ОТГ зробили перший крок до отримання земель у власність

657 із  665 об’єднаних територіальних громад (ОТГ), які утворені на сьогодні в Україні, і які згідно з прийнятим Урядом розпорядженням можуть отримати в комунальну власність держземлі за межами населених пунктів, розпочали відповідну процедуру. 99% громад протягом тижня уклали з головними управліннями Держгеокадастру в своїх областях меморандуми про співпрацю при здійсненні заходів щодо передачі сільгоспземель державної власності у комунальну. Решта ОТГ завершують підготовку до підписання.

У меморандумі сторони в особі начальника Головного управління Держгеокадастру та сільського/селищного/міського голови, який виступає від імені об’єднаної територіальної громади, фіксують взаємні зобов’язання та підходи до процесу. Також у документі зафіксовані  основні етапи такої передачі та їх послідовність, деталізовані дедлайни в частині видачі наказу про проведення інвентаризації тощо. Сторони зобов’язуються максимально сприяти одна одній на всіх етапах.

«Оперативність об’єднаних громад та інтенсивність процесу підписання меморандумів – найкращий доказ того, що земельні ресурси розглядаються ними як основний фактор спроможності, а рішення Уряду було не просто довгоочікуваним, а вкрай необхідним, – підкреслив перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк. – Зараз наше завдання – зробити процес передачі земель максимально оперативним, прозорим та комфортним для усіх сторін».

Зауважується, що меморандум – це декларація про наміри, офіційно ж процедура передачі ділянок стартує після того, як рада ОТГ прийме на сесії рішення про звернення до Держгеокадастру щодо передачі земель, а Головне управління Держгеокадастру в області отримає відповідне клопотання. В середньому процес передачі земель для однієї ОТГ може тривати близько двох місяців.

Довідка:

31 січня Уряд схвалив розпорядження щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об’єднаних територіальних громад, що дозволяє провести земельну децентралізацію не вдаючись до змін в законодавстві.

В Україні створено 665 об’єднаних територіальних громад, на території яких знаходиться біля 759 тис. га земель сільськогосподарського призначення державної власності, які можуть бути передані у комунальну власність.

Держгеокадастр розпочав процес передачі земель з 1 лютого 2018 року. Для висвітлення стану передачі земель об’єднаним територіальним громадам створено спеціальний портал (otg.land.gov.ua). Для отримання оперативних консультацій з цього питання від фахівців Держгеокадастру запроваджено функціонування гарячої лінії (0 800 502 528).

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як змінилася вартість продуктів харчування

В Україні це — неможливо, — говорить директор Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко, пише gazeta.ua.

За січень найбільше подорожчали овочі борщового набору — капуста, буряк, морква, картопля, цибуля. Ціна кілограма зросла на 0,5–1 грн.

"Були недорогі ­апельсини. Кілограм пропонували по 30 гривень. Це на 15 гривень менше, ніж у грудні торік, — продовжує Дорошенко. — Лимони подешевшали на 7 гривень. Водночас на одну гривню подорожчали вітчизняні яблука. Додали до ціни 5,5 гривні банани".

У лютому в магазинах зросла вартість твердих сирів. У середньому кілограм коштує 180–200 гривень. Це закономірний процес. Бо торгові мережі підвищують ціни через місяць-два після подорожчання долара. В Україні грудень закінчився знеціненням гривні. Наслідки побачили зараз. Попри те, що гривня зміцнилася, найближчими місяцями не варто чекати падіння цін. Хіба що на гуртових ринках.

Подешевшала в супермаркетах свинина — 80 гривень за кілограм. Ціни падають через зниження попиту.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Агрострахування страхує не так сільгоспкультури, скільки доходи аграрного бізнесу

Україна активно залучена у вирішення продовольчої проблеми. Сьогодні вона займає лідируючі позиції на світових аграрних ринках. Перш за все, це стосується експорту зернових культур. Дуже важливо, щоб поставки української сільгосппродукції на зовнішні ринки здійснювалися без збоїв, гарантовано. Саме агрострахування дозволяє домогтися вирішення цього завдання.

Згідно даних, ринок агрострахування в Україні за  2017 рік збільшився на 30%. Тільки за останній рік обсяг страхових премій зріс на 30 % у гривнях та на 28 % — у доларовому еквіваленті. Передбачається, що позитивна динаміка збережеться й у 2018 р. Адже простір для зростання — величезний. Сьогодні в Україні застраховані лише 5% від засіяних площ. І це в державі, де сільське господарство є однією з провідних галузей національної економіки. Для порівняння: рівень агрострахування у Франції становить 30-35%, в Іспанії - 60%, в Канаді він сягає 80%, а в Америці - 90% від усіх засіяних площ.

За словами експертів, зростання ринку страхових послуг буде викликано, в першу чергу, збільшенням погодних ризиків. Якщо раніше вони були пов’язані в основному із пошкодженням озимих від морозів, то сьогодні з’явилася і загроза від весняних заморозків, посухи, граду. Погода створює для аграріїв більш жорсткі умови господарювання, а тому сільгоспвиробникам необхідно зрозуміти, що агрострахування сприяє в критичних ситуаціях збереженню агробізнесу, а в нормальних умовах - його подальшому розвитку.

«Українські фермери, намагаючись максимально здешевити своє виробництво та  сподіваючись на прихильність природи, прагнуть уникнути агрострахування. При цьому не завжди беруть до уваги, що насправді страхують не тільки сільгоспкультури, скільки власний бізнес. Незалежно від того, чи застраховані пшениця або кукурудза, в разі настання погодного ризику вони все одно загинуть. Але якщо ці та інші сільгоспкультури застраховані, то виживе бізнес. Тому що аграрій, завдяки відшкодуванням завданих збитків, отримає можливість пересіяти свої поля або компенсувати пристойну частину очікуваного доходу. Агрострахування забезпечує більше стабільності в доходах», -  зазначає експерт страхового ринку, гендиректор компанії «Агрориск» Володимир Юдін.

За його словами, без страховки дуже ризиковано управляти грошовими потоками. «Перш за все, це стосується малих і середніх сільгоспвиробників. Тому що їх поля знаходяться в одному місці. І якщо піде град, то він може знищити весь їх урожай», - підкреслив Володимир Юдін.

Як зауважив експерт, розвиток  в Україні агрострахування збільшить можливості банківського сектору та інвесторів належним чином профінансувати аграрну галузь. «Найголовніше — це те, що сільськогосподарські виробники отримають змогу ефективніше управляти їхніми виробничими ризиками. Це матиме й інші позитивні наслідки для економіки. По-перше, аграрне виробництво отримає новий поштовх, оскільки страхування від погодних ризиків стимулює використання кращих виробничих технологій. По-друге, фінансова стабільність і гарантування доходів – ключова складова гармонійного розвитку сільського господарства. Саме агрострахування є основним інструментом мінімізації збитків та управлінням усіма сільськогосподарськими ризиками для сільгоспвиробників», - констатував Володимир Юдін.

В Україні наразі існують різні програми страхування для рослинних культур і тварин. Для вибору найбільш ефективного варіанту страхування потрібно спочатку визначити, від яких ризиків і на який період аграрій бажає застрахувати своє виробництво.

Так, у компанії «Агрориск» на сезон «весна-літо» 2018 року діє програма «МультіРіск», за якою можуть бути застраховані врожаї пшениці, жита, ячменю, соняшнику, кукурудзи на зерно, цукрових буряків, ріпаку, гречки, сої, вівса, гороху і проса. Сума відповідальності встановлюється в розмірі вартості майбутнього врожаю сільськогосподарської культури. Крім таких катаклізмів як град, весняні та осінні заморозки, крижана кірка, посуха, сель, землетрус, буря, ураган, повінь "МультіРіск" страхує також і від форс-мажорних обставин, як знищення врожаїв шкідниками або вогнем.

«Врегулювання страхового випадку за продуктом здійснюється як по всій застрахованій площі поля, так і за пошкодженою його частиною. Завдяки цьому фермер зможе провести, наприклад, пересів культури тільки на пошкодженій ділянці поля. Для цього знадобиться значно менше фінансових та часових витрат, що є вагомою перевагою в особливо активний для фермерів весняно-літній період. Нам важливо не просто продати страховку. Нам також важливо пояснити аграрію, як працює конкретний страховий продукт. І якщо наш клієнт стикається зі страховим випадком, то все робимо для того, щоб він отримав відшкодування збитків», - зазначає Володимир Юдін.
 

Довідка: Компанія «Агрориск»  з 2003 року працює на ринку агрострахування  і є першим незалежним постачальником послуг в Україні, що спеціалізується на управлінні сільськогосподарськими ризиками. Компанія розробляє страхові продукти, які доступні, зрозумілі та цікаві для агровиробника.


 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Бізнес на фруктових чіпсах окупається за два роки

Про це свідчить досвід підприємства «Еко Чіпси», яке свого часу вклало у бізнес кілька десятків тисяч доларів, пише Agravery.

Чіпси виробляють з усього — полуниці, дині, яблук, груш, цитрусових, і навіть овочів — гарбуза, цукіні, кабачків, моркви чи то буряку. Останнім часом асортимент розширила екзотика — сушені ківі, хурма, імбир і карамболь.

П’ятидесятиграмову пачку сухого продукту продають за 30-60 грн, тоді як кілограм яблук від фермера коштує 15-20 грн. На виготовлення партій йде від 8 до 20 годин, все залежить від соковитості фрукту. Коефіцієнт усушки складає 1:25 – 1:6.

«За рекомендаціями Міністерства охорони здоров’я, потрібно їсти щонайменше 400 грамів овочів чи фруктів на добу. Це до 50 грамів чіпсів», — каже Олексій Руденко, засновник «Еко Чіпсів».

Для виготовлення продукції знадобиться сировина, сушка, овочерізка чи слайсер. Останній коштує від кількох сотень до кількох тисяч гривень. А от перш ніж купувати дорогий сушильний апарат, Руденко рекомендує почати з невеликого побутового приладу і зрозуміти, чи «піде» бізнес.

Нині в Україні нараховується 10-15 виробників овочевих та фруктових чіпсів. «Навіть якщо з’являться нові гравці, то ринок слід наростити мінімум вдесятеро і кожен матиме із цього зиск», — вважає засновник «Еко Чіпсів».

Продукція розходиться переважно на внутрішньому ринку, хоча нею цікавляться у США, ОАЕ, Словаччині, Норвегії, Австрії та Польщі. Аби налагодити зовнішні поставки, мінімальна партія має складати 1-2 тонни. Поки що українські виробники, навіть кооперуючись, забезпечити регулярно таких об’ємів не можуть.

Джерело: agroday.com.ua

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Директор українського Google будує пивзавод

Про це він повідомив в інтерв'ю LIGA.net .

"Я скажу так: я будую маленький пивзавод", - зазначає він. Менеджер додав, що в Facebook у нового бренду відкрита сторінка. 

На питання журналіста про те, чи буде це крафтовое пиво, Шлемко зазначив, що це вже дуже банальне слово, і обмежився фразою: "добре пиво".

За словами Шоломко, у нього в пивному бізнесі є партнери. "Я там практично нічого не роблю: я вдохновляю, мотивую, розподіляю фінансові потоки", - додає він.

Пивний бізнес буде називатися Rebrew. Будівництво заводу відбувалося в 2017 році, а в цьому він буде запущений в комерційну експлуатацію.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Дрони допоможуть заощадити на внесенні азотних добрив

За словами науковців, така система дозволить заощадити на внесенні добрив та підвищити ефективність виробництва, пише superagronom.com.

Одна з головних проблем при внесення азотних добрив — правильно розрахувати потребу, адже надмірна кількість речовини у ґрунті може призвести до серйозних екологічних наслідків. Вирішити цю проблему взялась група датських дослідників, які розробили систему, спроможну визначати точну потребу рослин у добривах, пише agroxxi.ru.

Їх система базується на дослідженні характеристик світла, яке відбивається від листя рослин у поєднанні з площею поверхні листа. Як запевняють дослідники, використовуючи ці два фактори можна з високою точністю визначити потребу рослин у азоті в конкретний період їх росту.

На початкових стадіях вчені досліджували технологію на прикладі посівів картоплі, наразі вони працюють над створенням безпілотного літального апарату, який дозволить виконувати швидкі аналізи, ґрунтуючись на автоматизованих системах для вимірювання вищевказаних параметрів.

На думку дослідників, такі дрони допоможуть знизити кількість внесення азотних добрив до мінімального рівня, що у подальшому дозволить скоротити витрати та підвищити ефективність вирощування сільськогосподарських культур.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview