Основні покупці української агропродукції

За 9 місяців 2017 року Україна поставила на ринки країн світу зернових на 4,9 млрд дол. США, у т.ч. кукурудзи – на 2,4 млрд дол. США, пшениці – на 1,9 млрд дол. США, ячменю – на 0,6 млрд дол. США. Обсяги експорту олійних культур у вартісному вимірі за цей період склали 1,3 млрд дол. США, з них на сою та ріпак припадає по 0,6 млрд дол. США. Зарубіжні поставки соняшникової олії принесли експортерам цієї продукції 3,2 млрд дол. США, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

За його словами, найбільшими покупцями вітчизняного збіжжя у січні-вересні 2017 року, як і раніше, були країни Африки, Азії та Європи.

Лідируючу позицію у рейтингу найбільших імпортерів вітчизняних зернових кілька років поспіль утримує Єгипет, частка якого у загальному експорті цієї продукції у січні-вересні цього року склала 14,5%, зазначив експерт.

Помітні частки у українському експорті зернових припадали на Іспанію (7,8%), Нідерланди (7,1%), Китай (6,6%), Саудівську Аравію (5,2%) Італію та Індію (по 5,0%). З урахуванням часток Бангладеш (4,4%) та Ізраїлю (4,3%) всі ці країни акумулювали близько 60% вартості експорту зернових культур.

Найбільшими покупцями вирощених в Україні олійних культур у січні-вересні 2017 року стали Туреччина (14,2%), Нідерланди (11,2%), Німеччина (10,9%), Іран (9,1%), Бельгія (8,8%), Єгипет (7,4%) та Пакистан (5,5%). Сукупно вони формують 2/3 доходів українських експортерів цієї продукції.

Домінуючим покупцем жирів і олій українського виробництва традиційно виступає Індія. За 9 місяців 2017 року її частка у вітчизняному експорті цього виду продукції склала 32,4%. Решта основних країн-імпортерів помітно відстають від неї: Китай – 10,4%, Іспанія – 10,3%, Нідерланди – 7,4%, Італія – 5,5%. З цих п’яти країн українські експортери отримують 66% виручки за продукцію цієї групи, зауважив Микола Пугачов.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Органічна продукція набуває все більшої популярності серед споживачів ЄС

Якщо експерти та дистриб'ютори перш за все розглядають органічну продукцію із точки зору сертифікації, то для споживачів важливим фактором є користь продукту та відсутність хімічних добавок, - повідомляють експерти міжнародної організації IMAS у доповіді "Органічна їжа в Польщі 2017 ",  пише "Інфошувар".

“Рівень довіри до органічної продукції продовжує зростати як серед споживачів, так і серед фахівців галузі . Перш за все це пов’язано із суворим контролем, який здійснюється на всіх етапах виробництва — від якості грунту, в якому цю продукцію вирощують, до фінального етапу переробки. Сертифікація ЄС є єдиною і незаперечною гарантією якості органічної продукції на всіх етапах виробництва та переробки. Процедури контролю проводяться спеціальними органами сертифікації, а також самими дистриб'юторами.

Однак, несприятливим чинником зараз є продаж в умовах інформаційного хаосу, коли споживачів вводять в оману стосовно того чи іншого продукту”, - розповідають фахівці IMAS International.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні почали виробляти чорний часник

Чорний часник виробляється відповідно до класичної азійської технології – методом природної ферментації в умовах високих температур і певної вологості, без додавання жодних барвників і хімічних речовин. За рахунок цукру й амінокислот, що виділяються за цей період, часник набуває чорного кольору.

«МР Гарлік» використовує виключно вітчизняну сировину. Потужність виробництва становить понад 200 кг на місяць, розповіла менеджер з продажів компанії Дарина Мірзахметова, пише AgroTimes.

Компанія отримала повне узгодження технічних умов на виробництво ферментованого часнику в Україні.

Нині «МР Гарлік» постачає чорний часник ресторанам та під замовлення. У майбутньому ж планує вийти на торгові мережі, а також експортувати свою продукцію, зазначила Дарина Мірзахметова.

Довідка:

Чорний ферментований часник має пряно-солодкий аромат. Він гіпоалергенний. Позитивно впливає на травну, кровоносну, серцево-судинну систему й на весь організм у цілому. Після ферментації в часнику значно зростає вміст антиоксидантів та фруктози.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Плодово-ягідна продукція та її переробка – цікава ніша для малого та середнього агровиробника

Про це заявила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева під час церемонії нагородження переможців I Національного конкурсу соків прямого віджиму.

Головною метою даного конкурсу було визначення та заохочення кращих виробників зазначених соків та популяризація продукції українських виробників ягід та фруктів. Конкурс проходив в рамках Форуму «Fruit&Berriesss Plate», під час відкриття 20 Міжнародної виставки «World Food Ukraine». Організатором цього заходу виступила Асоціація «Укрсадпром».  

«До недавнього часу галузь садівництва та ягідництва, можливо, була несправедливо обділена увагою з боку держави. Але ситуація вже починає змінюватись. Вирощування таких культур я відношу до нішевого виробництва.  Вони не будуть давати такого ж високого валового збору, як зернові. Але ця продукція є перспективною з точку зору переробки, доданої вартості та прибутковості для виробника. Більше того, ми з боку міністерства закладаємо і механізми  державної підтримки галузі АПК, наприклад, на 2018 рік в бюджеті передбачено 6,3 млрд грн»,- наголосила заступник Міністра з питань євроінтеграції під час оголошення переможців конкурсу.

В конкурсі брали участь вісім виробників соків прямого віджиму з різних регіонів України. А також одна білоруська компанія була позаконкурсним учасником. Якість соків прямого віджиму оцінювалась  закритим способом спеціальною дегустаційною комісією, за 10-ти бальною системою в шістьох номінаціях.

«Я надзвичайно рада бачити тут не просто виробників фруктів чи ягід, а саме переробників, які виробляють надзвичайно якісні та смачні продукти, які до цього ж є корисними»,- відмітила Ольга Трофімцева.

Довідка: За інформацією Державної служби статистики України, станом на  01.10.2017 року у всіх категоріях господарств зібрано: плодів та ягід-1 587 тис. тонн   (103 % до 2016 року на звітну дату), винограду-43 тис. тонн   (110 % до 2016 року на звітну дату). Збір врожаю плодово-ягідних культур та винограду у 2017 році сільськогосподарськими підприємствами: ягідні культури-12,4 тис. тонн, кісточкові-22,6 тис. тонн, зерняткові-210,6 тис. тонн.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

"Конті" купує кондитерську фабрику в Росії

Про це розповіли дві людини, які знають це від різних сторін переговорів, а також місцевий чиновник, повідомляє БизнесЦензор.

Продавець – структури, пов'язані з "Промсвязькапиталом" братів Дмитра та Олексія Ананьєва, уточнюють двоє співрозмовників. Представник "Промсвязькапитала" відмовився від коментарів. Гендиректор "Червоної зорі" Павло Афанасьєв не став ні підтверджувати, ні спростовувати угоду. Сторони обговорюють лише виробництво продукції "Конті" за контрактом на вільних потужностях "Червоної зорі", зазначив він. Запит "Конті", відправлений 25 жовтня, залишився без відповіді.

"Конті" – великий кондитерський холдинг, його основний бенефіціар –Борис Колесніков. У 2010-2012 рр. обіймав посаду віце-прем'єр-міністра України при Вікторі Януковичі. Зараз Колесніков – один з лідерів партії "Опозиційний блок".

"Конті" випускає печиво "Супер-контік", зефір Bonjour, цукерки Konti та ін. Головний офіс і кондитерська фабрика компанії знаходяться в підконтрольній Києву Костянтинівці Донецької області; два інших заводи – в окупованій Горлівці та Донецьку.

У Росії в Курській області працює дочірня структура компанії "Конті-рус" і кондитерський комбінат. Після подій 2014 р. "Конті" довелося зупинити роботу двох кондитерських фабрик у Донецькій області.

Бізнес компанії в Росії, навпаки, активно розвивався: "Конті" повідомляла про інвестиції в будівництво нових ліній і збільшення виробництва. За оцінкою асоціації підприємств кондитерської промисловості "Асконд", в Росії "Конті" з часткою ринку близько 2% випускає приблизно 70 000 т кондитерських виробів на рік.

Роспоживнагляд заборонив ввезення в Росію солодощів двох великих українських виробників - "Конті" та "АВК". У 2013 р. Україна забезпечила третину всього російського імпорту кондитерських виробів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Європейські фермери обурені рішенням євродепутатів заборонити гліфосат

Рішення, яке мають прийняти або Єврокомісія, або країни-члени ЄС, як наголошується в прес-релізі Copa-Cogeca, має бути науково обґрунтованим, а не політичним. Фермерська організація нагадує, що діюча речовина визнана безпечною європейськими вченими і має ключове значення для продовольчої галузі, пише propozitsiya.com

Генеральний секретар Copa-Cogeca Пекка Песонен додає: «Хімікат не тільки життєво важливий для того, щоб прохарчувати населення, що зростає. Він також важливий для сільської місцевості, для довкілля і родючості грунтів. Гліфосати знижують потребу в обробітках грунту, що послаблює ерозію і зберігає родючість грунтів і органічні речовини, що містяться в них. Ще однією перевагою ноу-тілл та мінімального обробітку грунту є зниження витрат пального, а, відтак, забруднення вуглекислим газом атмосфери і грунтів».

Він нагадує, що речовина отримала позитивні висновки Європейського агентства з безпеки продуктів харчування та Європейського хімічного агентства.

«Гліфосат не має бути жертвою політики або предметом торгу між державами-членами. Для того, щоб не продовжувати термін реєстрації речовини, немає підстав. Неспроможність продовжити термін реєстрації підриває довіру до європейських інституцій», - підсумував П. Песонен.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview