Олександр Марюхніч: “Якщо прагнеш змін – почни з себе”

13 вер 13:11
Поступове проникнення інформаційних технологій в нові сфери діяльності не оминуло зокрема і біржі.

Поділитися

Електроні торги стають більш популярними та привабливими, з огляду на безпеку проведення таких аукціонів та їх можливості. Тому не дивно, що в online аукціонах з необробленої деревини у IV кварталі 2017 року на майданчику Аграрної біржі виявили бажання прийняти участь представники більшості лісогосподарських підприємств з усієї України.

«На сьогоднішній день лісом торгують 15 областей, – зазначає керівник Аграрної біржі Олександр Марюхніч, – наразі з нами співпрацюють 10 регіонів, і на скільки мені відомо, учасники торгів цілком задоволені результатом, що є гарним показником нашої роботи. Наприклад, у III кварталі на електронному біржовому майданчику було виставлено на торги 395,270 тис. куб. м деревини різної породи та якості, продано - 322, 422 тис. куб. м, що становить 81, 6%, у IV кварталі цей об’єм встановив – 365, 979 тис.  куб. м  та 336, 360 тис. куб. м. – 90, 9%. Якщо порівнювати III і IV квартали, то бачимо, що у  четвертому кварталі  продано на 10% більше, ніж у попередньому кварталі.

 

- Зважаючи на наведені показники та підвищення активності учасників ринку, чи можна сподіватися на початок змін у лісовій галузі?

- Так. Перш за все, це зміни свідомості окремих представників лісових господарств, які, незважаючи на ситуацію у лісовій галузі, змінюють філософію свого буття – віддають перевагу електронним аукціонам, розуміючи: якщо прагнеш змін – почни з себе, в решті-решт приведуть до глобальних змін на ринку.

Відносно динаміки росту продажу деревини – на перший погляд результати тішать, але, якщо подивитися ширше, приводу радіти мало – левова частка деревини по Україні торгується не за допомогою прозорих аукціонів і навіть не на біржових майданчиках, а звичними тіньовими схемами, які задовольняють приватні інтереси окремих осіб. Ситуація, що склалася в лісовій галузі, продовжує лишатися неоднозначною та майже критичною. Я вважаю, це наслідки проблем, які формувалися протягом багатьох років. Це і корупція, спричинена слабкістю нормативної бази, і недостатня кількість фахових спеціалістів та недовершений інституційний потенціал, недосконалість державного лісового кадастру та відсутність єдиного обліку всіх лісів України, нестача фінансування з бюджету та брак політичної волі для проведення реформування в лісовій галузі, підвищення тиску з боку деревообробної промисловості (як національної так і міжнародної), зростаюча бідність сільського населення, що призводить до збільшення незаконної діяльності в лісах та лісових господарствах. На фоні цих факторів складно говорити про електронні аукціони та прозоре ціноутворення. Українське лісове господарство втрачає стійкість і потребує комплексної реформи лісової галузі. За останні 20 років багато розвинених країн світу, зважаючи на свої особисті проблеми і можливості їх вирішення, вже провели реформи лісової галузі. І якщо Україна позиціонує себе, як європейська держава і прагне до ЄС, то повинна йти європейським шляхом розбудови держави.

 

-Чи вдається Аграрній біржі вплинути на негативні тенденції?

- Звичайно. Впровадження електронних аукціонів розхитало потужні корупційні схеми, коли ресурс продавався за згодою сторін, а частина коштів зникала у невідомому напрямку.

Якщо порівнювати електронні аукціони, що відбулися на Аграрній біржі у III і IV кварталах, то можна відмітити, що кількість учасників торгів помітно зросла. Це свідчить про те, що лісогосподарські підприємства бажають отримати за свій ресурс дійсно ринкову ціну, прагнуть до зручності, швидкості, прозорості. Іноді за добу ціна виростала по деяким позиціям у III кварталі на 30-35% у порівняні зі стартовою, за результатами IV кварталу іноді ціни піднімалися до 100% (на дуб, бук, граб), що не тільки давало можливості продавати окремі позиції дорожче, але головне – нівелювало тіньовий розподіл коштів за проданий ресурс. Як наслідок, лісові господарства отримують кошти у повному об’ємі і можуть частково вкладати в розвиток свого господарства та розвиток лісової  галузі, яка так потребує додаткових інвестицій.

 

- Враховуючи позитивні показники проведення торгів, чи можна проаналізувати їх результати з точки зору активності регіонів?

- За останніми даними, представники лісогосподарських підприємств Рівненської, Чернігівської та Київської областей в IV кварталі утримали позиції лідерів з продажу необробленої  деревини. Так, у III кварталі лісогосподарські підприємства Рівненської області продали 79,4 % від  загального об’єму заявленої  деревини, що становить 100, 410 куб. м, у IV кварталі ними було продано вже 94,5% з загального об’єму заявленої деревини, що становить – 105, 250 куб. м. Також несуттєві зміни відбулися у Чернігівській області: 88,1%, – 94, 644 куб. м (III квартал) та 93,71% – 86, 090 куб. м (IV квартал) та Київській області: 83,8% – 76, 114 куб. м (III квартал) та 95,72% – 79,033 куб. м у (IV кварталі).

Хоча слід зауважити, що цього разу до лідерів стрімко підтягнулися представники лісогосподарських підприємств Кіровоградської та Тернопільської областей. Якщо проаналізувати їх показники, то цифри вражають.

Кіровоградська область – у ІІІ кварталі продано 71,9% від загального об’єму заявленої деревини, що становить - 6, 140 куб. м, тоді як у IV кварталі – 92,90% – 77, 580 куб. м; Натомість, Тернопільська область показала наступний приріст: з 89, 3% – 5, 047 куб. м у III кварталі до 99,5%  – 60, 180 куб. м  у IV кварталі.

Такий розвиток тільки радує, оскільки свідчить про пожвавлення ринку деревини та зацікавленість нових виробників у роботі на електронних торгах.

- В яких регіонах зафіксована найбільш висока ціна на деревину?

- Залежно від категорії та якості деревини змінювалась ціна продажу. Тому іноді коливання ціноутворення були дуже суттєвими.

Наприклад, за результатами електронних торгів ресурсу IV кварталу по Київській області були зафіксовані незначні коливання на пиловник сосновий 1-3 ґатунків  у середньому 3-5%, іноді на окремих господарствах ціна зростала до 15%.

Серед листяних порід  зміна ціни помітно вища: зростання ціни на ясень склало 18-20%, зростала помітно ціна на техсировину твердолистяну іноді до 28%, найвищі ціни було встановлено на дуб – 45-55% від початкової ціни.

Як бачимо, середня ціна на деякі породи деревини стрімко зростала порівняно зі заявленою на аукціон стартовою.

Максимальну ціну було зафіксовано у ДП «Бориспільське лісове господарство» на рівні 112% (пиловник дуб 1 ґатунку, діаметр більше 50 см, довжина 3 м). Це означає, що купівельна вартість окремих лотів зросла більш ніж удвічі. Відповідно, вищі прибутки отримали господарства, до бюджету пропорційно потрапило більше податків.

Цікава картина коливань цін спостерігалась у Чернігівському регіоні: наприклад, на сосну був великий попит, що піднімало значно стартові ціни, зафіксовано зростання ціни на 16% - пиловник сосна (1 ґатунку, діаметр 36 см і більше), у ДП «Чернігівське військове лісове господарство», а в ДП «Борзнянське лісове господарство» зафіксовано зростання ціни на 180, 29%. – пиловник ясен (2 ґатунку, діаметр 50 см і більше).

У Тернопільській області теж своя специфіка продажу, наприклад, зростання ціни на дуб зафіксовано у межах 15-20%, а от ціни на граб зростали від 32%, максимальну зафіксовано на рівні 75, 29% - граб (2 ґатунку, діаметр 26-35 см, 2-4 м довжина), у ДП «Бучацьке лісове господарство», великий попит був на бук, ціни також були значно вищими від стартових, максимальну зафіксовано на рівні 97, 83% - бук (2 ґатунку 40-49 см діаметр, 1,5-3 м довжина)  у ДП «Бережанське лісове господарство».

Великий попит на сосну всіх ґатунків спостерігався у Рівненській області, найвище коливання ціни зафіксовано у ДП «Березнівське лісове господарство»  - 32,42% пиловник сосна (1 ґатунку, 26-35 см діаметр) від початкової ціни, також у цьому регіоні зафіксовано най вищу ціну на пиловник дуб (2 ґатунку, діаметр 36-49 см) – 114, 57% - ДП «Клеванське  лісове господарство». До речі, найвищі ціни на дуб всіх ґатунків були зафіксовані саме в Рівненському регіоні.

- Чи існує статистика, скільки держава отримала коштів завдяки проведеному аукціону?

- Фахівці Аграрної біржі ретельно аналізують результати електронних торгів по регіонам-учасникам. Так, за результатами аукціону на електронному майданчику біржі у III кварталі було продано необробленої деревини на загальну суму 465, 278 млн. грн., загальна стартова вартість проданих лотів становила 420, 794 млн. грн., а  держава додатково отримала  44, 474 млн. грн. У IV кварталі цифри значно більші. Так загальна стартова вартість на початок торгів становила 445, 627 млн. грн. , продано деревини  було на суму 519, 827 млн. грн., додатково держава отримала 74, 200 млн. грн. Тобто, завдяки електронним торгам, їх прозорості та надійності, де ціни дійсно ринкові, за результатами аукціонів Аграрної біржі лише III і IV кварталів, держава додатково отримала 118, 674 млн. грн. Як відомо, на «голосових»  торгах,  ресурс продається майже за стартовими цінами. Питання – чому ще досі вони існують?  Я все ж таки сподіваюсь, що свідомість,  не лише окремих,  представників лісових господарств зміниться на користь електронним аукціонам, на користь державі. Потрібен час.

Хочу також додати, що з усіма результатами проведених аукціонів – середні, мінімальні та максимальні ціни на сортименти по регіонам і окремим лісовим господарствам,  можна ознайомитися на сайті Аграрної біржі.

- Кількість учасників торгів зростає, чи зможе Аграрна біржа охопити всі регіони?

- Потужності  Аграрної біржі вистачить, щоб перевести торги в сучасний,  зручний, online режим по всій Україні. Ми про це неодноразово говорили і поступово так робимо, але останнє слово лишається за лісогосподарствами, їм вирішувати на якій біржі та якою системою торгувати свій ресурс. На превеликий жаль,  не завжди вони віддають перевагу електронним прозорим механізмам . Зрозуміло чому - важко відійти від старих схем.

- Які ще нові механізми запроваджені на Аграрній біржі?

- Команда Аграрної біржі завжди в пошуку новітніх інструментів біржової торгівлі. Як і на ринку продажу лісових ресурсів, грає першу скрипку по впровадженню сучасних європейських тенденцій на найбільшому ринку країни – аграрному.

Аграрна біржа разом з ПАТ “Аграрний фонд” втілили інноваційний проект електронних торгів з реалізації борошна. Перехід до механізмів формування ціни на організованому аграрному ринку – це крок до становлення прозорого та інвестиційно-привабливого середовища.

- А якщо обсяги електронних торгів зерном та деревиною зростуть, чи вистачить потужності серверів Аграрної біржі і на скільки вони надійні?

- Потужності  наших серверів, за допомогою яких відбуваються електронні торги, можуть витримати набагато більше запитів до бази даних. Навіть тисяча учасників за добу – не є проблемою. Сервери розташовані у сертифікованому центрі, який має найвищий статус захищеності на сьогоднішній день та здійснює цілодобову підтримку ресурсів. Я думаю в Україні настав той переломний період, коли кожен повинен усвідомити, що світова спільнота обрала вектор розвитку через використання інформаційних технологій на всіх рівнях, зокрема і в сфері проведення електронних торгів.

 

 

Автор матеріалу: 
Agro Review
Загрузка...