Окупанти заявили про необхідність продажу всіх винзаводів в Криму

Ставленик Кремля, глава російської окупаційної влади в Криму Сергій Аксьонов заявив, що півострову нібито буде вигідний продаж всіх виноробних підприємств. Про це повідомляє liga.net.

"Я прихильник того, щоб продати їх усі (виноробні підприємства Криму, - ред.), тим більше, що у нас ефективно працюючих державних потужностей з цього напрямку немає і навряд чи будуть. Все одно система мотивації зовсім інша. Я не вірю, що ми цей процес у сфері держуправління при нинішній якості і кількості підготовлених кадрів зможемо збудувати", - зазначив Аксьонов.

Він додав, що володіння виноробним підприємством приватною особою більш вигідно.

"Приватник все-таки більше зацікавлений. Тим більше, держава отримує від всіх цих продажів подвійну вигоду: і гроші в бюджет, і у нас з'являється великий платник податків, який шляхом вкладення інвестує у бізнес", - сказав Аксьонов.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Експортна вартість української пшениці почне зростати

Передумову для цього створює загальне зниження пропозиції пшениці з Південної півкулі на 6,7 млн тонн, зазначає аналітик ринку Тарас Головешко, пише AgroTimes.

За його словами, іншими передумовами для зростання експортної вартості української пшениці є міцне євро, що знижує конкурентоспроможність європейської пшениці, та низькі зимові температури, що ускладнюватимуть експорт російського збіжжя через мілководні азовські порти.

«Уплив негативних фундаментальних чинників поступово сходить нанівець. Якщо протягом останнього півріччя зростання на товарних ринках лише пом’якшувало падіння для зернових, то вже нове збільшення вартості сировинних активів створить передумови для сталого зростання вартості зернових аж до періоду нового збирання врожаю у світі», – підкреслив аналітик.

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Виробники курятини отримали необґрунтовані конкурентні переваги

При цьому вони користувалися ресурсами державної підтримки з кількох, подекуди взаємовиключних, джерел, зазначив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш, коментуючи результати податково-бюджетного регулювання розвитку агропромислового виробництва у минулому році.

З одного боку, зауважив він, птахівничі підприємства повною мірою змогли скористатися ресурсами нового напряму підтримки «Бюджетна дотація для розвитку окремих видів сільгосппродукції» бюджетної програми «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників», на яку припадала левова частка ресурсів державної фінансової підтримки. Цей напрям підтримки був своєрідним компенсатором остаточно скасованого у 2017 році спецрежиму ПДВ.

При цьому частка «зарезервованих» за птахівничими підприємствами бюджетних ресурсів – 50% від виділених за програмою 4 млрд грн – була явно завищеною, підкреслив експерт. Адже, за розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, 2016 року частка птахівничих підприємств у доходах від вирощування дотаційних видів сільгосппродукції становила близько 45%. Приблизно таку ж величину склала частка суми ПДВ-акумуляції по продукції птахівництва у загальній сумі ПДВ-акумуляції від здійснення усіх дотаційних – відповідно до пункту 16-1.3 статті 16-1 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» від 24.06.2004 №1877-IV – видів діяльності у 2015 році, коли ще повноцінно функціонував спеціальний режим акумуляції сум ПДВ.

Як наслідок, рівень повернення сплачених від ведення дотаційної діяльності сум ПДВ у вигляді бюджетних дотацій в режимі квазіакумуляції ПДВ для птахівничих підприємств щомісяця був вищим, ніж для інших сільгосппідприємств – отримувачів таких бюджетних дотацій, зазначив Леонід Тулуш.

Крім того, формула розподілу бюджетних дотацій за окремими напрямами, визначена пунктом 10 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 08.02.2017 №83, була сформована таким чином, що частка птахівничих підприємств у загальному обсязі виплачених дотацій по факту склала майже на 2 відсоткові пункти більше встановленого нормативу – внаслідок перерозподілу невикористаних залишків дотацій попередніх місяців, поінформував науковець.

До того ж, зауважив він, переваги птахівничих підприємств полягали і у специфіці їх діяльності, а саме – ритмічності відвантаження продукції протягом року. Внаслідок цього значна частина птахівничих підприємств взяла участь не менш, як у дев’яти розподілах бюджетних дотацій. При цьому майже 35% учасників даної програми підтримки отримали не більш двох дотаційних виплат (!).

Загалом 2017 року за бюджетною програмою «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників» птахівничі підприємства отримали понад 2,07 млрд грн держпідтримки, що становить майже 5% від загального рівня їх доходів від реалізації продукції птахівництва, зазначив Леонід Тулуш.

Слід також взяти до уваги, що експортери продукції птахівництва – як правило, структури, пов’язані із виробниками птиці, – у 2017 році змогли скористатись можливістю отримання експортного бюджетного відшкодування ПДВ. При цьому виплата бюджетних дотацій в режимі акумуляції ПДВ запроваджувалася лише для галузей, орієнтованих на внутрішній ринок, частка експорту продукції яких по відношенню до обсягів виробництва є незначною, підкреслив експерт.

Проте обсяги експорту, зокрема, м’яса птиці в останні роки суттєво зростають, зазначив експерт. У 2017 році вони перевищили показники попереднього року на 13% і становили понад 272 тис. т. У вартісному вимірі обсяги експорту цього виду тваринницької продукції збільшилися з 292,5 млн дол. США у 2016 році до 390 млн дол. США – у 2017 році.

Якщо у 2015 році частка експорту від обсягів виробництва м’яса птиці становила 14,2%, у 2016 році – 20,7%, то у 2017 року вона збільшилася майже до 23%, поінформував експерт.

Постачання на зарубіжні ринки майже чверті виробленого в Україні м’яса птиці обумовило необхідність відшкодування з бюджету понад 1,5 млрд грн. експортного ПДВ. Більша частина зазначеної суми є прямими бюджетними втратами, оскільки переважна частка сплаченого птахівничими підприємствами ПДВ до бюджету вже поверталась їм у вигляді бюджетної дотації в режимі квазіакумуляції ПДВ, наголосив Леонід Тулуш.

Таким чином, виробництво продукції птахівництва, на відміну від інших видів сільгосппродукції, у 2017 році підтримувалося за двома напрямами – у вигляді бюджетної дотації в режимі квазіакумуляції ПДВ та шляхом надання бюджетного відшкодування ПДВ при експорті продукції птахівництва. Загальний ресурс підтримки склав понад 3,6 млрд грн. При цьому виробництво інших видів сільгосппродукції стимулювалось лише за рахунок бюджетної дотації, підкреслив експерт.

У 2018 році при формуванні порядків використання бюджетних коштів, в першу чергу, за бюджетною програмою «Державна підтримка галузі тваринництва», за якою сконцентровано майже дві третини – 4 млрд грн з 6,3 млрд грн – ресурсів підтримки, необхідно забезпечити більш рівномірний розподіл ресурсів бюджетної підтримки між галузями сільського господарства та суб’єктами аграрного бізнесу, підсумував Леонід Тулуш.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Російська федерація щорічно повинна сплачувати Європейському союзу €1,4 млрд за незаконне ембарго на імпорт свинини

З такою вимогою звернулася до арбітражу Всесвітня торгова організація, передає Politico з посиланням на джерело в Єврокомісії.

В процесі арбітражу вирішать, чи виправдані вимоги ЄС, а після цього розглянуть можливість їх застосування по відношенню до Росії.

Сума в €1,4 млрд дорівнює загальній вартості поставок європейської свинини на російський ринок в 2013 році. Кожен рік розмір стягнень готуються підвищувати на 15%.

Ембарго на європейську свинину введено в січні 2014 року. В ЄС називають такий крок політично вмотивованим. Саме тоді російські війська анексували Крим, а українці вийшли на Майдан з акціями протестів.

Хоча Москва вводила обмеження нібито у відповідь на випадки африканської чуми свиней в Польщі та Литві, європейці називають таку міру нераціональною. Адже саме в Росії імовірно виник осередок захворювання.

Останній раз російські санкції були продовжені у грудні — ще на шість місяців. Якщо ЄС таки доб’ється стягнення штрафу, сума виплат перевищить €5,6 млрд тільки за минулі 4 роки.

Джерело: agroday.com.ua

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Фіскали отримали дозвіл на виїмку документів найбільшого експортера олії

Про це свідчить рішення Шевченківського районного суду Києва, передає УНН.

Повідомляється, що слідчі дії проводяться у рамках розслідування кримінального провадження за фактом незаконного виведення валюти обсягом 5 млн дол. за кордон. "Кернел Трейд" вказаний як активний учасник злочинної схеми.

"Ця схема розроблена з метою уникнення обмежень, передбачених Постановою НБУ "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" від 3 вересня 2015 року N 581, згідно з якою передбачена заборона купівлі, перерахування іноземної валюти...

В ході проведення досудового розслідування встановлено рахунки підприємств резидентів і не резидентів, задіяних в схемі з виведення валютних коштів за кордон: ТОВ "Кернел-Трейд" (код 31454383), 01001, м. Київ, провулок Тараса Шевченка, буд. 3, використовують банківські рахунки, відкриті в ПАТ "ВТБ Банк" (код 14359319) (МФО 321767) м. Київ, бульвар Тараса Шевченка/вулиця Пушкінська, буд. 8/26", - повідомляється у судових матеріалах.

З метою встановлення фактичного обороту коштів на рахунках підприємств, задіяних у злочинній схемі, суд задовольнив клопотання ГПУ і дозволив слідчим провести виїмку документів "Кернел Трейд".

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Найбільший в Україні виробник хліба заявив про рейдерське захоплення

Про це повідомила прес-служба Lauffer Group, пише НВ.

Lauffer Group – найбільший виробник хліба в Україні. Lauffer також є однією з найбільших українських бізнес-груп у сфері переробки сільськогосподарської продукції та виробництва продуктів харчування. Працює в Україні 14 років і включає близько 100 підприємств, що спеціалізуються на виготовленні борошна, хлібобулочних виробів, масложирової, консервної продукції та ін. Засновником і власником групи є Олександр Лещинський.

За інформацією компанії, 8 січня 2018 року відбувся "незаконний арешт і блокування" активів Салтовхліба. Відзначається, що захоплено заставне майно хлібозаводу №3, а також касова виручка, обладнання, транспорт, сировина, упаковка та інше.

"Хлібозавод №3 на даний момент захоплений рейдерами. Справа в тому, що це майно під слідством і було визнано речовим доказом. А вже вчора слідчий Харківського обласного управління Національної поліції Бичихіна Л.А. прибула на об'єкти та за підтримки невпізнаних бійців зажадала передати майно для нібито відповідального зберігання нашим прямим конкурентам, які вже заволоділи хлібозаводами №8 і №11", – цитують директора підприємства Костянтина Діденко.

Також компанія відзначає, що в рамках кримінальної справи, яку порушив Златобанк, намагаючись таким чином відібрати колись колишнє в заставі майно, слідчим суддею Київського районного суду Харкова Колесник С.А. "заарештовано і незаконно передано" на зберігання профільному, спеціалізованому підприємству, яке має досвід в управлінні подібними активами. Їм, за даними юристів компанії, виявився прямий конкурент – Салтівський хлібозавод.

"Згідно із законом на арештоване майно працювати не можна. Природно, загарбники-конкуренти це не дотримуються і почали вже використовувати обладнання", – йдеться в повідомленні.

Також компанія звертає увагу, що підприємство, якому передані активи, засновано 2 місяці тому, і єдиним засновником і директором в одній особі є громадянка Ірина Лузякіна з адресою реєстрації в Єнакієвому Донецької області, яке не підконтрольна офіційним українським властям.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview