Основні імпортери українських зернових

Це утричі перевищує показники 2010 року і на 4% більше, ніж 2016 року, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

Також був досягнутий рекордний обсяг закордонних поставок кукурудзи – 19,4 млн т. Це на 12,2% більше проти показників 2016 року і у 4,8 разу перевищує результати 2010 року, зауважив експерт.

Обсяги експорту пшениці, хоча й перевищили показники 2010 року у 3,6 разу, лишилися майже на рівні 2016 року і становили торік 17,3 млн т.

Порівняно з 2016 роком помітно– в 1,6 разу – збільшився експорт сорго зернового. Обсяги його зарубіжних поставок склали торік 148,3 тис. т. Це майже у 4 разу перевищує показники 2010 року.

Поставки ячменю за кордон лишилися майже на рівні попереднього року – 4,9 млн т.

Обсяг експорту жита збільшився порівняно з 2016 роком більш ніж у 4 рази і становив минулого року 25 тис. т.

Експорт рису збільшився 2017 року на 3% – до 1,2 тис. т.

Проте рекордні обсяги експорту зернових культур у 2017 році внаслідок невисоких світових цін на сировину не принесли рекордної валютної виручки. Вона збільшилася проти результатів 2016 року лише на 7% і становила торік 6,5 млрд дол. США, зауважив науковець.

Найбільшими покупцями українського зерна у 2017 році, як і раніше, були країни Азії, Африки, та Європи.

Лідируючу позицію у рейтингу найбільших імпортерів вітчизняних зернових з 2011 року традиційно утримує Єгипет. Минулого року він закупив українського збіжжя на 10,5% більше, ніж 2016 року – на 833,8 млн дол. США. Його частка у загальному експорті цього виду сільськогосподарської продукції склала 12,8%.

Іспанія, збільшивши обсяги закупівель зерна майже на 10% порівняно з 2016 роком – до 475,6 млн дол. США (7,3%), виборола друге місце у топ-10.

Їй поступився Китай – 447,3 млн дол. США (6,9%).

Далі йдуть Нідерланди, які 2016 року посідали лише 13 місце у рейтингу імпортерів вітчизняних зернових. Торік вони закупили цього виду агропродукції на 446,5 млн дол. США (6,9%), перевищивши показники 2016 року у 2,2 разу.

Італія минулого року в 1,3 разу збільшила обсяги імпорту зерна у вартісному обсязі – до 340 млн дол. США (5,1%).

Експорт зернових до Індонезії залишився майже на рівні 2016 року і становив торік 329 млн дол. США (5,1%).

Бангладеш імпортував зерна на 317 млн дол. США (4,9%) – на 10% більше, ніж 2016 року.

Експорт українського збіжжя до Саудівської Аравії склав торік 295 млн дол. США (4,5%).

Ізраїль закупив цього виду сільгосппродукції в 1,6 разу більше, ніж 2016 року – на 281 млн дол. США (4,3%). Внаслідок цього він перемістився з 15 місця до топ-10.

Обсяги поставок до Індії склали 266 млн дол. США (4,1%).

Впритул до топ-10 наблизився Туніс, який торік збільшив обсяги імпорту українського зерна в 1,4 разу – до 260 млн дол. США (4%).

Справжньою «родзинкою» 2017 року стала Туреччина, яка у попередні роки майже не закуповувала зернові в Україні. Минулого року вартісний обсяг експорту вітчизняного збіжжя в цю країну склав 237 млн дол. США – 3,6% у загальному експорті цієї продукції.

Загалом на зазначені 12 країн припадає близько 70% у вартісному обсязі експорту українських зернових культур.

Після досягнення в черговий раз максимального експорту зернових за підсумками 2016/17 маркетингового року – 43,9 млн т – за результатами першої половини нинішнього маркетингового року поки що фіксується відставання, підсумував Микола Пугачов.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Топ-10 імпортерів української м’ясної продукції

Торік обсяги експорту продукції м’ясної групи збільшилися проти показників 2016 року на 37% і становили 531,3 млн дол. США, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

За його словами, на тлі рівномірної географічної диверсифікації експорту цього виду агропродовольства по основних регіонах – ЄС, Азія та  Африка – минулого року деякі країни значно посилили свої позиції у списку основних покупців м’яса та субпродуктів.

2017 року рейтинг імпортерів вітчизняного м’яса вперше очолили Нідерланди. Торік вони закупили цієї продукції на 80,5 млн дол. США – у 2,4 разу більше, ніж 2016 року. Частка цієї країни в українському експорті м’ясної продукції склала 15,1%.

Єгипет збільшив обсяги імпорту м’яса та субпродуктів проти показників 2016 року на 73% – до 69,4 млн дол. США. З часткою у 13,1% він посів друге місце у рейтингу.

Ірак закупив м’ясної продукції на 51,2 млн дол. США (9,6%),а Білорусь – на 49,6 млн дол. США (9,3% загального експорту цієї групи).

Обсяги експорту вітчизняного м’яса до Азербайджану збільшилися у 2,7 разу і склали 37,8 млн дол. США (7,1%).

Також помітно посилив свої позиції Гонконг, який закупив в Україні м’яса майже на 30 млн дол. США (5,6%), перевищивши показники 2016 року у 2,4 разу.

За ними слідують Грузія, яка торік імпортувала українського м’яса та субпродуктів на 22,9 млн дол. США (4,3% експорту), Німеччина – на 21,7 млн дол. США (4,1 %) та Казахстан – на 20,8 млн дол. США (3,9%).

Завершують топ-10 основних імпортерів української продукції м’ясної групи Об’єднані Арабські Емірати. Торік ця країна закупила м’яса на 19,2 млн дол. США (3,6%), майже втричі перевищивши показники 2016 року.

Загалом ці країни акумулювали майже 76% закордонних поставок м’ясної продукції, зазначив експерт.

За його словами, 2017 року помітно збільшили обсяги закупівель цього виду українського агропродовольства Словаччина (16,1 млн дол. США; 3,0% експорту) і Туреччина (7,3 млн дол. США; 1,4% експорту), виборовши собі місце у топ-20 імпортерів.

Тенденція збільшення обсягів поставок українського м’яса та субпродуктів за кордон зберігається й цього року. У січні 2018 року експорт цього виду продукції перевищив показники відповідного періоду 2017 року на 76% і склав 38,7 млн дол. США, підсумував Микола Пугачов.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Топ-3 нішеві культури, вирощування яких буде вигідним для українських аграріїв

23 лютого в Києві в рамках виставки «Технології 2018» відбувся семінар «Нішеві культури: модне віяння чи життєва необхідність?», на якому група компаній AMG представила топ-3 нішеві культури, вирощування яких буде вигідним для українських аграріїв. Про це пише propozitsiya.com.

На першому місці опинився високоолеїновий соняшник, переваги якого вже оцінили провідні українські виробники. Так, прибуток від його вирощування збільшився за цей рік на 100 дол./га.

Друге місце зайняло сорго. Як повідомили організатори семінару, особливо цікавим він є для тваринників, адже може використовуватися у якості силосу, а також для виробників спирту.

Сорго здатен навіть замінити кукурудзу, тому що за багатьма показниками він значно вигідніший. Так, його ціна набагато нижча. Також зауважимо, що сорго невибагливий до умов вирощування, тобто урожайність його не так сильно залежить від грунту та кількості внесених добрив. Тож, навіть небагатий фермер зможе вирощувати сорго на своїх полях.  До переваг культури належить й її соле- та посухостійкість (до 14 днів без вологи). Також сорго допомагає боротися з вовчком.

Третє місце посів кондитерський соняшник, який відрізняється високою рентабельністю та має високий експортний потенціал. Його вартість починається від 700 дол./т. Особливо поширеними серед українських фермерів виявилися чорний та смугастий сорти.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОП-5 аграрних інновацій цього року

Головні 5 аграрних інновацій 2018 року окреслили у компанії Baker Tilly, пише landlord.ua.

«Система GPS, точне землеробство, портативні метеостанції — цими технологіями вже не здивуєш сучасного аграрія. Упродовж останніх кількох років все більше венчурних інвесторів вкладають кошти саме в агростартапи, що зумовлює появу на ринку багатьох інноваційних продуктів. Деякі з них вирішують одні з найгостріших проблем фермерів», — наголосили у компанії

Так, за даними матеріалу, вирішити проблему надмірного, чи, навпаки, недостатньої вологості грунту допоможе датчик від компанії CropX. Цей пристрій аналізує стан грунту на певному клаптеку землі, та вносить необхідну кількість води.
Знизить собівартість виробництва полуниці, допоможе AGROBOT SW 6010. Він здатен збирати полиницю не пошкоджуючи її, та автоматично сортує цю ягоду по ящиках. В компанії впевнені, машина здатна зменшити використання людського ресурсу на полі, бо велика частка у структурі собівартості полуниці складає саме заробітна плата збирачам.
Згідно матеріалу, на ринку аграрних помічників з’явились і пристрої біологічноого контролю.

«Parabug — це новий інструмент для кращого застосування біологічного контролю за сільськогосподарськими шкідниками. Parabug використовує безпілотні літальні апарати для швидкого розповсюдження корисних комах, біологічних речовин, гранул та інших сільськогосподарських матеріалів. За допомогою Parabug ви зможете вносити необхідні засоби швидко, вчасно та саме на ту ділянку, яка цього потребує», — йдеться у повідомленні.
На допомогу системі Parabug, може прийти система датчиків Semios. Їх завдання відслідковувати  кількість шкідників на певній площі, та, у випадку перевищення критичної кількості небезпечних для врожаю комах, надсилає повідомлення фермеру.

Зекономити використання добрив, допоможе Adapt-N та New Leader NL5000 G.

«Аналізуючи стан ґрунту, самої сільськогосподарської культури та погодні умови, продукт від компанії Agronomic Technology Corp. — Adapt-N — дає змогу застосовувати добрива лише на необхідних ділянках й у відповідних нормам обсягах. Спіральний розкидач агрегату New Applicant NL5000 G5 Dry Applicator дозволяє забезпечити внесення мінеральних добрив із максимальною точністю, а також допомагає зберігати гранули сухого диспергованого добрива в місцях розміщення», — повідомили у компанії Baker Tilly.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Топ-10 імпортерів вітчизняної сільгосппродукції

Про це поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

За даними Державної служби статистики України, експорт сільгосппродукції у 2017 році склав близько 18 млрд дол. США. Це на 16,3% більше, ніж у 2016 році, коли вітчизняні аграрії вивезли на ринки країн світу продукції на 15,4 млрд дол. США, зазначив науковець.

За його словами, таких обсягів зарубіжних поставок вітчизняної агропродукції Україна досягла вдруге за часів своєї незалежності, повторивши експортний рекорд 2012 року у 17,9 млрд дол. США.

Географічна структура українського експорту залишається незмінною вже кілька років поспіль. Близько 97% вартості поставок припадало у 2017 році на чотири основні регіони – країни Європейського Союзу, Азії, Африки та СНД.

Характерною ознакою 2017 року стало зростання вартісних обсягів експорту вітчизняного агропродовольства по всіх регіонах, зазначив експерт.

У 2017 році Азія посилила свої позиції основного імпортера вітчизняної агропродукції. Вартісні обсяги вітчизняного експорту до країн цього регіону торік збільшилися до 7,7 млрд дол. США. Частка азійських країн склала торік 42,8% від загального експорту української сільгосппродукції.

Найбільше – на 1,6 млрд дол. США – збільшився експорт українського агропродовольства до країн – членів ЄС. Його обсяги у вартісному вимірі сягнули рекордної позначки у 5,8 млрд дол. США. При цьому частка країн – членів ЄС у вітчизняному експорті збільшилася з 27,1% у 2016 році до 32,2% торік, зауважив Микола Пугачов.

Країни Африки 2016 року збільшили обсяги імпорту української агропродовольчої продукції до 2,5 млрд дол. США (13,9% від загального експорту української сільгосппродукції).

Зниження вітчизняного експорту сільськогосподарської продукції до країн СНД, яке тривало протягом останніх років, припинилося. Вартісні обсяги поставок сільськогосподарської продукції до країн цього регіону збільшилися 2017 року до 1,4 млрд дол. США проти 1,2 млрд дол. США 2016 року.

Індія, яка 2015 року поступилася першим місцем за обсягами закупівель продукції вітчизняних сільгосптоваровиробників Китаю, 2016 року повернула собі лідерство у рейтингу найбільших імпортерів української агропродукції і утримує його другий рік поспіль. Вартісні обсяги поставок вітчизняної сільгосппродукції до цієї країни збільшилися майже на чверть – на 23,7% – проти показників 2016 року і склали минулого року 1954 млн дол. США. При цьому частка Індії у вітчизняному експорті агропродовольства збільшилася з 10,2% у 2016 році до 10,9% торік.

Хоча склад топ-10 імпортерів вітчизняної сільгосппродукції зберігся з 2016 року, розстановка сил зазнала помітних змін внаслідок того, що деякі країни значно збільшили обсяги імпорту української сільгосппродукції, зазначив Микола Пугачов.

Нідерланди, які 2016 року посідали п’яте місце у рейтингу, торік збільшили обсяги закупівель українського агропродовольства в 1,8 разу – до 1279,3 млн дол. США – і посіли друге місце з часткою 7,1% від загального експорту української сільгосппродукції.

За результатами 2017 року Єгипет із часткою 7% опустився з другої на третю сходинку рейтингу основних імпортерів вітчизняної сільгосппродукції. Вартісні обсяги експорту до цієї країни склали минулого року 1258 млн дол. США.

Іспанія, збільшивши обсяги закупок українського агропродовольства на 23,9% – до 1025 млн дол. США – і частку у загальному експорті з 5,4% у 2016 році до 5,7% торік, зберегла за собою четверте місце.

Із такою же часткою у 5,7% Китай, який імпортував торік вітчизняного агропродовольства на 1016 млн дол. США, посів п’яте місце.

Обсяги поставок до Туреччини збільшилися торік більш, ніж у півтора рази (+53%) і склали 930 млн дол. США.

Експорт української сільгосппродукції до Італії збільшився порівняно з 2016 роком на 24% і склав минулого року 776 млн дол. США.

За нею слідують Польща (612 млн дол. США), яка закупила українських харчів на 20% більше, ніж 2016 року, Іран (528 млн дол. США) та Білорусь (495 млн дол. США).

Загалом у 2017 році топ-10 країн забезпечили 55% доходів вітчизняних експортерів агропродукції, поінформував Микола Пугачов.

За його словами, помітно збільшили обсяги закупівель вітчизняної сільгосппродукції Бельгія (322 млн дол. США), Туніс (269 млн дол. США) та Молдова (223 млн дол. США), забезпечивши собі таким чином місця у топ-20 основних імпортерів української агропродовольства.

Ключовими позиціями вітчизняного експорту у 2017 році традиційно стали зернові та олійні культури, соняшникова олія та продукція харчової промисловості. Їх сумарна вартість в агропродовольчому експорті склала близько 90%, підсумував Микола Пугачов.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОП-3 області з виробництва цукру

Зростання виробництва пов’язано із збільшенням посівних площ під цукровими буряками та запуском ще 4-х цукрових заводів до минулорічних 42.

«Виробничий сезон завершено. 46 цукрових заводів наварили 2,14 млн т цукру, що на 6,5% більше порівняно з минулим роком. Варто відмітити, що збільшення виробництва цукру могло б бути ще більшим, проте, погодні умови під час вегетації не сприяли збільшенню урожайності цукрового буряку. В результаті, маємо нижчі показники цукристості та виходу цукру», - прокоментувала Руслана Бутило, керівник аналітичного відділу НАЦУ «Укрцукор».

Лідером з виробництва залишилась Вінницька обл. – 445,6 тис. т цукру. Другу позицію зайняла Хмельницька обл. – 290,2 тис. т. Замикає трійку найбільших виробників Тернопільська обл. – 283,5 тис. т цукру.

Окрім того, за рахунок планових модернізацій цукрових заводів вдалось збільшити виробництво цукру І-ої категорії: «В 2017/2018 МР виробництво цукру І-ої категорії займає 50%, порівняно з минулорічними 30% в загальній структурі виробництва», - пояснила Бутило.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview