Одеський припортовий завод запустив виробництво

Одеський припортовий завод запустив виробництво після тримісячного простою. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив перший заступник директора підприємства Микола Щуриков, пише РБК.

"Сьогодні почали запуск ОПЗ. ТОВ "Всеукраїнська Енерго Компанія" виконала свої зобов'язання з постачання газу для запуску і зробила передоплату за роботу заводу з переробки", - написав Щуриков. Він нагадав, що завод буде працювати за принципом давальницької схеми. Основні зобов'язання давальца - одноразово забезпечити до 3 млн куб. м. газу для запуску виробництва та щомісяця до 60 млн.куб.м газу як давальницької сировини. Планується ввести в експлуатацію один агрегат з виробництва аміаку і два агрегати з виробництва карбаміду.

Нагадаємо, в листопаді Одеський припортовий завод припинив роботу із-за виходу з ладу одного з агрегатів. Протягом жовтня-листопада минулого року завод зупинявся тричі.
 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

7 трендів агро аналітики 2018 року

ТРЕНД №1

Інформації, що знаходиться у відкритому доступі, не просто стало більше, її кількість зростає в геометричній прогресії. А якщо говорити про достовірність, то якість, м'яко кажучи, поступається кількості. Аграрний ринок усього світу постійно знаходиться в стані «фільтра» від отримання неправдивих, некоректних, а часто взагалі фейковий даних. Але що робити далі? Адже це всього лише цифри, а не відповіді на питання.

ТРЕНД №2

Ринок тяжіє до зростання компетентності як виконавців послуг, так і замовників. Великим замовникам давно недостатньо стандартних звітів. Потрібен глибокий аналіз. Наприклад, ще кілька років тому стандартний запит по нішевим культурам стосувався однієї-двох позицій. Зараз для прийняття рішення потрібні дані про 10 і більше суміжних культур з історією, прогнозами і оновленнями.

ТРЕНД №3

Передові агрофірми впроваджують або впровадили так звану «агроаналітику повного циклу». Вона охоплює всі внутрішні процеси компанії і навіть здатна змоделювати ефективність діяльності агропідприємства на 10 років вперед одним натисканням кнопки на клавіатурі. Таким програмним продуктам поки не вистачає тільки однієї цінної ланки - актуальної ринкової аналітики. Тобто розрахунку своєї поточної оперативної позиції і перспектив щодо інших гравців ринку.

ТРЕНД №4

Ринок шукає нові ніші, і аналітикам є що запропонувати в цьому плані. Моніторинг нових напрямків для інвестування - ще один тренд, що набирає обертів. Незалежно від того, власні це кошти або позикові, потрібен достовірний прогноз окупності вкладень з урахуванням максимального набору факторів.

ТРЕНД №5

Перехід на онлайн-платформи, що акумулюють великі дані. Тема особливо актуальна для компаній, які або працюють по всьому світу, або в процесі розширення географії своєї діяльності. Це вигідно економічно. Всі дані знаходяться в одному місці і доступні з будь-якої точки земної кулі. Однак, хто сильний в одному ринку - не завжди настільки ж хороший в іншому. Більш достовірну картину, як відомо, легше отримати зсередини. Великі аналітичні компанії, транснаціональні компанії часто йдуть старим перевіреним шляхом, відкриваючи власне представництво. Більш економічний варіант - використовувати онлайн-платформи, що спеціалізуються на конкретному регіоні.

ТРЕНД №6

Математичне моделювання на основі аналізу великого масиву великих даних показало себе з кращого боку в багатьох галузях. Штучний інтелект все частіше здатний поставити діагноз точніше середньостатистичного дільничного терапевта. Однак в аналітиці аграрного ринку, технології поки не здатні конкурувати з людиною в навичках стратегічного мислення. Агробізнесу як ніколи потрібні висококласні фахівці, здатні будувати достовірні прогнози і сценарії.

ТРЕНД №7

Конкуренція на ринку консалтингових компаній, що працюють в агропромисловому секторі, змушує ставати все більш прозорими у своїй роботі і робити якісніший аналітичний продукт. Згадка прогнозів, заявлених раніше не обмежується тими, щодо яких припущення підтвердилися.

Володіти горою інформації - не цінність. Справжня цінність закладена в інструментах, які вже сьогодні автоматично відрізнять цінне від зайвого, перевіряють на достовірність кожну літеру, цифру і піксель. Незалежно від того виходите ви в агробізнес чи шукаєте нові ринки збуту агропродукції, вам потрібно мати під рукою якісний аналіз, прогноз, готові сценарії на ближню і дальню перспективу.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні з'явилася нова державна горілка

Про це повідомляє прес-служба підприємства, пише ubr.ua.

Спочатку весь алкоголь Луцького спиртзаводу повинні були випускати тільки для експорту в Німеччину, але керівництво планує випускати горілку і для внутрішнього ринку. Півлітрова пляшка луцької горілки коштуватиме 80 грн.

Нагадаємо, з 2015 року відзначається приріст горілчаних поставок з України на європейські ринки. Тепер українські виробники експортують в Латвію, Польщу і Німеччину. Зазначається, що одночасно відбувається зростання імпорту з країн Європи алкоголю високого цінового діапазону.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Продукти подорожчають ще більше: їжа в Україні коштує вже майже як в ЄС

Хоча ціни у нас на більшість продуктів нижче, підрахували фахівці Економічного дискусійного клубу (ЕДК). Причина в тому, що зарплати українців залишаються одними з найнижчих в Європі, а ось вартість нашого продкошика поступово наближається до середньоєвропейської, пише Сегодня.

Що почім

Як видно з інфографіки, наприклад, наше молоко вже дорожче, ніж у найближчих сусідів – поляків і білорусів, і всього вдвічі дешевше, ніж у французів. При цьому середня зарплата в Україні становить 18% від середніх заробітків у Польщі, 7,5% – від заробітків у Франції і 62% – в Білорусі. Ціни на курятину практично однакові з сусідськими, хоча і в 2,8 раза нижче, ніж у Франції. І поки тільки овочі і яблука у нас коштують набагато менше, ніж за кордоном. Експерти ЕДК впевнені, що наші ціни порівняно з зарплатами завищені.

"Показником того, що у нас найвищі ціни по відношенню до зарплат, є те, що українська сім'я зараз витрачає на харчування 57% місячного доходу, білоруська – 38%, а середньоєвропейська – всього 14-18%, – говорить виконавчий директор ЕДК Олег Пендзин. – Відомо, що країни з аграрними і сировинними економіками, до яких відноситься і Україна, багатими не бувають, тому що їхня продукція відрізняється низькою додатковою вартістю. Без розвитку високих технологій говорити про зростання заробітків до європейського рівня не доводиться".

Чому

На думку Пендзина, зростання цін останніми роками відбувалося тому, що після підписання Асоціації з ЄС був порушений паритет між низькими зарплатами і цінами на енергоносії, послуги ЖКГ, які дотуються за рахунок держави, і було скасовано держрегулювання на соціальні продукти. Експерт упевнений, що повертати держрегулювання цін на їжу і знижувати тарифи на компослуги безглуздо, але для родин з низьким рівнем доходів потрібно ввести цільові грошові виплати на покупку соціальних продуктів харчування. Це можуть бути платіжні картки, за допомогою яких можна буде купити такі продукти.
 

Прогнози

Директор Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко прогнозує, що ціни на їжу в Україні навряд чи падатимуть.

"За багатьма позиціями вже досягнуто паритету з євроцінностей, тому можна очікувати лише уповільнення темпів росту, – роз'яснив нам Дорошенко. – Відносна дешевизна наших фруктів і овочів влітку і восени пояснюється тим, що середню ціну знижує несортова українська продукція, а наприклад, добірні імпортні яблука у нас вже зараз коштують, як у Європі. У середньому продукти подорожчають на 10-12% за умови девальвації на 7% і інфляції 9%. За окремими продуктами, наприклад, за м'ясом, вершковим маслом може бути зростання цін на 18%, за соняшниковою олією – навіть до 30%. А цукор навряд чи подорожчає, оскільки його наварили багато. Здешевлення інших продуктів може бути тільки сезонним, це овочі та фрукти, а також, наприклад, влітку ціна на яйця може знизитися на 15-20%. На 20-30% влітку подешевшає сало через зниження на нього попиту. А ось куряче філе наблизиться за ціною до свинини і яловичини – 120 грн/кг".

На думку Пендзина, зростання цін на продукти цього року може пом'якшити лише підвищення зарплат, викликане швидшою девальвацією гривні, ніж зростання цін. Але зарплати не підвищуватимуться повсюдно, тому продовжиться розшарування суспільства за рівнем доходів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У м’ясному раціоні українців переважатиме курятина

За попередніми даними 2017 року, у структурі споживання м’яса українцями  частка птиці залишається найбільш вагомою – 48%, майже в 1,5 разу перевищуючи рівень раціональних норм. При цьому на свинину припадає 37%, на яловичину – лише 14%, на інші види м’яса – 1% м’ясного раціону, поінформувала старший науковий співробітник відділу ціноутворення та аграрного ринку Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Світлана Пашко.

За її словами, такий дисбаланс в обсягах споживання різних видів м’яса зумовлений низьким рівнем купівельної спроможності населення та більшою конкурентоспроможністю курятини за роздрібною ціною порівняно з яловичиною і свининою.

Якщо роздрібна ціна м’яса птиці (тушки) у грудні 2017 року становила в середньому 53,91 грн/кг, то свинина з кісткою (відруби стегна) коштувала 93,00 грн/кг, а свинина без кістки – 113,46 грн/кг.

У тому ж місяці за один кілограм тазостегнової частини яловичини у середньому слід було заплатити 92,18 грн. Яловичина без кістки коштувала 117,77 грн/кг.

У середньому яловичина і свинина були дорожчі за м’ясо курей в тушках в 1,7-2,2 разу. Такий ціновий розрив і зумовив збільшення споживання м’яса птиці, пояснила Світлана Пашко.

За прогнозами науковців Інституту аграрної економіки, при існуючому рівні конкурентоспроможності структура споживання м’яса буде зберігатися й у 2018 році. Тобто частка м’яса птиці і надалі займатиме близько половини у м’ясному раціоні українців.

При цьому споживання яловичини та свинини може зменшуватися. Серед основних причин – існуючі тенденції скорочення поголів’я великої рогатої худоби, часті спалахи вірусу африканської чуми свиней, а також цінові тренди в Україні та низька купівельна спроможність населення, зауважила Світлана Пашко.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Факти проти міфів: яке майбутнє української молочки

Розгублені власники корів уже не знають, кому вірити. Центр громадського моніторингу та контролю вирішив розвіяти основні міфи про введення нових вимог до якості молока, пише finance.ua.

Міф 1. Селяни не зможуть здавати молоко на переробку

1 січня набув чинності новий ДСТУ якості сирого молока, однак через неготовність виробників Міністерство аграрної політики і продовольства відклало його дію до 1 липня 2018 року.

Новий ДСТУ 3662 до: 2015 «Молоко-сировина коров’яче. Технічні умови» визначає 3 сорти молока для харчової промисловості: екстра, вищий і перший. Основними відмінностями між сортами молока є загальна бактеріальна забрудненість, кількість соматичних клітин і кислотність. Зараз в молоці другого сорту допускається бактеріальна забрудненість до 3000 тис./см3 і кількість соматичних клітин до 800 тис./см3. За новим стандартом максимально допустима бактеріальна забрудненість молока, як і кількість соматичних клітин, становить 500 тис./см3.

Держстандарт, як і раніше, не допускає наявність у молоці мийно-дезінфікуючих засобів, консервантів, формаліну, соди, аміаку, перекису водню, антибіотиків тощо. Молоко після доїння повинно бути охолоджене до температури 6 °С. Термін його зберігання при температурі 4 °С повинен бути не більше 24 годин, а при температурі від 4 до 6 °С – не більше 18 годин.

В уряді запевнили, що поки ніяких обмежень на прийом молока другого сорту у населення немає. З 1 липня другий сорт зникне з харчової переробки, однак залишиться в нехарчовому виробництві.

«Поступовість, державна підтримка і готовність галузі є ключовими принципами перегляду чинних норм. Після визначеного з учасниками ринку перехідного періоду, використання молока другого сорту буде дозволено у виробництві нехарчових продуктів. Тому заборони на закупівлю молока другого сорту ні з січня, ні далі – не буде», – підкреслила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова.

Міф 2. У всьому винна Асоціація з ЄС

В Угоді про асоціацію з ЄС немає прямих вимог змінити молочні стандарти, але це потрібно зробити, якщо підприємства хочуть отримати доступ на європейський ринок. В ЄС немає поділу молока за якістю, вся продукція повинна бути тільки «екстра» класу.

Насправді, підвищити якість української молочки намагаються останній десяток років. Ще в 2005 році, коли Україна вирішила приєднатися до Світової організації торгівлі, вона взяла на себе зобов’язання поліпшити безпеку продуктів харчування тваринного походження. Однак для вирішення цього питання потрібна була політична воля. Ніхто не хотів брати на себе відповідальність за непопулярне серед багатьох українців рішення, зазначають експерти.

Тільки в липні 2014 року Президент України Петро Порошенко підписав зміни до низки законів у сфері безпеки харчових продуктів. Причому дію нововведень відклали: вимоги до якості молока на 2015 рік, а обов’язковий лабораторний контроль для роздрібної торгівлі – до 2020-го.

Фахівці галузі зазначають, що безпека харчової продукції перш за все потрібна самим українцям, оскільки це питання здоров’я нації. Водночас, як свідчать дані Держкомстату, 87% молока, яке виробляють домашні господарства, має найнижчий – другий – сорт.

Міф 3. Нові стандарти знищать молочну галузь

З 2005 року виробництво молока в Україні скоротилося майже на 25%, а поголів’я корів зменшилося більш ніж на 45%. За статистикою, українці споживають молоко і молочні продукти майже вдвічі менше норми, встановленої МОЗ, і майже на 43% менше європейців, у яких вимоги до якості продукції дуже високі. Українському молочному виробництву потрібні зміни, і підприємці покладають на них великі надії.

В уряді обіцяють подбати про постачальників молока. Щоб полегшити перехід на нові стандарти, Міністерство аграрної політики ініціює фермерам фінансову підтримку.

«На виклики галузі в бюджеті цього року передбачено високу суму на розвиток тваринництва – 4 млрд грн. Увага буде зосереджена на будівництві і реконструкції молочно-товарних ферм, доступі до необхідного обладнання, поліпшенні генетичного потенціалу поголів’я. Одним з інструментів буде доступне кредитування», – зазначила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова.

Водночас для невеликих господарств уряд передбачив можливість відшкодування вартості закупленого обладнання і техніки в рамках держпідтримки кооперативів. У міністерстві зазначають, що для звичайних селян перейти на нові стандарти теж буде нескладно: потрібно лише дотримуватися гігієни персоналу і тварин (мати чисті сараї і одяг, дезінфікувати руки і ємності для доїння і т.д.), а також забезпечувати ветеринарний нагляд за коровами. Щоб отримати якісну сировину, фахівці радять використовувати доїльний апарат або установку і дезінфікувати їх після кожного застосування.

Як зазначають економісти, українська харчова галузь має достатній потенціал для нарощування експорту, і вищий стандарт якості – один з кроків до цього. Зараз продукцію 19 українських молочних виробників можна купити в магазинах Європи. Якщо українські підприємства перейдуть на виробництво з молока екстра-класу, то їх кількість на ринку ЄС ще більше зросте.

Варто зауважити, що за 11 місяців 2017 року було експортовано на 75% більше молочної продукції, ніж в 2016 році, всього на суму 292,4 млн дол.

«Сьогодні 12% ВВП – це сільське господарство. Аграрний комплекс вийшов на найбільше джерело валюти, що надходить до держави і забезпечує міць української гривні», – підкреслив Президент Петро Порошенко під час робочої поїздки до Волинської області.

Звісно, проблем у галузі залишається ще багато. Виробники очікують, що перехід на новий стандарт допоможе вирішити питання з ціноутворенням. Сьогодні ціна молока на роздрібному ринку зростає, в той час як закупівельна ціна – падає. Забезпечивши високу якість молока, фермери зможуть продавати сировину на переробку дорожче, а значить, отримувати більший прибуток. Також вони сподіваються на розвиток кооперативів та ефективність державної підтримки. Чи вдасться реформувати молочну галузь, зможемо побачити вже в найближчі роки.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview