Перший транзит Шовковим шляхом Україна може здійснити вже до кінця року

Про це повідомив Голова Держрезерву України Вадим Мосійчук. На разі, китайська сторона вже погодила нові маршрути курсування потягів з Чженчжоу до Словаччини, Польщі, Угорщини і ці маршрути проходитимуть територією України.

«Це гарний початок великого та важливого для України проекту і це лише перший його етап. Зараз мова йде лише про транзитне курсування потягів територією України. А це теж чималі надходження. Наступним етапом має стати розширення проекту і початок експортних поставок українських товарів продуктової групи до КНР», - повідомив Голова Держрезерву.

Вадим Мосійчук також зауважив, що для повномасштабного запуску проекту необхідно ще чимало всього зробити, однак за підтримки Кабінету міністрів України співпраця з КНР в цьому напрямку вийде на якісно новий рівень. За його словами, Держрезерв вже активно працює з Мінінфраструктури щодо визначення точних маршрутів потягів. На разі, китайські експерти за сприяння міністерства вже побували на станціях Чоп та Мостицька, змогли оцінити їх переваги та потужності. Свої потужності до повномасштабного початку проекту готують і підприємства системи Держрезерву.

«Держрезерв володіє великими зберігальними та виробничими потужностями в аграрному напрямку, також у нас сім великих логістичних осередків, диверсифікованих один від одного. І ми готові зі своєї сторони надати їх для цієї справи. Найпершими до проекту долучимо Харківський комбінат «Світанок», «Комбінат «Дніпро»  (м. Сміла Черкаської обл.), Київський «Комбінат «Прогрес», Львівський «Комбінат «Троянда»  та Ужгородський «Укрпродконтракт». Ці підприємства мають прекрасне географічне розташування,  розгалужену транспортну інфраструктуру, активно модернізують свої потужності. З часом перелік логістичних центрів збільшиться, адже до проекту ввійдуть і наші виробничі потужності аграрного напряму, що знаходяться поруч з портами», - наголосив Вадим Мосійчук.

За його словами, китайська сторона дуже зацікавлена в експорті якісного українського продовольства, зокрема, борошна, цукерок, горілки, олії, тощо.

«Чотири роки тому китайці запустили перший транзитний потяг до м. Брест, а звідти на Варшаву й до Німеччини. Далі білоруські товари почали експортуватись до Піднебесної. Сьогодні це дуже масштабний китайсько-білоруський проект, брестський напрям просто перевантажений. Досі увесь цей Шовковий шлях проходив, нажаль, в обхід України. Настав час і є реальна можливість змінити цю ситуацію та розпочати поставки якісних українських товарів до Китаю»,- резюмував Вадим Мосійчук.

Нагадаємо, в липні поточного року Держрезерв повідомив про зацікавленість КНР в поставках українських товарів  та включенні України до Нового Шовкового шляху. Логістичними центрами цього проекту на території нашої країни стануть підприємства Держрезерву. Тоді ж відбувся  й офіційний візит делегації Держрезерву до міста  Чженчжоу провінції Хенань. В рамках візиту мова йшла про співробітництво в галузі торгівлі та логістики, була закладена основа подальшої співпраці. Результатом зустрічі став підписаний обома сторонами протокол по наміри. Домовленості, що передбачені даним документом, вже активно виконуються.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Передавати землі громадам планується «не повністю»

Наявні законопроекти проаналізував економіст, голова ГО «Українське товариство економічних свобод», голова ГО «Центр ефективного законодавства», заступник Голови «Української аграрної асоціації» Мар’ян Заблоцький, пише Аgropolit.com.

За його словами, сьогодні зареєстровано цілу низку законопроектів, кожен із яких викликав бурхливу дискусію.

У травні 2016 року знайшли варіант вирішення проблеми, який, начебто, влаштовував усіх. Це був законопроект №4355, розроблений аграрним комітетом ВР спільно з Держгеокадастром та підписаний 46 народними депутатами з усіх політичних сил. Проте його розгляд на пленарному засіданні ВР із невідомих причин досі так і не відбувся.

І от 18 вересня уряд вносить до парламенту інший законопроект на таку ж тематику — №7118 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо управління земельними ресурсами в межах території об’єднаних територіальних громад».

"В принципі, обидві точки зору мають право на життя, і вирішувати, яку з них втілювати в життя, має парламент. Який би з двох законопроектів не було прийнято, для держави це буде лише користь", — пише Заблоцький.

Але додає, що законопроект №4355 готувався як комплексний документ, котрий переносить важелі впливу у сфері земельних відносин із центрального на місцевий рівень. У разі його прийняття право розпоряджатися державними землями за межами населених пунктів одержать усі громади, без винятку!

"У разі ж прийняття нового урядового законопроекту, такі повноваження одержать лише об’єднані громади (і то, не всі, а лише ті, які включені до затверджених Кабміном перспективних планів об’єднання громад). Більш того, повноваження щодо розпорядження левовою частиною державних земель збереже Держгеокадастр, районні та обласні державні адміністрації", — підсумовує Мар’ян Заблоцький.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Втрати аграріїв через цінову кризу на ринку міндобрив оцінили у 5,2 млрд грн

Ця сума співставна із загальними видатками на державну підтримку агросектору, передбаченими в бюджеті на 2017 рік і є наслідком монопольного завищених цін на внутрішньому ринку, повідомляє прес-служба ВАР.

Безпідставне збереження цінової кризи викликає глибоке занепокоєння ключових аграрних асоціацій країни. Додатковим приводом для стурбованості стало введення обмежень на імпорт азотних добрив з Європейського Союзу з 19 вересня.

Саме тому професійні аграрні об’єднання звернулися до Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана та Президента Петра Порошенка з проханням доручити Міністерству економічного розвитку і торгівлі надати детальні обґрунтування рішення про запровадження антидемпінгових мит на імпорт азотних добрив, сприяти перегляду рішень про обмеження на імпорт мінеральних добрив з РФ та ЄС і вимагати від Антимонопольного комітету оприлюднити термін ухвалення остаточного рішення в розслідуванні зловживання OstChem монопольним становищем на ринку добрив.

Відповідні звернення підписали Всеукраїнська Аграрна Рада, Асоціація виробників молока, Асоціація «Свинарі України», Національна асоціація цукровиків України «Укрцукор», Аграрний союз України, Українська аграрна конфедерація, Український клуб аграрного бізнесу та Союз птахівників України.

У своїх зверненнях аграрії детально виклали причини стурбованості ціновою політикою монополіста на ринку азотних добрив.

«Незважаючи на запуск заводів підприємств Групи компаній OstChem, що належить Дмитру Фірташу і є українським монополістом з виробництва аміачної селітри, ціни на неї не тільки не впали, але, навпаки, продовжили зростати, хоча до того представники вітчизняного хімпрому стверджували, що весняний стрибок цін на азотні добрива нібито є прямим наслідком вимушеної зупинки заводів Групи», - йдеться у зверненні.

У той же час ціни на карбамід, який виробляють і інші вітчизняні підприємства, дещо знизилися, а різниця між внутрішніми цінами і цінами експорту цього виду добрив відчутно скоротилася.

Крім того, аграрії звернули увагу, що ціни на селітру продовжували зростати навіть в період зниження в Україні цін на природний газ.

Асоціації вкотре звернули увагу влади на оприлюднені влітку попередні висновки розслідування, яке проводить АМКУ щодо зловживання монопольним становищем Групою OstChem. Згідно з матеріалами Комітету, монополіст у 2014-2015 рр. встановлював такі цини реалізації на ринку добрив, які неможливо було б встановити за умови існування значної конкуренції, а крім того, штучно підвищував собівартість продукції шляхом закупівлі газу за завищеними цінами, що означає ухилення від сплати податку на прибуток.

«Подальше безпідставне збереження негативних тенденцій на ринку добрив загрожує за підсумками 2017 року безпрецедентними збитками для вітчизняних селян. Так, за нашими розрахунками, внаслідок цінової ситуації, яка є прямим наслідком штучного дефіциту азотних добрив в Україні напередодні весняної посівної кампанії 2017 року та введення «антидемпінгових» мит на азотні добрива із РФ, українські агротоваровиробники вже втратили більше 200 млн дол., або понад 5,2 млрд грн, що співставне із сумою державної дотації АПК, передбаченої на 2017 рік у розмірі 5,5 млрд грн», - зазначено у зверненні.

У структурі витрат рослинництва добрива вже складають близько 30%, і їхня частка зростає. Тому надвисокі ціни на добрива призводить до того, що вітчизняні аграрії ризикують втратити конкурентоспроможність в порівнянні з іншими крупними гравцями на світовому зерновому ринку, і загрожує зменшенням експорту аграрної галузі, який нині є  чи не єдиним драйвером економіки України.
 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Експорт агропромислової продукції за 9 місяців перевищив $ 13 млрд

«Географія основних регіонів-імпортерів української аграрної та харчової продукції не змінилась за вказаний період. Найбільше ми експортували до країн Азії на суму $ 5,525 млрд. На другому місці – країни ЄС – $ 4,177млрд, і третю сходинку займають країни Африки – $ 1,997 млрд», - розповіла заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева.

За її словами, найбільш вагомими в структурі експорту стали соняшникова олія – 24,8%, кукурудза – 18%, пшениця та суміш пшениці і жита – 14,45%, соя – 4,84%, ячмінь – 4,6% та насіння ріпаку – 4,6%.
«Цікаво відмітити значне зростання експорту окремих товарних позицій порівняно з попереднім роком. Наприклад, бобових овочів, свіжих або охолоджених на суму $ 20,9 млн, масла вершкового та інших жирів, вироблених з молока – на $ 64,2 млн, яловичини мороженої – на $ 34,1 млн. Також експорт абрикос, вишень, персиків, слив збільшився майже в 8,4 рази та становив $ 6,4 млн», - зазначила Ольга Трофімцева.

Вона  додала, що за підсумком січня-вересня 2017 року імпорт сільськогосподарської продукції збільшився на 6,7%, порівняно з аналогічним періодом минулого року, або на $ 201 млн. Він склав $ 3, 202 млрд. А найбільшу питому вагу в структурі імпорту основних видів продукції аграрного сектору мають наступні товари: риба, ракоподібні та молюски – 9,4%, тютюн та вироби з нього – 9,1%, плоди, горіхи та цедра – 9%, олія – 5,2%, какао боби, продукти з нього, шоколад – 4,8%, кава, чай, прянощі – 4,2%, зернові злаки – 4,1%.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україні катастрофічно не вистачає бджолярів

В Україні на сьогодні відчувається гострий кадровий голод аграрних спеціальностей. Не обійшла ця проблема і бджільництво, пише ubr.ua.

Перелік навчальних закладів, де готують бджолярів різко скорочується.

Так, лише 4 аграрних ВНЗ готують бджолярів і 4 технікуми (коледжі).

А магістерський диплом бджоляра можна отримати тільки на кафедрі конярства і бджільництва НУБіП України.

Навчальні заклади скорочують набір на бджільницькі спеціальності і в цій галузі важко знайти справжнього фахівця.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна встановила антирекорд з експорту томатів

Про це повідомляє «АПК-Інформ: овочі і фрукти».

Згідно з офіційними звітами, у вересні 2017 р. Україна відвантажила на зовнішні ринки всього 3,2 тис. тонн зазначеної продукції, а це на 53% менше, ніж за аналогічний місяць роком раніше, і стало одним з найнижчих показників для вересня за останнє десятиліття. Менше Україна експортувала лише у вересні 2007 р., коли постачання томату були зафіксовані на рівні 2,8 тис. тонн.

Всього ж за січень-вересень 2017 року експорт українського томату скоротився на 38% порівняно з аналогічним торішнім періодом і становив 15 тис. тонн.

Істотне зниження поставок спостерігається за всіма основними експортними напрямками. Так, відвантаження в Білорусь впали на 35% - до 13 тис. тонн, що, тим не менш, не вплинуло на позиції цієї країни в рейтингу головних покупців українського томату і дозволило їй зберегти перше місце. Друге місце за Польщею. Однак за 9 місяців поточного року Україні вдалося експортувати в даному напрямку всього 1,4 тис. тонн томатів, а це на 42% менше, ніж за січень-вересень 2016 р.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview