Окупанти розгорнули чергову хвилю знущань над фермерами на Луганщині

Про це повідомляють Патріоти України з посиланням на «Інформаційний опір» (ІС).

За даними групи ІС, в південних районах «ЛНР» фермерів знову почали «кошмарити» так звані «контролюючі органи» терористичної «республіки» спільно з організованими злочинними угрупованнями і місцевої «поліцією».

Показово, що все кримінальне співтовариство окупованої Луганщини називає тиск на фермерів виключно «ментовською ініціативою».

Ставки «відвальних платежів» при цьому різко зросли. Як виявилося, головний інструмент переконання - підпали і спалювання врожаю прямо на полях.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Аграрії очікують нових підходів до роботи Комісії по боротьбі з рейдерством при Мін’юсті

Про це повідомляє прес-служба ВАР.

Міністр юстиції Павло Петренко представив Олену Сукманову громадськості в новій посаді на прес-конференції 25 липня. Комісія, яку вона тепер очолює (так звана, Комісія по боротьбі з рейдерством), почала працювати у січні 2016 року, як орган, покликаний виправляти помилки державних реєстраторів. Однак аграрії повідомляють про схеми рейдерських захоплень, які вчиняються за участі Комісії.

Нагадаємо, що на початку липня члени Всеукраїнської Аграрної Ради (ВАР) звернулися до служби корпоративної безпеки ВАР щодо декількох ідентичних випадків захоплення їхніх земель з боку великих агрохолдингів. Аграрії заявляли, що рейдерству сприяє Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації.

На згаданій прес-конференції генеральний директор сільськогосподарської компанії «Перлина Поділля» Сергій Іващук представив міністру Петренку документальні докази, що Комісія не дотрималася процедури розгляду справи, приймаючи рішення про передачу частини його земельного банку одному з українських агрохолдингів.

«Я ствердно заявляю, що сьогодні Комісія з державної реєстрації стала фактично головним рейдером країни. Шановні журналісти, увечері 26 червня засідання Комісії призначається на 27 червня об 11:00. А висновки Комісії публікуються о 10:40, 10:55. Тобто на засідання вас запрошують на 11:00, а вже о 10:40 є висновки. На основі скарги від фірми, яка зареєстрована в офшорі, на основі договорів оренди, які зареєстровані від 31 грудня 2012 року, Комісія скасовує реєстрацію договорів оренди землі, хоча стаття 35 Закону «Про оренду землі» каже, що виключно суди мають право це робити», - розповів Іващук.

Служба корпоративної безпеки ВАР вже направила відповідні звернення до Національного антикорупційного бюро України, Генеральної прокуратури та Міністерства внутрішніх справ і очікує результатів їхнього розгляду. Аграрії закликають Мін’юст сприяти роботі антикорупційних органів, а всіх постраждалих – не мовчати, а публічно відстоювати свою позицію.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

«Цариця» полів: чого чекати від експорту кукурудзи

Останніми роками в Україні виробництво трималося відмітки 23-28 млн т, що дозволило посісти 6 місце серед світових виробників. Про це повідомляє Аналітичний департамент УАК.

За прогнозами американських аналітиків планується, що виробництво зросте на 1,8%. Так як внутрішнє споживання кукурудзи в Україні, порівняно з виробництвом, відносно невелике, основний обсяг виробленої продукції прямує за кордон.

Основними торговими парнерами для України протягом  останніх років були Китай, Єгипет, Іспанія, Нідерланди, Іран, куди в 2016 році експортували більше 50 %  української кукурудзи.

Таблиця 1. Найбільші імпортери української кукурудзи в 2016 році

На початку 2017 року говорилося про можливе зниження експорту кукурудзи до Китаю. Однією з причин називали відкриття китайського ринку для американської  кукурудзи. Проте основною причиною зниження поставок стало зниження потреби в самому Китаї. Так, за даними USDA, прогноз імпорту кукурудзи в Китай становить 3 млн т. В той час як в самому Китаї говорять про потребу в 2 млн т зерна, і ця цифра дійсно є нижчою за попередній рік на 37,5%. За  даними звіту міністерства сільського господарства КНР, за перші п’ять місяців було імпортовано 351,9 тис. т. кукурудзи, що на 88% менше порівняно з попереднім роком. Та навіть попри таке значне скорочення, Україна залишається лідером на китайському ринку, адже основна частина  імпортованої  кукурудзи була з України (88%), тоді як поставки зі США становили лише 7,6%. Також, спираючись на дані української служби статистики, за січень травень поставки до  Китаю становлять 668,9 тис. т, тобто в червні укрїнська продукція в Китаї має збільшитися як мінімум на 359,9 тис.т. (через те, що тривалість поставки в Китай триває більше місяця).

Таблиця 2. Порівняння експорту кукурдзи за січень-травень 2016 та 2017 років

З даних таблиці видно, що на сьогодні, порівняно з аналогічним періодом, експорт кукурудзи до Китаю вже знизився на 70,7 % .

Чи становить загрозу експорт кукурудзи з США до Китаю для українських зернотрейдерів? За даними USDA, прогноз щодо експорту кукурудзи зі Сполучених Штатів  скоротиться на 13,6 % і становитиме 47,5 млн т. 

За даними американських звітів за 2016/2017 МР, США експортували до Китаю  344,9 тис. т  кукурудзи, що на 53 % більше порівняно з аналогічним періодом минулого року. Проте Китай не є основним гравцем для США, остільки найбільшими ринками збуту американської кукурудзи за перші 5 місяців 2017 року стали Японія, Мексика, Південна Корея, Колумбія, Тайвань. Саме в ці країни надходить більше 70% американської кукурудзи.  Крім того, такі країни, як Мексика (+4,73%), Південна Корея (+4,08%), Колумбія (+6,38%) планують збільшити імпорт кукурудзи, можливо, навіть за рахунок поставок США.

Чого ж нам чекати в майбутньому від торгівлі з Китаєм? Перш за все, внутрішня ціна в Китаї на кукурудзу знижується, в той час як через засуху та неоптимальні погодні умови витрати на вирощування для китайських фермерів зростають. Ця ситуація призвела до того, що посівні площі на 2017 рік зменшилися на 10,9%. В  майбутньому це може призвести до зниження виробництва кукурудзи, а отже для того, щоб задовольнити внутрішнє споживання, потреба в імпорті кукурудзи наступного року знову зросте.

Українським виробникам та зернотрейдерам варто думати не лише про те, що імпорт до Китаю в 2017 році знизиться. В загальному це звично, що товарообороти країн кожного року змінюються. Проте варто оцінити перспективи експорту до інших країн. Адже, зниження попиту з боку Китаю можна компенсувати збільшенням поставок до Єгипту (+1 млн т), Ірану(+0,5 млн т), Турції (+0,5  млн т), Саудівської Аравії (+0,8 млн т), потреби яких, за даними світових прогнозів, зростуть.

Варто також враховувати й прогнози майбутнього виробництва кукурудзи в Україні. Адже очікування ФАО свідчать про скорочення виробництва кукурудзи на 1,4 млн т, порівняно з минулим роком, до 26,7 млн т. В той час як американські аналітики прогнозують зростання виробництва до 28,5 млн т (+1,8%).

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Запаси на зиму: скільки коштують фрукти і ягоди на українських ринках

Про те, скільки коштують ягоди і фрукти на оптових ринках України і як змінюються ціни протягом літнього сезону, повідомляє  "Інфо-Шувар".

Станом на 25 липня, ціни на вишню в Україні на оптових ринках підвищилися на 12%, і на даний момент складають 20-50 грн/кг. найвища ціна на вишню зафіксована в Одесі - 50 грн/кг. Середня ціна по Україні - 25 грн/кг

Також спостерігається негативна динаміка в ціні на грушу. За даними сайту "Інфо-Шувар", середня ціна на грушу на оптових ринках України збільшилася на 17% до 17,50 грн/кг

Лохину на оптових ринках країни пропонують за ціною 150-200 грн/кг. Мінімальна ціна на лохину на даний момент встановлена на ринку "Столичний" (Київ) - 150 грн/кг. Максимальна ціна на лохину в Херсоні (ринок "Нежданий") - 200 грн/кг. Середня ціна на лохину в Україні становить 160 грн/кг.

Ціни на малину знизилися на 14%. Вартість малини на оптових ринках країни становить 32-40 грн/кг. Згідно з даними Укрстата, найвища ціна на малину зафіксована в Одесі (ринок "Початок") - 40 гривень. Середня ціна малини по Україні - 33,5 грн/кг.

Ціни на ожину впали на 25%. Сьогодні продавці на ринках за ожину просять 40-45 грн/кг.

Персик підвищився в ціні на 6% до 25,50 грн/кг. Мінімальна ціна на персики в Одесі - 15 грн/кг, а найвища - у Львові (ринок "Шувар") - 25 грн/кг

Слива подешевшала на 16% до 16 грн/кг. Мінімальна ціна на сливу в Україні встановлена на ринку "Нежданий" (Херсон) - 10 грн/кг, найвища - на ринку "Столичний" (Київ) - 28 грн/кг

Ціна на чорну смородину становить 16-28 грн/кг. Середня ціна смородини на ринках України - 17 грн/кг

Мінімальна ціна на чорницю на даний момент становить 40 грн/кг (ринок "Нежданий", Херсон). Найвищу ціну за чорницю просять на одеському ринку "Початок" - 100 грн/кг. Середня ціна чорниці в Україні - 78 грн/кг.

В цей же час, середня ціна на абрикос стала вище на 9% до 25 грн/кг. Мінімальна ціна на абрикоси в Херсонській області становить 10 грн/кг. Максимальна ціна на абрикоси в Одесі - від 20 грн/кг

Яблука на оптових ринках України знизилися в ціні на 33%. На даний момент середня ціна яблук становить 11,50 грн/кг.

Аґрус на ринках України сьогодні пропонують за ціною 25-28 грн/кг.

Крім того, кавун подешевшав на 9%. Середня ціна кавуна зараз становить 2,70 грн/кг, а середня ціна дині підвищилася на 5% і становить 11,50 грн/кг.

Кавун на даний момент знаходиться на першому місці в рейтингу продажів серед ягід і фруктів - (57,6%), на другому - абрикос (15,3%), на третьому - диня (7,7%).

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні створять координаційні центри з перевезення зерна

На цьому наголосив заступник Міністра інфраструктури Юрій Лавренюк під час наради за участі представників профільного департаменту Мінінфраструктури, ПАТ «Укрзалізниця» та МінАПК щодо актуальних питань транспортування зерна.

Про це повідомляє прес-служба Міністерства інфраструктури.

«Я просив би керівництво Міністерства аграрної політики створити координаційний центр по комунікаціям із учасниками зернового ринку щодо перевезення зернових культур у порти чи одразу на експорт. У свою чергу, Укрзалізниця аналогічно має створити свій координаційний центр з числа відповідальних осіб, які взаємодіятимуть зі всіма профільними службами в Укрзалізниці, а також з координаційним центром МінАПК і профільним департаментом Міністерства інфраструктури», - зазначив Юрій Лавренюк. Він підкреслив, що нинішня кампанії з перевезення зерна повинна пройти у штатному режимі та ефективній взаємодії усіх дотичних до цього процесу структур.

За словам заступника Міністра інфраструктури, координація зусиль профільних державних відомств та безпосередніх виробників і експортерів зернових культур дозволить оперативно й результативно вирішувати всі поточні проблеми, які виникають у ході доставляння вантажів. Крім того, Юрій Лавренюк звернув увагу присутніх на необхідність перекласти більшу частину обсягів перевезень зерна на залізничний транспорт. На його думку, це сприятиме зменшенню випадківперевищення автотранспортом габаритно-вагових норм і, як наслідок, псування доріг.

У ході наради було обговорено також ситуацію зі станом локомотивного та вагонного парків Укрзалізниці для забезпечення транспортування зернових. «Ми повинні пройти нинішній сезон збору врожаю без збитків для бізнесу, тому важливо, щоб усі структури ефективно взаємодіяли в цьому напрямку, координували зусилля й швидко вирішували нагальні питання щодо транспортування зерна», - наголосив Юрій Лавренюк. Заступник Міністра інфраструктури також доручив всім морським торговельним портам, через які здійснюються перевезення зерна, подати дані щодо своєї переробної спроможності, а Укрзалізниці - надати інформацію щодо пропускної спроможності припортових залізничних станцій, щоб врегулювати ситуацію із завантаженістю портів і залізниці та уникнути можливого простоювання зерновозів у чергах на під’їздах до портів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Відсутність обігу земель посилює розвиток тіньових схем

Про це зазначила завідувач відділу земельних відносин та природокористування Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Ольга Ходаківська.

Вкрай важливо, на її думку, розробити механізми, які забезпечать прозорість переходу прав власності і користування на земельні ділянки, убезпечать від поглиблення існуючих та створення нових тіньових схем щодо відчуження сільськогосподарських угідь.

Невизначеність стосовно ринкового обігу сільськогосподарських земель спровокувала появу механізмів переходу прав на земельні ділянки в обхід мораторію, що справедливо викликало масові обурення серед фермерів та землевласників.

Зволікання із запровадженням цивілізованого ринку сільгоспземель призводить, крім іншого, до поширення інституту емфітевзису як прихованої форми купівлі-продажу земель, а також до збільшення кількості власників земель, які не проживають у сільській місцевості та не займаються веденням сільськогосподарського виробництва.

Ще однією загрозою, за результатами досліджень науковців Інституту аграрної економіки, є розвиток латифундизації у сільському господарстві.

Зазначені негативні процеси, у свою чергу, посилюватимуть соціальну напругу в суспільстві та подальшу заполітизованість земельного питання.

Тому нині усі зусилля мають спрямовуватися на підготовку якісної земельної реформи, оскільки необдумані рішення несуть серйозну загрозу національним інтересам. Потрібно чітко уявляти, заради чого, і саме головне, заради кого вона здійснюється. Для цього має бути чіткий план дій та бачення того, що ми отримаємо на виході, підсумувала Ольга Ходаківська.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview