Низький старт: яка вартість ранніх овочів

В квітні пропозиція ранніх овочів суттєво розширилась як в обсягах, так і в асортименті. Сьогодні на гуртових ринках та в роздрібних мережах України, крім українського огірка, пропонується вітчизняна редиска, рання капуста, кабачок та помідор.

«Інфо-Шувар» зауважив на кілька особливостей поточного сезону:
- Не дивлячись на відносно прохолодну весну, перша редиска та капуста з літніх вітчизняних теплиць з’явилася на ринку, в середньому, на 10 днів раніше, ніж рік тому.
- Ціни на більшість видів ранніх овочів вже на середину квітня значно просіли до рівня минулого року.
- Обсяги імпорту ранніх овочів, за підсумками першого кварталу 2019 року, продемонстрували зростання, в середньому, на 25%.

«Кожного дня ми спостерігаємо за зниженням ціни на ранні овочі і це в т.ч. пов’язано зі  зростанням конкуренції на ринку між вітчизняними виробниками та імпортерами. Наприклад, ринок редиски вже майже повністю зайняли вітчизняні виробники, дуже швидко українські фермери збільшують пристутність на ринку ранньої капусти та огірка. Відповідно, саме по цих позиціях сьогодні ціни знижуються досить швидко, їх рівень вже просів нижче рівня цін, станом на середину квітня 2018 року. В сегменті помідорів та кабачків, поки що, частина імпорту є найбільшою,  тому і ціни тут знижуються досить повільно», - коментує ситуацію Тетяна Гетьман, керівник проекту «Інфо-Шувар».

За даними моніторингу цін на ОРСП «Шувар», одному з найбільших в Україні гуртових ринків, лідером за зниженням ціни в сегменті вітчизняної продукції в цьому сезоні є редиска, в середині квітня 2019 року вона коштує на 30% дешевше, ніж рік тому. Ціни на огірок за рік знизились на 25%, а рання капуста подешевшала на 20% . Втім, ціни на український тепличний помідор та кабачок, поки що, вищі від минулорічних на 11% та 25%, відповідно.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Аграрії експортували 40 млн тонн зернових

З початку поточного маркетингового року Україна експортувала 40 млн тонн зернових культур, зокрема понад 13,7 млн тонн пшениці (у тому числі продовольчої – майже 9 млн тонн, фуражної – 4,8 млн тонн), ячменю – понад 3,2 млн тонн, кукурудзи – 22 млн тонн.

За аналогічний період минулого маркетингового року було експортовано 33 млн тонн зернових, зокрема 14,8 млн тонн пшениці (у тому числі продовольчої – понад 8,4 млн тонн та фуражної пшениці 6,4 млн тонн), ячменю – 4 млн тонн, кукурудзи – майже 13,5 млн тонн.

Також у рамках поточного маркетингового року було експортовано 4 млн тонн олійних культур, за аналогічний період минулого маркетингового року було експортовано 4,5 млн тонн олійних культур.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Волині птахофабрика збудує новий цех за 38 мільйонів євро

Про це повідомила гендиректор підприємства Аліна Сич, пише Fixygen.

За словами Аліни Сич потужність нового цеху складе 13,5 тис. бройлерів на годину. Будівництво планують завершити за півтора-два роки. Компанія буде виробляти на даному майданчику продукцію під ТМ “Епікур” – куряче м’ясо, вирощене без антибіотиків і стимуляції росту.

Крім того, “Володимир-Волинська птахофабрика” активно впроваджує проекти з альтернативної енергетики.

“Ми перевели 70% опалення на твердопаливні котли на деревині, воду для цеху переробки підігріваємо шляхом спалювання пера як відходу. Також у нас є проект з виробництва солом’яних брикетів для опалення”, – розповіла гендиректор компанії.

“Технологію біогазу ми не розвиваємо, оскільки паралельно з новим цехом запускаємо виробництво кісткового борошна, і всі відходи будуть направлятися туди. Це борошно є основою для кормів. Вартість тільки цього проекту – 38 мільйонів євро”, – додала вона.

ПрАТ “Володимир-Волинська птахофабрика” – україно-голландське підприємство, входить до складу ДК Openmind. В інфраструктуру фабрики входить 100 пташників, цех по переробці та комбікормовий завод потужністю 10 тис. тонн на місяць.

Компанія виробляє курятину під брендом “Епікур” без антибіотиків і стимуляції росту, а також курятину під ТМ “Чебатурочка”. Має сім філій: у Володимирі-Волинському, Львові, Києві, Вінниці, Житомирі, Харкові та Одесі.

За результатами 2017 року частка птахофабрики склала близько 6% українського ринку. Засновником і гендиректором Openmind є Олексій Коваленко.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Відпрацьовані батарейки перероблятимуть на рідке добриво для сільгоспкультур

Продаж перших зразків органічного добрива для рослин, отриманого внаслідок переробки відпрацьованих батарейок, стартує у Великобританії вже цього місяця, пише superagronom.com.

У 2018 році продукт отримав золоту медаль на Гельсінкській сільськогосподарській виставці, як важливе екологічне та енергоощадне рішення для сільського господарства.

На сьогодні дефіцит цинку спостерігається на 10-15% польових культурах в Британії. Брак цього елементу спостерігається переважно на піщаних ґрунтах з високим рівнем pH. Тим часом нестача марганцю характерна для всіх полів в країні.

За словами фахівців, нестача поживних елементів може відчутно позначитися на врожайності культур. Втім, перше ніж приймати рішення про рівні концентрації та терміни внесення добрив з цинком і марганцем аграріям рекомендують проводити тести ґрунту і тканин рослин на предмет дефіциту цих елементів.

Оригінальний продукт фінської компанії випускається в концентрованому вигляді для подальшого розведення. Залежно від потреб культури та рекомендацій агрономів, на гектар площі вноситься в середньому 2-3 літра концентрату. Це дозволяє на 120-180 г збагатити ґрунти цинком, на 124-186 г марганцем, на 156-234 г сіркою.

Випробування з використанням 3 л/га рідкого добрива в Фінляндії дозволили за одне використання збільшити врожайність пшениці на 0,35 т/га, ячменю — на 0,9 т/га.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Названі кращі аграрні ВНЗ світу. Українські — не потрапили в рейтинг

Про це пише agroportal.ua.

Як йдеться на сайті компанії, рейтинг складено з використанням чотирьох компонентів. Перші два (академічна репутація і репутація роботодавця) отримані за допомогою глобальних опитувань вчених і роботодавців. Другі дві — цитування досліджень і h-індекс отримані з бази даних Elsevier Scopus.

Так, згідно исследованияю QS, ТОП-10 кращих університетів світу виглядає так:

- Університет Вагенінген (Нідерланди);

- Каліфорнійський університет в Дэйвісі (США);

- Шведський університет сільськогосподарських наук (Швеція);

- Агро ПарижТех, (Франція);

- ETH Zurich — Швейцарський федеральний технологічний інститут (Швейцарія);

- Корнельський університет (США);

- Каліфорнійський університет у Берклі (США);

- Вісконсінський університет в Медісоні (США);

- Університет Редінга (Великобританія);

- Китайський сільськогосподарський університет (Китай).

Серед 300 університетів, які ввійшли в рейтинг українських вищих навчальних закладів немає.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні зростає обсяг виробництва сільгосппродукції

У січні-березні 2019 року індекс сільськогосподарської продукції в порівнянні із січнем-березнем 2018 року склав 103,4%.

Про це свідчать дані Держстату.

Зазначається, що сільськогосподарські підприємства збільшили обсяги виробництва на 7,7%, господарства населення - зменшили на 1,5%.

Нагадаємо, у січні-лютому 2019 року приріст обсягів виробництва продукції рослинництва та тваринництва склав 3%.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview