Очікування та реальність часникового бізнесу в Україні

Ціни на імпортний часник дійсно суттєво зросли після девальвації гривні, що спровокувало масове захоплення часниковою темою серед виробників. Втім, реалії поточного сезону показали, що не все так просто в цьому бізнесі, пише Інфошувар.

«Відсутність досвіду - це головна проблема часникового виробництва в Україні. Давайте будемо відверті один перед одним: багато тих, хто останні 2 роки інвестував в часникові проекти не мали чіткої стратегії, як отримати задовільну врожайність і, тим більше, куди продавати свій врожай», – розказує Сергій Антончик, керівник часникового проекту ОРСП «Шувар».

На думку фахівця, виробники часнику в Україні вимушені навчатись на власних помилках, за якими дуже часто стоять втрачені гроші. Але майбутнє саме за тими, хто зможе правильно використати цей досвід. Втім, в Україні можна вирощувати часник із собівартістю, яка б дозволила конкурувати не тільки на внутрішньому ринку, а й в країнах ЄС, не дивлячись на розповсюджену думку про нездоланність ціни іспанського та китайського часнику.

«Я твердо впевнений, що отримати задовільну рентабельність на перший рік вирощування товарного часнику дуже важко, використовуючи покупний насіннєвий матеріал та орендуючи всю необхідну техніку. І ще треба розуміти, що нас стає більше, а Китай нікуди не зникне, тому конкуренція буде ставати жорсткішою і в ній виживатимуть справжні профі, які навчаться отримувати високу врожайність та вивчать потреби покупців», – розповідає Сергій Антончик.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Птахівництво залишається єдиною галуззю тваринництва, яка нарощує поголів’я

Таким чином, птахівництво залишається єдиною галуззю тваринництва, яка нарощує поголів’я. Адже за даними Держкомстату, станом на 1 листопада 2017 року кількість голів птиці становила 224 374 600, що на 3 040 200 голів або 1,3% більше, ніж минулоріч.

 

Хоча ще в минулому році динаміка була негативною, зокрема, 1 листопада 2016 року кількість птиці буде меншою на 3,6 відсотки, ніж попереднього року.

«У галузі птахівництва спостерігається позитивна динаміка, - зазначила голова Асоціації тваринників України Ірина Паламар. – Гадаю, що причиною цьому є різке скорочення виробництва свинини, яка є найулюбленішим м’ясним продуктом українців. Крім того, приблизно на чверть зросли ціни на внутрішньому ринку. Через те, що свинина через ситуацію з африканською чумою свиней здорожчала майже вдвічі, українці почали вживати більше курятини, і ціни на курятину, відповідно, теж підстрибнули. Збільшився також експорт курятини: за підсумками січня-серпня 2017 року експортувала 191,6 тис. тонн м'яса птиці та субпродуктів, що на 24% більше, ніж за аналогічний період 2016 року. Таким чином, птахівники сьогодні знаходяться в найбільш привабливому становищі Для галузі це, безумовно, позитивна тенденція. Для споживача – негативна, адже ціна на м'ясо птиці падати не буде через високий споживчий попит, доки ми не наростимо обсягів виробництва свинини та яловичини».

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Безвідходне птахівництво: додатковим джерелом прибутку може стати пташиний послід

Дана галузь стабільно розвивалася до 2014 року. Втрата Україної частини території та інші кризові явища призвели до скорочення кількості домашньої птиці на 9%, повідомляють аналітики Pro-Consulting.

Зміна чисельності і структури курячого поголів'я в 2015-2016 роках показано в таблиці.

Більшість українців не уявляють своє життя без продуктів птахівництва. М'ясо та яйця курей міцно увійшли в раціон харчування багатьох домогосподарств.

Набагато меншою популярністю користуються продукти переробки результатів курячої життєдіяльності - посліду - хоча йому також можна знайти корисне застосування в господарстві.

Щорічно в світі домашньою птицею виробляється близько 192 млн тонн посліду, який частково випаровується, частково утилізується і потрапляє в грунт в залежності від чисельності пташиного поголів'я в регіоні.

Внесок України в цей обсяг становить близько 5 млн тонн посліду - 2,6% від світового і 9,9% від європейського показника.

Ці цифри свідчать про значну економічну і екологічну проблему, пов'язану з послідом, яку можна було б вирішити шляхом його переробки в тому числі і в універсальне добриво.

В даний час обсяги світового виробництва органічних добрив, в тому числі і з курячого посліду, здаються мікроскопічними в порівнянні з десятками мільйонів тонн випуску їх з мінеральних - калійних, азотних і фосфорних аналогів.

Незважаючи на це, сегмент органічних добрив динамічно розвивається, і за останні сім років цей ринок збільшився на 71%. Завдяки світовому тренду на використання органічних продуктів харчування та підвищення загальної екологічності життя зростає попит і на нехімічні добрива. Тільки в 2016 році з курячого посліду було вироблено на 22,2% добрив більше, ніж роком раніше.

Як видно з наведеної таблиці, Україна поки відстає від світових темпів збільшення переробки посліду, хоча ця галузь є досить перспективною з огляду на великі обсяги невикористаного сировини.

Причинами недостатнього розвитку вітчизняного ринку можуть бути наступні фактори:

  • переробка курячого посліду поки знаходиться на етапі становлення і ще не потрапила в фокус уваги більшості вітчизняних інвесторів і фермерів;
    кризові явища в національній економіці і геополітиці (виробництво добрив залежить від газу) зробили негативний вплив на українську галузь виробництва добрив;
  • фермери використовують послід для удобрення своїх угідь і виробляють сухі і компостні добрива «кустарним методом», чим створюють тіньовий сегмент ринку;
  • недолік в Україні необхідного обладнання для переробки посліду відповідно до сучасних стандартів.
    Особливістю українського ринку органічних добрив в даний час є відсутність імпорту даної продукції, а значить і конкуренції з боку світових виробників. Тому новому гравцеві ринку доведеться відвойовувати свою частку тільки у вітчизняних підприємств, що працюють в цій галузі, кількість яких поки невелика. Орієнтація не тільки на внутрішнє споживання органічних добрив, а й на їх експорт, робить цей бізнес ще більш перспективним.

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чому Україна другий рік не використовує €400 млн кредиту для аграрної галузі?

Про це йдеться у зверненні, підписаному головою комітету у закордонних справах Ганною Гопко, пише zik.ua.

Фінансова угода в рамках проекту «Основний кредит для аграрної галузі Україна» підписана між Україною та Європейським інвестиційним банком у 2015 і ратифікована в 2016 році. Згідно з угодо, кредит у розмірі €400 млн має піти на фінансування проектів для зернових і олійних культур, рибного господарства та аквакультури. При цьому гроші мають отримати малі та середні підприємства агропромислового комплексу.

Хоча гроші європейська сторона давно виділила, вони, за інформацією МіАПК, досі не використовуються, бо українські відомства, насамперед Мінфін, не виконали передбачених угодою процедур, – відзначає голова комітету.

«Комітет у рамках виконання парламентом контрольних функцій просить міністерство фінансів поінформувати про поточний стан справ із реалізацією угоди, про причини із затриманням початку її фактичної реалізації, а також повідомити про вжиті заходи з метою виходу із ситуації, що склалася», – говориться у зверненні.

Як відомо, західні партнери та вітчизняні експерти неодноразово наголошували на тому, що, звертаючись по нові кредити, Україна повільно і не повністю використовує вже надані позики.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна повністю забезпечена цукром власного виробництва

Про це повідомляє прес-служба МінАПК.

У 2017/2018 маркетинговому році очікуване виробництво солодкого продукту складе в межах 2,0 млн тонн (на рівні попереднього періоду). Враховуючи внутрішню потребу у 1,49 млн тонн та перехідні залишки у 170 тис. тонн, експортний потенціал цукру оцінюється у 460 тис. тонн.

У минулому маркетинговому періоді Україною було експортовано 770 тис .тонн цукру. Основними покупцями були Шрі-Ланка (14%), Грузія (7%), Туреччина (6%) та Лівія (6%).

Нагадаємо, що квота на постачання цукру до ЄС розміром 20,07 тисяч тонн була використана повністю у лютому 2017 року.

Також продовжується збирання цукрових буряків – вже зібрано 13,5 млн тонн з 297 тис. га (93% від прогнозних до збирання 318 тис. га) при урожайності 454 ц/га.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Скільки Україна заробила на експорті молочних продуктів

Про це поінформувала аналітик Асоціації виробників молока (АВМ) Яна Музиченко.

Експорт сирів склав 7,4 тис. тонн, що на 16,4% більше, ніж торік. Основним покупцем українського сиру за аналізований період став Казахстан - 48%, або 12,6 млн дол. Зокрема у вересні туди поставили продукції на 1,7 млн дол. Другим найбільшим ринком є Молдова — 6,3 млн дол, або 23,9% у структурі. До Єгипту за десять місяців було поставлено сиру на 2,9 млн дол. (11% у структурі).

Імпорт сиру за 10 місяців зріс на 42,8% у натуральному виразі та склав 7,7 тис. тонн, в грошовому виразі він зріс на 58,45% — до 35,6 млн дол.

Експорт сироватки молочної за аналізований період склав 27,5 тис. тонн, що на 38,4% більше ніж торік. У вартісному виражені це склало 21,6 млн дол. (+92,2%). Основним покупцем є Китай (10 млн дол, або 46,7% всього експорту).

За даними митної статистики  експорт масла у січні-жовтні склав 24,5 тис. тонн, що на 152% більше, ніж торік. Це принесло країні 96,8 млн дол., що в три рази більше, ніж було у 2016-му. Трійка найбільших покупців залишається незмінною: Туреччина (18,2 млн дол.), Марокко (16,6 млн дол.) та Нідерланди (10 млн дол.).

Імпорт масла за аналізований період склав лише 470 тонн, що на 52% менше, ніж в минулому році. В грошовому виразі імпорт скоротився на 17%, до 2,8 млн дол.

Купують масло у: Нідерландів (1,4 млн дол.), Німеччини (564 тис. дол.) та Франції (360 тис. дол.).

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview