Петро Порошенко вніс у Раду законопроект щодо врегулювання земельних відносин

Президент України Петро Порошенко вніс у Верховну Раду. проект закону про дерегуляцію у сфері земельних відносин, який повинен удосконалити роботу Держгеокадастру.

Про це сьогодні в кулуарах ВР журналістам повідомив голова фракції "Блок Петра Порошенко" Артур Герасимов, передає РБК-Україна.

"Президент також вніс до парламенту законопроект про дерегуляцію у сфері земельних відносин для того, щоб цю монополію Держгеокадастру, - а ви знаєте, дуже багато нарікань йде на роботу цієї структури, - для того, вдосконалити і підвищити ефективність роботи цієї структури", - повідомив Герасимов.

За словами нардепа, законопроект раніше розглядали на Національній раді реформ.

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що Кабінет міністрів України удосконалив механізми захисту речових прав на земельні ділянки. Урядовці прийняли проект постанови Кабміну "Про внесении змін до деяких актів Кабінету міністрів України з питань удосконалення механізмів захисту речових прав на земельні ділянки".
 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Виробники плодово-ягідної продукції мають можливості отримати державну підтримку ще цього року

Практичний семінар для виробників та переробників ягід та дрібних фруктів організовано продовольчою та сільськогосподарською Організацією (ФАО) за підтримки Мінагрополітики та Асоціації «Укрсадпром», в рамках проекту FAO TCP/UKR/3601, детального розгляду питань регулювання, стандартів, упаковки, маркетингу та надання практичних порад щодо виходу на ринок і розширення експорту в ЄС.

Заступник Міністра зауважила, що у 2017 році Мінагрополітики прийнято рішення не лише про погашення кредиторської заборгованості перед суб’єктами господарювання у сумі 176,4 млн гривень, а й відшкодування витрат поточного року на закладення насаджень, догляд за ними, спорудження шпалери, будівництво систем краплинного зрошення. На зазначені цілі планується виділення 65,0 млн гривень, а для компенсації витрат  на будівництво холодильників з РГС, камер швидкого заморожування фруктів, придбання ліній товарного обробітку плодів, спеціалізованих механізмів та техніки – 57,9 млн гривень.

Термін подання документів - до 15 грудня 2017 року, відповідно до порядку використання коштів, затвердженого постановою КМУ від 15.07.2005 № 587.

Підтримка розвитку садівництва, ягідництва та виноградарства буде продовжуватись у 2018 році.

"Динаміка розвитку садівництва та ягідництва в Україні стимулюється попитом на зовнішньому ринку. Найбільш популярні у країнах ЄС ягоди - малина, ожина, лохина та журавлина. Зерняткові, кісточкові, смородина та суниця переважно знайшли споживача на ринку країн СНД.

Державна підтримка та практичні знання - гарна передумова не тільки зростання обсягів виробництва ягід та фруктів, але й розширення експортних можливостей сільгоспвиробників та диверсифікації поставок на європейський ринок», - відмітила Олена Ковальова.

Під час заходу було детально розглянуто нормативні вимоги для ринку ЄС щодо експорту ягід, дрібних свіжих фруктів і дрібних заморожених ягід, а також надано рекомендації виробникам експортерам, як продавати свою продукцію і знайти покупця на ринку ЄС.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Які нішеві культури є перспективними для малих фермерських господарств

Про це повідомила завідувач відділу земельних ресурсів та природокористування Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Ольга Ходаківська.

За її словами, у 2016 році в Україні існувало 32 тисячі малих фермерських господарств, які здійснювали свою діяльність на площі 2,7 млн га. При цьому середній розмір одного фермерського господарства становить 82 га.

Майже половина з них –  це господарства з площею від 20 га до 100 га.

Виручка від реалізації виробленої малими фермерськими господарствами продукції у розрахунку на 1 га угідь склала майже 11 тис. грн/га. При цьому їх прибуток трохи перевищив 3 тис. грн/га. Тобто, середньостатистичне господарство отримало лише 246 тис. грн прибутку, поінформувала експерт.

Втім, малі фермерські господарства мають великий потенціал для розвитку.

Обираючи спеціалізацію господарств та набір культур для вирощування, власникам малого аграрного бізнесу слід орієнтуватися на ті види продукції, що мають стабільно зростаючий попит як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. А також на ті, які здатні забезпечити найбільшу віддачу – від 30 тис. грн до 100 тис. грн – в розрахунку на 1 га, зазначила Ольга Ходаківська.

Такими, на її думку, найближчим часом будуть органічні продукти, а також горіхи, квасоля, прянощі, сорго, нут, горох, сочевиця, гірчиця, льон, коноплі, горіхи, ягоди – малина, полуниця, ожина, суниця, чорниця, журавлина тощо.

Слід зауважити, що за останні десять років обсяги поставки українських нішевих видів продукції на зарубіжні ринки суттєво збільшилися. Зокрема, експорт квасолі і коріандру зріс у 2,4 разу, горіхів – в 1,5 разу, насіння гірчиці – в 1,7 разу, полуниці й суниці – у 9,8 разу, нуту – у 10 разів, підсумувала Ольга Ходаківська.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні хочуть підвищити податки виробникам курятини

Дана поправка була внесена на засіданні податкового комітету в четвер, 7 грудня, передає НВ.

Єдиний податок 4 групи розрахований на аграріїв, що обробляють землю і встановлений на рівні 0,95% від вартості орендованої землі. Зараз на цей же єдиний податок замість податку на прибуток дозволено переходити і птахофабрикам.

У результаті вони платять набагато менше, ніж міг би отримати держбюджет.

При цьому видання відзначає, що птахофабрики найбільшого виробник курятини в Україні - агрохолдингу Миронівський хлібопродукт (МХП) не платять податок на прибуток, так як знаходяться на єдиному податку 4 групи.

Наприклад, Вінницька птахофабрика, яка входить в МХП, займає площу приблизно 48 га. Якщо взяти середню нормативну оцінку землі в регіоні, то фабрика платить приблизно 20 тис. грн податку. При цьому, така ферма може генерувати 1 млрд грн чистого прибутку в рік. Тобто вона платить 0,002% замість 18% податку на прибуток.

Миронівський хлібопродукт (МХП) - найбільший виробник курятини в Україні. За оцінками самої компанії, вона займає 55% українського ринку курятини. Агрохолдинг також займається виробництвом зернових, соняшникової олії, продуктів м'ясопереробки. На українському ринку МХП представлений брендами Наша Ряба, Легко, Бащинский і ін.

Засновником і мажоритарним акціонером МХП є український бізнесмен Юрій Косюк, якому належить близько 65% акцій компанії. Решта 35% перебувають у вільному обігу на Лондонській фондовій біржі.

Чистий прибуток МХП у 2016 році склав $69 млн проти чистого збитку в $113 млн в 2015 році. Виручка зросла на 7% - до $1,1 млрд.

Відзначимо, що група компаній МХП в січні-вересні отримала з бюджету аграрні дотації на суму 1,2 млрд грн.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ініціатива щодо продовження мораторію на продаж землі – це політичні ігри - МінАПК

Про це повідомив перший заступник міністра аграрної політики і продовольства Максим Мартинюк, пише Інтерфакс-Україна.

"Позиція міністерства полягає в тому, що немає необхідності в окремий спосіб продовжувати мораторій. Він діє автоматично, поки не буде розроблений закон про ринок землі. Всі ці закони про продовження мораторію – це політичні ігри", - сказав він.

За його словами, уряд має намір внести на розгляд парламенту закон про ринок землі тоді, коли документ буде мати підтримку серед депутатів.

"Уряд внесе законопроект про ринок землі, коли буде бачити, що він буде підтриманий у парламенті. Я дуже сподіваюся, що це буде в наступному році", - сказав М. Мартинюк.

Як повідомлялося, ряд політичних сил у парламенті виступили за продовження мораторію на продаж землі.

5 грудня парламентський Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин рекомендував Верховній Раді прийняти законопроект №7350 про продовження мораторію на продаж земель сільгосппризначення до 2019 року.

Верховна Рада наприкінці жовтня 2016 року продовжила мораторій на продаж земель сільгосппризначення, запроваджений у 2002 році, до 2018 року. Парламент також доручив своїм комітетам і профільному міністерству протягом півроку напрацювати необхідні законопроекти.

Уряд планував зареєструвати проект закону про обіг сільгоспземлі восени цього року. До теперішнього часу цей законопроект ще не поданий до парламенту.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Основні тренди розвитку АПК на 2018 рік

На події, яка щорічно збирає керівників та власників компаній, представників влади, іноземних експертів були обговорені результати 2017 року для українського аграрного сектору, розглянуті основні регуляторні зміни та визначені тренди й перспективи розвитку  вітчизняного аграрного бізнесу на наступний рік. 

Програма події складалася з 6-ти сесій, присвячених актуальним темам 2017 року. Під час кожної сесії  ефективним інструментам та векторам розвитку на 2018 рік. Під час першої сесії «Агробізнес 2018: час для зростання» було обговорено залучення інвестицій, державну підтримку АПК у 2018 році та законодавчі ініціативи боротьби із земельним рейдерством. Алекс Ліссітса, Президент Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» розповів про основні передумови для залучення прямих іноземних інвестицій в агропромисловий комплекс України: «Серед 20-ти найбільших європейських країн по статистиці надходжень прямих іноземних інвестицій за 2016 рік, Україна знаходиться на 19 місці, в топ-100 найбільших країн світу - на 57. Тільки 3% прямих іноземних інвестицій було направлено саме в агросектор. При цьому, 30 % інвестицій ($ 190 млн) фактично є фінансовою допомогою від організацій, на кшталт IFC, EBRD. Для того, щоб підвищити позицію України на міжнародному ринку та сприяти збільшенню інвестиційних надходжень ми маємо створити наш бренд за допомогою цілеспрямованої та комплексної політики, використання сучасних комунікаційних платформ та залучення досвідчених професіоналів. Необхідно розвивати на своїй території цікаві об’єкти для інвестицій, формувати локальні кластери з брендом, що буде всесвітньо відомим, cприяти виникненню синергії між сильним секторами економіки України, наприклад агро й IT та вирішувати проблему людського капіталу і трудової міграції», - зазначив Алекс Ліссітса.

Олександр Бакуменко, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин розповів про те, що нового передбачає держбюджет на 2018 рік для аграріїв: «У порівнянні з минулим роком аграрний бюджет збільшений. На нашу думку, він має базуватися на принципах довгостроковості і визначеності. Необхідно, щоб 70-80% бюджету виділялася на затверджені напрямки з року в рік: квазідотації, фінансову підтримку компенсації вартості техніки та фермерство. Інші 20-30% статей держпідтримки – виділяти на нові пілотні напрямки, і якщо вони будуть ефективними, — збільшувати асигнування».

Під час другої сесії «Захист агробізнесу в турбулентні часи» було проаналізовано методи унеможливлення подвійної реєстрації земельних ділянок, діючі інструменти захисту від земельного рейдерства, ефективні шляхи взаємодії з ДФС та судову практику в земельних спорах. Олег Кулініч, народний депутат, голова підкомітету з питань земельних відносин Аграрного комітету ВРУ розповів про законодавчі ініціативи для боротьби із земельним рейдерством: «В антирейдерському законопроекті ми пропонуємо установити механізм обов’язкової онлайн-перевірки того факту, чи існують на ту чи іншу ділянку раніше укладені договори оренди. Окрім того, новим законопроектом ми установлюємо, що та реєстрація договорів оренди, яка існує лише в паперовій формі, і яка була здійснена ще до 2004 року, повинна бути оцифрована протягом року Держгеокадастром і внесена в кадастр у електронній формі», — прокоментував Олег Кулініч.

Протягом четвертої сесії «Концепція сталого розвитку у бізнесі: чи можливо в Україні досягнути рівня західних країн?» учасники конференції мали змогу перейняти досвід розвитку бізнесу в вітчизняних та європейських компаніях. Джаміль Закараєв, провідний фінансовий аналітик компанії Кернел, розповів про те, з чого починалося запровадження принципів сталого розвитку в компанії: «Сталий розвиток у нашій компанії розпочався з використання відходів виробництва, а саме лушпиння соняшнику.  Ми почали їх спалювати для отримання енергії. Зараз ми використовуємо цілий комплекс заходів, які  стали невід’ємною частиною нашої стратегії. Наша програма включає соціальні, економічні та екологічні заходи, спрямовані на поліпшення умов життя, суспільства та бізнесу», — говорить експерт.

Під час п’ятої сесії «Нові експортні горизонти для України. Як забезпечити прорив?» було проаналізовано світові тренди та нові експортні можливості для України. За словами Ольги Трофімцевої, заступниці Міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції, 2017 рік стане рекордним для України за рівнем експорту аграрної продукції: «За 10 місяців поточного року експорт української аграрної та харчової продукції сягнув позначки у $ 14,7 млрд та продемонстрував збільшення на 22,7% або $ 2,7 млрд порівняно з відповідним періодом 2016 року. Імпорт при цьому збільшився на 8% та склав $ 3,6 млрд. Для значного прориву української аграрної продукції на зовнішні ринки в наступні роки необхідне посилення співпраці бізнесу і держави. Ми активно відкриваємо нові ринки, і бізнесу варто цим скористатися», - прокоментувала Ольга Трофімцева.

На шостій сесії «Персонал vs. зарплати. Як подолати відтік кадрів з України?» було розглянути кризові явища, пов’язані з відтоком кадрів з України та методи їх подолання. Експерти стверджують, що сьогодні ринок праці в цілому й  аграрній сфері зокрема суттєво зростає, посилюється конкуренція між роботодавцями за кваліфіковані кадри. Про тенденції ринку працевлаштування розповіла Тетяна Пашкіна, HR-експерт сайту rabota.ua:

«Офіційно зареєстрованих безробітних кваліфікованих співробітників сільського та ін. господарств в Україні приблизно11,2 тис. осіб, або 3,3% від усіх зареєстрованих безробітних. У цілому, в січні-вересні цього року середня заробітна плата в сільському господарстві склала 5 585 грн, що на 47% більше, ніж за аналогічний період минулого року».

Джерело:УКАБ

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview