Передавати землі громадам планується «не повністю»

Наявні законопроекти проаналізував економіст, голова ГО «Українське товариство економічних свобод», голова ГО «Центр ефективного законодавства», заступник Голови «Української аграрної асоціації» Мар’ян Заблоцький, пише Аgropolit.com.

За його словами, сьогодні зареєстровано цілу низку законопроектів, кожен із яких викликав бурхливу дискусію.

У травні 2016 року знайшли варіант вирішення проблеми, який, начебто, влаштовував усіх. Це був законопроект №4355, розроблений аграрним комітетом ВР спільно з Держгеокадастром та підписаний 46 народними депутатами з усіх політичних сил. Проте його розгляд на пленарному засіданні ВР із невідомих причин досі так і не відбувся.

І от 18 вересня уряд вносить до парламенту інший законопроект на таку ж тематику — №7118 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо управління земельними ресурсами в межах території об’єднаних територіальних громад».

"В принципі, обидві точки зору мають право на життя, і вирішувати, яку з них втілювати в життя, має парламент. Який би з двох законопроектів не було прийнято, для держави це буде лише користь", — пише Заблоцький.

Але додає, що законопроект №4355 готувався як комплексний документ, котрий переносить важелі впливу у сфері земельних відносин із центрального на місцевий рівень. У разі його прийняття право розпоряджатися державними землями за межами населених пунктів одержать усі громади, без винятку!

"У разі ж прийняття нового урядового законопроекту, такі повноваження одержать лише об’єднані громади (і то, не всі, а лише ті, які включені до затверджених Кабміном перспективних планів об’єднання громад). Більш того, повноваження щодо розпорядження левовою частиною державних земель збереже Держгеокадастр, районні та обласні державні адміністрації", — підсумовує Мар’ян Заблоцький.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Експорт агропромислової продукції за 9 місяців перевищив $ 13 млрд

«Географія основних регіонів-імпортерів української аграрної та харчової продукції не змінилась за вказаний період. Найбільше ми експортували до країн Азії на суму $ 5,525 млрд. На другому місці – країни ЄС – $ 4,177млрд, і третю сходинку займають країни Африки – $ 1,997 млрд», - розповіла заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева.

За її словами, найбільш вагомими в структурі експорту стали соняшникова олія – 24,8%, кукурудза – 18%, пшениця та суміш пшениці і жита – 14,45%, соя – 4,84%, ячмінь – 4,6% та насіння ріпаку – 4,6%.
«Цікаво відмітити значне зростання експорту окремих товарних позицій порівняно з попереднім роком. Наприклад, бобових овочів, свіжих або охолоджених на суму $ 20,9 млн, масла вершкового та інших жирів, вироблених з молока – на $ 64,2 млн, яловичини мороженої – на $ 34,1 млн. Також експорт абрикос, вишень, персиків, слив збільшився майже в 8,4 рази та становив $ 6,4 млн», - зазначила Ольга Трофімцева.

Вона  додала, що за підсумком січня-вересня 2017 року імпорт сільськогосподарської продукції збільшився на 6,7%, порівняно з аналогічним періодом минулого року, або на $ 201 млн. Він склав $ 3, 202 млрд. А найбільшу питому вагу в структурі імпорту основних видів продукції аграрного сектору мають наступні товари: риба, ракоподібні та молюски – 9,4%, тютюн та вироби з нього – 9,1%, плоди, горіхи та цедра – 9%, олія – 5,2%, какао боби, продукти з нього, шоколад – 4,8%, кава, чай, прянощі – 4,2%, зернові злаки – 4,1%.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україні катастрофічно не вистачає бджолярів

В Україні на сьогодні відчувається гострий кадровий голод аграрних спеціальностей. Не обійшла ця проблема і бджільництво, пише ubr.ua.

Перелік навчальних закладів, де готують бджолярів різко скорочується.

Так, лише 4 аграрних ВНЗ готують бджолярів і 4 технікуми (коледжі).

А магістерський диплом бджоляра можна отримати тільки на кафедрі конярства і бджільництва НУБіП України.

Навчальні заклади скорочують набір на бджільницькі спеціальності і в цій галузі важко знайти справжнього фахівця.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна встановила антирекорд з експорту томатів

Про це повідомляє «АПК-Інформ: овочі і фрукти».

Згідно з офіційними звітами, у вересні 2017 р. Україна відвантажила на зовнішні ринки всього 3,2 тис. тонн зазначеної продукції, а це на 53% менше, ніж за аналогічний місяць роком раніше, і стало одним з найнижчих показників для вересня за останнє десятиліття. Менше Україна експортувала лише у вересні 2007 р., коли постачання томату були зафіксовані на рівні 2,8 тис. тонн.

Всього ж за січень-вересень 2017 року експорт українського томату скоротився на 38% порівняно з аналогічним торішнім періодом і становив 15 тис. тонн.

Істотне зниження поставок спостерігається за всіма основними експортними напрямками. Так, відвантаження в Білорусь впали на 35% - до 13 тис. тонн, що, тим не менш, не вплинуло на позиції цієї країни в рейтингу головних покупців українського томату і дозволило їй зберегти перше місце. Друге місце за Польщею. Однак за 9 місяців поточного року Україні вдалося експортувати в даному напрямку всього 1,4 тис. тонн томатів, а це на 42% менше, ніж за січень-вересень 2016 р.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Де в Україні найдорожчі продукти

Про це повідомив гендиректор Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко, пише realist.online.

«Якщо в цілому оцінити вартість овочевого кошика, то найдорожчою вона є на Донеччині. Донецька область входить в топ-3 регіонів з найбільшою зарплатою в Україні. Більше донеччан заробляють лише жителі Київської області та Києва», — зазначив він.

Найбільш дешева морква, за даними Дорошенко, продається у Львівській та Рівненській областях (5,9 грн/кг), а найдорожча — в Донецькій області (8,8 грн/кг).

Найнижча ціна на буряк — в Чернігівській області (4,2 грн/кг), а найвища — в Одеській (6,6 грн/кг).

Найбільш дешева картопля — в Сумській області (4,7 грн/кг), а найдорожча — в Донецькій області (8,7 грн/кг).

Найбільш доступна цибуля — в Чернігівській області (4,4 грн/кг), найдорожча — в Чернівецькій (6,8 грн/кг).

Найдешевша капуста продається у Львівській області (3,3 грн/кг), найдорожча — в Донецькій області (6,5 грн/кг).

Дорошенко наголошує, що овочі і хліб — єдині продукти, ціни на які в Україні нижчі, ніж в сусідніх країнах.

Дорошенко прогнозує істотний приплив імпортних овочів навесні 2018 року у зв'язку з недостатнім обсягом пропозиції українських овочів хорошої якості.

«Тому слід підготуватися до стрибка цін на овочі  в грудні-січні. Вже з весни наступного року ціна на овочі борщового набору в Україні зрівняється по всіх позиціях з Польщею», — зазначив гендиректор Української асоціації постачальників торговельних мереж.

Нагадаємо, у вересні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 2%. Найбільше (на 31%) подорожчали яйця. На 1,5−11,2% підвищилися ціни на сало, м'ясо, молоко, рис, соняшникову олію, хліб.

У той же час на 0,3−3,4% подешевшали овочі, гречка, риба, цукор, фрукти.

З початку нинішнього року (за січень — вересень) споживчі ціни в Україні зросли на 10,2%.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Земельний кодекс: зміни для фермерів

Законопроектом «Про внесення змін до Земельного кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання створення і розвитку сімейних фермерських господарств та припинення корупційних зловживань у сфері розпорядження землями державної та комунальної власності» №7060 від 4 вересня 2017 року пропонується внести зміни до деяких статей Земельного кодексу.

Цілями та завданнями законопроекту вказано:

— спрощення доступу до земель сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності для громадян України, які виявили бажання започаткувати та вести або розширити вже створене сімейне фермерське господарство;

— створення більш сприятливих умов для набуття громадянами України земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності для ведення фермерського господарства з метою створення та розвитку сімейних фермерських господарств;

— зменшення корупції в земельних відносинах шляхом запровадження суттєвих обмежень у використанні та обтяжень речових прав на земельні ділянки, набуті у приватну власність в порядку безоплатної приватизації із земель державної та комунальної власності, а також одержаних у користування у поза аукціонному порядку.

Зокрема, главу 5 «Землі сільськогосподарського призначення» запропоновано доповнити новою ст. 311 «Особливості використання та розпорядження земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, переданої на земельних торгах в оренду для створення та розвитку сімейних фермерських господарств».

Стаття вказує розмір земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної чи комунальної власності, яка передається в оренду на земельних торгах для фермерських господарств, — не більш як 5 га для ведення фермерського господарства.

Орендарями можуть бути виключно громадяни України, що є членами сімейного фермерського господарства.

Після закінчення строку договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної чи комунальної власності, переданої на земельних торгах в оренду для створення та розвитку сімейних фермерських господарств (далі — така земельна ділянка), громадяни України мають право:

— на поновлення договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах;

— безоплатно отримати у власність відповідну земельну ділянку або її частину у розмірі, що не перевищує 2 га;

викупити земельну ділянку або її частину із розстроченням платежу до 20 років.

Також главу 18 «Обмеження прав на землю» пропонується доповнити ст. 1111 «Обтяження речових прав на земельні ділянки та обмеження у використанні земельних ділянок, переданих із земель державної та комунальної власності у приватну власність безоплатно або за плату із розстроченням платежу, а також земельних ділянок державної та комунальної власності, переданих у користування без проведення земельних торгів».

Передбачені обмеження:

1. Особам, які отримали у власність такі землі, протягом семи років з дня державної реєстрації права власності на них забороняється відчужувати земельні ділянки (крім відчуження для суспільних потреб з мотивів суспільної необхідності), передавати їх у заставу, а також у користування третім особам.

2. Земельна ділянка може використовуватися лише для закладання та вирощування багаторічних насаджень, тваринництва, овочівництва, вирощування органічної продукції, а також для зберігання та переробки сільськогосподарської продукції.

3. Земельна ділянка має використовуватися виключно фермерським господарством, зареєстрованим як юридична особа, що має статус фермерського господарства, за умови, що в його підприємницькій діяльності використовується праця членів такого господарства, якими є члени виключно однієї сім’ї.

4. Зміна цільового призначення забороняється.

У разі порушення умов договору оренди такої земельної ділянки договір оренди землі підлягає розірванню. Якщо таке порушення сталося після викупу земельної ділянки, а у разі, якщо таке порушення сталося після викупу земельної ділянки її орендарем, але до сплати повної вартості, — умови договору купівлі-продажу щодо розстрочення платежу втрачають актуальність, а купівельна ціна земельної ділянки збільшується на 100%.

Джерело: Ракурс

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview