Обвал цін на картоплю в Україні був недостатнім, щоб зупинити імпорт з Росії

Незважаючи на те, що ціни на картоплю в Україні знижуються, їх зниження поки що не було достатнім для того, щоб зупинити потік величезних обсягів імпорту російського клубнеплода в країну.

Аналітики EastFruit повідомляють, що оптові ціни на картоплю в Україні за останні шість тижнів знизилися на 27-30%, і зараз придбати продукцію оптом можна вже навіть по 7 грн/кг (близько 30 центів США за кг). І хоча українські виробники картоплі намагаються стримувати ціни, але, за словами трейдерів, переговори вести з ними набагато легше.

У той же час картоплярі Росії і Білорусі, як і раніше охоче продають свою картоплю в середньому в два-два з половиною рази дешевше, ніж українські. «При такій різниці в ціні, трейдери будуть і далі продовжувати імпортувати картоплю з Росії та Білорусі, тому що це вигідно», - зазначає Олександр Хорєв, керівник проекту «АПК-Інформ: овочі і фрукти».

Українська плодоовочева асоціація (УПОА) оцінює обсяги імпорту картоплі в Україні вже приблизно 200 тис. тонн на даний момент з початку сезону.

«Питома вага імпортної картоплі в роздрібній торгівлі цим товаром в жовтні-листопаді, за моїми оцінками, сягала майже 50%. Більшості наших картоплярів залишилося всього близько 4 місяців для розпродажу своїх запасів, а закладали картоплю з метою перепродажу за більш високою ціною і трейдери і навіть закладали імпортну продукцію! Тому я б не виключав ймовірності подальшого зниження оптової ціни на картоплю в грудні, а якщо цього не станеться, то обвалу цін у березні-квітні. Очевидно, що, поки українські фермери зрозуміють, що відбувається, їх гроші на їх же ринку запрацюють картоплярі з Росії і Білорусі», - говорить Андрій Ярмак, економіст інвестиційного департаменту продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО).

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні дорожчають томати

Пропозиція томата на українському ринку на даний момент досить обмежена, що дозволяє тепличним комбінатам активно підвищувати ціни на цю продукцію, повідомляють аналітики проекту EastFruit. При цьому, експерти проекту підкреслюють, що ціна зросла не тільки на місцевий томат, але і на імпортний виробництва Туреччини.

Практично всі тепличні комбінати України на сьогоднішній день завершують реалізацію томатів і ведуть підготовку до нового сезону. Залишки місцевої продукції протягом тижня пропонували лише поодинокі господарства, при цьому, незважаючи на невисоку якість продукції, підвищували ціни до 30-33 грн/кг ($ 1,25-1,37/кг), що в середньому на 46% дорожче, ніж наприкінці минулого робочого тижня. Продавці імпортного томата підняли ціни до 28-30 грн/кг ($1,16-1,25/кг), що в середньому на 44% дорожче, ніж тижнем раніше. У цьому випадку подорожчання продукції відбувалося на тлі зниження пропозиції з місцевих теплиць, а також зростаючого попиту з боку роздрібних мереж та оптових компаній.

Додамо, що незважаючи на подорожчання в сегменті тепличної продукції місцевий томат сьогодні відвантажується все ж в середньому на 8% дешевше, ніж в аналогічний період попереднього року, а ціна на імпортний томат в даний момент в середньому на 20% нижче, ніж роком раніше.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Які чинники впливатимуть на кінцеву ціну гектара землі

Таку думку висловив в інтерв’ю Landlord керівник галузевої практики агропромислового сектора KPMG в Україні Олександр Гаврилюк.

На думку Олександра Гаврилюка, зараз можна говорити, що оренда, а точніше, ринок оренди розвинувся у ліквідний ринок взаємовідносин, де фермери й агрокомпанії, які обробляють землю, платять власникам щороку певну ренту.
Якщо розглядати майбутній обіг під цим кутом і трохи примітизувати питання, то виходить, що майбутній покупець у реальності претендує не на саму землю, а саме на ці виплати на щорічній основі. Тобто при оцінюванні ділянки, продавець і покупець повинні лише визначитися з кількістю орендних платежів — це і буде ринкова ціна певної земельної ділянки.

За розрахунками фахівця, зараз йдеться про те, що стартова ціна буде коливатися на рівні 10–15 років орендних платежів.

«Корекція відбуватиметься залежно від рівня попиту й пропозиції. Крім того, на кінцеву ціну впливатимуть багато факторів. І, до речі, родючість землі (враховуючи сучасні технології обробітку і живлення) не є визначальною», – наголошує Олександр Гаврилюк.

Експерт називає визначальні чинники впливу на ціну землі:

- Під’їзні шляхи
У першу чергу попит складеться на масиви ділянок угідь, які перебувають в обробітку з наявними під’їзними шляхами. І, навпаки, ділянка найродючішого чорнозему, що розташована в середині масиву і не має окремої дороги для проїзду, може взагалі нічого не коштувати.

- Природно-кліматичний фактор
Саме тому найдорожчі землі будуть у Центральному і Західному регіонах України. Крім достатнього рівня вологи, ці регіони відрізняються і великою часткою чорноземів у складі ґрунтів.

Але, як попереджає Олександр Гаврилюк, власникам ділянок треба бути готовими до того, що в перші рік-два ринок землі буде ринком продавця — бажаючих продати буде значно більше за покупців. Як показує практика інших країн, спочатку ринок переживає шок — ціни стартують із високих позначок і швидко прямують донизу. Тому оренда залишиться головною формою обігу землі сільськогосподарського призначення.

Скільки часу буде потрібно для зростання цін на землю, залежить від норм, які встановить держава щодо допуску іноземного капіталу, рівня концентрації землі тощо.

Додамо, згідно з результатами нового опитування, 58% українців не підтримують запровадження ринку землі.

Як повідомлялося раніше, закон про ринок землі у першому читанні підтримали "слуги народу" й 13 позафракційних нардепів.

Також Президент України Володимир Зеленський  у відеозверненні знову наголосив, що перед другим читанням до законопроекту про відкриття ринку земель сільськогосподарського призначення буде внесено норму про можливість продажу землі іноземцям лише після проведення всеукраїнського референдуму, а також буде зменшено граничний ліміт із концентрації землі в одних руках.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Фальсифікація призвела до різкого падіння попиту на мед

Це безпосередньо відображається на Україні, адже вона є п'ятою за обсягом виробництва й постачання меду на світовий ринок, коментує AgroPortal.ua член правління Асоціації переробників та експортерів меду Едуард Кричфалушій.

За його словами, розвиток галузі дуже залежить від того, що відбувається з медом у цілому.

«Одна з найбільших проблем — домішування чи повна заміна цукровими сиропами продукту, який маркується натуральним медом та продається кінцевому споживачу», — говорить він.

Останнім часом проведено багато досліджень на європейському та американському ринках, які показують: велика частина продукції на полицях у супермаркетах  є фальсифікованою.

Це зовсім не означає, що у банці 100% фальсифікат чи 100% ненатуральний продукт. Там може бути від 10 до 60% домішано дешевих цукрових сиропів до натурального меду, пояснює експерт. Але це призводить до того, що попит навіть на справжній продукт у країнах, таких як Аргентина, Україна, зменшується. Відповідно, знижується і ціна.

На сьогодні найголовніше завдання — не допустити, щоб нашу країну використали як транзитну для постачання фальшованого меду до країн Європи чи Америки, переконаний Кричфалушій.

Україна, як і інші виробники меду, змушена знижувати відпускні ціни, інакше ринок займе індійський, китайський мед. Європейські покупці та покупці з США пропонують Україні дуже низькі ціни.

«На це є також декілька причин: відсутність простежуваності, реєстрацій та ветеринарного контролю. А ще — невідповідність первинного виробництва стандартам сертифікації», — зазначає експерт. 

Також додає, що недоречно постачати компаніям з відомими світовими іменами товар, який не відповідає їхнім сертифікаційним вимогам покупця.

«Для стабілізації, покращення ціни на мед та збільшення обсягів його експорту мусимо показати світу, що наш мед походить від зареєстрованого українського бджоляра, його засоби виробництва сертифіковані, тара є придатною для зберігання харчових товарів, а бджоляр має відповідний обсяг виробництва меду», — підсумував Кричфалушій.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Фермери поять корів вином, щоб отримати соковитий стейк

Фермерка запевняє, що секрет ніжності її яловичини в щоденному частуванні корів вином.
Про це пише propozitsiya.com.

Ідея додавати вино в їжу тваринам виникла кілька років тому, коли Брей з братом встановлювали паркан на фермі.

Вони мали з собою кілька банок пива й один з биків перевернув банку та почав пити з неї.
Жінці стало цікаво, чому тварині сподобався алкоголь і вона знайшла інформацію, що медове вино добре засвоюється травною системою тварин та, нібито, покращує якість м’яса.

Алкогольну добавку було вирішено зробити «фішкою» ферми. Щодня тварини отримують близько пів пляшки вина. 

«Не помітила, щоб їх поведінка якось змінилась. Вони точно не алкоголіки. Але м’ясо покращилось», — впевнена Окс.

Втім не всі вважають цю ідею вдалою. Критики Montana Wine Beef вважають, що фермерка чинить неправильно, додаючи вино в їжу — тварини ж не можуть відмовитись від частування.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

"Кернел" уклав перший безпоставочний валютний форвард на українському ринку

Про це повідомив Національний банк України, пише Інтерфакс-Україна.

"Це перша угода з хеджування валютних ризиків такого типу на українському ринку. Раніше на ринку укладалися також угоди з поставочними валютними форвардами, проте їх частка все ще несуттєва і має великий потенціал до зростання", - зазначив регулятор у повідомленні.

У ньому заступник голови НБУ Олег Чурій зазначив, що у світі на валютному ринку операції типу спот, тобто ті, які фактично здійснюються день у день, становлять не більше ніж третину від загального обсягу валютного ринку.

"Решта – це операції з використанням інструментів хеджування: форвардів, ф’ючерсів, свопів. На жаль, в Україні все навпаки: домінують спотові угоди, а випадки хеджування бізнесом валютних ризиків усе ще мають поодинокий характер", - констатував Чурій.

На його думку, в умовах плаваючого валютного курсу власники бізнесу та фінансові директори мають звернути увагу на інструменти хеджування, які вже доступні в Україні. Це, зокрема, поставочні та безпоставочні форварди, які можна укладати з банками під експортно-імпортні операції або кредити від нерезидентів.

"Україна вже чотири роки живе в умовах гнучкого курсоутворення, яке дає змогу уникати накопичення дисбалансів в економіці, але також вимагає від бізнесу завбачливого планування", - заявив заступник голови НБУ.

Минулого тижня Нацбанк заявив про плани розпочати проведення операцій із похідними фінансовими інструментами в другому кварталі 2020 року. На першому етапі буде впроваджено процентний своп (IRS) і звичайний своп, на другому - форвардні операції та спеціальний своп, на третьому - опціони.

Запуск операцій центробанку з процентними деривативами націлений на посилення монетарної трансмісії через побудову "довгого" сегмента кривої дохідності та сприяння довгостроковому кредитуванню шляхом зниження процентного ризику.

Запуск операцій із валютними деривативами має на меті посилення монетарної трансмісії шляхом зниження уразливості економіки до змін курсу гривні, сприяння кредитуванню за рахунок трансформації валютних ресурсів у гривневі та зниження рівня доларизації.

У коментарі агентству "Інтерфакс-Україна" агрохолдинг "Кернел" підтвердив, що в повідомленні НБУ йдеться про агрохолдинг, і повідомив, що наступного тижня планується оприлюднити деталі щодо форварду.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview