150670

Олександр Марюхніч: “Якщо прагнеш змін – почни з себе”

Електроні торги стають більш популярними та привабливими, з огляду на безпеку проведення таких аукціонів та їх можливості. Тому не дивно, що в online аукціонах з необробленої деревини у IV кварталі 2017 року на майданчику Аграрної біржі виявили бажання прийняти участь представники більшості лісогосподарських підприємств з усієї України.

«На сьогоднішній день лісом торгують 15 областей, – зазначає керівник Аграрної біржі Олександр Марюхніч, – наразі з нами співпрацюють 10 регіонів, і на скільки мені відомо, учасники торгів цілком задоволені результатом, що є гарним показником нашої роботи. Наприклад, у III кварталі на електронному біржовому майданчику було виставлено на торги 395,270 тис. куб. м деревини різної породи та якості, продано - 322, 422 тис. куб. м, що становить 81, 6%, у IV кварталі цей об’єм встановив – 365, 979 тис.  куб. м  та 336, 360 тис. куб. м. – 90, 9%. Якщо порівнювати III і IV квартали, то бачимо, що у  четвертому кварталі  продано на 10% більше, ніж у попередньому кварталі.

 

- Зважаючи на наведені показники та підвищення активності учасників ринку, чи можна сподіватися на початок змін у лісовій галузі?

- Так. Перш за все, це зміни свідомості окремих представників лісових господарств, які, незважаючи на ситуацію у лісовій галузі, змінюють філософію свого буття – віддають перевагу електронним аукціонам, розуміючи: якщо прагнеш змін – почни з себе, в решті-решт приведуть до глобальних змін на ринку.

Відносно динаміки росту продажу деревини – на перший погляд результати тішать, але, якщо подивитися ширше, приводу радіти мало – левова частка деревини по Україні торгується не за допомогою прозорих аукціонів і навіть не на біржових майданчиках, а звичними тіньовими схемами, які задовольняють приватні інтереси окремих осіб. Ситуація, що склалася в лісовій галузі, продовжує лишатися неоднозначною та майже критичною. Я вважаю, це наслідки проблем, які формувалися протягом багатьох років. Це і корупція, спричинена слабкістю нормативної бази, і недостатня кількість фахових спеціалістів та недовершений інституційний потенціал, недосконалість державного лісового кадастру та відсутність єдиного обліку всіх лісів України, нестача фінансування з бюджету та брак політичної волі для проведення реформування в лісовій галузі, підвищення тиску з боку деревообробної промисловості (як національної так і міжнародної), зростаюча бідність сільського населення, що призводить до збільшення незаконної діяльності в лісах та лісових господарствах. На фоні цих факторів складно говорити про електронні аукціони та прозоре ціноутворення. Українське лісове господарство втрачає стійкість і потребує комплексної реформи лісової галузі. За останні 20 років багато розвинених країн світу, зважаючи на свої особисті проблеми і можливості їх вирішення, вже провели реформи лісової галузі. І якщо Україна позиціонує себе, як європейська держава і прагне до ЄС, то повинна йти європейським шляхом розбудови держави.

 

-Чи вдається Аграрній біржі вплинути на негативні тенденції?

- Звичайно. Впровадження електронних аукціонів розхитало потужні корупційні схеми, коли ресурс продавався за згодою сторін, а частина коштів зникала у невідомому напрямку.

Якщо порівнювати електронні аукціони, що відбулися на Аграрній біржі у III і IV кварталах, то можна відмітити, що кількість учасників торгів помітно зросла. Це свідчить про те, що лісогосподарські підприємства бажають отримати за свій ресурс дійсно ринкову ціну, прагнуть до зручності, швидкості, прозорості. Іноді за добу ціна виростала по деяким позиціям у III кварталі на 30-35% у порівняні зі стартовою, за результатами IV кварталу іноді ціни піднімалися до 100% (на дуб, бук, граб), що не тільки давало можливості продавати окремі позиції дорожче, але головне – нівелювало тіньовий розподіл коштів за проданий ресурс. Як наслідок, лісові господарства отримують кошти у повному об’ємі і можуть частково вкладати в розвиток свого господарства та розвиток лісової  галузі, яка так потребує додаткових інвестицій.

 

- Враховуючи позитивні показники проведення торгів, чи можна проаналізувати їх результати з точки зору активності регіонів?

- За останніми даними, представники лісогосподарських підприємств Рівненської, Чернігівської та Київської областей в IV кварталі утримали позиції лідерів з продажу необробленої  деревини. Так, у III кварталі лісогосподарські підприємства Рівненської області продали 79,4 % від  загального об’єму заявленої  деревини, що становить 100, 410 куб. м, у IV кварталі ними було продано вже 94,5% з загального об’єму заявленої деревини, що становить – 105, 250 куб. м. Також несуттєві зміни відбулися у Чернігівській області: 88,1%, – 94, 644 куб. м (III квартал) та 93,71% – 86, 090 куб. м (IV квартал) та Київській області: 83,8% – 76, 114 куб. м (III квартал) та 95,72% – 79,033 куб. м у (IV кварталі).

Хоча слід зауважити, що цього разу до лідерів стрімко підтягнулися представники лісогосподарських підприємств Кіровоградської та Тернопільської областей. Якщо проаналізувати їх показники, то цифри вражають.

Кіровоградська область – у ІІІ кварталі продано 71,9% від загального об’єму заявленої деревини, що становить - 6, 140 куб. м, тоді як у IV кварталі – 92,90% – 77, 580 куб. м; Натомість, Тернопільська область показала наступний приріст: з 89, 3% – 5, 047 куб. м у III кварталі до 99,5%  – 60, 180 куб. м  у IV кварталі.

Такий розвиток тільки радує, оскільки свідчить про пожвавлення ринку деревини та зацікавленість нових виробників у роботі на електронних торгах.

- В яких регіонах зафіксована найбільш висока ціна на деревину?

- Залежно від категорії та якості деревини змінювалась ціна продажу. Тому іноді коливання ціноутворення були дуже суттєвими.

Наприклад, за результатами електронних торгів ресурсу IV кварталу по Київській області були зафіксовані незначні коливання на пиловник сосновий 1-3 ґатунків  у середньому 3-5%, іноді на окремих господарствах ціна зростала до 15%.

Серед листяних порід  зміна ціни помітно вища: зростання ціни на ясень склало 18-20%, зростала помітно ціна на техсировину твердолистяну іноді до 28%, найвищі ціни було встановлено на дуб – 45-55% від початкової ціни.

Як бачимо, середня ціна на деякі породи деревини стрімко зростала порівняно зі заявленою на аукціон стартовою.

Максимальну ціну було зафіксовано у ДП «Бориспільське лісове господарство» на рівні 112% (пиловник дуб 1 ґатунку, діаметр більше 50 см, довжина 3 м). Це означає, що купівельна вартість окремих лотів зросла більш ніж удвічі. Відповідно, вищі прибутки отримали господарства, до бюджету пропорційно потрапило більше податків.

Цікава картина коливань цін спостерігалась у Чернігівському регіоні: наприклад, на сосну був великий попит, що піднімало значно стартові ціни, зафіксовано зростання ціни на 16% - пиловник сосна (1 ґатунку, діаметр 36 см і більше), у ДП «Чернігівське військове лісове господарство», а в ДП «Борзнянське лісове господарство» зафіксовано зростання ціни на 180, 29%. – пиловник ясен (2 ґатунку, діаметр 50 см і більше).

У Тернопільській області теж своя специфіка продажу, наприклад, зростання ціни на дуб зафіксовано у межах 15-20%, а от ціни на граб зростали від 32%, максимальну зафіксовано на рівні 75, 29% - граб (2 ґатунку, діаметр 26-35 см, 2-4 м довжина), у ДП «Бучацьке лісове господарство», великий попит був на бук, ціни також були значно вищими від стартових, максимальну зафіксовано на рівні 97, 83% - бук (2 ґатунку 40-49 см діаметр, 1,5-3 м довжина)  у ДП «Бережанське лісове господарство».

Великий попит на сосну всіх ґатунків спостерігався у Рівненській області, найвище коливання ціни зафіксовано у ДП «Березнівське лісове господарство»  - 32,42% пиловник сосна (1 ґатунку, 26-35 см діаметр) від початкової ціни, також у цьому регіоні зафіксовано най вищу ціну на пиловник дуб (2 ґатунку, діаметр 36-49 см) – 114, 57% - ДП «Клеванське  лісове господарство». До речі, найвищі ціни на дуб всіх ґатунків були зафіксовані саме в Рівненському регіоні.

- Чи існує статистика, скільки держава отримала коштів завдяки проведеному аукціону?

- Фахівці Аграрної біржі ретельно аналізують результати електронних торгів по регіонам-учасникам. Так, за результатами аукціону на електронному майданчику біржі у III кварталі було продано необробленої деревини на загальну суму 465, 278 млн. грн., загальна стартова вартість проданих лотів становила 420, 794 млн. грн., а  держава додатково отримала  44, 474 млн. грн. У IV кварталі цифри значно більші. Так загальна стартова вартість на початок торгів становила 445, 627 млн. грн. , продано деревини  було на суму 519, 827 млн. грн., додатково держава отримала 74, 200 млн. грн. Тобто, завдяки електронним торгам, їх прозорості та надійності, де ціни дійсно ринкові, за результатами аукціонів Аграрної біржі лише III і IV кварталів, держава додатково отримала 118, 674 млн. грн. Як відомо, на «голосових»  торгах,  ресурс продається майже за стартовими цінами. Питання – чому ще досі вони існують?  Я все ж таки сподіваюсь, що свідомість,  не лише окремих,  представників лісових господарств зміниться на користь електронним аукціонам, на користь державі. Потрібен час.

Хочу також додати, що з усіма результатами проведених аукціонів – середні, мінімальні та максимальні ціни на сортименти по регіонам і окремим лісовим господарствам,  можна ознайомитися на сайті Аграрної біржі.

- Кількість учасників торгів зростає, чи зможе Аграрна біржа охопити всі регіони?

- Потужності  Аграрної біржі вистачить, щоб перевести торги в сучасний,  зручний, online режим по всій Україні. Ми про це неодноразово говорили і поступово так робимо, але останнє слово лишається за лісогосподарствами, їм вирішувати на якій біржі та якою системою торгувати свій ресурс. На превеликий жаль,  не завжди вони віддають перевагу електронним прозорим механізмам . Зрозуміло чому - важко відійти від старих схем.

- Які ще нові механізми запроваджені на Аграрній біржі?

- Команда Аграрної біржі завжди в пошуку новітніх інструментів біржової торгівлі. Як і на ринку продажу лісових ресурсів, грає першу скрипку по впровадженню сучасних європейських тенденцій на найбільшому ринку країни – аграрному.

Аграрна біржа разом з ПАТ “Аграрний фонд” втілили інноваційний проект електронних торгів з реалізації борошна. Перехід до механізмів формування ціни на організованому аграрному ринку – це крок до становлення прозорого та інвестиційно-привабливого середовища.

- А якщо обсяги електронних торгів зерном та деревиною зростуть, чи вистачить потужності серверів Аграрної біржі і на скільки вони надійні?

- Потужності  наших серверів, за допомогою яких відбуваються електронні торги, можуть витримати набагато більше запитів до бази даних. Навіть тисяча учасників за добу – не є проблемою. Сервери розташовані у сертифікованому центрі, який має найвищий статус захищеності на сьогоднішній день та здійснює цілодобову підтримку ресурсів. Я думаю в Україні настав той переломний період, коли кожен повинен усвідомити, що світова спільнота обрала вектор розвитку через використання інформаційних технологій на всіх рівнях, зокрема і в сфері проведення електронних торгів.

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Субсидування - найпоширеніший шлях підтримки державою агрострахування в світі

У той же час, ситуація в більшості розвинених держав світу кардинально відрізняється від того, що відбувається в нашій країні, пише AgroNews.ua. Світовий досвід підказує прописну істину: фермер, одного разу витратившись на послуги страховиків, не залишається в збитку в разі настання форс-мажорних обставин, ризик яких в сфері АПК вкрай великий.

Одна з найбільш ефективних систем агрострахування та управління ризиками в сільському господарстві створена в США. Програма почала працювати ще в 1937 році і за час розвитку вона кілька разів істотно оновлювалася і трансформувалася.

«Саме завдяки існуванню такої розвиненої системи стало можливим покриття ризиків катастрофічної посухи 2010 року в рекордній для країни сумі збитків - 5,8 мільярди доларів США», - зазначає експерт ринку агрострахування, гендиректор компанії «Агрориск» Володимир Юдін.

У Канаді субсидоване страхування впроваджено через королівські корпорації, що працюють в кожній провінції. Ці корпорації є державними компаніями, що працюють на ринкових принципах. Кожна корпорація розробляє свої програми страхування на основі методичних рекомендацій Федерального міністерства сільського господарства. Через специфіку сільськогосподарського виробництва в провінціях і фінансових можливостей бюджету кожної федеральної одиниці, програми страхування розрізняються, але відмінності ці незначні.

«При цьому в Канаді страхується приблизно 60% фермерів і 55% сільськогосподарської продукції», - говорить Володимир Юдін.

Цікавий досвід Іспанії, де страхові компанії виступають в ролі агентів. Всі підписані договори страхування передаються в компанію, створену спільно державою і приватними страховими компаніями, яка адмініструє договори, проводить оцінку збитку і виплати. Всі ризики перестраховуються через державну перестрахувальну компанію.

«Субсидування страхових премій - найбільш частий шлях підтримки урядами різних країн ринку агрострахування. Стандартним умовою є компенсування 50% сплаченої премії (вартості послуги страхування) при рівні покриття в 70%», - пояснює Володимир Юдін.

Однак, зазначає експерт, адміністратори систем диференційовано підходять до субсидування премій. Так, в Канаді, США та Іспанії страхування деяких видів фруктів, овочів і сільськогосподарських тварин субсидується в більшому обсязі (від 60 до 80%), а інші, менш стратегічно значущі субсидуються тільки на рівні 30-40%.

У Туреччині існує пул приватних страхових компаній, які страхують на однакових умовах ризики сільгоспвиробництва з кінця 2000-х років. Всіма членами пулу спільно створена компанія Tarsim, яка займається всією технологією страхування сільгоспризиків - від збору статистики і актуальних розрахунків до розробки методик оцінки збитку по врожаям різних культур. Держава субсидує від 50% до 70% страхової премії, в залежності від страхованої культури, ризиків і району місцезнаходження посівів. З 2016 р. пул зібрав понад півмільярда євро страхових премій.

«Таким чином, турецька держава виділила мінімум 250 мільйонів євро на страхування посівів від ризиків погоди. Збитковість в окремі роки в Туреччині зі страхування с / г ризиків досягала 180%. Охоплення страхуванням в різних районах досягає 30% господарств»,- коментує Володимир Юдін.

До речі, у зв’язку з тим, що останніми роками природні катаклізми і ризики, пов'язані з погодними умовами, почастішали і збільшилися в масштабах, цьогоріч Tarsim, за підтримки Міністерства сільського господарства, секретаріату Міністерства фінансів та інших зацікавлених сторін, запустив новий страховий продукт - Страхування врожаю від посухи на основі поділу по районам.

В рамках даного продукту, Tarsim надає страхове покриття від втрати врожаю пшениці на незрошуваних ділянках. Ризики, що покриваються страховкою: посуха, заморозки, суховії, спека, перезволоження, надлишкові опади та інші, крім граду, бурі, смерчу, вогню, зсувів, повені та землетруси. Якщо середній рівень врожайності по району в відповідному році нижче застрахованої, всім фермерам цього району передбачається виплата страхової компенсації. У разі, якщо рівень врожайності по району дорівнює або перевищує застрахований, страхові виплати проводитися не будуть. Крім отримання держпідтримки у вигляді субсидій в розмірі 60% від ставки премії, фермерам також надається система знижок. Для отримання страховки, фермер зобов'язаний пройти реєстрацію в спеціально створеній Реєстраційній системі або надати оновлені дані. Тільки після проходження процедури реєстрації фермер може придбати страхове покриття в будь-якому відділенні ліцензованої страхової компанії. Планується, що у 2018 році страхове покриття буде надано ще для чотирьох сільгоспкультур - ячмінь, жито, тритикале та овес.

Довідкова інформація про компанію «Агрориск»

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Не хлібом єдиним: виробництво та споживання м'яса птиці (інфографіка)

Проте такі тенденції, здається, не надто характерні для українського ринку.  Адже, споживання м’яса птиці в розрахунку на 1 особу з кожним роком знижується. Хоча, причина цьому дещо інша.

Про це пише Аналітичний департамент УАК.

Серед усіх видів пташиного м’яса, найбільшу частину займає виробництво курятини, або бройлерів. Загалом, із 1,16 млн т вироблених в Україні минулого року на курятину припадає 84,2%.

Для того, щоб розуміти місце України на світовому ринку м'яса птиці, дослідимо «глобальних гравців». Так, п’ятірку найбільших виробників м’яса бройлерів формують США, Бразилія, ЄС, Китай та Індія. Україна займає 19 місце в світовому виробництві.

                                                          

Найбільші виробники м’яса бройлерів та Україна

Загалом, у структурі світового виробництва ці 5 країн займають майже 66% .За прогнозами на 2017 рік, виробництво в Бразилії (+0,53 тис. т) ,США (+0,42 тис. т),  Індії (+0,3 тис. т) та ЄС (+0,12 тис. т) зросте, в той час як в Китаї, у відповідь на зниження споживання, знизиться і виробництво на 1,3 тис. т.

Зважаючи на попередній рисунок, не є дивним і той факт, що найбільшими світовими експортерами є Бразилія (3,98 млн т), США(3,02 млн т) та ЄС (1,28 млн т).  Україна входить в десятку світових експортерів і займає 7 місце на глобальному ринку з обсягами 240 тис. т в 2016 році.

Структура світового експорту в 2016 році

З кожним роком виробництво м’яса в Україні збільшується, навіть не зважаючи на те, що рівень споживання знижується. Виробництво м’яса птиці є найбільш значим, остільки його частка в структурі виробництва серед інших видів м’яса (свинина, яловичина і ін.) становить понад 50%. Загалом, в 2016 році в Україні було виготовлено 1,67 млн. т. цього продукту, тоді як потреба для споживання українського населення становила 1,01 млн т. З рисунку також видно, що на відміну від яловичини, обсяги виробництва якої скорочуються, курятина нарощує виробництво, а обсяги свинини майже не змінилися.

Виробництво основних видів мяса в Україні

Ні для кого не секретом, що останнім часом ціна на м'ясо птиці значно піднялася, і не планує знижуватися в подальшому. З початку року ціни на м'ясо птиці на споживчих ринках зросли на 23%. Найбільший      стрибок спостерігається в період від кінця червня і до сьогоднішнього дня.   

Динаміка споживчих цін на м'ясо

Загалом приводом для зростання цін можна назвати декілька чинників. Перш за все – це зростання витрат на виробництво.

Коли ми говоримо про виробництво й підприємство, ми маємо розуміти, що це бізнес, а бізнес має приносити прибутки. Виробник не буде виготовляти збиткову продукцію. Тому, можна сказати, що зростання цін – це своєрідна реакція виробників на зростання витрат. Загалом з 2014 по 2016 рік витрати на виробництво м’яса птиці виросли в 1,7 р. і становили 1226,9 грн/ц готової продукції.

                                                            

Найбільших змін зазнали витрати на роботи та послуги сторонніх організації, які зросли майже у 3,4 р., витрати на корми збільшилися в 1,7 р., а на паливно – мастильні матеріали в 1,2 р.  Тим не менш, зростання витрат – це такий показник, який можна спрогнозувати, тому не можна сказати, що він мав вагомий вплив на різке подорожчання м’яса в 2017 році.

Більш вагомою причиною здорожчання м'яса птиці є збільшення обсягів експорту за кордон . Загалом за останні десять років український експорт зріс в 50 р. і надалі продовжує зростати. На сьогоднішній день основними експортерами м’яса птиці та її субпродуктів є Єгипет,  Нідерланди та Ірак. Так, надходження від експорту в ці країни в травні цього року становили 34785 грн/т, 48009 грн/т і 30229 грн/т.  В загальному в 2017 році вже було експортовано 169,5 тис. т м’яса, що на 27,4% більше, ніж за аналогічний період минулого року. 

 Експорт м‘яса птиці

Як же експорт впливає на зростання ціни? Річ у тім, що виробництво м’яса в Україні лише на 150-170 тис. т вище, за обсяг необхідний для споживання. Експортуючи продукцію за кордон 240-250 тис. т, виникає незначний дефіцит на вітчизняних ринках, який і призводить до зростання ціни. Загалом же, це дефіцит компенсується за рахунок імпорту.

Чому виробних вивозить продукцію за кодон? Знову ж таки, справа в ціні. Кожен підприємець хоче мати максимальний дохід від своєї діяльності, адже так він зможе розвиватися й розширювати свої потужності. Якщо в Україні виробники можуть продати 1 кілограм курятини за 37,8 грн/кг, то наприклад в Нідерландах ця ціна на 8,1% вища.

  

Загалом же, зростання цін на м'ясо призводить до того, що люди починають менше його купувати і поступово переходять на субпродукти, які є дешевими. М‘ясо, яке імпортується в Україну – це знову ж таки переважно субпродукти, або продукція, яка використовується для технічних потреб, переробляється далі як корм для тварин.

Зважаючи на тенденцію минулих років та на ситуацію, яка зараз склалася, в найблищі місяці ціна на м'ясо птиці ще може зрости на 2-3 грн.

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як захистити зібраний врожай від гризунів

Теґи: 

Проте й тут аграріїв підстерігає небезпека пошкодження урожаю, адже він може бути атакований різноманітними гризунами та шкідниками, пише Аgronews.ua.

Якщо Ви плануєте зберігати урожай тривалий час, то необхідно обов'язково потурбуватися про його захист від різноманітних гризунів та шкідників. Зробити це можна за допомогою якісних родентицидів від Групи компаній UKRAVIT.

Основне призначення цих препаратів - відлякування або знищення гризунів: мишей, щурів хом'яків, полівок та інших. Також родентициди можуть використовуватися для обробки культур в процесі вирощування - сучасна продукція має високу ефективність і дозволяє зберегти урожай, незалежно від чисельності гризунів на прилеглій території.

Щодо характеристик родентицидів, то, в першу чергу, такий препарат має бути приємний  на запах і привабливий для гризунів смак. Він не повинен бути підозрілим, адже часто такі препарати діють лише після неодноразового застосування, тому гризун не повинен розуміти, що це його вбиває.

Основна маса препаратів розробляється таким чином, щоб гризун інтуїтивно залишав приміщення перед загибеллю. Їх дія проявляється далеко не відразу. Така відстрочка необхідна для того, щоб симптоми отруєння не проявилися завчасно і не злякали гризуна до вживання смертельної дози отрути. І, звичайно, дуже важливо, щоб родентицид був нетоксичний для домашніх тварин. Адже ваші домашні тварини можуть випадково спожити отруєного гризуна.

В портфелі Групи компаній UKRAVIT в якості ефективного родентициду аграріям пропонується препарат «Бродівіт». Це рідкий концентрат для приготування отруйних принад для знищення шкідливих мишоподібних гризунів в закритих приміщеннях різного призначення, на присадибних ділянках та  сільськогосподарських угіддях.

Це антикоагулянт другого покоління, що порушує механізм згортання крові та викликає підвищену схильність до кровотеч, що призводить до загибелі гризунів. Застосування БРОДІВІТ дозволяє не лише повністю позбутися мишоподібних гризунів, а й зберегти врожай та головне — запобігти фінансовим збиткам. До того ж, одна упаковка препарату розрахована для захисту посівів площею понад 30 га, що разом з не шкідливістю для навколишнього природного середовища та надзвичайно високою ефективністю дії робить його економічно вигідним для фермерів»,- розповідає керівник відділу розвитку продуктів та сервісів ЗЗР групи компаній UKRAVIT Олександр Мигловець.

Довідка: UKRAVIT – один із лідерів ринку засобів захисту рослин. Виробляє та продає пестициди, добрива з мікроелементами, засоби для знищення гризунів та побутових комах. До складу корпорації входить «Фабрика агрохімікатів» (Черкаси).

З питань продажу та співпраці звертатися:

ТОВ «Укравіт Агро», м.Київ, вул. Дегтярівська, 25/1.

Гаряча лінія: 0 800 301 401

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Страхові виплати допоможуть зберегти бізнес аграрію при форс-мажорних обставинах

Тим часом, експерти переконані, що агропромисловий комплекс схильний до впливу зовнішніх факторів (погода, стихійні лиха і т.ін.), та без агрострахування не зможе отримати свого сталого розвитку, пише Аgronews.ua

Незважаючи на те, що останнім часом фермери стали проявляти інтерес до агрострахування, все ж, його рівень залишається вкрай низьким - договори зі страховими компаніями мають власники не більше 5% засіяних площ в країні. Для порівняння: рівень агрострахування у Франції становить 30-35%, в Іспанії - 60%, в Канаді він сягає 80%, а в Америці - 90% від усіх засіяних площ.

«На жаль, сьогодні, багато українських аграріїв розглядають агрострахування лише тільки як додаткові витрати для свого бізнесу. В деякій мірі це вірно. Але якщо настає страховий випадок, важливо зрозуміти, що саме виплати за страховим договором дозволять зберегти цей бізнес», - зазначає експерт з агрострахування, гендиректор компанії «Агрориск» Володимир Юдін.

При цьому експерт відзначає, що недовірі аграріїв сприяє як відсутність чіткої державної політики в сфері агрострахування, так і дії недобросовісних страховиків, які не виконують свої зобов'язання перед клієнтами.

«Це погано позначається на розвитку ринку агрострахування в цілому. Негативний досвід спілкування з вищевказаними страховиками швидко поширюється серед аграріїв і вони відмовляються страхуватися в подальшому. Однак, в останні роки в Україні утвердився цілий ряд страховиків, що працюють на агроринку і зарекомендували себе як компанії, які виконують всі умови договору з клієнтом. Наприклад, компанія «АСКА» за підсумками 2016 р. виплатила одразу 60 млн. грн. одному з агрохолдингів. В свою чергу, компанія «Агрориск» також виплачує всі належні виплати клієнту в тому випадку, якщо це передбачено договором про страхування. Це ми гарантуємо кожному клієнту», - зазначає Володимир Юдін.

При цьому в компанії «Агрориск» відзначають, що всі умови майбутнього договору  доносяться до клієнта – детальні роз'яснення дають фахівці компанії.

«При агрострахуванні обидві сторони повинні чітко знати взаємні зобов'язання, щоб контролювати дії один одного. Крім того, важливо знати механізми дії договору, як вони працюють в тому чи іншому випадку. Перш за все, це стосується механізмів можливого відшкодування збитків. Все це ми докладно роз'яснюємо нашим клієнтам», - зазначає Володимир Юдін.

Довідкова інформація про «Агрориск»

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

АЧС не є головною причиною зниження поголів’я свиней в Україні

Неточність, недомовленість, двозначність в подачі інформації часто призводять до невірного її тлумачення і укорінення міфів в уяві людей. Останнім часом доводиться спостерігати за розповсюдженням декількох міфів щодо м’ясного ринку України. Сьогодні розберемо один з них, пов’язаний з гарячою темою африканської чуми свиней (АЧС).

МІФ: головною причиною зниження поголів’я свиней в Україні є АЧС.

Негативний вплив цієї хвороби на поголів’я дійсно є, але він не такий, як інколи доводиться чути з різних аграрних або навколоаграрних медіа, і зовсім не такий, як уявили собі багато читачів цих медіа. По-перше, вплив «фактору АЧС» не був прямим. По-друге, цей вплив не був єдиним і навіть найбільшим по силі.

Всього з 2014 року, коли почалось активне розповсюдження хвороби, загинуло чи було знищено внаслідок АЧС близько 130 тис. свиней – менше 2% середньорічного поголів'я. В той же час, ЩОРІЧНІ втрати поголів’я від всіх причин складають 700-900 тис. голів (це – дані з балансу руху поголів’я, який публікував донедавна Держстат). Протягом кожного року внаслідок тільки сезонності поголів’я змінюється на 300-500 тис. голів! Всього за ці три роки загальне скорочення поголів’я склало 1,1 млн. голів. Тобто, очевидно, що АЧС напряму забрала тільки малу частину цієї кількості.

Так, побоювання втратити все через АЧС призводило в деяких випадках до закриття бізнесу і прискореного збуту поголів’я на забій (непрямий вплив, ми називаємо це «психологічний забій»), але це явище не було і не є всеохоплюючим, крім того, воно розтягнуто у часі по мірі просування хвороби країною з півночі на південь. Виходили з бізнесу, як правило, ті виробники, для яких свинарство не було профільним бізнесом, або ті, хто був у важкому економічному становищі і не бачив можливості збільшення інвестицій для опору хворобі. За нашими оцінками, такий «психологічний забій» дорівнював 1-2% поголів’я в тих регіонах, де виявлялись перші випадки АЧС, що і дозволяло вважати цей забій пов’язаним з АЧС.

Насправді ж, АЧС була не єдиною причиною забою навіть в цих випадках. Найбільш серйозною причиною був суто економічний чинник – низька прибутковість вирощування свиней. Ось така банальність. Співвідношення цін реалізації тварин на забій і їх собівартості досягло найнижчих рівнів в 2016 році і було дійсно надважким випробуванням для галузі. Така ситуація, в свою чергу, була пов’язана з багатьма факторами які зійшлися разом – девальвацією гривні, втратою російського ринку збуту свинини, зниженням купівельної спроможності українського споживача, зменшенням держпідтримки, низькими цінами на світовому ринку, тощо.

Для оцінки динаміки прибутковості в свинарстві ми розраховуємо так званий умовний індекс прибутковості, який є співвідношенням цін на живець свиней і вартості кормового міксу, як головної складової собівартості. Цей індекс показував зменшення прибутковості в 2016 на 32% у порівнянні з 2014 роком і це дуже суттєво.
 


 



Отже, тепер, коли ви будете чути, що АЧС вбила українське свинарство, ви будете розуміти, що це не все правда і не вся правда, а щоб побачити справжній стан справ в галузі краще подивитесь на індекс прибутковості. До речі, індекс прибутковості за сім місяців цього року вже на 26% перевищив відповідний показник минулого року, знаменуючи початок покращення економічної ситуації в свинарському бізнесі. Будемо сподіватись, що вслід за цим піде вгору і поголів’я. Незважаючи на АЧС.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview