Огірки в Україні коштують дорожче, ніж у Польщі

Про це повідомляє «АПК-Інформ: овочі і фрукти».

Зокрема, тільки з початку поточного тижня ціни на грунтовий огірок на українському ринку зросли в середньому в 1,5 рази, і сьогодні виробники готові вести відвантаження не дешевше 12 грн/кг (0,39 євро/кг). Ціни на тепличну продукцію варіюються в межах 15-18 грн/кг (0,49-0,59 євро/кг), що на 20-25% дорожче, ніж тиждень тому.

Настільки стрімке зростання цін обумовлене, насамперед, різким похолоданням, через що вибірки в господарствах істотно скоротилися. При цьому попит на огірок залишається досить стабільним, що також сприяє ціновому зростанню.

Додамо, що на даний момент українські фермери відвантажують огірок в 1,7-2 рази дорожче, ніж на початку осені 2016 р. Однак аналітики ринку не виключають, що ціни на дану продукцію можуть знову знизитися після нормалізації погодних умов.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Субсидування - найпоширеніший шлях підтримки державою агрострахування в світі

У той же час, ситуація в більшості розвинених держав світу кардинально відрізняється від того, що відбувається в нашій країні, пише AgroNews.ua. Світовий досвід підказує прописну істину: фермер, одного разу витратившись на послуги страховиків, не залишається в збитку в разі настання форс-мажорних обставин, ризик яких в сфері АПК вкрай великий.

Одна з найбільш ефективних систем агрострахування та управління ризиками в сільському господарстві створена в США. Програма почала працювати ще в 1937 році і за час розвитку вона кілька разів істотно оновлювалася і трансформувалася.

«Саме завдяки існуванню такої розвиненої системи стало можливим покриття ризиків катастрофічної посухи 2010 року в рекордній для країни сумі збитків - 5,8 мільярди доларів США», - зазначає експерт ринку агрострахування, гендиректор компанії «Агрориск» Володимир Юдін.

У Канаді субсидоване страхування впроваджено через королівські корпорації, що працюють в кожній провінції. Ці корпорації є державними компаніями, що працюють на ринкових принципах. Кожна корпорація розробляє свої програми страхування на основі методичних рекомендацій Федерального міністерства сільського господарства. Через специфіку сільськогосподарського виробництва в провінціях і фінансових можливостей бюджету кожної федеральної одиниці, програми страхування розрізняються, але відмінності ці незначні.

«При цьому в Канаді страхується приблизно 60% фермерів і 55% сільськогосподарської продукції», - говорить Володимир Юдін.

Цікавий досвід Іспанії, де страхові компанії виступають в ролі агентів. Всі підписані договори страхування передаються в компанію, створену спільно державою і приватними страховими компаніями, яка адмініструє договори, проводить оцінку збитку і виплати. Всі ризики перестраховуються через державну перестрахувальну компанію.

«Субсидування страхових премій - найбільш частий шлях підтримки урядами різних країн ринку агрострахування. Стандартним умовою є компенсування 50% сплаченої премії (вартості послуги страхування) при рівні покриття в 70%», - пояснює Володимир Юдін.

Однак, зазначає експерт, адміністратори систем диференційовано підходять до субсидування премій. Так, в Канаді, США та Іспанії страхування деяких видів фруктів, овочів і сільськогосподарських тварин субсидується в більшому обсязі (від 60 до 80%), а інші, менш стратегічно значущі субсидуються тільки на рівні 30-40%.

У Туреччині існує пул приватних страхових компаній, які страхують на однакових умовах ризики сільгоспвиробництва з кінця 2000-х років. Всіма членами пулу спільно створена компанія Tarsim, яка займається всією технологією страхування сільгоспризиків - від збору статистики і актуальних розрахунків до розробки методик оцінки збитку по врожаям різних культур. Держава субсидує від 50% до 70% страхової премії, в залежності від страхованої культури, ризиків і району місцезнаходження посівів. З 2016 р. пул зібрав понад півмільярда євро страхових премій.

«Таким чином, турецька держава виділила мінімум 250 мільйонів євро на страхування посівів від ризиків погоди. Збитковість в окремі роки в Туреччині зі страхування с / г ризиків досягала 180%. Охоплення страхуванням в різних районах досягає 30% господарств»,- коментує Володимир Юдін.

До речі, у зв’язку з тим, що останніми роками природні катаклізми і ризики, пов'язані з погодними умовами, почастішали і збільшилися в масштабах, цьогоріч Tarsim, за підтримки Міністерства сільського господарства, секретаріату Міністерства фінансів та інших зацікавлених сторін, запустив новий страховий продукт - Страхування врожаю від посухи на основі поділу по районам.

В рамках даного продукту, Tarsim надає страхове покриття від втрати врожаю пшениці на незрошуваних ділянках. Ризики, що покриваються страховкою: посуха, заморозки, суховії, спека, перезволоження, надлишкові опади та інші, крім граду, бурі, смерчу, вогню, зсувів, повені та землетруси. Якщо середній рівень врожайності по району в відповідному році нижче застрахованої, всім фермерам цього району передбачається виплата страхової компенсації. У разі, якщо рівень врожайності по району дорівнює або перевищує застрахований, страхові виплати проводитися не будуть. Крім отримання держпідтримки у вигляді субсидій в розмірі 60% від ставки премії, фермерам також надається система знижок. Для отримання страховки, фермер зобов'язаний пройти реєстрацію в спеціально створеній Реєстраційній системі або надати оновлені дані. Тільки після проходження процедури реєстрації фермер може придбати страхове покриття в будь-якому відділенні ліцензованої страхової компанії. Планується, що у 2018 році страхове покриття буде надано ще для чотирьох сільгоспкультур - ячмінь, жито, тритикале та овес.

Довідкова інформація про компанію «Агрориск»

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Польща побудує на кордоні з Україною і Білоруссю паркан проти диких кабанів

Про це повідомляє Інтерфакс-Україна.

"На думку експертів, причиною появи африканської чуми свиней в Польщі були заражені цим вірусом дикі кабани, що зайшли на територію Польщі з Білорусі. Як оцінив міністр сыльського господарства Кшиштоф Юрґель, паркан необхідний, незважаючи на той факт, що восени кількість нових вогнищ африканської чуми свиней повинна значно зменшитися", - йдеться в повідомленні на сайті Польського радіо.

За оцінками міністра сільського господарства Польщі  вартість забору складе близько 130 млн. злотих ($30 млн). Планова довжина паркану – 729 км.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Хмельниччині запрацює біогазова ТЕС

Про це пише Діловий Регіон


Сировиною для роботи комплексу будуть відходи з тваринницьких ферм, буряковий жом з цукрового заводу і силос.

Вироблену електроенергію будуть використовувати не тільки місцеві підприємства, а й побутові споживачі. Також є план продавати електроенергію і в сусідні райони

Перша черга, потужність якої складе 5 МВт, буде запущена в експлуатацію вже в третьому кварталі 2017. Другу, потужністю в 10 МВт, планують завершити до кінця року.

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Де найчастіше продають “прострочку” в супермаркетах

На жаль, змішування свіжих і несвіжих продуктів, а також переклеювання строків придатності товару у нас можна зустріти чи не в кожному магазині.

Про це розповів виконавчий директор “Союзу споживачів України” Максим Несміянов, пише ko.ridna.uа.

“Буквально вчора проводили перевірку у відділі кулінарії, де люди купують перекус. І от там “прострочки” дуже багато, і її легко вичислити. От наприклад, вони показують що по документам у них кілограм котлет, а на вагах виходить два кілограми. Тобто, вони змішують старі котлети із новими і продають.
Тобто, перше місце – це територія кулінарії, де перемішують нове зі старим, і навіть, перестіковувати нічого не потрібно.
На другому місці – це зона самообслуговування. Це печиво, крупи і так далі. Ви лише на смак вже зможете зрозуміти, свіжий товар чи прострочений”, – сказав він.

При цьому, за словами експерта, якщо говорити про заміну строків придатності товару, то найчастіше перестіковують таку продукцію, як сири, сметана. Також, все, що розфасоване в самому магазині – у зоні ризику.
“Стікерує звичайна машина, і вона може ставити не логічні терміни придатності. Там є закладена програма, яка з самого початку вводить споживача в оману. Тобто, все що розфасоване в магазині – все потенційно небезпечно для споживача.

В першу чергу, переклеюють дати на тих товарах, в яких от-от завершується термін придатності, або у яких вже він завершився. У такому випадку, безперечно, що споживач може попросити маркування цілого виробу, наприклад, якщо це сир. Тоді в магазині мають зберігати манкіровку цілого сирного круга, а якщо цього маркуванні немає, то це вже – порушення”, – пояснив М.Несміянов

Він також додав, що головним винуватцем продажу прострочки є магазини, які зловживають у цьому питання найбільше.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як Закарпаття перетворюється в "царство форелі"

В Україні зустрічається три різновиди форелі - озерна , струмкова і райдужна. Всі види форелі водяться в річках Закарпаття, пише depo.ua.

Форель, або, як називають її місцеві, пструг, - царська риба. Вона належить до родини лососевих, як і горбуша, кета, голець та харіус. Форель дуже вибаглива, водиться тільки в чистих гірських річках. Кращого екологічного індикатора, ніж вона, годі придумати. Форелеве господарство було розвинуто на Закарпатті ще за часів Австро-Угорщини, і сьогодні воно, успішно відроджується.

Сьогодні ловля пструга - є одним з найпопулярніших і найдоступніших видів відпочинку в Закарпатті, який приносить задоволення не тільки професійним рибалкам, а й новачкам.

У дикій природі, на форель можна натрапити, в основному, у гірській місцевості, оскільки ця риба любить холодну, чисту й прозору воду. Не можна зловити форель у водоймі, температура води якої сягає понад 20°С. Взагалі, ловля форелі є чи не найвищим пілотажем рибальського мистецтва, і ті, хто зумів хоч одного разу її спіймати, ще довго цим пишаються. Справа в тому, що спіймати навіть дві форелі в одному місці майже неможливо. Щоби рибалити далі, потрібно йти вверх річкою або потічком. За день рибалки проходять 12-15 кілометрів.

Цікаво, що для форелі температура тіла людини занадто висока, і якщо взяти її руками, риба отримує опіки та серйозний шок. Тому справжні поціновувачі або роблять це у спеціальних рукавицях, або попередньо охолоджують руки у воді, або намагаються зовсім не торкатися здобичі.

 

У сотнях закарпатських ресторацій та ресторанчиках туристам пропонують скуштувати струмкову форель. У переважній більшості випадків власники, м'яко кажучи, обдурюють клієнтів. Справа в тому, що справжнього струмкового пструга, давнього мешканця карпатських річок, залишилося дуже мало і ловити його для масових кулінарних потреб можна хіба що браконьєрським способом. Часто під виглядом струмкової форелі в ресторанах подають маленьку райдужну форель.

Рибалки кажуть, що різниця між струмковою та райдужною форелями приблизно така, як між свійською та дикою качкою. Струмкова форель не виростає великою, вона більш строката: має крупні червоні та чорні цятки по боках. У райдужної – цятки дрібніші, лише чорні, а на боці – рожева смуга. За смаковими якостями гурмани надають перевагу рожевому м'ясу "диких" пстругів. Але у справжнього кухаря і райдужна форель посмакує не гірше струмкової.

Райдужна форель була завезена в Європу з Америки та акліматизована для тутешніх умов. Вона хоч і не така гарна, як струмкова, але більш витривала до високої температури води (може виживати навіть при +25 °С) та її забруднення, менше схильна до захворювань, швидше виростає і навіть може харчуватися рослинними кормами. Її розведенням віддавна займаються форельні господарства.

Скажімо, форелеве господарство Карпатського біосферного заповідника має 9 басейнів для нагулу риби та інкубатор, обладнаний 32 апаратами Шустера. Умови, в яких вирощують форель в рибгоспах, близькі до ідеальних - чиста джерельна вода, стерильні басейни і якісний корм. У рибнику утримується понад 65 тис. лососевих порід з мальками: форель струмкова, форель райдужна та голець американський. Струмкова форель розводиться виключно для випуску в численні гірські річки і потічки задля підтримки нечисельних природних популяцій, в той час як інтродуковані види - для комерційних цілей.

Щороку лісівники випускають у закарпатські ріки десятки тисяч мальків райдужної форелі. Приживаність мальків - біля 70 %. Аби форель після зарибнення приживалася краще, працівники лісомисливгоспів будують перепади на річках. Одна з функцій перепадів - під час паводків форель може ховатися в них і рибу не зносить потоком.

На Закарпатті є багато готельних комплексів, приватних садиб, де знаходяться штучні озера та ставки, цілі форельні господарства, в яких розводять та вирощують форель для туристів.

До прикладу, у селі Колочава на форелевій фермі щодня ловлять 40 кг райдужної форелі. Власником ферми є Володимир Дзюба. Чоловік родом з Вінниччини. Він єдиний в Україні створив природну форелеву ферму, яка стала одним із найцікавіших і найазартніших місць відпочинку у селі. Риболовля та приготовлена форель на свіжому повітрі залишають приємні спогади на все життя.

 

У кількох водоймах рибу вирощують від малька до дорослої особини, процес триває два роки. За цей час, харчуючись натуральними кормами та кочуючи з одно басейну до іншого, риба досягає товарної ваги – 500 грам, проте є чимало таких що виростають до 600-700 гр. Спіймати таку справжнє везіння!

Вода в басейни з рибою тече з гірської річки, тому має приблизно однакову температуру влітку і взимку. Через це форель дуже смачна. Раніше фермер продавав рибу у ресторани, нині заробляє на туристах, які самі ловлять форель, а потім смажать її на мангалі. Зловлену форель можна забрати із собою та похвалитися трофеєм перед друзями.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview