Переваги вирощування сорго для фермера: французький досвід

Про це AgroTimes розповів французький фермер Лоран Лан із села Бургсанбернар, який має в обробітку 165 га землі й утримує 100 голів молочної ВРХ і 150 кіз, також вирощує сорго й додає його в корм коровам.

«Щодо якостей сорго на корм, то його енергетична цінність трохи менша за кукурудзу, але це якраз добре для таких тварин», – зазначив він.

За словами Лорана Лана, сорго є продуктивнішим, ніж кормові трави: з нього виходить 12 тонн сухої речовини на гектар, а з трав – 5–6 тонн/га.

Крім цього, сорго не потребує зрошення. Якщо, наприклад, в районі Тулузи врожайність кукурудзи на богарі варіює від 7 до 15 тонн/га залежно від кількості опадів, то сорго стабільно дає щороку 13-15 тонн/га.

Технологія вирощування сорго, за словами французького фермера, не відрізняється від технології вирощування кукурудзи.

Також сорго має ще одну важливу перевагу – у живленні. Якщо під кукурудзу фермер вносить 200 одиниць діючої речовини азоту, то під сорго – вдвічі менше.

До того ж, сорго виявилося стійкішим до шкідників і хвороб, ніж кукурудза, підкреслив Лоран Лан.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Володимир Гройсман анонсував передачу землі об'єднаним територіальним громадам

Про це повідомляє Інтерфакс-Україна.

"Я дам доручення Держгеокадастру відвести і передати всю землю в управління об'єднаним територіальним громадам. Нам не треба для цього жодних змін до законів. Це означає, що буквально з лютого всі об'єднані громади зможуть розпочати проектування територій, які вони хочуть отримати у власність, а Держгеокадастр отримає від мене доручення передати їм цю землю", - сказав він.

Прем'єр також уточнив, що держава профінансує проекти відведення таких земель.

"Об'єднані територіальні громади управляють своєю територією лише в межах населених пунктів. За їхніми межами землею, яка в принципі має належати громадам, управляє держава. Голови об'єднаних громад ставлять питання про те, щоб повністю передати землю в управління цих громад", - пояснив прем'єр-міністр.

Він нагадав, що в парламенті точаться дискусії із цього приводу, проте остаточного рішення народні депутати не дійшли.

"Спільно з Мінагрополітики та Держгеокадастром ми знайшли рішення, яке не потребує змін до законодавства", - зазначив В.Гройсман.

Глава уряду уточнив: "Я також дам доручення Держгеокадастру погоджувати розподіл землі, яка нині перебуває за межами об'єднаних громад, але в управлінні цього відомства, лише з радою об'єднаних громад".

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна підсіла на дешеву російську гречку

Про це повідомляє Украгроконсалт. За цей період було завезено близько 10,5 тис. тонн: 82% — з Росії, решта — з Казахстану.

Як свідчать дані Державної фіскальної служби, імпорт гречки з РФ останніми роками демонструє зростання. Зокрема, за весь 2017 рік частка імпорту гречки та проса з РФ склала 74%, роком раніше вона була на рівні 33%.

Внутрішнє виробництво і запаси гречки теж продовжують зростати. За оцінками аналітиків «Украгроконсалту», у 2017 році українськими аграріями було вироблено близько 190-195 тис. тонн цієї зернової культури. Це є рекордним показником за останні 5 років.

Запаси гречки на 1 грудня 2017 року зросли на 73% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року і склали 19,5 тис. тонн.

Виробництво гречаної крупи також відновлюється: її обсяг в 2017 році виріс на 1,3% до 54,5 тис. тонн.

При цьому надлишок гречки на українському ринку вже спровокував падіння внутрішніх цін на неї. За останній рік закупівельні ціни впали більш ніж на 40%. Зараз вони становлять 8-9 тис. грн /тонну EXW.

Аналітики “Украгроконсалту” прогнозують зниження цін і в подальшому, в разі збільшення поставок дешевої гречки з Росії.

Нагадаємо, що вітчизняні аграрії відмовляються вирощувати гречку. Однією з причин є засилля дешевої імпортної крупи.

Джерело: agroday.com.ua

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Подобається'.

Вчені розробляють мобільний комплекс з вирощування грибів

Фонд сприяння інновацій на розвиток проекту виділив грант в 2 млн рублів, пише agro-smart.com.ua.

Пробна партія грибів вже була вирощена на базі хімічного факультету університуту, зараз вчені працюють над пересувною версією.

Це буде мобільний контейнер з системою зволоження, підтримання тепла, контролю внутрішнього середовища, тобто всім, що необхідно для створення комфортних кліматичних умов для грибів. При доступі до електрики будь-який бажаючий зможе встановити її у себе у дворі. В першу чергу проект спрямований на фермерів.

В якості субстрату для вирощування грибів розробники комплексу пропонують використовувати відходи зернових та олійних культур, які вирощуються в регіоні у великих обсягах.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Капуста в Україні подорожчала майже удвічі

Такі дані повідомляють аналітики АПК-Інформ: овочі і фрукти.

Згідно з даними щоденного моніторингу проекту, вже сьогодні українським фермерам вдається вести відвантаження капусти по 3-4 грн/кг (0,08-0,11 євро/кг). Таким чином, тільки з початку тижня вони підвищили ціну на дану продукцію у 1,6-1,7 рази.

Активне зростання цін на ринку капусти виробники пояснюють підвищенням попиту. Більш того, через негоду відвантаження в низці регіонів країни ускладнені, що надає додаткову підтримку ціновому зростанню.

В результаті наразі капуста в Україні коштує в 2,2-2,5 рази дорожче, ніж наприкнці січня 2017 року.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У Криму китайці хочуть вирощувати осетра і форель

Про це в Сімферополі розповів начальник департаменту по рибальству  «міністерства сільського господарства» в окупованому Криму Андрій Дедюхін, пише blackseanews.net.

«Основний морський об'єкт промислу в Криму — це хамса. Також є надія на розвиток аквакультури. У нас є перспективи вирощування осетрових, креветок, форелі, мідій і устриць. Це основні види, які в перспективі, з'являться у нас на ринку», — пояснив Андрій Дедюхін.

«В кінці року приїжджали китайські інвестори. Вони досить довго вивчали наші кліматичні умови, брали проби води і грунту. За їх словами в Криму унікальна ситуація, умови позитивні і розташування до розміщення виробничих потужностей. Також вони готові створити тут науковий центр, який дозволить застосовувати останні наукові технології», — розповів Андрій Дедюхін.

В кінці минулого року глава окупаційної «влади» Криму Сергій Аксьонов зустрівся з китайськими інвесторами, які планують створити в Криму центр аквакультури.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview