182818
178171

Низку українських аграрних компаній Росія включила до свого санкційного списку

Агрохолдинги «Миронівський хлібопродукт» і «Кернел», компанії ДПЗКУ і «НІБУЛОН» фігурують у переліку компаній, на які розповсюджено санкції, введені урядом Російської Федерації щодо низки українських юридичних осіб з 1 листопада 2018 року, пише AgroTimes.

Також під санкції підпали ТОВ «Комплекс Агромарс», Миронiвський завод по виготовленню круп i комбікормів, Харківський тракторний завод, «Укрхіменерго», ПАТ «Азот», «Дніпроазот», ТОВ «Агропром-технологiї», ТОВ «М'ясна фабрика «Фаворит Плюс», ТОВ «Синьків АГРО» та  інші компанії.

Тим часом з’явилася перша реакція українських виробників зі списку санкцій. «Ми не постачаємо свою продукцію до РФ і нічого не купуємо, – повідомили в прес-службі агрохолдингу «МХП» агентству «Інтерфакс-Україна». – Рішення про введення санкцій ніяк не позначиться на діяльності нашої компанії». 

Довідка


Росія ввела санкції щодо публічних компаній на виконання указу президента РФ «Про застосування спеціальних економічних заходів у зв'язку з недружніми діями України щодо громадян і юридичних осіб РФ».


 



Кожен другий гектар сільгоспугідь може недоотримати добрива

Про це повідомив заступник директора Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки" НААН Віталій Саблук, пише "Інтерфакс-Україна".

За даними В.Саблука, в 2019 році кожен другий гектар сільгоспугідь може недоотримати добрива.

"За рахунок зміни структури посівних площ потреба в добривах зросла на 5%, до 375 тис. тонн, тоді як пропозиція скоротилася на 6% (на 22 тис. тонн), ще частина добрив перебуває у трейдерів як буферні запаси", - пояснив В.Саблук і додав, що це призведе до зниження валового збирання врожаю.

Як зазначив голова Аграрного союзу України Геннадій Новіков, компенсувати недовнесені добрива під час осіннього посіву великою кількістю добрив навесні неможливо.

"Скільки не сип селітри навесні, не буде тієї якості пшениці, якщо не було фосфору та калію. Втрати врожаю однозначно будуть", - сказав Г.Новіков і додав, що оцінити рівень зниження врожайності можна буде навесні.

"Така ситуація, як зараз, виникає постійно. Як тільки зростають ціни на сільгосппродукцію, наприклад зросли ціни на пшеницю на 20%, то ціна на добрива зростає на 40%. Раніше ці "ножиці" були меншими", - додав заступник міністра аграрної політики та продовольства Віктор Шеремета.

Водночас, на думку заступника міністра, держава не може надати дешевий газ для виробників добрив, як це пропонують асоціації, оскільки цей крок викличе нерозуміння в громадськості.

За даними Союзу хіміків України, заборона на ввезення міндобрив із Росії лише перерозподілила український імпорт, а не стимулювала національне виробництво - із шести хімпідприємств із виробництва міндобрив працюють лише два. Водночас організація відзначила накопичення добрив на складах виробників.

"Мінагропрод повідомив, що необхідно 200 тис. тонн добрив, щоб закінчити посівну. На складах підприємств Союзу хіміків лежить 180 тис. тонн добрив. Тобто якщо минулого року заводи стояли, добрив не було, то цього року заводи працюють, добрива є, але їх не купують", - наголосив радник президента Союзу хіміків України Ігор Гольченко.



Український агроекспорт склав майже $13 млрд

Про це розповіла заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева.

«Минулого року український аграрний експорт показав рекордні для останніх років результати, майже $18 млрд. За результатами 9 місяців 2018 року показники експорту продемонстрували незначне зменшення у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Проте обсяги цьогорічного врожаю дають нам всі підстави очікувати результати на не гіршому рівні за підсумками року», - підкреслила Ольга Трофімцева.

Вона зазначила, що в трійку товарів-лідерів аграрного експорту традиційно входять зернові культури з часткою 37%, олії – 24,1% та насіння олійних культур – 10,3%.

Також заступник Міністра додала, що порівняно з попереднім роком збільшились обсяги експорту таких українських товарів АПК як: насіння ріпаку – на 15,2%, м’яса та субпродуктів домашньої птиці – на 29,3%, яєць птиці – на 73,9%, олії зі свиріпи, ріпакової або гірчичної – на 83,9%, горіхів – на 79,4%, шоколаду та інших продуктів з вмістом какао – на 21,3%, олії соєвої – на 18,3%, маргарину – на 31,9%, кондитерських виробів з цукру – на 20%, масла вершкового та інших жирів, вироблених з молока – на 16,3%, хлібобулочних, кондитерських виробів – на 12%, вин виноградних натуральних – на 46,5%.

В географічній структурі експорту української аграрної та харчової продукції перше місце займають країни Азії, з часткою 43,5%, друге місце займають країни ЄС – 31,8% та Африканські країни – 13%.

Ольга Трофімцева додала, що в ТОП-3 азійських країн-покупців наших аграрних та харчових товарів входять: Індія, Китай та Туреччина. А в ТОП-3 країн ЄС: Нідерланди, Польща та Італія. Серед країн Африки найбільше українських аграрних та харчових продуктів купують Єгипет, Туніс та Марокко.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Після скандалу з вівцями посилять перевірку умов транспортування живих тварин

У разі, якщо транспорт або умови перевезення не відповідають Правилам транспортування тварин, зокрема в частині дотримання вимог мінімальної площі на одну тварину, то ветеринарні документи видаватися не будуть.

Про це йдеться у наказі Держпродспоживслужби «Щодо випадків недотримання правил транспортування тварин» № 887 від 31.10.2018.

Читайте також: Без їжі та води: у порту «Чорноморськ» майже два тижні простоює фура з 300 вівцями, половина з яких вже загинули

Відповідальними за виконання зазначеного наказу визначені начальники територіальних органів Держпродспоживслужби і регіональних служб державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті або особи, які виконують їх обов’язки.

Крім того, наказ зобов’язує забезпечувати відеофіксацію під час завантаження тварин для документування процесів, у тому числі на предмет відповідності вимогам законодавства щодо ідентифікації тварин.

Правила транспортування тварин, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2011 р. № 1402.

Нагадаємо, вантаж - вівці в кількості 300 голів ТОВ "Украніксар" - 6 жовтня перетнув державний кордон України в режимі "експорт" до Туреччини, а 12 жовтня тварини були повернуті в Україну на термінал відправлення, оскільки турецькою стороною вантаж не був прийнятий. Офіційні органи Туреччини не надали інформацію про причини повернення цих тварин. Із 300 овець, які пробули два тижні в закритій фурі у Чорноморському порту без їжі і води, загинули 54.



Як агропідприємству уберегтися від рейдерства

За даними Всеукраїнської аграрної ради, 75% аграріїв побоюються рейдерських захоплень своїх підприємств.

Як відбуваються захоплення аграрних підприємств та як себе юридично уберегти від махінацій та підроблених документів, розповів під час ІІІ щорічної Конференції Аграрних юристів, яку 31 жовтня провела інформаційна компанія "ПроАгро", Михайло Апостол, радник Першого віце-прем'єр-міністра України з питань АПК.

На його думку, однією з причин рейдерських захоплень є бажання сільськогосподарських підприємств заощадити на послугах висококваліфікованих юристів.

«Рейдерством ми називаємо ситуацію, коли забігли озброєні люди в балаклавах, переоформили власність та корпоративні права на іншу особу. Останні три роки я займаюсь вирішенням та недопущенням цих конфліктів і мушу констатувати, що в 99, 99% випадків вина лежить на керівниках агропідприємств. У тих справах, в яких мені доводилося розбиратися, були і розписки, написані власниками агропідприємств, про отримання десяти тисяч доларів застави. Це ставало формальним приводом для того, щоб на підприємство мали права треті особи», - підкреслює Михайло Апостол.

За його словами, в Росії немає такого поняття як «рейдерське захоплення». А в Україні на сьогоднішній день нестабільна політична ситуація в країні та недосконале земельне законодавство, що спричинило активізацію земельних шахраїв, які діють спільно з юристами та  психологами.

«Після того, як депутати, які захищають фермерів, прийняли у 2016 році закон про спрощення реєстрації корпоративних и речових прав, надавши можливість реєстраторам без засновника, без власника переоформляти підприємство, Україну накрила хвиля рейдерства», - зазначає Михайло Апостол.

Читайте також: Рейдерство в АПК процвітає з вини Міністерства юстиції

Він зауважив, що в Україні діють близько 50 груп, яких наймають для рейдерського захоплення, а з початку року зареєстровано 37 впроваджень у намаганні привласнити чуже майно, а у минулому  році 35.

Щоб вберегти своє підприємство від рейдерського захоплення, експерт радить найняти грамотного юриста, який має навести порядок з усіма договорами.

Досить часто виникають проблеми із продажем корпоративних прав, коли один з співзасновників компанії йде на поводу у аферистів і продає задешево свою частку, розраховуючи отримати повну суму вже після переоформлення документів. Також причиною конфлікту стають договори про кредити та реструктуризацію, коли підприємство, набравшись кредитів, неспроможнє платити кошти фінансовим установам згідно своїх зобов’язань. У такому випадку, компанія може стикнутися з тим, що кредитори будуть мати права на майно підприємства.

«Компанія, маючи кваліфікованого юриста, завжди буде застрахована від таких речей. Якщо ви ведете прозору діяльність, не берете на себе сумнівні кредитні зобов’язання, не маєте серйозних внутрішніх конфліктів та тримаєте в порядку свої папери, до вас просто не буде з якого боку підступитися», - резюмує Михайло Апостол.

 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Уряд додатково виділив 200 мільйонів на здешевлення кредитів для аграріїв

Відповідну постанову прийнято на засіданні уряду в середу, 31 жовтня, передає БизнесЦензор.

Згідно пояснювальній записці до проекту постанови, ці кошти дозволять аграріям залучити 3 млрд грн здешевлених кредитів.

Згідно з документом, Кабмін перерозподілив кошти між програмами тваринництва.

Так, уряд перенаправив 15 млн грн з програми часткової компенсації відсоткової ставки за кредитами, отриманими на покриття витрат у вівчарстві, козівництві, бджільництві, кролівництві тощо, на дотацію за утримання корів. Таким чином, кошторис першої програми склав 185 млн грн, дотація на утримання корів – 515 млн грн.

Читайте також: Невикористану держпідтримку АПК хочуть скерувати на підтримку заводів Фірташа

Крім того, Кабмін збільшив на 0,5 млрд грн фінансування програми по компенсації будівництва та реконструкції тваринницьких ферм, комплексів і підприємств по переробці с/г продукції (до 1,7 млрд грн), при цьому скоротивши майже втричі компенсацію за кредитами на таке будівництво (до 400 млн грн).