досить помітним становищем у глобальній економіці України зобов'язана саме агрохолдингам. Окрім виробництва традиційних високомаржинальних культур рослинництва, агрохолдинги розвивали стратегії вертикальної інтеграції, розвивали переробку, виробництво продуктів харчування, створювали потужності зі зберігання і перевалки. Це, зокрема, й десятки тисяч робочих місць», — стає на захист холдингів Арістов.

Та водночас він додає, що без фермерства Україна також багато втратить, адже малий виробник здатен зробити те, що неможливо у жодному вертикально інтегрованому агрохолдингу.

"Особисто, своїми руками, підв'язати кожен кущик, обрізати кожне дерево, подивитися за кожною твариною. Фермер може максимально розкрити й реалізувати потенціал земельної ділянки, рослини, тварини. Саме фермер, і тільки фермер, може створювати гастрономічні шедеври виноробства або сироваріння. Наскільки це може бути затребуваним і стає економічно ефективним і успішним бізнесом? Сьогодні зростає кількість людей, охочих не просто їсти, а бажаючих вживати якісну, в їхньому розумінні, смачну, здорову їжу. Така тенденція спостерігається і в світі, і в Україні. Внутрішнє споживання зростає і, відповідно, зростає попит на продукти харчування з додатковою споживчою цінністю - органічні продукти, біопродукти, фермерські продукти, суперфуд, фітнес-продукти», — зазначив експерт юридичної фірми.

На його думку, найперспективніша модель розвитку українського агросектору — це синергія агрохолдингів і фермерських господарств.

"Ми маємо унікальну можливість об'єднати обидві моделі. Нині агрохолдинги увійшли в стадію здорової конкуренції. Вони вже змушені конкурувати за ресурси — насамперед, людські. Конкуренція за доступ до землі посилюється. На черзі, гадаю, вода. У цій, уже багато в чому ринковій, конкуренції виживуть і переможуть найбільш пристосовані з погляду ефективності компанії. Решта припинять своє існування. Їхнє місце займуть нові. Більш ефективні. Паралельно можливо та необхідно розвивати малий і середній бізнес. Тільки збільшення загальної кількості економічно активних одиниць забезпечить розвиток ринкових відносин за рахунок конкуренції, забезпечить оздоровлення, зростання і розвиток економіки», — підсумував Вадим Арістов.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Кабмін створить регіональні штаби для недопущення рейдерства врожаю у фермерів

Таке рішення було ухвалене членами уряду на засіданні за пропозицією міністра юстиції Павла Петренка, передає  УНН.

"Є пропозиція прийняти протокольне рішення уряду, яким доручити головам ОДА спільно з територіальними підрозділами МВС, Держземгеокадастру, Мін'юсту, аграрними асоціаціями створити оперативні штаби на місцях. Зараз відбувається збирання врожаю. Щороку з цього приводу іноді бувають, на жаль, форс-мажорні обставини, захоплення врожаю і землі з боку не чистих на руку ділків в наших селян. Тому є пропозиція ухвалити системне рішення, яким дати доручення створення таких штабів по всій країні", - сказав він.

За словами міністра, голови ОДА інформували кожні два тижні про оперативну ситуацію в областях.

"На рівні уряду ми сформуємо робочу групу під керівництвом Прем'єра, куди ввійде Мін'юст, МВС, Мінагрополітики, прокуратура за її згодою, профільний комітет, де будуть даватися оцінки і жорстке реагування на будь-які прояви рейдерства в аграрному секторі", - наголосив Павло Петренко.

Прем'єр-міністр Володимир Гройсман підтримав ініціативу створення оперативних штабів по всіх областях.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна побила антирекорд з кількості спалахів АЧС

Про це повідомляє прес-служба Асоціації «Свинарі України».

У цифрах це:

- знищені майже 130 тисяч свиней — понад 13 тис. у присадибників і близько 117 тис. з ферм, лише за поточний рік.
- на компенсацію збитків, завданих АЧС країна витратила понад 15 млн гривень, виплати тривають.

Від появи хвороби у 2012-му, в Україні було вилучено і знищено понад 120 тисяч голів свиней (2014-й — 339 тис., 2015-й — 67,8 тис., 2016-й — 51,9 тис.). На відшкодування збитків витрачено більше 136 млн гривень (присадибним та спеціалізованим свинарським господарствам).

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Перекинутий зерновоз заблокував рух на трасі Київ-Одеса

ДТП сталася в Одеській області біля  с. Жовтень, пише kurkul.com.

Водій вантажівки не впорався з керуванням, збив близько 50 м відбійника, виїхав на зустрічну смугу, де перекинувся набік.

В результаті були заблоковані всі смуги руху в напрямку Києва. Через що  утворився багатокілометровий затор.

На місці події працювали співробітники правоохоронних органів і рятувальники.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Агролайфхак: Як створити розплідник і що вигідніше вирощувати

Про те, скільки коштує закладення розплідника в Україні і на які культури варто звернути увагу, розповідає фермер Віталій Забудько, повідомляє Пропозиція.

Процес створення розплідника не є особливо складним. Для старту необхідно мати $1,5-2,0 тис. / га на насіння для майбутніх підщеп. Плюс до цього потрібно врахувати витрати на воду і полив, які розраховуються індивідуально, і на роботу окулірувальників. Так, оплата праці українських фахівців за окулірування 240 тисяч сіянців складе в районі 10 тис. доларів. Зарубіжні окулірувальники, наприклад з Туреччини, коштуватимуть дорожче.

Але це того варте. Так, один гектар розплідника саджанців волоського горіха в умовах України може приносити своєму власникові від одного до п'яти мільйонів доларів доходу в рік за грамотної організації і ведення господарства.

Потрібно тільки визначитися з рослинами, проаналізувавши, які культури затребувані на внутрішньому і зовнішньому ринках, які плодово-ягідні культури експортуються, що вирощують у Європі.

«Серйозні розплідники, які працюють на світовому або локальному ринку, як правило, пропонують своїм клієнтам комплексні пакети - від закладення садів і насаджень до технічної і технологічної підтримки», - пише Забудько.

Більшість таких розплідників або співпрацюють з науковими селекційними центрами, або самі проводять роботу із селекції, або роблять і те й інше.

На думку Забудька, у найближчому майбутньому в Україні та світі будуть затребувані такі культури:

1. Вся горіхова група (від фундука та волоського горіха до фісташки і мигдалю і підщепи для них);

2. Кісточкова група (черешня, вишня, слива, абрикос, персик і нектарин). Підщепи для кісточкової групи, особливо для черешні і диплоїдної сливи;

3. Зерняткова група тільки в клубних сортах яблук і груш. Загалом цей напрямок зараз не має великої перспективи розвитку;

4. Ягідна група з орієнтацією на сорти, придатні до механізованого збирання;

5. Вересковая група і нішеві культури: обліпиха, аронія, горобина, калина, ірга, актинідія, бузина, глід, айва, шипшина;

6. Медоносні рослини, чагарники і дерева;

7. Посадковий матеріал лікарських й ефіроолійних культур;

8. Посадковий матеріал для заліснення територій.

Останні дві позиції особливо цікаві з урахуванням посилення загальносвітової тенденції до здорового способу життя і великого попиту в ЄС на посадковий матеріал для лісів. У цій специфічній ніші зараз лідирують німці й австрійці.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview