150670

Пасічники відмовляються виходити з тіні через податки

Про це розповів Володимир Дмитрук, віце-президент Спілки пасічників України, пише agroday.com.ua.

Це у свою чергу ускладнює взаємодії з ними державних органів та органів місцевого самоврядування.

За словами Дмитрука, в Україні відсутній не лише повний офіційний реєстр бджолярів, але й держструктура, яка б відповідала за їх діяльність та такий реєстр мала б створити. З тієї ж причини зараз не можна назвати точну кількість пасік, які постраждали цьогоріч від загибелі бджіл.

За реєстрацію пасічників на сьогоднішній день на себе відповідальність узяла Спілка пасічників України.

«У кожній області створюються профільні громадські організації. Але, на жаль, далеко не всі бджолярі хочуть в них вступати», — говорить Дмитрук.

Він пояснює це тим, що бджолярі не бачать у цьому практичної користі і багато з них ще пам’ятають 1960-і, коли змушені були платити великі податки з вулика і, щоб їх скоротити, селили по чотири бджолосім’ї в один вулик.

Проте доволі часто аграрні підприємства різної величини укладають договори з місцевими осередками Спілки пасічників і вносять бджолярів до свого реєстру. Завдяки цьому відбувається співпраця виробників рослинницької продукції і пасік. Наприклад, пасічників через систему GPS або смс-повідомлення інформують про поля, що почали цвісти, які там культури і скільки потрібно бджолосімей для запилення.

За словами Олександра Шегеди, голови Асоціації фермерів і приватних землевласників Житомирської області, пасічникам легше співпрацювати з меншими сільгосппідприємствами, оскільки там, де люди знають один одного особисто, вони відчувають більше відповідальності, а от комунікація з агрохолдингами відбувається складніше.

Руслан Хомич, голова Асоціації фермерів і приватних землевласників Волинської області, вважає, що відповідальність та посередництво у таких комунікаціях має на себе взяти сільська рада, оскільки саме на неї законодавчо покладені обов’язки з охорони навколишнього середовища.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ухвалення нового закону ускладнить процес формування сільськогосподарських кооперативів в Україні в інтересах фермерів

Внесений до Верховної Ради України групою народних депутатів проект Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію» (реєстр. №6527-д від 25.06.2018) містить положення, які суперечать ключовим принципам Міжнародного Кооперативного Альянсу, зауважив директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко, коментуючи ситуацію, що склалася навколо даного законопроекту.

З огляду на це, наголосив він, прийняття проекту документу яким пропонується викласти в новій редакції Закон України «Про сільськогосподарську кооперацію» та внести зміни до Цивільного і Господарського кодексів України, законів України «Про кооперацію», «Про особисте селянське господарство», «Про фермерське господарство», «Про державну підтримку сільського господарства України», значно ускладнить процес розвитку сільськогосподарських кооперативів в Україні.

Запропоновані законопроектом новації передбачають внесення до чинного кооперативного законодавства норми, що не відповідають ідеям і змісту сільськогосподарської кооперації, зауважив академік.

Причому, це стосується фундаментальних основ сільськогосподарської кооперації, застеріг Юрій Лупенко.

Перш за все, йдеться про виключення з чинного законодавства понять «пай» та «пайовий фонд» для кооперативів, що не мають на меті одержання прибутку. Нині в Україні більшість існуючих кооперативів є обслуговуючими, які функціонують саме на неприбутковій основі, розподіляючи доходи між своїми членами. Тим самим члени таких кооперативів позбавляються можливості одержувати виплати на паї, пояснив науковець.

Крім того, законопроектом пропонується збільшити частки прибутку кооперативу, що розподіляється на паї, до 80%. При тому що фундаментальні принципи сільськогосподарської кооперації мають за пріоритет розподіл між членами кооперативу пропорційно до обсягу роботи, виконаної через кооператив, і обмеження виплат на капітал, якщо вони сплачуються. Такий розподіл характерний для господарських товариств і незрозуміло, чому його потрібно привносити до кооперативів, а не створювати товариство, зазначив Юрій Лупенко.

Законопроектом також пропонується наділити окремих членів кооперативу додатковою кількістю голосів залежно від їх участі у діяльності. Фундаментальним же принципом кооперації, який вигідно відрізняє її від інших форм господарської діяльності, є голосування за принципом «один член – один голос», нагадав академік.

Проект закону містить чимало інших спірних та суперечливих норм, спільною рисою яких є або привнесення до кооперації норм, характерних для корпоративного законодавства, або вихолощення найдемократичніших кооперативних принципів, наприклад, щодо компетенції загальних зборів в частині кооперативних виплат.

Зважаючи на згадані суперечності законопроекту №6527-д, його ухвалення ускладнить процес формування сільськогосподарських кооперативів в Україні в інтересах фермерів відповідно до загальновизнаних принципів, а також їх ідентифікацію зарубіжними партнерами. Крім того, цілком вірогідним є сценарій використання кооперативної ідеї в інтересах великого аграрного бізнесу, підсумував Юрій Лупенко.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Максим Шкіль: «Перша логістична компанія формує власний парк вантажних вагонів»

Про це в інтерв’ю виданню AgroReview розповів власник компанії Максим Шкіль.

«Наразі тарифи Укрзалізниці наблизилися до тарифів приватного парку, і це дає нам можливість купувати власний рухомий склад. Я вважаю, що керівництво Укрзалізниці нині робить правильні дії: перше – закуповує новий рухомий склад; друге – запроваджує систему прозорого розподілення вагонів серед учасників ринку», – пояснив Максим Шкіль.

Власник Першої логістичної компанії уточнив, що мова йде про закупівлю нових багатокубових вагонів для перевезення зернових з елеваторів у порти: «Перша логістична компанія закуповує нові вагони українського виробництва. Вживані вагони не купуємо, оскільки в тих пропозиціях, які ми отримували, вартість б/у вагона – біля 30 тис. дол, термін його експлуатації – 10 років. Новий вагон коштує 60 тис. дол і має термін експлуатації 25 років з можливістю пролонгації. Тому я вважаю економічно недоцільним купувати б/у вагони. Інвестувати економічно вигідніше та перспективніше у нові, хоча спочатку це і виглядає затратніше».

Максим Шкіль додав, що контракти на купівлю власних вагонів з виробниками рухомого складу укладені. Перша логістична компанія вже почала отримувати нові вагони. Крім цього, у планах ПЛК також розширення парку вагонів в управлінні.

Довідка. Перша логістична компанія – це транспортно-експедиційне товариство, яке надає повний комплекс послуг у сфері залізничних перевезень. Компанія є одним з лідерів логістичних послуг в Україні та має багаторічний досвід з організації перевезень Україною, країнам СНД, Балтії, Західної Європи та Азії.

ПЛК працює на ринку надання експедиторських послуг з 2011 року і входить в ТОП-3 перевізників зернових культур залізничним транспортом. Компанія має широку мережу філій та представництв по всій території України.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Суд забрав у Бахматюка птахофабрику та віддав її НБУ

Йдеться про рефінансування, яке НБУ надавав банку Олега Бахматюка в червні 2014 року, пише НВ.

Суд постановив стягнути це майно на користь НБУ в рахунок заборгованості Фінансової ініціативи на 2,1 млрд грн.

Зокрема, НБУ отримав в заставу пташники, корівники, інкубатори та інші технічні будівлі підприємства.

Майно Зугреского племптахопродукту знаходиться в смт Шахнте, Зугресі та Харцизьку Донецької області. Зараз це окупована територія, а вирощуванням курчат займаються бойовики ДНР.

За українським законодавством власниками цієї агрокомпанії є 5 кіпрських компаній, аналітичний сервіс YouControl відносить її до групи Укрлендфармінг Олега Бахматюка, але група заявляла, що не веде бізнес на окупованій території.

Нацбанк проводив оцінку цього майна: за станом на травень 2017 року його оцінили в 8,5 млн грн, що на 237,2 млн грн нижче вартості, яка була узгоджена в іпотечних договорах.

Тепер НБУ буде продавати це майно на відкритих торгах за вказаною ціною.

Цього року НБУ активізувався по стягненню заставного майна з поручителів банку Фінансова ініціатива. Аналогічні позови були направлені і до інших компаній Олега Бахматюка: Станіславська торгова компанія, Птахофабрика Київська, Берегівський м'ясокомбінат та інші.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Конфлікт США і Китаю вигідний для українських постачальників зерна

Загострення торгових відносин між США і Китаєм може сприяти зростанню експорту зерна з країн Чорноморського регіону в Китай та інші країни, стверджують трейдери й економічні аналітики, опитані агентством Reuters, пише mind.ua.

Нові можливості експортних поставок пшениці, кукурудзи та сої в Китай і навіть ЄС можуть відкритися для основних постачальників регіону: України, Казахстану і Росії, які вже присутні на таких ринках, як Нігерія або Мексика, де раніше повністю домінували США.

Країни чорноморського регіону у 2017/18 фінансовому році зайняли близько 37% світового ринку пшениці, згідно з даними International Grains Council, обігнавши США і Канаду разом узятих.

За цей же період США експортували 902,4 тис тонн пшениці в Китай, що нижче, ніж у попередньому сезоні (1,56 млн тонн), випливає з даних держстатистики США.

«Ми тільки почали закуповувати пшеницю у Казахстану в цьому році. Наше перше замовлення було на кілька тисяч тонн, – сказав один із китайських зернотрейдерів. – Якщо продажі і прибутки  будуть хороші, ми без сумніву посилимо імпорт. Це пов'язано з нинішньою торговою війною».

Можливо, пшениця з Чорноморського басейну не зможе повністю замінити пшеницю з США також через різницю в класах якості, що може змусити трейдерів звернутися до закупівель канадської пшениці, додав він.

Згідно зі статистикою, Україна і Росія, традиційними імпортерами для яких зазвичай були країни Північної Африки і Близького Сходу, наростили поставки пшениці до В'єтнаму, Індонезії, на Філіппіни, в Іспанію, Туніс, Танзанію, Судан, Оман, Мексику і Кенію в сезоні 2017/18 років.

Нинішній торговий конфлікт також дає шанс Україні збільшити поставки кукурудзи в ЄС, який у червні ввів 25%-ві імпортні мита на кукурудзу із США, розповіла Світлана Малиш, аналітик Thomson Reuters, яка базується в Києві.

Китай також може закуповувати українську та російську кукурудзу, якщо скоротить закупівлі з США, припустив Метт Аммерманн, ризик-менеджер в INTL FCStone.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Одещина планує наростити експорт вина до країн ЄС

Про це повідомив начальник управління аграрної політики Одеської обласної державної адміністрації Іван Петрів, передає УНН з посиланням на прес-службу ОДА.

“Заплановано ввести контроль якості: від куща до готової продукції. Також реалізація проекту дозволить при експорті ідентифікувати вино, яке виробляється саме на території Одеської області. Адже невід’ємною складовою в умовах асоціації з ЄС залишається забезпечення якості та контролю походження харчової продукції. Зокрема, до кінця цього року буде завершено складання кадастру виноградників. Такий підхід стане основою для ефективного захисту прав виробників нашого регіону”, — підкреслив Іван Петрів.

Окрім того, керівництво Одеської обласної державної адміністрації посилює співпрацю з китайськими колегами.

Начальник управління аграрної політики ОДА Іван Петрів зазначив, що “загальний імпорт вин до КНР невпинно зростає, що відкриває нові перспективи для виробників регіону за умови високої якості продукції”.

Нагадаємо, українські вина все активніше купують за кордоном.

Зокрема, протягом перших п’яти місяців цього року Україна поставила на експорт 145 тис. дал. вина, що на 37% більше, ніж у січні-травні 2017 року.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview