Овочі в теплицях України подорожчали на третину

Згідно даних моніторингу «Інфо-Шувар», середня ціна тепличного огірка на майданчиках гуртових ринків сьогодні вже досягла 18-21 грн/кг (0,58-0,67 EUR/кг), а помідор подорожчав до 18-22 гр/кг (0,58-0,71 EUR/кг). В порівнянні з минулим роком, ціни на продукцію також збільшились на 25-30%.

 

«Ціни на тепличні овочі в Україні завжди починають стрімко зростати саме з початку жовтня, в цей період суттєво скорочується світловий день, тому вибірки в теплицях зменшуються. Загальна пропозиція тепличних овочів в українських господарствах в цьому сезоні була дещо меншою, тому і ціни на огірки та томати протягом майже всього сезону тримались на досить високому рівні. Саме через високі внутрішні ціни ми спостерігаємо скорочення обсягів експорту цієї продукції», - коментує ситуацію Тетяна Гетьман, експерт плодоовочевого ринку Східної Європи.

За словами Тетяни Гетьман, найближчими днями слід очікувати посилення тенденції до зростання цін, бо в українських теплицях сезон вже майже добігає кінця. На початку поточного тижня, великі господарства підняли ціни на помідор до 20-21 грн/кг (0,64-0,67 EUR/кг),а огірок сьогодні пропонується не дешевше 19-20 грн/кг(0,61-0,64 EUR/кг). Слід зазначити, що імпортери поки що лише спостерігають за впевненим зростанням ціни на внутрішньому ринку і не квапляться масово завозити огірок та томат з Туреччини Таку стриману позицію трейдери пояснюють відносно високими цінами в самій Туреччині, до того ж, поки що зберігаються ризики пов’язані з валютними коливаннями в самій Україні.

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні давно немає якісного борошна

Про це заявив директор галузевого об`єднання «Укрхлібпром» Олександр Васильченко в інтерв`ю Agravery.com, пише Аgropolit.com.

За словами Васильченка, найбільша проблема в тому, що робота зернотрейдерів, борошномелів та виробників хліба ще донедавна не була систематизованою та узгодженою, і лише зараз ми почали виступати із спільними інтересами.

«Пригадую, 1998 році був створений ДАК «Хліб України», який отримав державне замовлення від зернотрейдерів, тоді було створено перше ДСТУ. Його широко обговорювали, і коли ми порівнювали його із радянським  ГОСТом, ми вже бачили, що отримуємо зменшення якісних показників хлібу, хлібопекарні виступали проти цього стандарту, а борошномели мовчали. У ДСТУ були враховані деякі наші пропозиції хлібопекарень, проте узгодженої позиції  так і не було. По суті, хлібопекарні і зараз хоч і відносяться до Мінагропроду, проте безпосередньо ми із виробниками зернових не працюємо. Саме борошномели беруть зерно і вони мають спільно із нами мають бути зацікавлені у якісній сировині, у виробництві якісного продукту, думати над внутрішнім ринком», ‒ розповів директор «Укрхлібпром».

Він наголосив, що наразі все орієнтовано на експорт, але не розуміє, чому на експорт постачається краще, а в країні залишається гірше.

"За останні 12 років ми 4-5 разів вносили зміни у ДСТУ на пшеницю, постійно знижуючи якісні показники аби догодити зернотрейдерам. Таким чином по клейковині ми опустилися з 28 до 23. Це означає, що приміром нашої давньої візитівки «української паляниці» наші діти уже куштувати не зможуть, тому що просто не існує на ринку такого борошна з клейковиною 30-35%", ‒ зазначив Васильченко.

І додав, що деякі виробники переходять на прискорені технології, аби хліб швидко не черствів.

"Проте левова частка походить саме від сировини, яку ми вимушені використовувати. Якщо вхідна сировина не найкращої якості, то отримувати з неї хороший хліб  – це нонсенс", ‒ підсумував Олександр Васильченко.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Українці представили унікальну зрошувальну технологію

Стартап увійшов до переліку найкращих на Європейському конкурсі бізнес-ідей, пише Український погляд.

Розробники стартапу Water Cloud UA говорять про те, що їхній винахід дозволить заощадити мільйони гривень на зрошенні і забезпечити полив культур в регіонах, де спостерігаються проблеми з поставками прісної води.

Зовні пристрій схоже на традиційний кулер, вода у якому утворюється з конденсату. У пристрою є «мозок», що керує процесом збору вологи і її очищення. Установка працює за принципом кондиціонера, проте грошей на електроенергію витрачати не треба, оскільки є сонячна батарея. Технологію можна використовувати для поливу та зрошення полів.

У середньому на поле розміром 1 га буде потрібно від 15 до 20 таких установок. Окупність — протягом одного сезону. WaterCloud також можна використовувати як домашній пристрій, що за добу генеруватиме щонайменше 4 літри води. Коштує він близько $300. Це дешевше, ніж доступні аналоги на ринку.

Пристрій можна програмувати, а також регулювати ступінь мінералізації води.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ціни на банани продовжують падати

Лише за тиждень ціни на банани на українському ринку знизилися в середньому на 10%. Сьогодні великооптові партії цих фруктів надходять у продаж по 18-20 грн/кг (0,58-0,64 євро/кг), хоча ще тиждень тому ціна на цю продукцію нерідко доходила до 22 грн/кг (0,70 євро/кг), пише delo.ua

Негативний ціновий тренд аналітики ринку пов'язують із сезонним збільшенням поставок банана в Україну. Однак при цьому вони відзначають, що вже сьогодні ціни в цьому сегменті опустилися на 10-13% нижче рівня на аналогічний минулорічний період.

Галузеві експерти не виключають, що в поточному сезоні Україна може помітно наростити імпорт банана. Свою думку вони аргументують перспективою досить високих цін на яблуко, яке є головним конкурентом банана на українському ринку.

Нагадаємо, що в сезоні-2016/17 Україна імпортувала 282 тис. тонн бананів, що в 1,7 рази більше, ніж сезоном раніше, і є максимальним показником за останні 4 сезони.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна рекордно збільшила експорт льону

Позитивна динаміка, яка була характерна для другої половини сезону, дозволила в цілому за сезон експортувати рекордний обсяг льону - 63 тис. тонн, що на 57,5% більше у порівнянні з минулим маркетинговим роком (40 тис. тонн), повідомляють аналітики УкрАгроКонсалт.

У 2016/17 сезоні значно диверсифіковані ринки збуту українського льону-кудряша. За підсумками сезону імпортерами є 50 країн. Крім того, основні покупці збільшили обсяги закупівель в Україні, сукупно займаючи понад 90% всього експорту. Так, на частку Угорщини припадає 44% всього експортованого льону, країн ЄС – 34%, Туреччини – 8%, Єгипту – 5%. Характерним для минулого сезону стало відкриття нових ринків збуту, наприклад, таких як Непал, Пакистан, Бангладеш, Гонконг, Сінгапур, Таїланд та інші.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Перетворенню України заважає відсутність ринку землі - екс-посол США

Про це Пайфер заявив у Twitter, пише ukrainian.voanews.com.
Екс-дипломат вже вказував, що українська влада відкладає необхідні реформи з політичних міркувань.

Раніше Браян Меффорд, американський бізнес та політ-консультант, який працює в Україні, відзначив, що у поточній ситуації із земельною реформою та правом власності на землю в державі - Україна "зв'язала собі руки".

"Візьмемо ситуацію фермера з Черкас, чи Кировограду, який має 100 гектатів землі. Якби наш умовний фермер був у США, він зміг би у банку просити про позику на час збору врожаю під заставу цієї землі. В Україні це неможливо. Земля не може виступати заставою", - розповів Меффорд.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview