Овоч, який дорожче м'яса: про рентабельність вирощування спаржі

Нішевим делікатесним овочем є спаржа. Ця корисна рослина користується великим попитом в Європі. Набирає вона популярність і серед українських послідовників здорового харчування, пише Pro-Consulting.

Спаржа добре росте в українських грунтово-кліматичних умовах, але, незважаючи на це, 75% спаржі на наш ринок імпортується. У роздробі кілограм цього продукту коштує близько трьохсот гривень. Оптові закупівельні ціни в два рази нижче, а середня врожайність в Україні - 5 т/га. Причому спаржа — багаторічна рослина, один раз посаджена плантація якого приносить дохід протягом восьми років.

Звичайно, поле спаржі — це аж ніяк не поле чудес, і щоб отримати хороший врожай, на ньому необхідно добре потрудитись. Особливо трудомісткий період — це посадка і догляд за плантацією в перші два роки розвитку рослин. Початкові витрати також значні: тільки розсада на один гектар коштує близько 10-12 тисяч доларів. Попередньо необхідно підготувати ґрунт. Бажано зробити його агрохімічний аналіз, щоб знати які речовини необхідно додатково вносити. Обов'язково знадобляться органічні добрива з розрахунку 100 тонн на гектар. Щоб спаржа добре вкоренилась, ґрунт потрібно зорати на глибину 50-60 см, а для того, що вона не відчувала браку вологи — встановити систему крапельного зрошення.

У перші рік-два після посадки головним ворогом спаржі стають бур'яни. Їх потрібно полоти вручну, оскільки техніка зашкодить тендітні стебла рослини. Потім, коли коренева система розвинеться, спаржа зможе сама заглушати своїх конкурентів. Збір також проводиться ручним способом, так як на цьому етапі важливо зберегти товарний вигляд продукту. Ну і, звичайно, необхідно заздалегідь подбати про канали збуту, так як свіжа спаржа довго не зберігається: всього тиждень при температурі 2°C.

Максимальна врожайність спаржевого поля досягається на третій-четвертий рік, і 5 т/га — це зовсім не межа. Польські аграрії домагаються продуктивності в два рази більше. До речі, якщо орієнтуватися на збут в європейському напрямку, то краще культивувати фіолетову спаржу. Вона вирощується також, як і зелена, але в ЄС її закуповують охочіше, за ціною 7-8 євро за кілограм. Але і на внутрішньому ринку рентабельність вирощування цієї культури зашкалює, і вирощувати її буде вигідно, навіть якщо оптова ціна впаде удвічі від сьогоднішньої.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Виробництво вівсяного молока принесе гарний прибуток

Чим більше шкоди екології нашої планети завдає діяльність людства, тим більше серед людей стає послідовників ідей здорового способу життя і харчування. Не обходять стороною ці віяння і Україну. Серед наших громадян вже більше двох мільйонів вегетаріанців. Крім того, як мінімум кожен п'ятий українець не переносить лактозу, а значить не може пити звичайне коров'яче молоко. Виходом для них є вживання таких продуктів, як рослинне молоко. Воно в якійсь мірі може замінити коров'яче, ну а для людей з лактозною непереносимістю - це взагалі безальтернативний «молочний» продукт, пише Pro-Consulting.

Світовий ринок рослинного молока зростає і розвивається. Особливо популярно мигдальне молоко, на другому місці - соєве, на третьому - рисове.

Оскільки попит на рослинне молоко в Україні вже сформувався, то було б неправильно віддавати наш ринок зарубіжним виробникам цього продукту. Ну а оскільки мигдалю в нашій країні вирощується поки не дуже багато, будемо використовувати для виготовлення рослинного молока більш доступну сировину - овес.

Витративши всього 70-75 тис. доларів, можна створити підприємство, яке буде видавати 50 літрів вівсяного молока на годину. Відповідний бізнес-план вже підготовлений аналітиками Pro-Consulting.

Самою ємною статтею витрат при створенні підприємства з випуску вівсяного молока є придбання обладнання.

Для установки техніки знадобиться цех площею 100-150 м2. Крім нього, до складу виробничого комплексу входитиме склад, допоміжні та адміністративно-господарські приміщення. Персонал, необхідний для забезпечення роботи підприємства, - 7-8 чоловік.

У структурі собівартості кінцевого продукту найбільшу частку - 64%, становить зарплата працівників, на яку буде витрачатися приблизно 3,5-4 тис. доларів на місяць.

Працюючи 20 днів в місяць в одну зміну, тривалістю вісім годин, наш невеликий альтернативний молокозавод зможе виробляти 95-100 тис. літрів вівсяного молока в рік. Якщо заздалегідь подбати про канали його реалізації, то кожен літр можна продати за $ 1,45, а це відповідає 135-145 тис. дол. щорічного доходу (25 тис. доларів чистого прибутку).

Неважко підрахувати, що кошти, вкладені в реалізацію проекту, повернуться до інвестора протягом 3-х років з моменту початку виробництва.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Град і негода наробили лиха: аграрії рахують збитки

На Тернопільщині в кінці квітня разом із сильною зливою прийшов град — в окремих районах земля була повністю вкрита шаром криги та снігу, що випали під час негоди та пошкодили багаторічні насадження і сільськогосподарські посіви.

За словами аграріїв, крім Тернопільської області від негоди постраждали Коростенський район Житомирської області та Золочівський район Львівської області.

В результаті несприятливих погодних умов виробники с/г культур повідомляють, що в даний час оцінити обсяг втрат досить складно: поля частково підтоплені, озимі культури побиті градом, а посіви з соняшнику, гороху і кукурудзи на зазначених вище територіях частково змило.

Пересів на постраждалих ділянках полів буде проводиться після встановлення сприятливої погоди.

«Найбільше від негоди постраждало сільське господарство Бережанського, Козівського, Підгаєцького, Зборівського районів Тернопільської області. Втрати аграріїв значні, відшкодують які лише тим підприємцям, які страхували посіви. Сільгоспугідь знищено на площі 555 гектарів. Пошкоджені посіви на площі 2532. Орієнтовний обсяг збитків склав близько 22 мільйонів гривень», - повідомив заступник начальника управління з питань цивільного захисту населення Тернопільської облдержадміністрації Ігор Любий.

«Українські сільгоспвиробники й аграрії усього світу дедалі більше  відчувають вплив глобальної зміни клімату. Чи не кожний сезон, як самі виробники, так і експерти агросфери відмічають екстремальні погодні умови, не характерні для тих чи інших регіонів — від критичних посух і сильних морозів без снігу до  надмірних злив і  градів», - зазначає директор з інновацій та розвитку "Аграрної Агенції АГРОС",  експерт страхового ринку Володимир Юдін.

Він зауважив, що за прогнозами погодних фахівців, такі явища, на жаль, у майбутньому лише посилюватимуться.

«Аграрний сектор є одним із найбільш ризикових видів бізнесу, оскільки його розвиток залежить не тільки від ринкового середовища, фінансово-економічної ситуації, законодавчої бази, але й від погодно-кліматичних умов.Один невдалий рік може похитнути фінансову стабільність сільськогосподарського підприємства, завдавши значних збитків. Достовірно спрогнозувати погодні негаразди неможливо, але мати "план Б" на їх випадок фермери зобов’язані. Саме агрострахування здатне не просто покрити втрати, яких аграрії зазнають через погодні примхи, але й забезпечити сільському господарству стабільний розвиток, надати фермеру відчуття впевненості і захищеності», - підкреслює Володимир Юдін.

За його словами, аграрій, завдяки відшкодуванням завданих збитків, отримає можливість пересіяти свої поля або компенсувати пристойну частину очікуваного доходу. Ціна страхових послуг коливається в межах 3-8% від суми страхового відшкодування. На ціну впливають як обсяги страхування, так і перелік ризиків, від яких прагне убезпечитися аграрій, а також  регіон, де розташовані сільгоспугіддя. Адже східні та південні області країни більш посушливі, західні — схильні до випадання великої кількості опадів.

Читайте також: Без врожаю: як мінімізувати збитки в сільському господарстві

Спектр страхового захисту аграрія сьогодні досить широкий. Основні ризики, від яких можуть захиститися сільгоспвиробники, оформивши страховку: заморозки, ожеледиця, вимерзання, град, пожежа, буря, ураган, злива, повінь, посуха чи зневоднення, розвиток хвороб, розмноження шкідників рослин і, звичайно, протиправні дії третіх осіб. Сума страхових виплат розраховується за двома параметрами: витрат на вирощування культури або вартості майбутнього урожаю і задекларованої страхувальником середньої врожайності за останні кілька років.

«Сьогодні кожен фермер може звернутися до надійних експертів ринку агрострахування, порадитися з ними щодо програм, які можуть бути цікавими саме йому і бути впевненим, що буде  відшкодування, в разі примх погоди.  Фахівці  "Аграрної Агенції «АГРОС» надають професійну консультацію і допомогу щодо страхування с/г ризиків, а саме оцінки, супроводу, оцінки збитків. Нещодавні погодні умови доводять, що про страхування свого врожаю слід подумати вже сьогодні. Аграрії можуть уникнути катастрофічних збитків, якщо посіви та багаторічні насадження будуть вчасно і в повному обсязі застраховані», - констатував Володимир Юдін.


Довідка:
Агентство Агрос спеціалізується на одному з найскладніших видів страхування - агрострахуванні. Для українських агровиробників розроблені різні програми страхування сільськогосподарських культур, які включають в себе як страхування від окремих погодних ризиків, так і страхування комплексу таких ризиків.
Контактні телефони: 0503386703

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Взимку зігріваємо, влітку заморожуємо: особливості полуничного бізнесу

Наближається літо, а це означає закінчення зимово-весняного авітамінозу і насичення організму сезонними овочами, ягодами та фруктами. Зовсім скоро з'явиться доступна полуниця. Уже сьогодні процес падіння цін добре помітний. Так, вартість кілограма імпортної полуниці в Україні знизилася з $ 3,73 до $ 3,15. Місцева ж теплична продукція в той самий час була більш ніж в три рази дорожче - $ 4,21 за кг. Таке співвідношення — це ще один аргумент на користь інвестування у вирощування суниці садової в закритому ґрунті, пише Pro-Consulting.

Незважаючи на досить великі початкові вкладення в обладнання теплиці й зростаючу вартість її опалення, ціни в міжсезоння допоможуть окупити інвестиції протягом двох-трьох років.

Та й полуничний бізнес на відкритому ґрунті не позбавлений привабливості. Звичайно, ціни на продукцію в сезон збору значно менше, а свіжа полуниця — ягода швидко псується, але при належній організації бізнесу також можна отримувати чималий дохід. Перша «хитрість» полягає у використанні високопродуктивних ремонтантних сортів, таких як Спокуса, Альбіон, Королева Єлизавета II, Мара де Буа. При правильному догляді, вони дають два повноцінних врожаї в рік, а значить і дохід від них буде у два рази більше. На самому початку важливо не економити на розсаді, а закупити її у перевірених розплідників, кращі з яких знаходяться в Голландії. Потім вже з'явиться можливість розширювати посадки відростками цих сортових рослин.

Друга проблема — це збут. Продавати урожай з коліс в період мінімальних цін — не дуже гарна ідея. Кращим варіантом є покупка морозильного обладнання і торгівля замороженою ягодою, можна навіть на експорт. Все більше вітчизняних фермерів так і роблять. У минулому році конкуренцію з боку української замороженої полуниці відчули поляки, яким вдалося продати аналогічної своєї продукції на 8% менше, ніж роком раніше. Експорт заморожених ягід у 2018 році приніс українським виробникам поки рекордні $ 78 млн, а це на 28% більше, ніж було у 2017-му.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Потенціал України в харчовому виробництві ще далеко не вичерпаний

Україні, як провідній аграрній державі, самою природою дана можливість стати лідером з виробництва продуктів харчування. Чим більше у нас буде потужностей з переробки сільськогосподарської продукції, тим більше доданої вартості буде залишатися на нашій території. І потенціал в цій галузі ще далеко не вичерпаний.

Що об'єднує такі великі міжнародні компанії, як Nestle, Mondelez, Danone, Carlsberg, Coca-Cola? Вони прийшли в Україну і зайнялися тут виробництвом продовольства. Їх приклад може стати орієнтиром і для інших інвесторів, була б тільки спокійніше політична та економічна ситуація. Але навіть і в існуючих сьогодні умовах знаходяться сміливі інвестори — як іноземні, так і вітчизняні. У зв'язку з цим можна згадати відкриття заводу майонезів Puratos в Одеській області та чайної фабрики Unilever в Київській.

У 2019 збирається продовжити інвестувати в свої підприємства група компаній «Молочний альянс». Українці знають цього виробника за такими брендам, як «Пирятин», «Славія», «Яготинське», «Хопсі», «Златокрай» та «Молочний альянс». У минулому році в розвиток виробництва було вкладено 180 млн грн, в результаті чого з'явилося «Яготинське для дітей». В цьому році капітальні інвестиції групи складуть вже близько 190 млн грн, з них 150 млн піде безпосередньо в виробництво і по 20 млн в автономні очисні установки в Яготині та Пирятині.

У харчовій галузі України поки що існують практично незайняті перспективні ніші, які чекають своїх інвесторів. Наприклад, спортивне харчування в нашу країну імпортується, а може випускатися на місці. Попит на здорові сніданки, протеїнові продукти зростає як на внутрішньому, так і міжнародному ринках. Організувавши їх виробництво в Україні, ми залишимо у себе валюту, знизимо ціни для наших адептів активного способу життя і зможемо заробляти на експорті. Те ж саме стосується і дієтичного харчування для алергіків або, наприклад, діабетиків. Вони потребують особливих продуктах, які у нас не випускаються.

Та й ніша звичайної їжі поки що зайнята не надто щільно. Мало високоякісних брендів в сегментах безпосередньої переробки агропродукції — хліб, овочі, м'ясо. Великою популярністю в Європі користуються продукти з регіональним колоритом. Наприклад, унікальні карпатські гриби, ягоди, мінеральні води сприймалися б там на ура.

Випуск продуктів харчування в Україні все ще продовжує залишатися недостатньо освоєною територією, яка може приносити величезний прибуток і інвесторам, і країні в цілому. На багатьох інвестиційно привабливих напрямках аналітиками Pro-Consulting вже підготовлені бізнес-плани створення конкретних підприємств. Багато з них вже реалізовані, але інші ще чекають з'єднання із коштами інвесторів для того, щоб вивільнити закладену в них енергію творення.

Джерело: Pro-Consulting

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Майбутнє вітчизняної ягідної галузі за великими агропідприємствами

За рік виручка від експорту заморожених ягід зросла на 28%, а за два роки збільшення виручки склало 54%. Таким чином заморожені ягоди — це друге за значимістю джерело експортної виручки в плодоовочевому секторі України, після волоських горіхів, які забезпечили в 2018 році $117 млн виручки, повідомляє прес-служба Pro-Consulting .

Загальний експорт заморожених ягід і фруктів 2018 року становив 47,8 тис. тонн. Зокрема, експорт замороженої полуниці збільшився майже вшестеро, малини — у півтора раза, а інших заморожених ягід, переважно лохини й дикоростучої чорниці, — на 42%.

Аналітики компанії Pro-Consulting повідомляють, що ринок ягід в Україні розвивався поступово, й за останніх двадцять років виріс практично в три рази.

Важливим чинником розвитку стала й висока маржинальність ягідного бізнесу. Залежно від виду ягоди, погодних умов та методів вирощування рентабельність могла істотно перевищувати 100%.

Україна є експортером ягід. Таким чином, кон’юнктура зовнішніх споживчих ринків має вплив на ринок ягід в Україні. Головною тенденцією на європейському ринку є зрослий попит на ягоди в північних країнах. Цікаво, що в північних країнах віддають перевагу темним ягодам (смородина, лохина).

Основна частина заморожених ягід відсилається до Польщі, разом із Італією вони займають близько половини загального обсягу поставок. Серед інших споживачів також здебільшого представлені країни Європейського Союзу.

Аналітики прогнозують у 2019—2020 роках розвиток ринку, який формуватиметься відповідно до тенденцій експорту. Попит на ринках насамперед європейських країн стимулюватиме українські підприємства до збільшення випуску замороженої продукції.

Експерти прогнозують, що у разі збереження поточних тенденцій попиту на внутрішньому й зовнішньому ринках, виробництво заморожених ягід в Україні буде помірно зростати, за рахунок відновлення поставок чорниці та лохини.

Наша країна в першій трійці з виробництва смородини з часткою в 3,7% від загальносвітового обсягу. Це хороший результат, але й відставання від лідерів з цієї ягоди дуже велике, оскільки посідають перше та друге місця — Росія і Польща мають частки в 60,3% і 25,4% відповідно.

Найбільше в нас вирощується полуниці. Її щорічний врожай становить близько 70 тис. тонн і має тенденцію до зростання на 2—5% на рік. Однак у світовому обсязі наша полуниця це всього 0,7% (за даними 2016 року), що більш ніж у три рази менше, ніж частка сусідньої Польщі. А лідирують по полуниці Китай і США, що збирають 41,7% і 15,6% загальносвітового врожаю відповідно.

Набагато кращу позицію посідає Україна в області вирощування малини. Тут у нас 4% від світового виробництва. Однак і по цій ягоді є куди рости, так як та сама Польща збирає 16,2%, а лідер — Росія — 20,7%.

Головним чинником, який перешкоджає нарощуванню експорту ягід, є переважно дрібнотоварний характер їх виробництва. Невеликі фермерські господарства, що переважають в українському ягодництві, не в змозі забезпечити міжнародний рівень якості та сформувати великі експортні партії.

Тому майбутнє вітчизняної ягідної галузі за великими агропідприємствами, які зможуть не лише виробляти великі обсяги ягід, а й організувати їх доведення до експортних стандартів і заморозку, кажуть експерти. Появи подібних господарств слід чекати в недалекій перспективі, так як інвестиційна привабливість галузі постійно зростає.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview