Tempo950x100

Tempo300x100

Основні ризики для АПК від введення воєнного стану

Основні ризики для АПК від введення воєнного стану

Про це повідомив перший заступник міністра АПК Максим Мартинюк на своїй сторінці у мережі Facebook.

Складові будуть змінюватися відповідно до розвитку ситуації, все нижченаведене – попередні прогнози та оцінки.

Ризики, які МінАПК бачить на сьогодні, та ступінь їх впливу на ситуацію в АПК:

1. Основний блок – для рибної галузі. Азовське море генерує більшу частину вилову і це вимагає збереження стабільного і зрозумілого режиму риболовства в його водах. Станом на вчорашній день рибалкам було рекомендовано в якості застережного заходу повернутися в порт, жодних юридичних чи фактичних обмежень до них не застосовувалось. Ступінь ризику: не визначений.

2. Повторення агресивних дій в Керченській протоці. В зв’язку із напруженою ситуацією в Приазов’ї та непередбачуваними діями РФ, обсяги перевалки через порти Бердянськ та Маріуполь можуть бути вимушено скорочені, а потоки перенаправлені в порти Одеси. Ступінь впливу: середній. В минулому році через порти Азова було експортовано біля 5% від загального експорту зерна. Це багато, але період надвисокої місячної інтенсивності експорту в цьому сезоні ми уже проходимо, тож навіть враховуючи певні нюанси роботи Укрзалізниці, великих проблем від можливої концентрації експортних потоків ми не очікуємо. Місяць тому було б набагато складніше.

3. Загально-транспортні. Режим ВС охоплює всі портові області і може позначитися на роботі експортної інфраструктури (це лише припущення, оскільки зараз робота йде безперебійно). Крім того, з’являється фактор непереборного впливу – «військова потреба», якій буде підкорюватись транспорт, зокрема пріоритет у постачанні вагонів, подачі тяги тощо буде у військових вантажів. Ступінь впливу: залежатиме від злагодженої роботи транспортної інфраструктури.

4. Юридичні, пов’язані із виконанням зовнішніх контрактів та визначенням форс-мажору. Юристи сходяться на думці, що застосування форс-мажору в разі ВС є імперативним, але практика залежить від того, як був цей пункт виписаний в конкретному контракті. Ступінь впливу: середній. Ніхто із свідомих гравців ним не зловживатиме, оскільки на кону репутація і компанії, і країни в цілому як надійного постачальника. Станом на вчорашній вечір відвантаження відбувалися в штатному режимі. Крім того, навіть статус «Force Majeure» не скасовує контракт, а лише зміщує строки виконання зобов’язань по ньому.

5. Глобальні цінові. Власне, не ризик в прямому розумінні, але можливість коливань цін як реакція на ескалацію конфлікту – аспект, який треба врахувати. Ступінь впливу: мінімальний. На вчорашній біржовій сесії коливання ціни на пшеницю були в межах 1%, сьогоднішня сесія буде більш показова, але навряд чи суттєво інша.

6. Зростання ціни фрахту. Можливе, але в незначному обсязі і точно не в короткостроковій перспективі, оскільки судна фрахтуються із великим часовим лагом. Сподіваймося, що через місяць фактор «ВС» уже не буде актуальним.

7. Зростання страхових премій. Аргументи ті самі, що й пунктом вище. Страхові компанії найімовірніше закладуть додаткові ризики при страхуванні операцій в портах Азовського моря.

“Оскільки соціальний аспект є для нас найважливішим, окремо винесу тезу про те, що ризики продовольчого характеру для внутрішнього ринку, зокрема для 10 областей із ВС, відсутні. Пропозиція основних продуктів харчування значно перевищує прогнозований попит, а більшість областей, в яких введено ВС, є профіцитними.

Мінагрополітики готове долучитися до вирішення всіх питань, що можуть виникнути у учасників ринку в зв’язку із введенням воєнного стану, так само як і будь-яких інших”, – підкреслив Максим Мартинюк.

Нагадаємо, Верховна Рада ввела військовий стан у 10 областях України.

Перегляди: 2
Читай нас у та
Адреса: https://agroreview.com/content/osnovni-ryzyky-dlya-apk-vid-vvedennya-voyennoho-stanu
Like
Цікаво
Подобається
Сумно
Нічого сказати

    29 Березня

    Як змінилися ціни на печериці, цибулю та салат

    Неадекватна поведінка та нервова реакція заступника міністра сільського господарства Польщі Колодзейчика завела перемовини в глухий кут

    28 Березня

    Експорт українського зерна у 2023/24 МР перевищив 34 млн тонн

    Біореактори під Гаагою стали вирощувати лабораторну свинину удвічі швидше, ніж раніше

    Кліматичні зміни треба розглядати як можливість розвитку агросектору

    Україна і Польща близькі до розв’язання зернового питання, але є нюанс

    Інформаційна довідка щодо отримання компенсацій за розмінування с/г земель – документ

    ФАО надасть українським аквафермерам 50 тонн кормів для риб

    Вінницька кондитерська фабрика “Рошен”  2023 рік закінчила зі збитком 14,7 млн грн

    Закупівельні ціни на кукурудзу в Україні активно зростають

    БІЛЬШЕ НОВИН