178171

Перехідні запаси зерна в Україні цього сезону будуть найменшими за останнє десятиліття

Ще донедавна достатніми в країні вважалися залишки, здатні забезпечити 10-15% обсягу річного розподілу зерна – витрати на внутрішнє споживання, нормативні втрати, посівний матеріал, експорт тощо, пише AgroTimes.

Якщо враховувати, що останніми роками Україна розподіляє близько 60 млн тонн зерна на рік, то достатніми вважалися кінцеві запаси в розмірі 6-9 млн тонн.

Кілька останніх сезонів вони перебували саме в цих межах, хоча інколи їх навіть суттєво перевищували – наприклад, на кінець 2011/12 МР перехідні запаси зернових становили аж 12,8 млн тонн.

Однак з рекордним врожаєм 2016 року, коли аграрії намолотили більше 66,5 млн тонн зерна, прийшло розуміння, що навіть якщо в подальші роки валові збори дещо й зменшаться, то країна все одно власні потреби забезпечить, а тому тримати мільйони тонн збіжжя в «замороженому» стані особливого сенсу нема.

Уже на кінець 2016/17 МР перехідні залишки скоротилися до 4,5 млн тонн, або 6% від загального обсягу розподілу.

Цього сезону перехідні запаси пшениці в Україні зростуть з минулорічних 1,8 млн тонн до 1,9 млн тонн. Водночас залишки кукурудзи зменшаться з 1,5 млн тонн до 0,9 млн тонн, а ячменю – з 1,2 млн тонн до 0,9 млн тонн.

 

Ваш вибір 'Цікаво'.

В Україні посилять контроль виробництва органічної продукції

Комітет Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин розглянув доопрацьований урядовий законопроект, яким пропонується регламентувати вимоги до виробництва, маркування та обігу органічної продукції, а також встановити основні принципи сертифікації, пише Юрліга.

При доопрацювання законопроект доповнено новими положеннями, зокрема:

детальними правилами органічного виробництва аквакультури і тваринництва;
окремими положеннями, що стосуються виробництва та маркування органічної продукції;
особливостями ввезення і вивезення органічної продукції;
запровадження дворівневої системи контролю за органічним виробництвом шляхом надання права Держпродспоживслужбі контролювати діяльність не тільки операторів ринку, але і органи сертифікації;
нормами про відповідальність операторів і органів сертифікації.

Згідно з проектом, виробники будуть зобов'язані щорічно проходить сертифікацію (з обов'язковим виїзним інспектуванням). Такі підприємства включаються до реєстру операторів ринку органічної продукції. Повноваження щодо сертифікації органічного виробництва отримають акредитовані органи сертифікації.

Ембарго на російські добрива призведе до зменшення врожаю та виснаження ґрунтів

Результатом цього стане поглиблення проблеми виснаження ґрунтів і скорочення валового збору врожаю.

Про це повідомив заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради Михайло Соколов.

«Початок весни - сезон проведення посівної кампанії та внесення добрив, але українські фермери в цьому році знову внесуть їх значно менше необхідного мінімуму, що веде до виснаження ґрунтів і скорочення валового збору аграрної продукції. За даними ННЦ «Інститут аграрної економіки», кожен гектар українських сільгоспземель щорічно втрачає від 200 до 400 кг поживних речовин», - зазначив Соколов.

За його словами, основною причиною того, що вітчизняні сільгоспвиробники не можуть вносити необхідний об’єм добрив, є їх висока вартість. Так, наприклад, ціни на карбамід та популярну серед українських фермерів аміачну селітру на вітчизняному ринку перевищують світові на 30%. Загальна сума переплати аграріїв за всі азотні добрива, за оцінкою консалтингового агентства «ААА», в 2017 році склала близько 5 млрд грн, або 200 млн долл., що приблизно дорівнює загальному обсягу державної підтримки аграрної галузі на 2018 рік.

Урядове рішення щодо заборони імпорту російських добрив може призвести до ще більшого зростання цін, тоді як частка мінеральних добрив в матеріальних витратах фермерів вже становить близько 30% (33,5% у виробництві пшениці, 25,9% - кукурудзи, 29,1% - ячменю) і продовжує збільшуватися через їх здорожчання.

Монополістом на вітчизняному ринку азотних добрив є група Ostchem, що належить бізнесмену Дмитру Фірташу. Сировиною для виробництва добрив групою Ostchem є російський природний газ та аміак. Відтак, криза на українському ринку мінеральних добрив розпочалась ще у 2015 році, після того як група Ostchem втратила доступ до дешевого російського газу.

«Якщо заяви представників хімічної галузі про те, що заводи Ostchem працюють у збиток, а природний газ в собівартості їх продукції складає 80-90%, відповідають дійсності, Україна вжеплатить за російський газ і аміак, які використовуються у виробництві Ostchem, стільки ж, або навіть більше, ніж могла б платити за готові добрива, вироблені з них», - підкреслює Михайло Соколов.

А відтак подальше посилення заходів, спрямованих проти імпорту добрив, і підвищення цін на них, не має нічого спільного із захистом національних інтересів. Це лише призведе до того, що Україна буде ще більше платити за російський природний газ, нехай і реекспортований з ЄС, або вже готовий російський аміак. Крім того, враховуючи, що Ostchem був створений за рахунок кредиту російському Газпромбанку, гарантованого Газпромом, дане рішення дозволить групі Ostсhem повернути країні-агресору майже 1 млрд дол. боргу за рахунок фермерів, які вимушені переплачувати за добрива.

Єдиний вихід з ситуації, що склалася, - забезпечити українські хімічні підприємства власною сировинною базою за рахунок виробництва азотних добрив з вітчизняного природного газу, або будівництва заводів газифікації вугілля, котрі дозволять робити азотні добрива з українського газового вугілля.

Ваш вибір 'Цікаво'.

В Україні набудуть чинності нові правила забою та продажу м'яса

Про те, як це буде відбуватися, розповів голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа в інтерв'ю БизнесЦензор.

Нововведення диктує закон "Про основні принципи і вимоги до безпеки і якості харчових продуктів". У травні 2017 року народні депутати внесли поправку, яка посилює правила забою.

Так, з квітня 2018 року починається частковий перехід на "централізований" забій тварин шляхом зменшення кількості забитих тварин на бойні (подворно) в день. З 1 січня 2025 продукти, отримані в результаті забою не на бойні, планують використовувати виключно для власного споживання або реалізації на ринку в межах 50 кілометрів від місця забою.

На сьогоднішній день в Україні близько 400 боєнь. Географія розташування різна. У деяких випадках максимальний радіус 20 км. Лапа зазначає, що поки мова йде про обмеження кількості "дворового" забою.

"Раніше можна було забивати три голови в день, а тепер три голови в тиждень. Якщо порахувати по три голови в тиждень, то це 150 голів в рік. Якщо забиваєш менше, то можна це робити для себе. Але якщо більше, то мова йде про бізнес, який повинен працювати за правилами ", – вважає глава служби.

Що стосується повної заборони подвірного забою, то поки це тільки законодавча пропозиція.

"Я читав у багатьох ЗМІ, що буде заборона продавати домашнє м'ясо". Відверта брехня. Можна привезти на бійню, забити і потім реалізувати на ринку. Заборони на реалізацію немає. Просто забій повинен проводитися у відповідності з вимогами, які існують у всіх цивілізованих країнах", – вважає чиновник.

За підрахунками Держпродспоживслужби, в середньому 70-80% продукції, яка продається на ринках – це перекупники, які їздять по селах і збирають тварин.

"Немає великої проблеми потім заїхати і забити на бойні. Якщо забиваєш собі, родині, то будь ласка. Не виносиш на ринок – немає проблем. Але коли говоримо про елементи бізнесу, то все повинно бути більш легалізовано. Нецивілізований забій – серйозна загроза для епізоотичної ситуації", – підсумував Володимир Лапа.

На світовому ринку часнику очікується обвал цін

Саме висока пропозиція китайського часнику спровокувала падіння світових цін в минулому році, і схоже на те, що негативний тренд буде зберігатись і в 2018 році ,перш за все, завдяки великим перехідним запасам в Китаї. До речі, сьогодні ціни на часник в Китаї продовжують втримуватись на рекордно низькому рівні, повідомляє «Інфо-Шувар».

«Експортний бум часнику в Китаї в 2015-2016 роках стимулював фермерів усього світу наростити виробництво. Ряд фермерів, які до цього спеціалізувалися на інших овочах, перепрофілювалися і зробили ставку на часник. В результаті 2017-й став провальним для світового ринку часнику», - розповідає один з трейдерів Китаю.

«Цього року на ринок вийшло багато часнику з таких країн, як Домінікана, Пакистан і Бангладеш. Це призведе до зниження експортних цін на китайський часник. Але нижчі ціни в черговий раз можуть простимулювати експорт і, відповідно, зростання виробництва»,- попереджають китайські експерти.

«На поточний момент ми маємо повні склади часнику. Протекціоністська політика ряду країн, які намагаються захистити свого виробника, навряд чи принесе бажаний ефект. Експортні ціни на часник продовжать падіння. Перспективи на наступні два роки навряд чи можна назвати оптимістичними. Наші виробники часнику повинні почати скорочувати площі , інакше ситуація закінчиться світовим колапсом »- пишуть китайські ЗМІ.

Місцеві ЗМІ також наголошують, що сьогодні ціни на часник в Китаї продовжують втримуватись на рекордно низьких позиціях.

Протягом багатьох років китайський часник користується попитом в усьому світі. Обсяг експорту на ринки Південно-Східної Азії є найвищим, а в Європу - найнижчим. Китайський часник в основному експортується під національним брендом через порт Циндао. Основними імпортерами є Центральна і Південна Америка, Південно-Східна Азія та Європа, повідомляє портал Аgroxxi із посиланням на китайські ЗМІ.

Нагадаємо, за даними «Інфо-Шувар» сьогодні минулорічний часник на майданчиках гуртових ринків пропонується по 38-50 грн/кг (1,17- 1,54 EUR/кг) в залежності від якості. Молодий часник виробництва Єгипет гуртом пропонується по 60-75 грн/кг (1,17- 1,54 EUR/кг) . Рік тому ціни були на 15-20 % вищими.

В 2017 році українські фермери вперше зіткнулися з проблемою збуту часнику, влітку на внутрішньому ринку ціни на продукцію обвалились нижче рівня собівартості. На думку фахівців українського ринку,  в 2018 році площі під часником в Україні знов розширяться, тобто, за нормальних погодних умов,  пропозиція українського часнику може в черговий раз збільшитись, а ситуація із цінами погіршитись.

Рада полегшила видачу ліцензій виноробам

Парламентарі 246 голосами підтримали за основу та в цілому відповідний законопроект, передає УНН.

Законопроектом визначено правовий статус малого виробництва виноробної продукції, суб’єкта господарювання, який здійснює за повним технологічним циклом без додавання спирту виробництво та розлив у споживчу тару вин виноградних, вин плодово-ягідних та/або напоїв медових в об’ємі, що не перевищує 10 тисяч декалітрів на рік, з виноматеріалів виключно власного виробництва (не придбаних), отриманих шляхом переробки плодів, ягід, винограду, меду власного виробництва.

Проект Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвитку виробництва терруарних вин та натуральних медових напоїв передбачає спрощену процедуру ліцензування виробництва для малих виробництв виноробної продукції на основі декларативного принципу.

Нагадаємо, що за прогнозами Мінагрополітики, дерегуляція у виноробній галузі протягом трьох років може принести в бюджет близько 400 млн грн.

Раніше про необхідності спрощення процедури ліцензування для виноробів неодноразово заявляли учасники ринку. Це сприятиме розвитку галузі та мінімізує корупційну складову, наголошували фахівці.

Загалом, якщо вірити статистиці, то українці стали пити більше вина. А якість вітчизняних винних напоїв не поступається чилійським та аргентинським винам.

До слова, минулого року провідні виноробні країни світу, такі як Італія, Іспанія, Франція, через несприятливі погодні умови зібрали рекордно низький урожай винограду.

За словами експерта Олексія Безуглого, це відобразиться на вартості європейського вина. І на тлі зростання цін на продукцію від ТОП-3 світових експортерів, відкривається “вікно можливостей” для нарощування експорту вина таким країнам, як Грузія, Молдова і Україна.

Вже сьогодні його прогнози підтвердилися — за підсумками минулого року, Україна практично вдвічі наростила експорт вина в країни ЄС.