Обурені селяни на Київщині планують звернутись до Європейського суду

Селяни звертались до сільради, до екологічної інспекції, проте реакція відсутня, тому вони планують звертатись до Європейського суду. Про це пише kurkul.com.

Сморід з підприємства відчувається по всьому селі, особливо у спеку. Ферма працює без спеціальних устаткувань вловлювання повітряних речовин. Люди для акції протесту проти свиноферми перекрили автодорогу.

Як розповідають селяни, вони звертались в екологічні службу, в Кабінет Міністрів, проте на прохання селян ніхто не звертає уваги. Разом з екологами представники села зробили вимірювання, які показали, що робота ферми не відповідає санітарним вимогам.

«Ми не проти фермерства, ми проти того, щоб не дотримувались екологічних норм. Наприклад, ввечері, коли жара, хочеться провітрити дім, відкрити кватирку, але запускається неприємний запах. Все село страждає від того смороду», — розповідає ситуацію селянин.

Селяни планують надалі боротися, залучати пресу, також зібрати кошти з жителів села та звернутись до Європейського суду.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Цьогорічні жнива видалися складними для українських аграріїв

Незважаючи на те, що початок робіт зі збирання стартував на два-три тижні раніше, завершити масове збирання в липні аграріям не вдалося. На заваді стала погода – майже три тижні на більшості території України тривали дощі. За цей період, за даними локальних метеостанцій, випало від 120 до 210 мм опадів, місцями  зливового характеру, що становить майже третину річної норми опадів. Це призвело до затримки збирання та суттєвого погіршення якості врожаю, повідомляє прес-служба компанії "НІБУЛОН".

«Станом на 1 серпня необмолоченими лишаються більше 1,5 млн га пшениці – це близько 6,5 млн тонн зерна в полях. Ці обсяги, найімовірніше, будуть зібрані як «некласна пшениця». «Зелена хвиля» бур’янів, що накриє посіви після рясних опадів, створить суттєві труднощі при обмолоті зерновими комбайнами та збільшить рівень засміченості партій зерна. Крім того, суттєві проблеми очікуються й в насінництві зернових: проросле зерно вже не підходитиме для сівби, що може призвести до підвищення витрат аграріїв на насіння або ж навіть зниження клину озимих зернових культур у 2019 році в Україні», – зазначає заступник генерального директора із сільськогосподарського виробництва Костянтин Хмельницький.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Що отримають дрібні фермери від нових змін в оподаткуванні

Про це повідомив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш, оцінюючи перспективи прийнятого Верховною Радою України 10 липня 2018 року Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання створення та діяльності сімейних фермерських господарств».

За його словами, йдеться, в першу чергу, про можливість переведення своєї напівлегальної діяльності, позбавленої належної підтримки з боку держави, на цивілізовані рейки та залучення до бюджетних програм, спрямованих на стимулювання розвитку аграрного сектора та підвищення рівня соціальної захищеності осіб, які працюють у галузі.

Незважаючи на те, що податкове навантаження на новостворені сімейні фермерські господарства (СФГ) з числа високотоварних господарств населення зросте – у порівнянні із їх нинішньою практикою існування без відповідної підприємницької реєстрації, законодавча новація відкриває нові перспективи для суб’єктів аграрного мікробізнесу, вважає експерт.

На його думку, нинішні лояльні податкові умови функціонування так званих особистих господарств населення, визначені підпунктом 165.1.24 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України, що передбачають звільнення від оподаткування доходів від реалізації сільгосппродукції, вирощеної на власних «товарних» землях площею до 2 га, насправді лише стримують їх розвиток, ускладнюють податкове адміністрування в секторі аграрного мікробізнесу та суттєво знижують фіскальний потенціал сільських громад.

У цьому контексті забезпечення прозорих умов оподаткування, за яких розмір податкових зобов’язань є фіксованим і залежить лише від нормативної грошової оцінки наявної земельної ділянки, передбачене «сімейно-фермерським» Законом, є важливим – хоч і не останнім – кроком на шляху формування в Україні цивілізованого мікрофермерства, зауважив Леонід Тулуш.

Положеннями «сімейно-фермерського» Закону передбачено, що підприємницька трансформація стосуватиметься лише тих господарств населення, які обробляють понад 2 га «товарних» сільгоспугідь, пояснив він. Для господарств, що використовують земельні ділянки меншої площі, наявні преференції зберігаються. Відповідні норми застосовуватимуться паралельно і визначатимуть податкові умови в залежності від масштабів сільськогосподарської діяльності суб’єкта аграрного мікробізнесу.

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, доцільність підприємницької трансформації відповідно до положень Закону з’являється, в першу чергу, у СФГ плодово-ягідного та овочевого напрямів, а також молочного напряму у тваринництві.

Для решти тваринницьких напрямів - з огляду на наявний нині неоподатковуваний мінімум тваринницьких доходів у 50 МЗП (186 тис грн.) - така трансформація є економічно недоцільною. Недоречною вона також буде й для господарств суто зернового напряму, адже наявне податкове навантаження для них буде обтяжливим.

Серед позитивних моментів прийнятої Верховною Радою законодавчої новації окремо слід виділити встановлення пільгового порядку сплати єдиного соціального внеску (ЄСВ), зобов’язання по якому – за стандартного механізму справляння – були б надто обтяжливими для новостворених СФГ. Положеннями «сімейно-фермерського» Закону, зокрема, передбачений стимул у вигляді можливості набуття пенсійного стажу учасниками СФГ за «пільговою ціною» – з огляду на пільговий порядок сплати ЄСВ у перший рік функціонування, що складатиме лише 10 % від стандартного розміру внеску, тобто 82 грн на місяць. Це може бути суттєвим спонукальним мотивом для підприємницької трансформації частини високотоварних ОСГ, особливо тих, вік членів яких є передпенсійним, а наявного пенсійного стажу не вистачає для призначення пенсії за віком у встановлені строки, підкреслив експерт.

Разом з тим прийняття «сімейно-фермерського» закону – це лише черговий крок на шляху формування дієвої системи фінансового регулювання розвитку сільгоспвиробництва в сегменті мікрогосподарств, який спрямований на створення прозорих та стабільних умов оподаткування, а також виключення можливості формування надмірного податкового тиску на новостворені СФГ.

Важливими аспектами стимулювання підприємницької трансформації високотоварних господарств населення є розширення доступу таких суб’єктів до ресурсів державної фінансової підтримки, особливо в період здійснення інвестицій у розширення виробництва, забезпечення їм пріоритетного доступу до ринків збуту продукції, в першу чергу локальних, а також державне сприяння дотримання ними вимог щодо безпечності сільгосппродукції.

Отже, подальший розвиток СФГ в Україні передбачає з одного боку, концентрацію державної фінансової підтримки саме на цих суб’єктах агропромислового виробництва, а з іншого – посилення вимог до безпечності сільгосппродукції, яка ними виробляється, та державне сприяння у підтвердженні ними відповідності відповідним вимогам.

Виробництво сільгосппродукції в Україні має стати бізнесом, який, з одного боку, забезпечує достатні та стабільні обсяги доходів сільським жителям, які обрали даний вид діяльності у якості основного, а з іншого – формує достатні обсяги податкових надходжень до бюджетів місцевого самоврядування за місцем такої діяльності для забезпечення належної якості умов проживання на них, резюмував Леонід Тулуш.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Шкірка овочів і фруктів очищає воду краще фільтрів, - дослідження

До такого висновку прийшли хіміки з Дикинсонского коледжу, пише Eurek Alert з посиланням на провідного дослідника проекту Сінді Самет.

Сінді Самет і його учні кілька років проводять експерименти по очищенню води, використовуючи шкірку і насіння більш десятків видів продуктів - від гарбуза до лимона і банана.

Виявилося, що вони видаляють мителиновую синь, свинець і мідь через процес адсорбції - молекули забруднюючих речовин просто поступово зв'язуються з шкіркою і залишаються в ній.

У рамках експериментів шкірку сушили і подрібнювали перед тим, як помістити її в розчин. Виявилося, що насіння лимона можуть видалити 100% іонів свинцю, а шкірка - не більше 96,4%.

"Дуже цікаво, що такий простий метод очищення води цілком може вийти з лабораторії на звичайну кухню", - каже Сінді Самет.

На даному етапі дослідження зосереджено не на побутовому очищення, а на знищення барвників та іонів важких металів у промислових стоках. Надалі цей спосіб очищення води може стати дешевим і доступним аналогом фільтрів для води, пише Еспрессо

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна нарощує виробництво ковбас

За перше півріччя 2018 року, вітчизняні м'ясопереробні підприємства випустили майже 118 тис. тонн ковбасних виробів, повідомляє UBR. Це на 5% більше, ніж за перші півроку 2017 року, – повідомляє прес-служба асоціації «Свинарі України».

Найбільш відчутно збільшилося виробництво вареної групи продуктів, на які припадає понад 60% всього виробництва ковбас. За січень-червень 2018 року, випуск цієї продукції майже досяг 81 тис. тонн, що на 3,9% більше ніж за аналогічний період минулого року.

Другі за обсягами випуску в загальній структурі – напівкопчені ковбаси «додали» 3,5%, а треті у цій структурі – варено-копчені, сиров'ялені та сирокопчені ковбаси - 3,2%. Випуск копчено-запечених ковбас виріс на 8,3%, однак питома вага цієї групи ковбас незначний (1,2%) тому не мав відчутного впливу на загальну ситуацію. Частка виробництва ковбас в загальній структурі виробництва м'яса і м'ясопродуктів промисловими підприємствами становить 11,5%, а виробництво безпосередньо м'яса в 7 разів більше.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

McDonald’s запускає свою криптовалюту

Компанія визначає її як першу повністю забезпечену їжею глобальну валюту, пише ubr.ua

У компанії пояснили, що MacCoin — не альтернатива біткоіну, а просто купон або ваучер на блокчейні, призначений для придбання бургерів, які McDonald’s буде поширювати в 50 країнах світу.

Придбати MacCoin можна буде в 14 тисячах ресторанах, починаючи з 2 серпня. Випуск купонів MacCoin присвячений 50-річчу Біг Мака.

Генеральний директор McDonald’s Стів Істербрук заявив також, що для релізу MacCoin не випадково обрана дата 2 серпня — в цей день творцеві Біг Мака Джиму Деллігатті виповнилося б 100 років.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview