Один з найбільших виробників дитячого харчування відкликає продукцію з 83 країн через сальмонелу

Один із найбільших виробників дитячого харчування компанія Lactalis відкликає з ринку понад 12 мільйонів пачок молочних сумішей у 83 країнах світу через виявлення у молокопродуктах збудників сальмонельозу 

Про відповідне рішення керівництва французької компанії стало відомо у неділю, 14 січня, повідомляє Укрінформ.

 

Відкликатимуть усі партії сухого молока, вироблені на розташованому в Краоне на заході Франції заводі, незалежно від дати випуску.

Генеральний директор Lactalis Еммануель Беньє також пообіцяв компенсації родинам, які постраждали від наслідків споживання дітьми зараженої збудниками сальмонельозу продукції компанії.

Тим часом стало відомо про щонайменше 35 випадків зараження дітей небезпечними бактеріями лише у Франції. Серед постраждалих від неякісного дитячого харчування багато немовлят віком до шести місяців. Щонайменше один випадок зареєстровано в Іспанії. Ще один випадок захворювання наразі розслідується в Греції. Вже тепер проти компанії споживачі подали десятки позовів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Фермери Німеччини вимагають знищити 70% кабанів

Це змушує німецьку фермерську асоціацію вимагати відстрілу 70% диких кабанів в якості запобіжного заходу, пише agroperspectiva.com.

"Крім того, повинно бути дозволено вбивати самок кабана, — сказав віце-президент Асоціації фермерів Вернер Шварц. — Страждання тварин в результаті дій мисливців набагато менше, ніж від поширення чуми". Шварц також визнав, що масове культивування кукурудзи для біогазових установок забезпечило кабанам велику кількість їжі і місця для укриття — прекрасні умови для зростання популяції".

У числі додаткових протиепізоотичних заходів пропонується використання собак на прикордонному контролі для пошуку  можливо зараженої їжі, інформування під розпис сезонних сільськогосподарських працівників на їх рідних мовах про забезпечення регулярного очищення і дезінфекції приміщень ферм і транспорту.

Міністр сільського господарства Німеччини Крістіан Шмідт згоден із запропонованим посиленням відстрілу. "Розумне скорочення популяцій дикого кабана відіграє ключову роль у профілактиці поширення АЧС", — сказав Шмідт. — Щоб досягти мети скорочення їх популяції, сезони полювання на кабана повинні бути цілорічним".

Президент Асоціації Йоахім Руквид попередив, що спалах африканської чуми свиней у Німеччині буде мати «катастрофічні наслідки» для свинарської галузі. "Ринки впадуть, — заявив він. — Тому необхідно використовувати всі доступні засоби для захисту від хвороби".

За оцінкою фахівців, потенційний збиток німецькому сільському господарству становить від двох до трьох мільярдів євро в рік. Якщо до цього додати витрати на боротьбу з хворобами і втрати всієї пов'язаної з сільським господарством харчової промисловості, то сума буде обчислюватися десятками мільярдів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Імпортні продукти витісняють українські з полиць магазинів

Частка вітчизняних продуктів на магазинних полицях становить 90%, проте до кінця року вона може зменшитися до 85%. Перш за все – через зростання цін на українську продукцію, пише etcetera.media.

За інформацією Дорошенка, до середини 2018 року біля половини асортименту українських торгових мереж буде коштувати на 5-12% дорожче, ніж в Польщі. Таким чином, імпорт стане більш привабливим для покупців скромного достатку.

У 2017 році швидше за все зростав імпорт сирів (+ 42%) і кондитерських виробів (+ 36%), а також риби, бананів і кави. Експерти відзначають, що частина українців стали активніше купувати відносно дорогі продукти. Наприклад, живу рибу.

На думку економіста Віктора Скаршевського, це пов’язано з розшаруванням суспільства за рівнем доходу. Наприклад, працівники держапарату після реформи цієї сфери стали отримувати зарплати в десятки тисяч гривень. Такі доходи дозволяють їм купувати кращі продукти.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чим вигідне вирощування сорго

Для цього науковці порівняли витрати й собівартість вирощування на богарі зернового сорго, кукурудзи, сої та соняшнику, пише AgroTimes.

З’ясувалося, що витрати на виробництво зернового сорго однакові із соняшником і дещо менші, ніж у кукурудзи. Зокрема, через меншу вартість насіння та менші видатки на добрива.

Спираючись на середню ціну продажу цих культур в останні роки, в інституті дійшли висновку, що хоч сорго й не може конкурувати з кукурудзою щодо прибутковості, вигода в його вирощуванні насамперед полягає в можливості розширити сівозміну й до того ж не втратити цінову маржу.

Особливо вигідним є вирощування сорго за несприятливих погодних умов, оскільки культура є досить стійкою і має стабільну продуктивність.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Сало в Україні буде в дефіциті

Про це Українським Новинам повідомив керівник асоціації "Свинарі України" Артур Лоза.

"Основними імпортованими категоріями серед продукції свинарства у 2017 році були сало й субпродукти. Україна давно дефіцитна на сало й імпортозалежна в цьому сегменті. Це не тенденція лише минулого року. Ми завжди імпортуємо значну кількість сала. Точно поки складно сказати, але цифра приблизно на рівні 2016 року - 40-50 тис. тонн" - сказав експерт.

З його слів, кризову ситуацію в галузі посилює АЧС і скорочення поголів'я, зокрема в присадибних господарствах.

"Тому ми спостерігали незвичайну ситуацію, коли вартість сала іноді зрівнювалася з вартістю м'яса на споживчих ринках у певні періоди. Ця тенденція збережеться - сало в дефіциті", - вважає Лоза.

Він розповів, що в Україну із субпродуктів в основному імпортується сировина 1 категорії - печінка, легені та інше, що використовується у виробництві харчових продуктів.

"Через зростання цін і рух попиту в більш низький ціновий сегмент, у виробництві використовується значно більше дешевої сировини, щоб знизити вартість продукту", - пояснив експерт.

Він зазначив, що все імпортоване сало повністю йде на переробку, на виробництво ковбасних виробів, а на продуктових ринках в основному представлена продукція для кінцевого споживання, що надходить із сегмента присадибних господарств.

Загальний імпорт свинини (м'ясо, сало, жир, субпродукти) оцінюється в 95 тис. тонн, за попередніми даними, при цьому в 2016 році показник становив 78 тис. тонн.

Експорт цієї ж продукції збільшився порівняно з 2016 роком з 9 тис. тонн до біля 15-16 тис. тонн.

Водночас, в 2015 році експорт становив 50-55 тис. тонн, і спрямовувався цей обсяг переважно в Росію.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Обмеження на прийом молока у населення не вводилося

А до дії нових норм ДСТУ, введення яких заплановане на 1 липня 2018, у Мінагрополітики є досить суттєві претензії, оскільки за багатьма параметрами стандарт не відповідає європейським нормам.

«Ми не робимо жодної різниці при контролі якості молока у індивідуальних та колективних господарств. Мова йде лише про контроль його якості, котрий існує і зараз і є абсолютно узгоджений з європейськими нормами якості вже два роки.

Про те, що реально проблем в даній царині не існує говорить те, що понад 90% вітчизняного молока, що виробляється селянськими господарствами, відповідає нормам харчової продукції», - прокоментував ситуацію перший заступник Міністра аграрної політики і продовольства України Максим Мартинюк.

«В умовах, коли 80% молока збирається в господарствах населення, коли від функціонування ринку сирого молока залежить добробут сотень тисяч селян - держава має приймати дуже зважені рішення і Мінагрополітики завжди буде відстоювати саме інтереси дрібних селянських господарств», -  відзначив Максим Мартинюк.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview