Паніка спровокує ажіотаж на курятину – експерти

На тлі розповсюдження коронавірусу українці масово скуповують крупи. М'ясо купують рідше, але якщо паніка не вщухатиме – на нього буде ажіотаж. Першими опустіють полиці із курятиною. Таку думку у коментарі УНН висловив економічний експерт Олександр Охріменко.

За його словами, курятина – найбільш популярний і вживаний вид м'яса в Україні.

"Бо курятина найдоступніша у ціні, а ще - її легко готувати. Українці економлять гроші, а тим паче – в умовах розповсюдження коронавірусу. Ажіотажу на курятину поки що немає, є ажіотаж на крупи. Але якщо паніка буде зростати – то українці розберуть курятину, а вже потім всі інші види м'яса", - вважає він.

Свинина і яловичина дорожчі, ніж курятина, продовжив експерт.

"Тому ці види м'яса купують менше. Люди економлять кошти", - додав Охріменко.

А ще – в Україні досить популярні курячі субпродукти, говорить експерт. Знову ж таки – через їх доступність у ціні, додав Охріменко.

Як відомо, інфекція коронавірусу не передається через їжу. Але краще обирати герметично запаковане м'ясо. І не на стихійних ринках – а в магазині, рекомендує лікар-інфекціоніст і імунолог Олександр Карловський.

"Бо з таким м'ясом контактувало менше людей. А ще - треба обов'язково піддати м'ясо термічній обробці. Це не тому що коронавірус – це базові умови безпечного харчування", - додав він.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Обмеження експорту борошномельно-круп’яної продукції з України завдасть нищівного удару переробним підприємствам

Громадська спілка «Борошномели України» в особі голови правління Родіона Рибчинського звернулася до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України із закликом не вводити обмеження експорту харчових продуктів, зокрема продукції борошномельно-круп’яної промисловості, повідомляє ІА "АПК-Інформ".

«На нашу думку, такі заходи є необґрунтованими та такими, що завдають нищівного удару переробним підприємствам, але жодним чином не покращують продовольчу безпеку в країні», - запевняють експерти.

Як нагадали в ГС, згідно з офіційними джерелами, станом на 1 листопада 2019 р. обсяг виробництва всіх зернових та зернобобових склав 69,1 млн тонн, з яких 28,8 млн тонн пшениці.

«З урахуванням того, що обсяги виробництва борошна в Україні у 2019/20 МР складуть близько 2,3 млн тонн, то при прогнозованому обсязі внутрішнього споживання на рівні 1,9 млн тонн та за наявних перехідних залишках на рівні 240 тис. тонн жодних передумов для дефіциту борошна на внутрішньому ринку буди не може взагалі», - пояснили в асоціації.

Також зазначається, що в останні 5 років спостерігається стійка тенденція до зниження внутрішнього споживання борошна в Україні. Тому для більшості борошномельних підприємств експорт борошна, який прогнозується поточного МР на рівні 350 тис. тонн, є єдиним фактором розвитку.

«Якщо українські підприємства припинять експорт борошна, то за умови жорсткої конкуренції на світовому ринку ми фактично втратимо ринки збуту, які напрацьовували останні кілька років! Аналогічна ситуація з виробництвом та експортом круп», - ідеться у зверненні «Борошномелів України».

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Через карантин українці стали більше їсти меду

В Україні середнє споживання меду на душу населення складає близько 1 кг на рік. В зв’язку із загостренням ситуації з коронавірусом, в Україні зріс попит на мед. Про це Kurkul.com повідомив бджоляр та співвласник ТМ «Знатний Мед» Валерій Курейко.

«Як відомо, споживання меду в Україні має сезонний характер — мед переважно сприймають як «ліки», а про зміцнення імунітету згадують зазвичай взимку та на початку весни. В той час як максимальну користь для організму можна отримати за умови регулярного споживання натурального меду», — зазначив Валерій Курейко.  

Після загострення епідеміологічної ситуації у Європі та введення в Україні низки обмежувальних карантинних заходів, спостерігається зростання попиту на мед та продукти бджільництва, насамперед, пилок та прополіс, а також забрус. Споживачі поспішають придбати мед для себе та близьких, адже з кожним весняним тижнем у бджолярів його стає все менше, а мед нового сезону з'явиться на ринку не раніше червня.

«Логічно, що у ситуації, яка склалася, люди звернулися до перевірених віками засобів зміцнення та підтримки імунітету — до них традиційно відносять бджолиний мед.  Звичайно, мед не є антивірусним засобом сам по собі. В той же час, у людини з хорошим імунітетом більше шансів не захворіти, а якщо навіть захворіє, то швидше подолати хворобу», — сказав Валерій Курейко. 

Також він додав, що в Україні середнє споживання меду на душу населення складає близько 1 кг на рік, у Греції і Словенії споживання меду на душу населення складає  понад 1,5 кг, а у Німеччині та Швейцарії — близько 1,3 кг на рік. Проте, вказані країни не є провідними виробниками меду, як Україна. 
«Насправді 1 кг на рік —  не так багато. Якщо виходити із рекомендованої добової норми, яка складає 1-2 столові ложки для дорослого, то 1 кг можна спожити менше ніж за 2 місяці,  а за рік обсяг споживання складе 10-12 літрів на одну дорослу людину», — вважає Валерій Курейко.

На думку експерта загальний обсяг виробництва меду в Україні в 2019 р. досягнув понад 100 тис. т. При цьому, внутрішній ринок України споживає трохи менше половини від  вказаного обсягу. Іншими словами, якщо в 2019 р. було вироблено понад 100 тис. т, а на експорт пішло 55,6 тис. т, то на внутрішньому ринку залишилося близько 40-50 тис. т.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В яких насправді умовах виробляється популярна в Україні курятина

Екс-директор "Курганського бройлера", що входить в групу компаній "Агромарс", виробника "Гаврилівські курчата" Олексій Таранов вирішив розповісти ЗМІ, в яких насправді умовах виробляється популярна в Україні курятина, повідомляє УНН.

В ексклюзивному коментарі він вказав на вибухонебезпечність самої птахофабрики і неналежні умови зберігання продукції.

"Останнім часом почали періодично порушувати терміни зберігання продукції. Споживачам збувають продукцію, у якій порушені терміни зберігання", - сказав Таранов.

Він додав, що не так давно птахофабрику перевіряла Держпродспоживслужба, однак результати цієї перевірки йому не відомі.

Але найбільше ексдиректора турбує той факт, що в будь-який момент на птахофабриці можуть загинути люди. Незважаючи на рішення суду зупинити роботу підприємства і опечатати приміщення - нічого цього не зроблено.

"Приміщення в аварійному стані, немає засобів індивідуального захисту у персоналу. Крани, які вони експлуатують, в аварійному стані. Половина техніки не пройшла техогляд, котли в аварійному стані. Все запущено. І штовхати людей працювати з цією технікою - це кримінальний злочин.

Але компанія живе поза державою, про що власне і говорить той факт, що вони ігнорують рішення суду", - наголосив Таранов.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Криза та коронавірус: виграють агрохолдинги з правильною стратегією розвитку

Таку думку agroportal.ua висловив голова Ради директорів KSG Agro Сергій Касьянов.

На думку Сергія Касьянова, основними ризиками для українських агровиробників виступають зростання курсу іноземної валюти (ціни на насіння, добрива та ЗЗР в основному прив'язані до долара), а також зниження експорту агропродукції внаслідок кризових явищ на міжнародних ринках, яке може виражатися, як в падінні цін на agro commodities, так і в загальному зниженні обсягів світової торгівлі.

«У цих умовах можливості стабільного й стійкого розвитку збережуться у тих агрокомпаній і холдингів, які протягом останніх 3-4 років реалізовували оптимальну для сьогоднішньої ситуації стратегію розвитку. Серед основних ознак такої стратегії — відсутність серйозних кредитних зобов'язань, прив'язаних до зростаючого курсу іноземної валюти, сильні позиції на внутрішньому ринку та високий попит на продукцію всередині країни», — зазначив Сергій Касьянов.

Наводячи як приклад агрохолдинг KSG Agro, Сергій Касьянов наголосив, що компанія входить в кризу «в гарній формі». Лише за три квартали 2019 р., станом на 30.09.2019 р. холдинг істотно, на 26,5%, або майже на $12 млн, скоротив кредитну заборгованість, знизивши її з $44,34 млн до $32,6 млн. 

Важливим фактором стійкості KSG Agro виступає і принцип вертикальної інтеграції його діяльності.

«Така побудова холдингу дозволяє нам планомірно знижувати видатки та оптимізувати витрати. Наприклад, використовуючи власні сільгоспкультури (скажімо, сорго та кукурудзу), ми можемо економити на комбікормах для свиней, оскільки у нас є власний комбікормовий завод. А зниження собівартості продукції в кризу для аграріїв — це найголовніше», — пояснив Сергій Касьянов.

KSG Agro, останнім часом, здійснював підготовку до виходу на ринки країн Африки та Близького Сходу, що особливо актуально в умовах турбулентності на європейських ринках.

«Ми близькі до підписання масштабних контрактів з Анголою й близькосхідними країнами і вже в найближчій перспективі маємо намір їх реалізувати», — зазначив аграрій.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Поголів’я корів продовжує скорочуватися

Про це пише MilkUa.info за даними Державної служби статистики України.

За 2 місяці загальна кількість дійних корів в Україні скоротилася на 6,4%, до 1781,8 млн. голів, у порівняння з аналогічним період минулого року.

Скорочення поголів'я відбувається у господарствах усіх форм власності.

Зокрема, кількість молочного поголів'я у промисловому секторі зменшилась на 7% (432,8 тис. голів у 2020 році проти 465,5 тис. у 2019 році).

Нагадаємо, попри скорочення поголів'я виробництво молока промисловим сектором зросло на 1%.

Незначний приріст корів у промислових підприємствах демонструє лише Тернопільська область (+0,8%). Чисельність у решті регіонів зменшується. Найбільше падіння спостерігається у Запорізькій (-15,7%), Луганській (-18,6%), Рівненській (-13,3%) областях.

Станом на 1 березня чисельність молочного поголів'я у господарствах населення зменшилося на 6,2 % (1349,0 млн. голів у 2020 році проти 1437,9 млн. у 2019 році).

Дані наведено без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, м. Севастополя та частини тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview