Перед відміною продажу «домашнього» м’яса потрібно створити мережу сертифікованих забійних цехів

Таку точку зору висловила голова Асоціації тваринників України Ірина Паламар, пише AgroPolit.com.

«Коли розпочався галас навколо «заборони» селянського молока, згадали, що у нас іще не вирішена проблема із «домашнім» м’ясом. Тут, щоправда, інша ситуація. Основний фокус, якщо простими словами, на тому, де було забито тварину: чи в подвірних умовах, чи на бійні. На промислову переробку м'ясо від худоби подвірного забою не приймають уже давно. Заборону було введено 2010 року — на вимогу СОТ. Тому, якщо заколов удома кабанчика — то лише для свого вжитку, або ж на базар. Водночас частка худоби, вирощуваної селянами, в загальному обсязі тваринництва — також немаленька… Але розмови про те, що варто взагалі заборонити подвірний забій, точаться давно. Та це питання настільки болюче й соціально гостре, що його також постійно відкладають», — пише AgroPolit.com.

За даними заступника голови Всеукраїнської аграрної ради Дениса Марчука, станом на 1 грудня 2017 року з 3,9 млн голів великої рогатої худоби — 2,7 млн вирощено в приватних домогосподарствах; з 6,5 млн свиней — домашніх 3,1 млн; із 1,4 млн овець і кіз — 1,2 млн «селянських».


Міжнародних вимог заборонити домашнє м'ясо немає. Однак Закон України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» забороняє обіг м'яса без нанесених на частини туш позначок придатності.

"А такі знаки можуть наноситися тільки на бойні й тільки якщо в результаті предзабійного та післязабійного огляду не виявилося причин, за якими м'ясо може бути визнано непридатним для споживання людиною. Причому бойня має бути відповідно сертифікована. Єдине, що ця норма має вступити в силу за 2 роки", — пише видання.

Однак із квітня цього року набирає чинності інший пункт цього ж закону. Як зазначено у коментарі прес-служби Держпродспоживслужби України, «з 04 квітня 2018 року набирає чинності Закон України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин».

Статтею 34 цього Закону вводиться норма щодо зменшення обсягів забою тварин не на бійні до трьох голів свійських парнокопитних тварин або інших копитних тварин на тиждень». Іншими словами, якщо в селянина або малого фермера більше, ніж 3 кабанчики, то вже в «домашніх» умовах одночасно «колоти» їх вони не мають права. Це зазначено у п. 2 ст. 34 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів».

В тому  ж таки законі є ще одна дата: через 7 років із м’ясом забитих удома тварин вже навіть на базар не вийдеш — хіба що в сусіднє село.

"Якщо розглядати його з точки зору харчової безпеки, то така заборона цілком виправдана. Зрозуміло, що приватна особа навряд чи зможе дотриматися усіх вимог до цієї процедури. Однак перед тим, як впроваджувати якісь заборони, потрібно дати відповідну альтернативу. Тобто, принаймні розширити мережу забійних пунктів, відповідно обладнаних, і щоб доступ до них для селянина був якомога простішим. Поки що нічого схожого у нас немає", — пише видання.

Експерти теж налаштовані скептично.

"Заборону на подвірний забій запроваджують, але при цьому Мінагрополітики не організувало підготовчої роботи для реалізації такого рішення. Потрібно порахувати кількість сіл  і в кожному з них побудувати забійний пункт. А то складається ситуація, що житель села буде тримати свиню, поки вона не здохне? Як можна забороняти подвірний забій і не запропонувати людям нічого взамін? Тож для впровадження даного рішення вже мають бути побудовані сертифіковані забійні цехи, в яких буде дотримано всіх норм та правил біобезпеки", — наголошує голова Асоціації тваринників України Ірина Паламар.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Син Черновецького скуповує українські агроактиви

Про це Економічній правді розповіли в компанії CIG, що належить українському бізнесменові Степану Черновецькому (синові екс-мера Києва Леоніда Черновецького).

У CIG розглядають варіанти придбання сучасних агропідприємств, пов'язаних з переробкою, зберіганням або транспортуванням продукції.

У минулому році компанія інвестувала відразу в два агропроекти.

У вересні 2017 року CIG вклалася в Kray Technologies, виробника найбільших в Україні агродронів для оприскування рослин на полях.

Вартість угоди з Kray Technologies - кілька мільйонів гривень. Серійне виробництво безпілотних пристроїв в Києві заплановано на 2018 рік.

Українськими дронами вже зацікавилася одна з американських компаній.

За оцінкою президента CIG Степана Черновецького, виробництво агродронів - дуже перспективний напрям у всьому світі.

Безпілотні пристрої оптимізують витрати середніх і великих фермерів на захист рослин, оскільки навіть зараз для обробки полів традиційно використовують дорогі наземний транспорт і малу авіацію.

 "Також ми інвестували у виробництво готової сільгосппродукції. Більш докладно розповісти про це зможемо трохи пізніше", - прокоментував президент і власник CIG Степан Черновецький.

Компанія має намір інвестувати в проекти, що виробляють продукти і технології, які затребувані на міжнародних ринках.

"Ми не прагнемо конкурувати з найбільшими українськими агрохолдингами, а більшою мірою зацікавлені в нішевих продуктах і послугах", - підкреслив Степан Черновецький.

Chernovetskyi Investment Group (CIG) - інвестиційна компанія на ринку СНД, заснована в 2013 році. Інвестиційний потенціал - понад 100 млн доларів.

У портфель компанії входять українські IТ-компанії: Eda.ua (входить в Foodout Group), Doc.ua, Softcube і Zakaz.ua. У 2015 році CIG інвестувала 1 млн доларів в платформу для дітей KIDO'Z (Ізраїль) і 1 млн доларів в міжнародний сервіс з продажу автобусних квитків Busfor.

У 2017 році проінвестувано індійський проект по доставці готових страв Inner Chef, а також компанію Kray Technologies, виробника комерційних дронів для агропідприємств.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Рада відхилила президентський законопроект про земельну децентралізацію

Верховна Рада України відхилила президентський законопроект №7363 про передачу в комунальну власність об'єднаним територіальним громадам земель державної власності, які знаходяться за межами населених пунктів.

Як інформує Цензор.НЕТ, на пленарному засіданні у вівторок на підтримку цього законопроекту не набралося достатньо голосів народних депутатів.

Крім того, парламент не прийняв альтернативні законопроекти №7363-1 авторства Олега Ляшка та №7363-2 Вадима Івченко.

19 грудня 2017 року комітет Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин підтримав проект закону №7363 і рекомендував парламенту прийняти за основу законопроект про земельну децентралізацію.

За словами заступника голови аграрного комітету Олександра Бакуменко в цей документ увійшов ряд ініціатив аграрного комітету, зокрема, щодо захисту майнових прав власників і користувачів землею, протидії протиправному поглинанню та захопленню аграрних підприємств, ведення Державного земельного кадастру та Державного реєстру прав на нерухоме майно, оподаткування земель.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українці з часом не стають прихильниками вільного продажу землі (інфографіка)

Про це свідчать дані, викладені на сайті Інституту соціології НАН України. Як вказано у файлі, дані соціологічних досліджень різних років зібрав та звів у таблиці кандидат соціологічних наук М.А.Паращевін. Останні викладені дані з цьогопитання - за 2014 рік, пише texty.org.ua.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Найбільший український виробник горілки споює Азію та США

Згідно з інформацією компанії, експортні продажі зросли до 660 тис. дал і склали майже 24% від усього обсягу експорту горілки з країни. У холдингу таке збільшення поставок пояснюють виходом на нові ринки в країнах Азії і Америки. Крім того, компанія приділяла велику увагу продажам в форматах Duty Free, які зросли удвічі – до 191 тис. дал.

За словами Анатолія Корчинського, генерального директора групи компаній, холдинг планує активне просування на ринках Азії і США, а також запуск нових категорій і брендів алкогольної продукції спеціально під ці країни.

У компанії відзначають, що виручка від продажів в 2017 році зросла на 14% і склала 6,5 млрд грн. Інвестиції у виробництво склали 35 млн грн, з яких 10 млн грн були спрямовані на розширення площ виноградників. За останні два роки холдинг висадив нові саджанці винограду на 148 га.

Відзначимо, що в Україні «Баядера Груп» займає більше чверті ринку горілки. У 2016 році горілка «Хлібний Дар» посіла п’яте місце в світі за обсягами продажів за даними міжнародного рейтингу видання Drinks International.

Продукція представлена ​​брендами «Хлібний Дар», «Козацька Рада», «Перша Гільдія», «Цельсій», «Перепілка», Koblevo, Marengo і іншими. Також «Баядера» також є імпортером світових алкогольних брендів.

Джерело: agroday.com.ua

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Які овочі найбільше подорожчали

 Морква додала 25%, а картопля з цибулею – 14%, повідомляє  gazeta.ua.

"Для порівняння, в січні минулого року картопля подорожчала на 16%, морква – на 9%, капуста та буряк – на 8%, а цибуля – на 4%. Отож, 2018 року ціни на овочевий кошик зросли стрімкіше, ніж минулого", - написав у Facebook директор асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко.

На 31 січня 2018 року середня ціна картоплі на Столичному становить 4 грн за кг. Таким чином, за перший місяць нового року цей продукт подорожчав на 50 коп. У Польщі картопля, навпаки, подешевшала на 73 коп. Наприкінці січня коштувала 3 грн за кг.

На київському ринку білокачанна капуста на кінець січня подорожчала на 1 грн. У середньому - 4 грн за кг. Крім того, на 50 коп. подорожчала цибуля. Минулого місяця кілограм цибулі продавали по 4 грн.

"На 31 січня кілограм моркви на київському оптовому ринку можна було придбати за 5 гривень. На варшавському ринку моркву продавали дорожче - по 7 гривень за кілограм. Буряк подорожчав як в Україні, так і в Польщі. Тепер коштує 6 гривень за кілограм в обох столицях", - каже Дорошенко.

Експерт зауважив, що солодкий перець у Києві коштує 75 грн за кг, у Варшаві – 59 грн. Томати в Україні продають по 20 грн за кг. Це на 33% менше, ніж було раніше.

"Лише ціна на печериці в Україні не змінилася і становить 35 гривень за кілограм. У Польщі вони додали в ціні майже 13 гривень. Тепер коштують 54 гривні за кілограм", - резюмував Олексій Дорошенко.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview