182818
178171

«Органіка» в цифрах: в Україні і в Європі

На європейському континенті станом на 31 грудня 2016 року ця частка становить 2,7%, а в країнах ЄС 6,7%. Такі дані Офісу підтримки реформ при Міністерстві аграрної політики та продовольства України та Дослідного інституту органічного сільського господарства (FiBL) в Швейцарії, передає propozitsiya.com.

Площа українських земель перехідного періоду – 91. 622 га. Загальна кількість операторів ринку – 426, в тому числі 294 сільськогосподарські виробники. Загальна кількість органів сертифікації — 9.

В 2016 році наша країна експортувала 300 тис т органічної продукції на понад $65 млн. Дані по внутрішньому ринку відсутні, оскільки споживання органічної продукції в Україні досить незначне.

Більшість органічних виробників сертифіковані за органічним стандартом ЄС, також популярні сертифікати: NOP (США), Bio Suisse (Швейцарія), Bioland (Німеччина), Naturland (Німеччина), COR (Канада), Soil Association (Велика Британія) та KRAV (Швеція).

Європейський ринок органічної продукції зріс на 11,4% в 2016 році, його товарообіг склав 33,5 млрд євро. Так, площі органічних земель складають 13,5 млн га станом на 2016 рік. Найбільші площі під «органікою» в Іспанії (2 млн га), на другому місці Італія (1,8 млн га), далі йде Франція (1,5 млн га). Загалом частка органічних сільськогосподарських земель в Європі становить 2,7% від загальної площі сільськогосподарських земель та 6,7% - в ЄС.

 

Ваш вибір 'Цікаво'.


У ЄБРР запевнили, що не фінансують "Кернел"

Про це у коментарі УНН розповів старший радник із зовнішніх зв'язків ЄБРР Антон Усов.

"Ми розглянули звернення УКАБ. На сьогодні діючих фінансових проектів із компанією Кернел у ЄБРР немає", - запевнив Усов.

Нагадаємо, аграрні асоціації закликали ЄБРР та МФК зупинити фінансування виробника олії “Кернел” через конфлікт інтересів у його бенефіціара В.Хомутинніка. Аграрії стверджують, що нардеп використовує свій мандат та політичний ресурс для лобіювання інтересів холдингу, завдаючи шкоду іншим учасникам ринку.

Ваш вибір 'Цікаво'.


Проект Юлії Порошенко і МХП зібрав 184 ідеї для агростартапів

Про це написала на своїй сторінці у Facebook співзасновниця проекту Юлія Порошенко, пише liga.net.

"184 проекти подалися на mhp accelerator", - написала вона. 26 лютого закінчився перший етап - етап прийому заявок. Далі з них буде відібрано 30 проектів для преакселерації. Потім всього 10 проектів потраплять на акселерацію і впровадження в АПК".

Нагадаємо, нещодавно співзасновники проекту Tech Radar Юлія Порошенко і Максим Бахматов разом з агрохолдингом "Миронівський Хлібопродукт" Юрія Косюка запустили акселератор аграрних інновацій. У конкурсі міг взяти участь будь-який бажаючий стартапер, у якого є ідея або прототип технологічного рішення для семи напрямків в АПК: агробіотехнології, діджіталізація в агросекторі, торговельні майданчики, автоматизація промислових процесів, енергоефективність, корпоративне управління, інновації кінцевої продукції.

Ваш вибір 'Подобається'.


Український винзавод буде виробляти власне шампанське

Про це повідомляє «Інформ-UA».

Протягом багатьох років це підприємство мало справу тільки з низкою оптових поставок винних матеріалів і не займалося власним розливом вина. Повідомляється, що головними споживачами виступали «Інкерман» і «Коблево», а також Артемовський, Харківський і Київський заводи, на яких виробляються шампанські вина.

За словами директора підприємства Валерія Тинтулова, для того, щоб виробляти шампанські вина, кращими сортами винограду вважаються Піно, Шардоне, Рислінг. Він звернув увагу на те, що в минулому вони займалися постачанням винної продукції навіть в європейські країни. Однак тепер було прийнято рішення про відкриття цеху, в якому вони будуть розливати своє шампанське.

Відзначається, що під керівництвом виноградної компанії знаходиться 600 гектар, а їх відмітна особливість – це суглинкові ґрунти. За словами Валерія Тинтулова, на території, де розташовується глина, завжди можна отримати якісні червоні вина, що мають мускатний аромат.

Як стверджують виноградарі, в землю досить-таки часто вносять добрива, що є не дуже сприятливим для виноматеріалу, проте з цим нічого вдіяти не можна – такі ринкові закони. Незважаючи на це, співробітниками заводу був освоєний новий спосіб добрив, який майже не містить хімікатів. Підрізана лоза не спалюється, а переробляється. А також ряд подрібнених старих пагонів розпилюють, і таким чином збагачують грунт калієм.

Ми можемо розливати до 200 тисяч пляшок напою в місяць, думаю, наша якість буде набагато вище, ніж у конкурентів, а роздрібна ціна така ж – приблизно 100 гривень за пляшку, - розповів директор заводу.



В Україні нікому утилізувати тисячі тонн непридатних пестицидів

Знищити їх неможливо через правову суперечку єдиного заводу з утилізації з Міністерством екології, повідомляє Економічна правда.

Загалом у незадовільному стані зберігається близько 35% непридатних пестицидів. Оскільки такі хімікати часто зберігаються на покинутих складах під відкритим небом у пошкодженій тарі, вони створюють значну екологічну проблему.

Проблема утилізації пестицидів може бути вирішена шляхом вивезення таких ЗЗР у Європу для знищення. Відповідно до Базельської конвенції, транскордонне перевезення небезпечних відходів дозволяється при умові, якщо держава-перевізник не має власних потужностей для їх знешкодження.

Проте, в Україні є завод, що займається утилізацією таких відходів – це підприємство «Еко нова» у Житомирській області. Однак через правові суперечки з Мінекології щодо ліцензії ці потужності не працюють.

Підприємство «Еко нова» отримало ліцензію на утилізацію відходів ще у 2014 році, однак вже через два роки Мінекології змінило вимоги до ліцензії та вирішило її анулювати, пославшись на невідповідність виробництва екологічним нормам. «Еко нова» звернулася до суду, оскільки у завод з утилізації відходів були вкладені гроші.

Тобто юридично в Україні є потужності для утилізації таких відходів, однак фактично вони не працюють. В результаті обсяги непридатних пестицидів накопичуються через неможливість їх вивезення за кордон на знешкодження.

Зазначимо, що обсяг непридатних пестицидів в Україні досягає 8-11 тис. тонн та оцінюється в 500 млн грн. Крім цього, в Україну щороку завозиться до 20 тис. тонн фальсифікованих ЗЗР, які також підлягають знищенню або вивезенню. За деякими оцінками, частка фальсифікованої продукції на ринку ЗЗР складає 25%.

До 2015 року Україна вивозила на знищення непридатні пестициди до Німеччини, Польщі, Франції та Великобританії. За даними Європейської бізнес асоціації, загальні витрати на утилізацію в ЄС складають близько 2 тис. євро за тонну.

Джерело: agroday.com.ua



Фермери не вірять в урядову програму підтримки

За програмою розвитку фермерства, презентованою Мінагрополітики на з'їзді Асоціації фермерів та приватних землевласників України, 500 млн грн направлять на на здешевлення відсоткової ставки за кредитами. Проте дрібні фермери вважають, що отримати сам кредит така ініціатива уряду не допоможе, повідомляє Kurkul.com.

У безперспективності таких урядових ініціатив впевнений фермер із Харківщини Сергій Колодяжний.

«Назвіть мені хоча б одне прізвище пересічного фермера, який відчув підтримку держави. Я не чув в області щоб хтось із дрібних фермерів отримав компенсацію кредитної ставки чи іншу допомогу. Нам досі не відшкодували ПДВ. То про що тут говорити. Повинні бути звіти з конкретними фермерами, які скористалися держпідтримкою. Тоді я в це повірю. А так це все лише порожні обіцянки», — повідомив він.

Директор ФГ «Одарочка» Юрій Щетінін поділяє думку колеги та вважає, що виділеними урядом коштами в кінцевому результати скористаються лише великі холдинги.

    «Я дивлюся на своїх колег-фермерів, які ходять по банках із протягнутою торбою. Усім відмовляють. У тебе нема застави та кредитної історії — до побачення. Ось така ситуація. Тобто дрібні фермери як не могли отримати банківські кредити, так і надалі не зможуть. І цих 500 млн грн погоди не зроблять», — вважає фермер.

Не вірити в благі наміри посадовців аграрій має всі підстави.

«Ось вам конкретний приклад минулого року: обіцяли компенсацію 20 % вартості при придбанні української сільгосптехніки. Я купив української грунтооброблювальної техніки майже на 1 млн грн, а мені розповідають що я не з того банка заплатив і нічого компенсовувати не будуть. Про компенсацію оголосили в лютому місяці, а порядок компенсації оприлюднили у квітні», — обурюється Юрій Щетінін.

Фермер упевнений, що «нагорі» однаково знайдуть лазівку щоб не компенсувати нічого. То не та кредитна ставка, то ще щось придумають. А от «Косюкам», звісно все компенсують.

Ваш вибір 'Подобається'.