150670

Основні тренди розвитку АПК на 2018 рік

На події, яка щорічно збирає керівників та власників компаній, представників влади, іноземних експертів були обговорені результати 2017 року для українського аграрного сектору, розглянуті основні регуляторні зміни та визначені тренди й перспективи розвитку  вітчизняного аграрного бізнесу на наступний рік. 

Програма події складалася з 6-ти сесій, присвячених актуальним темам 2017 року. Під час кожної сесії  ефективним інструментам та векторам розвитку на 2018 рік. Під час першої сесії «Агробізнес 2018: час для зростання» було обговорено залучення інвестицій, державну підтримку АПК у 2018 році та законодавчі ініціативи боротьби із земельним рейдерством. Алекс Ліссітса, Президент Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» розповів про основні передумови для залучення прямих іноземних інвестицій в агропромисловий комплекс України: «Серед 20-ти найбільших європейських країн по статистиці надходжень прямих іноземних інвестицій за 2016 рік, Україна знаходиться на 19 місці, в топ-100 найбільших країн світу - на 57. Тільки 3% прямих іноземних інвестицій було направлено саме в агросектор. При цьому, 30 % інвестицій ($ 190 млн) фактично є фінансовою допомогою від організацій, на кшталт IFC, EBRD. Для того, щоб підвищити позицію України на міжнародному ринку та сприяти збільшенню інвестиційних надходжень ми маємо створити наш бренд за допомогою цілеспрямованої та комплексної політики, використання сучасних комунікаційних платформ та залучення досвідчених професіоналів. Необхідно розвивати на своїй території цікаві об’єкти для інвестицій, формувати локальні кластери з брендом, що буде всесвітньо відомим, cприяти виникненню синергії між сильним секторами економіки України, наприклад агро й IT та вирішувати проблему людського капіталу і трудової міграції», - зазначив Алекс Ліссітса.

Олександр Бакуменко, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин розповів про те, що нового передбачає держбюджет на 2018 рік для аграріїв: «У порівнянні з минулим роком аграрний бюджет збільшений. На нашу думку, він має базуватися на принципах довгостроковості і визначеності. Необхідно, щоб 70-80% бюджету виділялася на затверджені напрямки з року в рік: квазідотації, фінансову підтримку компенсації вартості техніки та фермерство. Інші 20-30% статей держпідтримки – виділяти на нові пілотні напрямки, і якщо вони будуть ефективними, — збільшувати асигнування».

Під час другої сесії «Захист агробізнесу в турбулентні часи» було проаналізовано методи унеможливлення подвійної реєстрації земельних ділянок, діючі інструменти захисту від земельного рейдерства, ефективні шляхи взаємодії з ДФС та судову практику в земельних спорах. Олег Кулініч, народний депутат, голова підкомітету з питань земельних відносин Аграрного комітету ВРУ розповів про законодавчі ініціативи для боротьби із земельним рейдерством: «В антирейдерському законопроекті ми пропонуємо установити механізм обов’язкової онлайн-перевірки того факту, чи існують на ту чи іншу ділянку раніше укладені договори оренди. Окрім того, новим законопроектом ми установлюємо, що та реєстрація договорів оренди, яка існує лише в паперовій формі, і яка була здійснена ще до 2004 року, повинна бути оцифрована протягом року Держгеокадастром і внесена в кадастр у електронній формі», — прокоментував Олег Кулініч.

Протягом четвертої сесії «Концепція сталого розвитку у бізнесі: чи можливо в Україні досягнути рівня західних країн?» учасники конференції мали змогу перейняти досвід розвитку бізнесу в вітчизняних та європейських компаніях. Джаміль Закараєв, провідний фінансовий аналітик компанії Кернел, розповів про те, з чого починалося запровадження принципів сталого розвитку в компанії: «Сталий розвиток у нашій компанії розпочався з використання відходів виробництва, а саме лушпиння соняшнику.  Ми почали їх спалювати для отримання енергії. Зараз ми використовуємо цілий комплекс заходів, які  стали невід’ємною частиною нашої стратегії. Наша програма включає соціальні, економічні та екологічні заходи, спрямовані на поліпшення умов життя, суспільства та бізнесу», — говорить експерт.

Під час п’ятої сесії «Нові експортні горизонти для України. Як забезпечити прорив?» було проаналізовано світові тренди та нові експортні можливості для України. За словами Ольги Трофімцевої, заступниці Міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції, 2017 рік стане рекордним для України за рівнем експорту аграрної продукції: «За 10 місяців поточного року експорт української аграрної та харчової продукції сягнув позначки у $ 14,7 млрд та продемонстрував збільшення на 22,7% або $ 2,7 млрд порівняно з відповідним періодом 2016 року. Імпорт при цьому збільшився на 8% та склав $ 3,6 млрд. Для значного прориву української аграрної продукції на зовнішні ринки в наступні роки необхідне посилення співпраці бізнесу і держави. Ми активно відкриваємо нові ринки, і бізнесу варто цим скористатися», - прокоментувала Ольга Трофімцева.

На шостій сесії «Персонал vs. зарплати. Як подолати відтік кадрів з України?» було розглянути кризові явища, пов’язані з відтоком кадрів з України та методи їх подолання. Експерти стверджують, що сьогодні ринок праці в цілому й  аграрній сфері зокрема суттєво зростає, посилюється конкуренція між роботодавцями за кваліфіковані кадри. Про тенденції ринку працевлаштування розповіла Тетяна Пашкіна, HR-експерт сайту rabota.ua:

«Офіційно зареєстрованих безробітних кваліфікованих співробітників сільського та ін. господарств в Україні приблизно11,2 тис. осіб, або 3,3% від усіх зареєстрованих безробітних. У цілому, в січні-вересні цього року середня заробітна плата в сільському господарстві склала 5 585 грн, що на 47% більше, ніж за аналогічний період минулого року».

Джерело:УКАБ

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Агроміфи та їх спростування

Разом з тим, народжуються й нові міфи. Ukropchiki.com розвіюють деякі з них, що можуть бути  перепоною для успішної діяльності сьогоднішнього фермера.

Агрономічна наука - це таке ж поле для дискусій, як й інші сфери. Тут завжди є критики та прихильники певних ідей. Важливо правильно розмежувати поняття - де досягнення науковців, а де - теорія, що обросла гіпертрофованими міфами.

Соняшник і ріпак виснажують землю?

Останнє десятиліття Україна входить в число лідерів виробництва олійної сировини. Так відбувається завдяки збільшенню посівних площ ріпаку й соняшника.  Для порівняння:

    у 2000 р. соняшник займав 1 220 тисяч га, а ріпак - 157 тисяч га.
    у 2014 - ці площі збільшились у 4,2 та 5,5 разів (856 і 5 200 тисяч га відповідно).

Разом з цим виник міф, що ці дві культури є причиною зниження рівня родючості ґрунту. При цьому, прямих посилань на автора - важко знайти. Достеменно не відомо, хто проводив дослідження та які висновки зробив експерт?

Натомість, навчальне господарство Одеського ДАУ представило результати трирічного дослідження. У них вони зазначають, що гірчиця (яка передує озимій пшениці на полі) - є другою у списку виснажливих для ґрунту рослин. Озимий ріпак - на 6 місці, а соняшник аж на 8. Зауважте, що дослідження проводились без використання будь-яких добрив. Виходить, не такий страшний чорт, як його малюють?

Існує теорія про те, що одна з непоганих сівозмін: ріпак, пшениця, кукурудза чи соя — ріпак.

Українські чорноземи втрачають свою родючість?

Заявляють, що станом на сьогодні катастрофічно впав рівень гумусу і цей процес відбувається й надалі. Думаєте, хтось розумніший за природу? Те, що сформувалося шляхом тисячолітніх процесів може раптово зникнути? Добре, припустимо, що це й справді так. Тоді чому рівень врожайності зерна стрімко росте? Тільки за останні 15 років аграрії збільшили показники на 40%. Також врожай кукурудзи збільшився в двічі.

Звісно, проблема з ґрунтами є: сміттєві звалища, забрудненні ґрунтові води, бур'яни та інші проблеми існують. Тож давайте говорити про це, а не опиратися на консервативні показники вмісту гумусу. Його показники й справді зменшились (позначка сягає 0,08 - 0,21 %). Це не причина бити на сполох. Куди важливіше потурбуватися про пластик та поліпропілен, що потрапляє на поля.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українські солодощі продаватимуться у В'єтнамі

"Наша компанія продовжує розширювати географію своєї присутності в світі. Перші поставки продукції були здійснені в серпні цього року. На ринок країни ми вже поставили перші 50 тонн солодощів. Це насамперед вафлі, праліне, шоколад на фруктозі тощо", — йдеться в прес-релізі компанії, пише delo.ua.

За інформацією АВК, у планах компанії продовжувати роботу над розширенням каналів збуту продукції.

"Сьогодні солодощі АВК можна придбати як в столиці країни, місті Ханой, так і в інших містах В'єтнаму. Поступово рухаємося на південь країни — наша продукція з'являється на полицях магазинів міста Хошімін", — відзначили в компанії.

Як раніше повідомляв власник компанії, АВК розвиває експортний напрям, здійснюючи постачання в країни ЄС, зокрема у Великобританію, Польщу, Румунію, Нідерланди та інші країни.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні за три місяці відкрили 17 кримінальних справ за аграрне рейдерство

В Україні за останні три місяці відкрили 17 кримінальних справ за фактом аграрного рейдерства. Про це у середу на засіданні уряду повідомила перший заступник міністра юстиції України Наталія Бернацька, передає РБК-Україна.

"За цей період (протягом трьох місяців, - ред.) вже було відкрито 17 кримінальних справ за цими фактами", - повідомила Бернацька. За її словами, всього за цей час на гарячу лінію оперативних антирейдерських штабів надійшло 615 дзвінків. Найбільшу кількість звернень зафіксовано в Сумській, Івано-Франківській та Київській областях.

Нагадаємо, у листопаді прем'єр-міністр України Володимир Гройсман вимагав від правоохоронних органів жорсткої реакції на рейдерство. "Я хотів би підкреслити і закликати правоохоронців всієї країни, це позиція голови Національної поліції та міністра внутрішніх справ - якщо десь у будь-якому куточку України здійснюється фізичне захоплення майна, відразу реагувати, арештовувати ", - заявив Гройсман.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Більше півмільйона доларів знайшов фермер у свинячому шлунку

Вартість знахідки оцінюють у 606 тисяч доларів, повідомляє t1.ua.

Хоч як дивно, навіть у сільській місцевості виявити подібний «камінь» жителям Китаю вдається нечасто. Місцеві називають такі пучки «свинячим скарбом». Вважається, що препарати, виготовлені з безоарового каменю, прекрасно виводять токсини з організму та можуть вилікувати від багатьох хвороб.

У XVII столітті «свинячі скарби» використовувались англійськими медиками, а серед багатьох китайських лікарів безоарові камені досі на вагу золота.

Володарем рідкісної знахідки став 51-річний житель міста Рижао, провінція Шаньдун, Бо Чунлі.

Разом з восьмирічним сином він відправився в Шанхай, витративши майже сім тисяч доларів на оцінку приблизної вартості каменю. Чи знайшов Чунлі людину, готову купити його товар, не повідомляється.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Не маслом єдиним: які молочні продукти дозволять Україні більше заробити на експорті

Зокрема, демінералізованої сухої сироватки, лактоферину, сирів із використанням сироваткових білків, швидкорозчинного сухого молока, казеїнатів.

У цьому переконаний голова Ради директорів Спілки молочних підприємств України Вадим Чагаровський, пише agrotimes.net.

«Так, 90%-ва демінералізована суха сироватка, яка використовується для виготовлення продуктів дитячого харчування, коштує $2,5 тис./тонна, а звичайна сироватка суха частково демінералізована, яку виробляє наша промисловість, - $600-800/тонна, -зазначив він.  При цьому кількість сировини для виготовлення обох видів сироватки однакова».

Наразі жодне підприємство в Україні не виробляє швидкорозчинне сухе молоко. «А це плюс $400-500/тонна від звичайної біржевої ціни», - наголосив Вадим Чагаровський.

Україна експортує казеїн. А якщо б казеїнати, зауважи він, то ціна була б вищою на 30%.

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview