178171
182818

Один із заводів Фірташа відновлює виробництво мінеральних добрив

Про це повідомляє пресслужба Group DF.

Потужність цеху виробництва аміаку 1-А, що запускається, становить 1700 т/добу, цеху виробництва карбаміду - 1200 т/добу.

"За хорошого сценарія ми плануємо в березні випустити близько 39 тис тонн аміаку, 31 тис тонн карбаміду, 49,6 тис тонн аміачної селітри", - підкреслив Леонід Бугаєв, глава правління ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот".

Цехи аміаку і карбаміду були зупинені у вересні 2018 року.

У березні 2019 року Сєвєродонецьке об'єднання "Азот" відновило випуск аміачної селітри та КАС на давальницькому аміаку. В результаті в 2019 році було випущено 384,09 тис. тонн мінеральних добрив.

Повідомляється, що в березні 2020 року на підприємстві буде відновлений повний технологічний цикл, коли з природного газу буде вироблятися свій аміак, а вже з аміаку - інші види добрив (аміачна селітра, КАС, карбамід).

Зазначається, що відновлення заводом виробництва добрив і збільшення завантаження потужностей стало наслідком введення Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі заходів щодо захисту українського ринку від імпорту добрив за демпінговими цінами.

"Проблема демпінгу не вирішена до кінця, тому що ми бачимо, що імпортери з РФ продовжують заводити добрива за різними схемами через інші юрисдикції і дуже елегантно обходити ембарго", - заявив Бугаєв.

Джерело: Економічна правда



Україна збільшила імпорт полуниці: яка вартість ягоди на ринку

Україна в 2020 році помітно збільшила імпорт полуниці  Трейдери кожного року планово збільшують поставки цієї ягоди напередодні  Дня всіх закоханих. Але в цьому році  бажаючих заробити перед святом було більше, тому  пропозиція помітно зросла, а українці  купували полуницю у середині лютого на 30% дешевше , ніж рік тому.  

«Кожного року ми збільшуємо імпорт полуниці поза сезоном власного виробництва і кожного року перша ягода коштує дешевше, ніж у попередньому сезоні. Більшість ягоди в кінці зими і на початку весни ми завозимо с Греції та Іспанії», - розповідають оператори терміналу «Овочі та фрукти» ОРСП "Шувар".

За даними «Інфо-Шувар» на найбільшому в Західному регіоні гуртовому ринку ОРСП «Шувар» сьогодні імпортна полуниця коштує 120-140 грн/кг, рік тому суниця коштувала 140-160 грн/кг. Від початку лютого ціни на імпортну ягоду  знизились в 1,4 рази.

Українські фермери виходять на ринок зі своєю ягодою в кінці квітня на початку травня, і одразу вимушені конкурувати з імпортною ягодою, ціни на яку кожного року знижуються. Звичайно, в таких умовах українська ягода теж починає дуже швидко дешевшати на самому старті продажів, навіть в сезони з не дуже гарним врожаєм. У 2019 році сезон української суниці на ОРСП «Шувар» розпочався у 20-х числах квітня ціною 100-120 грн/кг.



Томати продовжують дорожчати під впливом зростаючого попиту

Українські імпортери та представники гуртових компаній в черговий раз підвищили ціни на турецький томат, повідомляють аналітики проекту EastFruit.

Незважаючи на те, що постачання тепличного томата з Туреччини велися регулярно, в результаті чого пропозиція на ринку залишалася досить об'ємною, купівельна активність помітно зросла, що у свою чергу дозволило представникам оптових компаній і далі підвищувати відпускні ціни в сегменті імпортного томату. Таким чином, на сьогоднішній день томати пропонуються до продажу за ціною 32-34 грн/кг ($1,30-1,38/кг), що в середньому на 27% дорожче, ніж наприкінці минулого робочого тижня.

При цьому, варто відзначити, що незважаючи на чергові подорожчання в сегменті імпортних томатів, на сьогоднішній день дана продукція в Україні  на 10% дешевша, ніж в аналогічний період минулого року. За словами операторів, зростання цін на імпортний томат в Україні продовжиться і далі, оскільки українські тепличні комбінати з новим обіг продукції вийдуть на ринок не раніше середини березня.



На Черкащині для корів виробляють відновлювану підстилку з гною

ТОВ «Кищенці» (Черкаська область) використовує для великої рогатої худоби  відновлювану підстилку. Це – вигідний варіант, ураховуючи, що доросла тварина залишає близько 12 тонн гною на рік.

У господарстві спочатку розглядали солому в якості підстилки, пише журнал The Ukrainian Farmer. Але дорога логістика, необхідність облаштування місця для зберігання великого обсягу соломи та регулярні трудовитрати для її заміни надто все ускладнювали.

Для впровадження технології виготовлення відновлюваної підстилки з гною, що вже набула популярності в європейських фермерів, «Кищенці» придбали сепаратор гною і налагодили безвідходне виробництво.

Рідку фракцію викачують у лагуну та вивозять на поля як органічне добриво, а тверду після знезараження повертають у корівники.

«Пастеризація знищує або пригнічує діяльність низки бактерій, завдяки чому менше хвороб – маститу й інших. Це також сприяє збереженню якості молока», – розповів ветеринар ферми Іван Лях.

Підстилку вносять раз на день 20-сантиметровим шаром трактором із бункера під час чищення гнойових проходів, коли корови йдуть на доїння. Тричі на день підстилку розрівнюють.

Д жерело:AgroTimes



Топ-10 власників агрохолдингів, які отримали найбільше коштів з бюджету

«Слово і Діло» пропонує пригадати топ-10 власників агрохолдингів, яким перепадало найбільше дотацій у 2017-2019 роках.

Наразі невідомо, хто з великих гравців агробізнесу отримає найбільші дотації, але цього року планується застосувати запобіжники: кожна програма має обмеження. Наприклад, за програмами підтримки тваринництва, а також садівництва і виноградарства передбачено виділення щонайбільше 50 млн грн на одного суб’єкта господарювання.

Раніше можна було одноосібно вибрати майже всю квоту на підтримку тієї чи іншої галузі агровиробництва, як це було із наближеним до Петра Порошенка власником агрохолдингу з виробництва курятини.

Топ-10 власників агрокомпаній, які отримали найбільше коштів у вигляді держпідтримки в 2017-2019 роках, за даними LIGA.net, очолює власник агрохолдингу «Миронівський хлібопродукт» Юрій Косюк. Протягом трьох років МХП отримав 2,6 млрд грн.

До холдингу входять «Вінницька птахофабрика», «Миронівська птахофабрика», «Старинська птахофабрика», «Оріль-Лідер», «Перемога нова» (птахівництво та вирощування зернових та олійних культур.

Друге місце посів Олег Бахматюк, якому належить «Укрлендфармінг», що займається рослинництвом, птахівництвом, виробництвом яєць. До холдингу входять «Агрохолдинг Авангард», ДП «Авангард-Агро», «Птахогосподарство Чорнобаївське», які з 2017 до 2019 року отримали від держави 418 млн грн дотацій.

Третє місце належить Борису Колеснікову, власнику «АПК-Інвест», яке займається тваринництвом, свинарством та виробництвом м’яса та рослинництвом. Загалом «АПК-Івест» отримало 85,9 млн грн. дотацій.

Майже на 1 млн менше отримав Віктор Заворотній, якому належить «Агро-Овен» (рослинництво, тваринництво, виробництво м’яса»). За три роки від держави до холдингу надійшло 85 млн грн.

Олександр Мостіпан – власник «Ниви Переяславщини», що займається вирощуванням зернових та свинарством, – отримав 82,7 млн грн.

«Аграрна компанія 2004» Сергія Лабазюка, на розвиток свинарства отримала 81,6 млн грн.

Власник «Овостар Юніон», що спеціалізується на птахівництві та виробництві яєць, Борис Беліков у вигляді дотацій від держави отримав 78,4 млн грн.

Андрій Веревський, який володіє сільгосппідприємствами «Хоробор Агро» (вирощування зернових, бобових та олійних культур, розведення великої рогатої худоби, конярство та свинарство) та «Дружба Нова» (вирощування зернових, молочно-товарне тваринництво) отримав 69,73 млн грн дотацій.

До десятки власників агробізнесу, що отримали найбільші суми дотацій увійшов Том Аксельгаард, власник «Ґудвеллі Україна», що займається свинарством та тваринництвом. Він отримав 68,7 млн грн. на розвиток свого бізнесу.

Закриває топ-10 власник відомої торгової марки «Глобино» Олександр Кузьмінський. До холдингу входять «Глобинський м'ясокомбінат», «Глобинський маслосирзавод», «Глобинський свинокомплекс», Торговий дім «Глобино», «Глобинський м'ясомолочний комплекс», «Глобино Агро», Тренувальний центр. За три роки дотації для цих підприємств становили 57,2 млн грн.

У 2020 році на підтримку АПК у держбюджеті закладено 4,2 млрд грн. Ми подивились, як планують розподілити гроші та кому діставались найбільші дотації протягом попередніх років.



Протруювання насіння – обов’язковий елемент системи захисту

«Сезон – 2020 буде доволі складним у плані контролю шкідників та хвороб, так як всі вони вдало перезимували. Тому при підвищенні температур та випаданні перших дощів варто очікувати стрімкої активізації ґрунтових та ранньопіслясходових шкідників (особливо дротяників, гусениць підгризаючих совок, жужелиць, злакових мух, клопів, чорнотілок та попелиць). Крім того, такі умови сприятимуть розвитку борошнистої роси, септоріозу, іржі та кореневих гнилей, – відзначає керівник агрономічного департаменту «UKRAVIT» Олександр Мигловець. – Тому аграріям, які планують посів ярих зернових культур, я б порекомендував заздалегідь провести передпосівну обробку насіння комплексними протруйниками. Поєднання діючих речовин із різних хімічних класів забезпечить надійний контроль широкого спектра патогенів та багатовекторну дію, а також попередить ризик виникнення резистентності».

Читайте також: «UKRAVIT» запустила програму лояльності для клієнтів

Для первинного захисту ярих зернових колосових культур Олександр радить звернути увагу на протруйники Рестлер Тріо (прохлораз, 60 г/л + флудиоксоніл, 15 г/л + ципроконазол, 6,0 г/л) та Ультрасил Дуо (тебуконазол, 60 г/л + імазаліл, 100 г/л). 

Рестлер Тріо володіє захисними, лікувальними та викорінюючими властивостями, що гарантує контроль як зовнішньої, так і внутрішньої інфекції. Кожна з діючих речовин має індивідуальний механізм дії та здатна впливати на окремі види патогенів, тому спектр дії Рестлер Тріо включає ефективний контроль збудників сажки (тверда, летюча, кам’яна, карликова), кореневих гнилей (фузаріозна, гельмінтоспоріозна, церкоспорельозна), пліснявіння насіння, септоріозу, борошнистої роси та плямистостей листя (гельмінтоспоріоз, сітчаста плямистість, ринхоспоріоз). Препарат тривало захищає первинну і вторинну кореневу систему та запобігає вторинному інфікуванню рослин. 

Читайте також: Перевірка стійкості гібридів

Ультрасил Дуо – системний протруйник подвійної дії. Тебуконазол, окрім ефективного контролю сажкових хвороб та іржі, забезпечує уповільнення синтезу гіберелінів і проявляє рістрегулюючі властивості. А імазаліл цілеспрямовано діє на фузаріозні і гельмінтоспоріозні кореневі гнилі та здатний викорінювати хвороби стебел і листя. Саме така комбінація діючих речовин забезпечує повноцінний захист як підземної, так і надземної частин рослини. 

Довідка: UKRAVIT  – найбільша агрохімічна українська компанія, яка виробляє понад 140 препаратів: ЗЗР, добрива з мікроелементами, засоби для знищення гризунів та побутових комах. До складу корпорації входить «Фабрика агрохімікатів» (м. Черкаси).

З питань продажу та співпраці звертатися:

ТОВ «Укравіт Агро», м.Київ, пр-т Перемоги 42.

Гаряча лінія: 0 800 301 401