178171

Основні імпортери українського вершкового масла

У січні-березні цього року Україна експортувала 9 тис. тонн вершкового масла на загальну суму 38,6 млн дол., передає УНН із посиланням на дані ДФС.

За підсумками 3 місяців цього року, основним імпортером українського вершкового масла була Туреччина. У січні-березні Україна поставила до Туреччини даного продукту на 9,8 млн дол.

Друге місце у списку найбільших країн-імпортерів українського масла посідає Марокко. За 3 місяці Марокко імпортувала даного продукту на 8,8 млн дол.

 

Південна Африка посідає третє місце у списку найбільших країн-імпортерів українського вершкового масла із показником у 3,1 млн дол.

Також зазначається, що за підсумками 3 місяців Україна імпортувала 297 тонн вершкового масла на загальну суму 1,8 млн дол.

 

Тим часом Україна нарощує експорт вершкового масла за кордон на тлі зменшення виробництва олії та тваринних жирів, а також на тлі значного збільшення імпорту пальмових жирів.

 

Така тенденція, на думку народного депутата Сергія Тригубенка, може свідчити про дискримінацію українського споживача з боку вітчизняних молочників.

 

"Наші молочники відправили на ринки, переважно Марокко, Туреччини та Нідерландів, 30,5 тис. тонн цього продукту. В цей же проміжок часу показники імпорту пальмової олії в Україну також зросли - вдвічі. Мова йде про близько 78 тис. тонн, що стали рекордними за останні сім сезонів.

Я хочу помилятися, але така статистика наводить на сумні висновки... Схоже, наш вітчизняний виробник, вибравши експортну стратегію, найбільш якісну продукцію (оскільки вершкове масло з пальмою купувати ніхто не буде) відправляє за кордон, а на внутрішній ринок продає максимально здешевлений і шкідливий продукт?" - зазначив Тригубенко.

 

 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Безпілотник обійдеться фермеру від 80 тис. грн та окупиться за кілька років

 Але ця інвестиція зможе окупитися кілька разів протягом перших кількох років її експлуатації, повідомляє  agroday.com.ua.

Будь-який БПЛА, незалежно від виробника, може мати цілий набір функцій, які він виконує. Але є особливості, які варто врахувати агровиробнику при його виборі. При цьому виходити найправильніше зі своїх цілей.

За типом конструкції безпілотники можна об’єднати в дві групи: мультикоптери (щось на зразок літаючого хімбака з безліччю пропелерів) і літаюче крило. Мультикоптери (безпілотники вертолітного типу) здатні злітати і сідати вертикально, на тривалий час нерухомо зависати над певною ділянкою, обертатися навколо своєї осі, однаково добре літати вперед, назад, убік. Але швидкість при цьому у них досить невисока. Таким чином, вони підійдуть для моніторингу відносно невеликої ділянки поля. Якщо ж фермеру потрібно досліджувати сотні гектарів поля, то варто звернути увагу на крилату машину (безпілотник літакового типу). Їх швидкість моніторингу та обробки значно вища і багато в чому залежать від конструкції і площі крила. Саме це визначає швидкісні, маневрені і вагові характеристики такого БПЛА. Такий безпілотник більш стійкий на тривалих ділянках маршруту, більш простий в експлуатації, але програє мультикоптеру в маневреності.

Особливості БПЛА важливо знати й тим, хто поки не впевнений в необхідності такого придбання, але збирається скористатися послугами однієї з компаній, що надають безпілотники в оренду. Як правило, такі компанії разом з безпілотником надають пакет послуг. Наприклад, збір і обробка отриманих даних. Середня вартість оренди безпілотника для здійснення моніторингу полів складе 5 грн/га (близько 3 тис. га на день), вартість внесення добрив за допомогою БПЛА складе $30 за гектар (0,03–1 тис. га в день), трихограми – $2 за гектар (близько 1,5 тис. га на день). Остаточна ціна буде залежати від типу безпілотника і виконуваної ним роботи, але, варто відмітити, різниця буде незначною.

Нагадаємо, 17 квітня на розгляд Верховної Ради України подано законопроект №8275, згідно з яким до переліку сільськогосподарської техніки та обладнання пропонується додати БПЛА. Ці зміни в подальшому дозволять українським аграрним виробникам компенсувати 25% вартості БПЛА за державною програмою часткової компенсації вартості с/г техніки та обладнання вітчизняного виробництва.

Іспанська фермерка, схожа на Трампа, стала зіркою інтернету

Іспанська журналістка опублікувала фотографію фермерки, яка разюче схожа на президента США Дональда Трампа. У муніципалітеті Кабана-де-Бергантіньйос в Галісії журналістка Паула Васкес робила репортаж про наслідки штормів в сільській місцевості і попросила попозувати для фотографії місцеву жительку Долорес Лейс Антел, пише comments.ua.

Фото стало  популярним через сильну схожість Долорес з президентом США Дональдом Трампом та миттєво розлетілося по соцмережам.
Жінка розповіла, що в той момент, коли  зустріла журналістів, вона йшла на ферму, щоб зібрати капусту.

Журналісти почали задавати їй питання і зробили кілька фотографій. Жінка розповіла їм, що ніколи не цікавилася соцмережами та інтернетом, а також ніколи не користувалася смартфоном.

"Мене це ніколи не цікавило, але я бачила щось, що мені показували дочки. Вони кажуть, що ця фотографія зробила мене знаменитою — я не дуже розумію чому. Вона, здається, широко розійшлася. Думаю, це через колір мого волосся", — сказала вона.

 

Український виробник кормів відкрив виробництво на Львівщині

Теґи: 

На підприємстві отримало роботу 500 осіб. Встановлено сучасне обладнання від провідних світових виробників, а також розширена пакувальна лінія, що дозволить поліпшити якість упаковки до світових стандартів. Загальна сума інвестицій в будівництво лінії склала 460 тисяч євро.

Зі слів керівника підприємства Ростислава Вовка, перший завод компанії був побудований в 2003 році. Сумарна потужність фабрик складає 16 тисяч тонн вологих і 28 тисяч тонн сухих кормів на рік. 80 відсотків продукції реалізується в Україні. На даний момент підприємство планує вийти на ринок США і Чилі. У 2018 році ТОВ «Кормотех» має намір інвестувати в розширення виробництва 2,3 млн. євро, в наступному році відкрити завод в Латвії.

джерело: atmagro.ru

 

 

Ваш вибір 'Подобається'.

МінАПК виступило ініціатором заборони імпорту сульфату амонію з РФ

Міністерство аграрної політики і продовольства України виступило ініціатором заборони імпорту з Російської Федерації двох видів азотних добрив: сульфату амонію, а також суміші нітрату амонію з карбонатом кальцію або іншими неорганічними речовинами, що не є добривами.

Про це повідомляє прес-служба ВАР.

Про те, що саме аграрне відомство ініціювало дану пропозицію, стало відомо з матеріалів судового провадження щодо визнання незаконними положення урядової постанови про заборону імпорту відповідних речовин.

Згідно з документами, уряд не мав наміру забороняти імпорт зазначених добрив, але включив дані положення у постанову після отримання відповідних зауважень від Мінагропроду. При цьому дане рішення було прийняте без проведення жодних консультацій із учасниками ринку.

Аграрне міністерство не врахувало того факту, що власних потужностей з виробництва сульфату амонію в нашій країні не вистачає, і це підтверджують самі хіміки, а РФ була основним постачальником даної продукції в Україну. Відтак заборона імпорту цих добрив призведе до їхнього дефіциту на вітчизняному ринку. При цьому існує пряма необхідність у внесенні в ґрунти добрив, що містять сірку. Через існуючий дефіцит та завищені ціни на добрива всередині країни аграрії вимушені вносити їх значно менше за норму, що призводить до виснаження земель. В результаті Україна недоотримує значний об’єм врожаю.

Тому 29 січня 2018 року ГС «Всеукраїнський аграрний форум», ПП «МІНЕРАЛІЗ», ТОВ «Виробниче об’єднання «Адамас», а також ТОВ «Перший український сільськогосподарський кооператив» звернулись до Адміністративного суду міста Києва з проханням визнати незаконними положення постанови Кабміну від 20.12.2017 № 1022 у частині, яка стосується щодо заборони імпорту сульфату амонію, а також суміші нітрату амонію з карбонатом кальцію або іншими неорганічними речовинами, що не є добривами, походженням з Росії.

Нагадаємо, за даними дослідження, яке провели ННЦ «Інститут аграрної економіки», консалтингове агентство «Украгроконсалт» та центр «Соціальний моніторинг» на замовлення ВАР, втрати вітчизняного аграрного сектору через недобір врожаю у зв’язку з недостатнім внесенням добрив щорічно складають понад 32 млрд грн. А кожен гектар українських сільгоспземель щороку втрачає від 200 до 400 кг поживних речовин.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Уряд затягує процес передачі земель громадам

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на прес-службу ВАР.

Як повідомляється, проблема полягає в тому, що цей процес закріплений лише в урядовому розпорядженні, а не на рівні закону, а сама постанова Кабміну прописує передачу земель ОТГ лише за «заявницьким» принципом. Іншими словами, процедура розпочинається з моменту подачі громадою заявки до відповідного обласного Держгеокадастру, який може навмисно затягувати терміни передачі земель через, наприклад, неправильне оформлення заявки.

«Держгеокадастр не в змозі швидко приймати рішення у разі виникнення якихось спірних питань. Плюс завжди існують корупційні ризики. На місцях депутатський корпус і землевпорядники зможуть ефективніше управляти землями», - зазначив Віктор Молоток, ФГ «Калмичанка».

Аграріїв впевнені, що управління землями на місцях мінімізує корупційні ризики, сприяє підвищенню ефективності управління ділянками та поглибленню процесу децентралізації. Однак, ВАР повідомляює, що Кабінет міністрів затягує процес передачі земель громадам.

 «Усі земельні питання однозначно буде простіше вирішувати на місцях, коли самі фермери зможуть приймати рішення. Держава, на жаль, дискредитувала себе в даному питанні», - Андрій Бобровицький, фермер з Луганщини.

В Аграрній Раді вважають, що для ефективної передачі земель необхідно прийняти закон, який забезпечить реформування Держгеокадастру і запровадить комплексний підхід до передачі земель державної власності у розпорядження ОТГ.

 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.