Петро Порошенко підписав закон про приєднання України до конвенції Пан-Євро-Мед

Про це повідомляє прес-служба глави держави, пише Інтерфакс-Україна.

Приєднання до конвенції сприятиме спрощенню умов торгівлі та збільшенню використання експортного потенціалу України, посилить торговельні зв'язки та економічну інтеграцію з Євросоюзом", - йдеться в повідомленні прес-служби, оприлюдненому в четвер увечері.

В інформації зазначено, що можливість приєднання України до конвенції передбачена положеннями угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Процес приєднання до неї було розпочато у 2016 році.

У прес-службі президента України зазначають, що на сьогодні учасниками Конвенції є 24 договірні сторони, 6 з яких вже мають угоди про вільну торгівлю з Україною (ЄС, ЄАВТ, Чорногорія, Македонія, Молдова, Грузія). Ще з двома державами-учасницями конвенції тривають переговори про вільну торгівлю, а саме з Туреччиною та Ізраїлем.

"Наступним кроком для повноцінного використання переваг конвенції є внесення змін до відповідних чинних угод про вільну торгівлю в частині заміни протоколів правил походження товарів", - йдеться в повідомленні.

Як повідомлялося, Верховна Рада 8 листопада проголосувала за законопроект про приєднання України до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила (Пан-Євро-Мед). "За" проголосував 231 депутат.

Як повідомляється на сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі (МЕРТ), частка українського експорту до країн-учасниць конвенції Пан-Євро-Мед від загального показника становить 50%, з яких 40% припадає на країни Євросоюзу. "Приєднання України до Пан-Євро-Мед диверсифікує наш експорт і з точки зору географії, і щодо кошику товарів - збільшиться обсяг постачання на ринки ЄС", - зазначила під час парламентського засідання перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі - торговий представник України Наталія Микольська.

Раніше МЕРТ повідомляло про можливе приєднання України до конвенції Пан-Євро-Мед із 1 січня 2018 року.

Регіональна конвенція про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження була ухвалена в 2012 році за ініціативою Європейського Союзу. Нині до неї приєдналися, окрім країн ЄС, Європейська асоціація вільної торгівлі (ЄАВТ), а також Туреччина, Албанія, Боснія і Герцеговина, Македонія, Сербія, Чорногорія, Алжир, Єгипет, Ізраїль, Йорданія, Ліван, Марокко, Палестина, Сирія, Туніс, Фарерські острови та Молдова.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

З початку року ціни на продукти зросли на 115%

Хліб масових сортів подорожчав на 20%, сало – приблизно на 70%, свинина – на 40%, яловичина – на 30%, м’ясо птиці – на 23%, молочні продукти – у межах 20%. Загалом індекс споживчих цін з січня до листопада склав 115,5%. Про це повідомив Голова Ради Національного банку України Богдан Данилишин, пише landlord.ua

«Відразу зазначу, що таке стрімке зростання цін, яке ми спостерігаємо в останні роки не слід пов’язувати з дефіцитом продовольства. Згідно з балансовими розрахунками, Україна виробляє його достатньо для задоволення внутрішнього платоспроможного попиту і має потенціал до нарощування виробництва. Винятком щоправда скоро може стати яловичина та молоко, якщо держава не вживатиме дієвих заходів спрямованих на відродження м’ясного та молочного скотарства на промисловій основі», — додав він.

Економіст зазначив, що цінове регулювання не працює в Україні з 2014 року після запровадження мораторію на здійснення перевірок суб’єктів господарювання, що діє і до сьогодні. До того ж було розформовано спеціальний орган (Держцінінспекцію), який контролював правильність формування цін на товари. А з 1 липня 2017 року уяд взагалі скасував держрегулювання цін на продукти.

«За останні 4 роки продукти дорожчали щороку: у 2014 році індекс споживчих цін на продукти харчування (грудень до грудня попереднього року) склав 124,5%, у 2015 році – 140,1%, у 2016 році – 103,2% (при цьому у минулому році споживчі ціни на хліб зросли на 7,4%, а молочні продукти піднялися в ціні майже на третину)», — зазначив Данилишин.

Натомість купівельна спроможність українців різко впала. Дійшло до того, що 55% всіх  споживчих витрат українців припадає на їжу.

«У населення із найнижчими доходами витрати на їжу перевищують 80% усіх сукупних витрат. Тобто, фактично вони знаходяться у продовольчій небезпеці (за міжнародними критеріями продовольча небезпека настає тоді, коли 60% від загальних витрат – це витрати на продовольство)», — повідомив експерт, додавши, що в ЄС на продукти харчування люди витрачають 12%, у Росії – 32%.

На думку Данилишина, постійне підвищення курсу долара, яке закладається до бюджетних розрахунків, спонукає виробників продовольства формувати собівартість товару, виходячи із песимістичних очікувань подальшого здорожчання її складових (паливо, комунальні послуги, міндобрива, гербіциди тощо). Це може привести до подальшого зросту цін на продукти харчування.

Хоча держава може регулювати ціни ринковими механізмами: проведенням інтервенційних операцій на ринку аграрної продукції (з цією метою навіть було створено державну установу Аграрний фонд), а також застосовувати норми антимонопольного законодавства.  

Економіст пропонує запровадити адресні програми продовольчої підтримки для найбільш вразливих верств населення.

«Практики соціальної продовольчої допомоги існують у багатьох країнах світу незалежно від рівня їх економічного розвитку (Бразилія, ЄС, Великобританія, США). Такі програми, як правило, передбачають надання адресних грошових виплат на придбання продовольства, або безпосереднє забезпечення продуктами харчування» — зазначив він.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як фермерам захистити врожай квасолі

Захистити цю нішеву бобову культуру від початку вегетації до збирання  одразу в трьох напрямках  - від шкідників, хвороб та бур’янів, а значить і підвищити в декілька разів врожаї, в Україні поки що до снаги лише лідерові вітчизняного ринку в сфері виробництва засобів захисту рослин та мікродобрив Групі Компаній «UKRAVIT». Вона єдина взялась за це комплексно: експерти взяли до уваги масу факторів,  грунтово-кліматичні умови різних областей та специфіку шкідливих організмів (шкідники, хвороби, бур’яни).  

Як повідомив УАК  експерт UKRAVIT Сергій Сальніков, розробляється комплексний підхід до вирощування квасолі, що складатиметься з протруйників,  досходових та післясходових гербіцидів,  інсектицидів, фунгіцидів та мікродобрив. Систему  вже випробували аграрії низки областей, зокрема Київської, Житомирської, Кіровоградської тощо. Наразі препарати знаходяться на стадії реєстрації.

«В Україні, на жаль, досі не має жодного зареєстрованого дієвого препарату для захисту квасолі, яка стає дуже затребуваним  продуктом у світі. Тому  UKRAVIT планує  стати першою українською компанією, яка запропонує вітчизняним (і не тільки) аграріям комплексний підхід для вирощування цієї культури», - вважає Сергій Сальніков.

Крім того, засоби захисту квасолі від UKRAVIT є не лише кращими, а й значно дешевшими за зарубіжні аналоги.

Довідка: UKRAVIT – один із лідерів ринку засобів захисту рослин. Виробляє та продає пестициди, добрива з мікроелементами, засоби для знищення гризунів та побутових комах. До складу корпорації входить «Фабрика агрохімікатів» (Черкаси).

З питань продажу та співпраці звертатися:
ТОВ «Укравіт Агро», м.Київ, вул. Дегтярівська, 25/1.
Гаряча лінія: 0 800 301 401

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Їжа майбутнього: харчові добавки з подрібнених комах, глина і коноплі

Дослідження, опубліковане сайтом Daily Mail, піднімає тему комах, як відмінного джерела мінералів і вітамінів для людського організму. Багато країн, особливо азіатські, вже давно ввели в звичайний раціон різних тарганів, коників тощо, проте вчені вважають, що порошок з подрібнених комах годиться як ефективна харчова добавка, пише cikavosti.com.

Недавні дослідження також показали корисність розчину з глини, який можна вживати для очищення організму. Зрозуміло, це спеціально приготовлена очищена глина, яку виписують за показаннями лікаря. Найбільш відомі властивості глини — очищення шкіри і зняття запалення, тому глиняні маски вельми популярні.

Ще один недооцінений продукт — це конопля. Відомо, що її куріння допомагає деяким хворим зняти біль, але експерти відзначають: вживання в їжу вареної конопель, як і її масла і висівок, підходить всім без виключення. Ця рослина покращує роботу шлунково-кишкового тракту і насичує тіло корисними речовинами. Ще однією країною, де офіційно узаконена продаж конопель, стала Австралія.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Прийшов час включити кактус в наше меню

ФАО зібрала експертів, щоб об'єднати свої знання і допомогти фермерам і політикам зробити використання даного природного ресурсу більш стратегічним і ефективним.

Під час недавньої сильної посухи на півдні Мадагаскару кактус став важливим джерелом продовольства, кормів для тварин і води для місцевих жителів і їх тварин.

У той час як більшість кактусів є неїстівними, певні види опунції можуть багато чого запропонувати, особливо якщо розглядати їх в якості культур, а не бур'янів. Сьогодні сільськогосподарські підвиди Opuntia ficus-indica, вирощують в 26 країнах, а їх витривалість робить їх невід'ємною частиною стійких систем сільського господарства і тваринництва.

Для поширення знань про те, як правильно розводити кактусову грушу, ФАО і
ІКАРДА випустили книгу під назвою «Екологія, культивування та використання кактусової груші», що містить нові відомості про генетичні ресурси рослин, фізіологічні особливості, переваги грунтів і уразливость до шкідників. У новій книзі також пропонуються поради про те, як використовувати кулінарні властивості рослини, як це робилося протягом багатьох століть в рідній Мексиці, і в даний час є доброю традицією гурманів на Сицилії.

«Зміна клімату і зростаючі ризики настання посух є вагомими причинами для перетворення скромного кактусау в важливу культуру в багатьох областях», - сказав Ханс Дрейер, директор Відділу з виробництва і захисту рослин ФАО.

Культивування кактусової груші поступово набирає темп. Вона має давню традицію у своїй рідній Мексиці, де щорічне споживання кактуса нопалітоса на душу населення становить 6,4 кілограма. Опунції вирощуються на невеликих фермах, а в дикій природі збираються з більш ніж з 3-х мільйонів гектарів і все частіше вирощуються з використанням методів крапельного зрошення на дрібних фермерських господарствах в якості первинної або додаткової культури. Сьогодні в Бразилії плантації кактусів для забезпечення фуражу займають більш 500 000 гектарів.

Рослина також зазвичай вирощують на фермах в Північній Африці, а в регіоні Тигран в Ефіопії налічується близько 360 000 га.

Здатність кактусової груші процвітати в посушливому і сухому кліматі робить її ключовим гравцем в процесі зміцнення продовольчої безпеки. Крім того, кактус накопичує воду в своїх подушечках, що може забезпечити до 180 тонн води на гектар - достатньо для утримання п'яти дорослих корів, що значно перевищує типову продуктивність пасовищних угідь. За часів посухи виживання худоби була набагато вище на фермах з кактусовими плантаціями.

З урахуванням прогнозованого тиску на водні ресурси в майбутньому кактус може стати «одним з найперспективніших культур XXI століття», - каже Алі Нефзауі, експерт Міжнародного центру сільськогосподарських досліджень в посушливих районах.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українська "молочка" відкриває нові ринки

Про це повідомляється в матеріалах презентації заступника міністра аграрної політики та продовольства з питань євроінтеграції Ольги Трофімцевої, представлених в ході Всеукраїнської конференції "Молочний бізнес – 2017", пише УНІАН.

За прогнозами міністерства, в 2018 році експорт залишиться практично на рівні 2017 року і становитиме близько 455 тисяч тонн.

"Експорт залишиться майже на торішньому рівні, тому наступного року ми серйозних змін не очікуємо", - прокоментувала Трофимцева.

За її словами, основними покупцями вітчизняної "молочки" є країни СНД, однак Україна поступово відкриває також ринки Євросоюзу та Азії. "Ми з Держпродспоживслужбою дуже активно працюємо над відкриттям нових ринків. Такі ринки як Корея, Китай, Африканські країни, Близький і Середній Схід є для нас дуже цікавими з точки зору експорту молочної продукції", - зазначила заступник глави відомства.

Як додав голова ради директорів Союзу молочних підприємств України Вадим Чагаровський, за дев'ять місяців поточного року Україна вже експортувала молочної продукції на 368 мільйонів доларів, проте нашій країні необхідно працювати над збільшенням цього показника.

"Експорт молочної продукції за 9 місяців 2017 року порівняно з 2016 роком зріс. Практично за всіма категоріями збільшується експорт продукції. Але цього недостатньо, за 9 місяців ми вийшли на обсяги 368 мільйонів доларів, а експортний потенціал нашої країни значно вище", - зазначив він.

За прогнозами експерта, за підсумками року експорт молочної продукції з України в грошовому вираженні становитиме близько 450-500 мільйонів доларів.

За даними Державної фіскальної служби, обсяг експорту сиру з України в 2016 році становить 8 тисяч тонн, що на 25,9% менше, ніж за 2015 рік. Експорт несгущенного молока і вершків зріс на 19,3% – до 10,5 тисячі тонн, вершкового масла – на 2,5%, до 12,1 тисячі тонн, а згущеного молока та вершків – скоротився на 17,6%, до 51,9 тисячі тонн.

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview