Оновлено Перелік регульованих шкідливих організмів

3 вересня 2019 року в офіційному друкованому виданні «Офіційний вісник України» № 67 було оприлюднено наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 16.07.2019 № 397, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 08 серпня 2019 року за № 879/33850 «Про внесення змін до Переліку регульованих шкідливих організмів».

Перелік регульованих шкідливих організмів оновлено відповідно до статусу та шкодочинності шкідливих організмів в Україні, згідно до змін, що відбулись у списках шкідливих організмів А-1 та А-2 Європейської та середземноморської організації карантину і захисту рослин, рекомендованих для регулювання в якості карантинних організмів та на підставі проведеного в Україні у 2018-2019 роках аналізу фітосанітарного ризику.

Оновлений Перелік регульованих шкідливих організмів сприятиме запобіганню проникненню і розповсюдженню шкідливих організмів, відсутніх на території України, та встановленню належного рівня фітосанітарного захисту відповідно до рівня фітосанітарного ризику, що може бути завданий регульованими шкідливими організмами.

Даний нормативний акт обов’язковий для виконання державними фітосанітарними інспекторами і суб’єктами господарювання всіх форм власності, громадянами, які здійснюють господарську діяльність, пов’язану з виробництвом і обігом об’єктів регулювання.

Ознайомитись з наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 16.07.2019 № 397 можна за посиланням.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Витрати на боротьбу з хворобами тварин зросли у 8 разів

Про це УНН повідомили у Державній службі України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Там уточнили, що у 2019 році на виконання плану протиепізоотичних передбачено 678,6 млн грн. Тоді як у 2015 році на вказані потреби було виділено 90 млн грн.

Окрім того, за даними контролерів, з 2016 по 2018 рік бюджет для виконання плану протиепізоотичних заходів щорічно зростав.

Так, у 2016 році він становив 52,9 млн грн, у 2017 році - 106,4 млн грн, у 2018 році - 687,2 млн грн.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

"Дискримінаційні умови": ЄБА звернулася до "Укрзалізниці" через нові правила перевезень

Європейська Бізнес Асоціація звернулася до голови правління "Укрзалізниці" Євгена Кравцова через договір приєднання про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом. повідомляє УНІАН.

Комітет з логістики ЄБА вважає, що запропонований договір потребує суттєвого доопрацювання, свідчить текст звернення. Представники асоціації зазначають, що відповідний документ обговорювався на зустрічі бізнес-спільноти з УЗ, однак, зауваження підприємців не були враховані.

Зокрема, "Укрзалізниця" хоче, щоб замовник організовував усунення поточних технічних несправностей вагонів, що виникли в процесі експлуатації на території інших держав.

Водночас в ЄБА наполягають, що поточний ремонт вагонів є зобов'язанням перевізника. Також Комітет з логістики асоціації виступає категорично проти ініціативи щодо зміни порядку нарахування плати за користування, в тому числі проти плати за перенесення наступної вантажної операції. В ЄБА нагадали, що згідно з дослідженням АМКУ, "Укрзалізниця" посідає монопольне становище на суміжних ринках (перевезення, надання вагонів). У зв'язку з цим включення до нового проекту договору дискримінаційних стосовно вантажовласників умов – неприпустимо. Європейська Бізнес-Асоціація дійшла до висновку, що до усунення відповідних зауважень проект договору "Укрзалізниці" не може бути імплементований.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Аграрії розпочали збирання кукурудзи

Так, вже намолочено 281 тис. тонн зерна з площі 46 тис. га або 1% до прогнозу при середній врожайності 61,4 ц/га.

Загалом збирання зернових та зернобобових культур в Україні проведено на площі 10,1 млн га або 66% до прогнозу. Зокрема намолочено 39,7 млн тонн зерна при середній врожайності 39,2 ц/га, в тому числі:

- ранніх зернових та зернобобових культур – намолочено 39,2 млн тонн з площі 9,96 млн га або 99,9% до прогнозу;
- гречки – 29 тис. тонн з площі 46 тис. га або 32% до прогнозу;
- проса – 110 тис. тонн з площі 58 тис. га або 64% до прогнозу.

Крім того, соняшник обмолочено на площі 1,2 млн га або 21% та зібрано 2,5 млн га зерна при середній урожайності 20,4 ц/га. Соя обмолочена на площі 214 тис. га або 14% до прогнозу та зібрано 484 тис. тонн зерна при середній урожайності 22,6 ц/га.

Найбільший вал зерна намолотили хлібороби у Одеській і Запорізькій – 3,1 млн тонн, Харківській – 2,9 млн тонн, Дніпропетровській – 2,7 млн тонн, Миколаївській – 2,6 млн тонн областях

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Які ризики підстерігають українську земельну реформу

Правда в тому, що Україна — це, без перебільшення, одна з головних і найбільших аграрних країн Європи. При цьому її земельній реформі 25 років. Це навіть не європейський, а загальносвітовий рекорд. Відразу за нами Мексика — 23 роки. 

З іншого боку, навіть найпрогресивніше налаштовані експерти визнають, що відправити ринок у вільне плавання теж не можна. Які ризики підстерігають українську земельну реформу і яких помилок варто уникнути? 

Землю моментально куплять іноземні агрохолдинги 

Через тіньові механізми оренди землі ці песимістичні прогнози частково вже реалізуються і багато іноземних юридичних осіб вже використовують земельні ділянки у своїх цілях. З іншого боку, всі страхи на тему того, що хтось прийде і забере наші землі, створили широке поле для маніпуляцій. Регульована закупівля і використання землі іноземними юридичними особами — це допустима світова практика. 

Перебуваючи на території України, будь-яке підприємство платить податки і робить свій внесок у розвиток місцевої економіки. Те, що воно може робити це на шкоду земельному банку, екології та державним інтересам з облаштування аграрної інфраструктури — дійсно так. Це вже вільно відбувається з боку вітчизняних орендарів. Ситуацію допоможе виправити правильне і продумане регулювання з боку держави, яке буде з одного боку давати преференції з ведення аграрного бізнесу для громадян країни, а з іншого — чітко регламентувати обмеження на використання землі.

Наприклад, у Польщі вітчизняні фермери з володінням до 300 га наділені конституційним статусом і є домінуючим суб'єктом аграрного права. У США в певних штатах діють обмеження на максимальні розміри володінь для іноземців. У Німеччині та Франції діють державні органи-посередники, які регулюють цільове використання землі та преферентне право місцевих фермерів на володіння землями.

Землю купуватимуть набагато нижче її реальної вартості і цінності 

Вони цілком обгрунтовані тому, що наш ринок дуже давно перебував у відриві від загальносвітового контексту. Це створює можливості для спекуляцій і дешевої покупки землі у несвідомих громадян. Тому потрібен ретельний підхід до прозорого ціноутворення в межах країни, що буде грунтуватися на порівнянні іноземних ринків землі, а також якості земельного банку за кордоном і в Україні. 

На щастя, сучасні технології моніторингу посівів вже зараз вносять свою відчутну лепту у створення прозорої картини сільського господарства країни. Так, в результаті спільної програми EOS Crop Monitoring та Інституту космічних досліджень НАНУ-ДКАУ в межах програми Світового банку було проведено супутниковий аналіз всього земельного банку України. 

Зокрема, в Луганській та Закарпатській областях вони виявили 2 і 0,7 тис. га озимого ріпаку, що раніше не зафіксованого Державною службою статистики. У ряді інших областей відмінність між офіційними даними щодо ріпаку та дійсними іноді досягає 20%. 

Землею займуть кому буде цікава лише короткострокова вигода 

А не успішний аграрний бізнес на безліч десятиліть. З одного боку, існує така ймовірність. Але з іншого боку — не варто вважати, що зацікавлені в українській землі підприємці не розуміють її цінності і потенціалу. Скоріше варто очікувати вкладень, стрімкого розвитку та зростання. Виключити цей сценарій можна підвищивши мінімальні терміни оренди і володіння на законодавчому рівні. 

Якщо у нас вийде 

Відкритий ринок землі призведе до зростання цін на ділянки

З 2016 до 2019 середня ціна на землю впала на 25%. Так, орієнтовно, найдорожчі ділянки і родючі ділянки це Черкаська — $1 670 за га, Полтавська — $1 600, і Київська — $1 240. Така оцінка розрахована з огляду на ціни на оренду. На них негативно впливає відсутність здорової конкуренції, тобто при відкритому і раціонально влаштованому ринку, ситуація значно покращиться.

В країну прийдуть нові інвестиції 

Коли землі стануть відкритим білим активом, це призведе до зниження банками процентних ставок. За словами екс-міністра економічного розвитку Айвараса Абрамавачуса: «банки отримають високоякісну заставу для довгострокового фінансування всіх секторів економіки».

Значне прискорення зростання ВВП 

У розмірі 0,6% -1,6%, тобто від $0,7 до $1,5 млрд. На тлі загальних поточних показників у 2−3%, це дуже суттєво вплине на економіку. 

Паралельно з цим очікується поштовх у технологічному розвитку, оскільки на тлі виходу ринку з тіні, на ньому з’являться нові гравці і між ними посилиться конкуренція. 

У сухому залишку

Мораторію на продаж землі 15 років, і він продовжувався вже 7 разів. Загалом це застаріла практика, яка все ще застосовується в таких світових країнах, як Північна Корея, Куба, Венесуела і Демократична Республіка Конго.

Країна, для якої аграрна промисловість є одним з ключових локомотивів економіки, повинна вивести свій ринок землі на сучасний рівень. Згідно з обіцянками нового уряду, законопроект повинен бути готовий вже до кінця року, а ринок землі запуститися в 2020 році. Уже зараз Громадська коаліція за скасування земельного мораторію провела третю конференцію на тему того яким він повинен бути, щоб врахувати всі можливі ризики.

Автор: Олександр Сакаль, директор з розвитку бізнесу EOS Crop Monitoring

Джерело: НВ

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Незважаючи на розпал збирання картоплі, ціни на неї не знижуються

За інформацією аналітиків EastFruit, незважаючи на триваюче прибирання картоплі в господарствах населення і початок прибирання в професійних господарствах України, імпорт картоплі з Білорусі триває. Більш того, в оптовій торгівлі білоруська картопля, як і раніше продається в середньому на 1-2 грн/кг (2,5 центів США) дешевше, ніж українська.

«На сьогоднішній день українська картопля є найдорожчою в регіоні. За неї українські фермери просять в середньому близько 8,5-9,5 грн/кг ($0,34-0,38) за кг, у той час як картоплю в Росії можна купити навіть по $0,15 за кг, тобто більш ніж в два рази дешевше. У Білорусі ціни на картоплю в середньому в два рази нижче, ніж в Україні – близько $0,18-0,19 кг, тому й російську і білоруську картоплю зараз дуже вигідно ввозити в Україну», - говорить Андрій Ярмак, економіст інвестиційного департаменту продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО).

«Цікаво відзначити, що на тлі зростання пропозиції картоплі на ринку, ціни на неї не знижуються. Більше того, з появою на ринку найбільш цікавих кулінарних сортів, середня оптова ціна на українську картоплю навіть незначно підвищилася на вихідних, щоправда лише на преміальні сорти продукції. Це може призвести до ще більш динамічного зростання імпорту, тому що в найближчі тижні ціни на картоплю в Росії та Білорусі будуть знижуватися у міру просування прибирання бульбоплодів», - прогнозує експерт.

Галузеві асоціації вже неодноразово відзначали, що Білорусь встановила нерівні правила доступу торгівлі картоплею. У той час як картопля з Білорусі ввозиться в Україну без обмежень, українські експортери картоплі зобов'язані доводити, що їх картопля вирощується на ділянках, вільних від карантинних організмів. При цьому картопля з Білорусі не завжди дуже високої якості – навіть навпаки – учасники ринку відзначають численні проблеми з цією продукцією, що вже призвело до проблем з поставками білоруської картоплі в країни ЄС.

Однак, навіть якщо Україна введе обмежувальні заходи щодо поставок картоплі з Білорусі, що малоймовірно в зв'язку з розпуском Міністерства аграрної політики та продовольства України, то і тоді захистити свій ринок від більш дешевої картоплі з Білорусі та Росії буде вкрай складно. Адже постачання української плодоовочевої продукції в Росію заборонені вже багато років, але десятки тисяч тонн українського яблука, за словами трейдерів, все одно знаходять дорогу на ринок РФ.

Чи будуть ціни на картоплю знижуватися в майбутньому? Аналітики EastFruit вважають, що ціни на картоплю в найближчі тижні все-таки знизяться, тому що інакше продажі продукції будуть ускладнені, а імпорт буде продовжувати рости.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview