ООН закликає до глобального переходу на дієту без м’яса і молочних продуктів

Глобальне зрушення в бік вегетаріанської дієти має життєво важливе значення для порятунку світу від голоду, паливної бідності і найгірших наслідків зміни клімату.

У міру того, як до 2050 року глобальне населення досягне прогнозованих 9,1 млрд. людей, раціони західних країн, багатих м’ясом і молочними продуктами не залишаться колишніми, йдеться в доповіді міжнародної групи управління ресурсами Програми Організації Об’єднаних Націй із навколишнього середовища (ЮНЕП).

І далі: «Вплив сільського господарства значно зросте через зростання чисельності населення, що збільшує споживання продуктів тваринного походження. На відміну від викопних видів палива, важко знайти альтернативу: люди повинні їсти. Істотне зниження впливу буде можливе тільки за істотної зміни світової дієти, яка буде віддалятися від продуктів тваринного походження».

Професор Едгар Хертвіч, провідний автор звіту, зазначив: «Продукти для тваринництва завдають більшої шкоди, ніж [виробництво] корисних копалин, таких як пісок або цемент, пластмаса або метал. Біомаса та культури для тварин настільки ж шкідливі, як [спалювання] викопного палива».

Група експертів оцінювала продукти, ресурси, економічну діяльність і транспорт відповідно до їхнього впливу на навколишнє середовище. Висновки такі, що сільське господарство знаходиться на одному рівні зі споживанням викопного палива, оскільки вони обидва швидко ростуть зі збільшенням економічного зростання.

Ернст фон Вайцзакер, вчений-еколог, який був співголовою групи, сказав: “Зростаюче багатство викликає зрушення в дієтах по відношенню до м’ясних і молочних продуктів. В даний час поголів’я домашньої худоби споживає більшу частину світових культур і споживає багато чистої води, добрив і пестицидів”.

Як енергетика, так і сільське господарство, повинні бути «відділені» від економічного зростання, оскільки екологічні наслідки збільшуються приблизно на 80% при подвоєнні доходу, говориться в доповіді.

Ахім Штайнер, заступник генерального секретаря ООН і виконавчий директор ЮНЕП, сказав: «Зростання деградації навколишнього середовища є проблемою номер один, що стоїть перед урядами в світі зростаючого числа людей, зростання доходів, зростання потреб у потребах і постійним завданням боротьби з бідністю».

Група, якій проводилися численні дослідження, включаючи екосистемну оцінку тисячоліття, повідомляє про такі проблеми навколишнього середовища у всьому світі: зміна клімату, зміна довкілля, марнотратне використання азоту і фосфору в добривах, надмірна експлуатація рибальства, лісів та інших ресурсів, небезпечна питна вода і санітарія, вплив свинцю, забруднення повітря в містах тощо.

[[{“fid”:”324770″,”view_mode”:”default”,”fields”:{“format”:”default”,”field_file_image_alt_text[und][0][value]”:false,”field_file_image_title_text[und][0][value]”:false},”type”:”media”,”field_deltas”:{“1”:{“format”:”default”,”field_file_image_alt_text[und][0][value]”:false,”field_file_image_title_text[und][0][value]”:false}},”attributes”:{“style”:”width: 608px;”,”class”:”media-element file-default”,”data-delta”:”1″}}]]

У доповіді йдеться про те, що сільське господарство, особливо м’ясо і молочні продукти, становить 70% світового споживання прісної води, 38% від загального обсягу землекористування і 19% викидів парникових газів в світі.

У минулому році Продовольча і сільськогосподарська організація ООН заявила, що до 2050 року виробництво продовольства повинно збільшитися в глобальному масштабі на 70%, щоб нагодувати зростаюче населення світу. Повідомляється також, що підвищення ефективності в сільському господарстві буде перевантажено очікуваним зростанням населення.

Професор Хертвіч, який також є директором програми промислової екології Норвезького університету науки і технологій, повідомив, що країни, що розвиваються, де концентруватиметься зростання населення, не повинні повторювати досвід зростаючого споживання в західному світі: «Країни, що розвиваються не повинні слідувати нашій моделі. Але ми повинні розвивати технології, наприклад, в галузі поновлюваних джерел енергії або зрошення».

За матеріалами The Guardian.