170513

Під Києвом планують звести завод для утилізації тари з пестицидів

Фінальне рішення ще не прийнято, але якщо все складеться, то завод запрацює до кінця 2019 р. Про це розповів координатор Агрохімічного комітету Європейської бізнес асоціації Віктор Погорілий, пише agro.guide.

Перероблена тара зможе використовуватися для промислових цілей, наприклад, виробництва оболонки для кабелю, каналізаційних люків, різного типу каналізаційних труб, які знаходяться не під тиском.

Частина піде на повторне виробництво такої ж тари.

Фактично після промивання розчинами пластик стає на 99,9% чистим, тому сфера використання — дуже широка, говорить Погорілий. Звісно, є обмеження на зберігання у ньому харчових продуктів.

Подібні такі міні-виробництва уже існують в Україні. Але головна їх проблема полягає не в самій переробці, а в логістиці. Необхідна велика кількість вантажівок, які їздитимуть і збиратимуть сировину для переробки. Тому утилізовується не все. Частину скупають фальсифікатори, які заливають в оригінальну тару свої підробки.

«Наприклад, минулого року під Києвом знайшли великий цех нібито з переробки тари. Насправді ж її мили і використовували для фальсифікату», — згадав представник ЄБА.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ринок живця свиней: падіння зупинилося

Про таку стабілізацію повідомляє аналітичний відділ Асоціації «Свинарі України» за підсумками щотижневого моніторингу.

У ході торгів минулого тижня більшість постачальників живця змогли втримати ціни закупівлі на досягнутому рівні. Коливання цін були епізодичними та обмежувалися зміною на 0,25-0,75  грн/кг. Виробники свинини очікують, що вже з грудня ціна змінить вектор руху та додасть 1-1,5% вже наступного тижня.

М’ясопереробники не прогнозують суттєвої зміни цін, проте їх діапазон трохи розшириться за рахунок підвищення його верхньої позначки у порівнянні з поточним тижнем. Так, за підсумками опитування учасників Асоціації «М’ясної Галузі» середня ціна закупівлі живця коливатиметься в межах 41-42,5 грн/кг.

Нагадаємо, що середня ціна закупівлі вже місяць поступається «бар’єрній» ціновій позначці — межі, вище якої імпорт свинячих півтуш з країн ЄС стає економічно обґрунтованим. Остання на наступному тижні залишення на рівні 43,5 грн/кг (у перерахунку на живу вагу): так, незначне послаблення цін на охолоджені свинячі півтуші «перекриває» підвищення курсу євро відносно національної валюти.

Динаміка закупівельних цін на живець свиней І-ї категорії потижнево, 2018 р.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Рентабельність бобових впала втричі

Про це розповіла президент Співтовариства виробників і споживачів бобових України Антоніна Скляренко під час міжнародної конференції «Бобові культури. Нові ринки. Нові можливості», пише agroportal.ua.

«Як розповідають учасники ринку, рентабельність бобових цього року склала 100%. І сьогодні більшість виробників роздумують, чи варто далі займатися цими культурами, адже раніше бобові забезпечували рентабельність 300%. Але впевнено можу сказати, що не варто відмовлятися від обраного шляху, оскільки бобові — це перспективно і вигідно. Минулий сезон ясно показав, що нам варто якісно аналізувати всі виклики світового ринку бобових. Тільки на цій основі українські виробники і експортери бобових культур мають шанс зайняти значну частку на світовому ринку», — вважає вона.

Як повідомила заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева, в 2017-2018 роках в Україні під бобовими були задіяні площі понад 500 тис. га та зібрано близько 1,2 млн т.

«Виробникам бобових культур радила б зосередитись на кількох факторах — використовувати якісне насіння, а також шукати іноземних інвесторів, щоб мати можливість будувати елеватори і налагодити транспортну логістику для експорту продукції», — зазначає Ольга Трофімцева.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Узбекистан заборонив приймати вантажі із України

За даними Національної асоціації цукровиків України, на даний момент цукор та інші вантажі, які надходять до Узбекистану не розвантажуються та не розмитнюються.

Така ситуація склалась у зв’язку із забороною приймати вантажі із України.

«Така раптова зупинка призводить до невиконання умов укладених раніше контрактів. А з урахуванням того, що останні пів року основним імпортером вітчизняного цукру був саме Узбекистан, ми можемо сказати, що втрачаємо основний ринок збуту», - прокоментувала керівник аналітичного відділу НАЦУ «Укрцукор» Руслана Бутило.

НАЦУ «Укрцукор» направила офіційне звернення до Міністерства аграрної політики та продовольства України та до Міністерства економічного розвитку та торгівлі з проханням надати роз’яснення та владнати ситуацію, щодо затримання української продукції під час ввезення на територію Республіки Узбекистан.

Нагадаємо, за 2017/2018 МР Україна поставила на зовнішні ринки 560,4 тис. т цукру, основним імпортером став Узбекистан, імпортувавши 209,9 тис. т цукру на суму $ 79,1 млн

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Топ-20 ключових товарів українського аграрного експорту

Зокрема, $14,8 млрд склав український аграрний та харчовий експорт, а $4,3 млрд – імпорт. Про це зазначила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева.

«Нашими головними торговельними партнерами в галузі АПК залишаються країни Азії, які займають перше місце в регіональній структурі експорту, друге – Європейський Союз, третє – країни Африки», - відмітила Ольга Трофімцева.

За словами заступника Міністра, збільшення українського сільськогосподарського експорту за вказаний період відбулось завдяки наступним товарним групам:

- м’ясо та субпродукти домашньої птиці – на 31,7% (або на $102,3 млн);

- насіння ріпаку – на 11,9% (на $ 89,5 млн);

- кукурудзи – на 3,6% (на $88,3 млн);

- олії зі свиріпи, ріпакової або гірчичної – на 98,3% (на $48,8 млн);

- яєць птиці – на 68,7% (на $39,7 млн);

- інших горіхів – на 61,5% (на $30 млн);

- олії соєвої – на 23% (на $24,9 млн);

- шоколаду та інших продуктів з вмістом какао – на 17,8% (на $21,1 млн);

- маргарину – на 31% (на $19,7 млн);

- кондитерських виробів з цукру – на 20,1% (на $18,7 млн) та інших товарів.

«Якщо говорити про результати імпорту, то він також помітно збільшився – на 20,8%. Найбільше до українського ринку постачались наступні іноземні товари: риба, ракоподібні, плоди, горіхи, тютюн, какао боби, шоколад, олія, кава, чай та прянощі», - резюмувала Ольга Трофімцева.

Топ-20 ключових товарів українського аграрного експорту за січень-жовтень 2018 року

 

Найменування продукції

Експорт

Частка в експорті, %

тонн

тис. дол. США

1

Олія соняшникова, сафлорова або бавовняна

4 417 990

3 304 931

22,24

2

Кукурудза

15 055 036

2 511 994

16,90

3

Пшениця і суміш пшениці та жита

13 421 691

2 422 300

16,30

4

Насіння ріпаку

2 037 951

839 755

5,65

5

Макуха та інші тверді відходи, одержані під час добування рослинних жирів та олій, за винятком відходів соєвої та арахісової олії

3 320 861

667 322

4,49

6

Соя

1 676 242

643 592

4,33

7

Ячмінь

3 204 890

597 194

4,02

8

М'ясо та субпродукти домашньої птиці

271 338

425 224

2,86

9

Сигари, сигарили та сигарети, цигарки, з тютюном або його замінниками

25 970

257 770

1,73

10

Цукор

455 893

172 843

1,16

11

Шоколад та інші продукти з вмістом какао

51 162

139 544

0,94

12

Олія соєва

184 075

133 108

0,90

13

Хлібобулочні, кондитерські вироби

86 811

126 348

0,85

14

Макуха та інші тверді відходи соєвої олії

303 714

121 190

0,82

15

Овочі бобові, сушені

492 836

116 265

0,78

16

Кондитерські вироби з цукру

70 832

111 983

0,75

17

Масло вершкове та інші жири, вироблені з молока

25 362

108 792

0,73

18

Олія зі свиріпи, ріпакова або гірчична

127 050

98 354

0,66

19

Яйця птиць

94 187

97 487

0,66

20

Маргарин

59 332

83 046

0,56

 

Всього по вибраній продукції:

45 383 223

12 979 042

87,33

 

ВСЬОГО

49 475 528

14 861 086

100

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Інвестиції у вітчизняний АПК уповільняться

На цьому наголосив провідний науковий співробітник відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Микола Кісіль.

За даними Державної служби статистики, капітальні інвестиції в сільське, лісове і рибне господарство у січні-вересні цього року склали 45289,5 млн грн – лише на 7,7% більше проти відповідного періоду 2017 року.

При цьому загалом по державі частка аграрного виробництва у вкладеннях за дев’ять місяців цього року теж зменшилася (на 2,4%) порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 13,4%.

На розвиток сільського господарства, мисливства та надання пов’язаних із ними послуг спрямовано 98,5% капітальних інвестицій в агросектор. При цьому вкладення у лісове господарство порівняно з січнем-вереснем 2017 року зросли на 38,5%, а в рибне господарство – на 5,4%.

Капітальні інвестиції у виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів у січні-вересні 2018 року склали 14691,1 млн грн. Темп їх приросту був вищим, ніж у сільському господарстві – 12,6%.

Попри це сільське господарство залишається пріоритетним для інвесторів. З розрахунку на 1 грн капітальних інвестицій у харчову промисловість вкладення у сільське господарство становлять 3,08 грн (у відповідний період 2017 року – 3,17 грн). Це свідчить про пік фази інвестиційної пріоритетності сільського господарства, підкреслив Микола Кісіль.

Він додав, що до кінця 2018 року темпи зростання капінвестицій у сільське господарство залишатимуться уповільненими.

На думку науковця, інвестиційну діяльність в агросекторі стримують уповільнення темпів зростання обороту роздрібної торгівлі внутрішнього попиту – з 9,6% у січні до 5,4% за 10 місяців цього року, а також низка чинників зовнішнього характеру.

З огляду на скорочені обсяги держпідтримки в бюджеті-2019, наступного року слід очікувати подальшого уповільнення інвестиційної активності в сільському господарстві. А це зумовлюватиме негативний вплив на приріст валового внутрішнього продукту, оскільки між показниками капітальних інвестицій на 1 га сільгоспугідь і валового регіонального продукту існує взаємозв’язок: коефіцієнт регресії становить 0,6, пояснив вчений.

Необхідні додаткові заходи для посилення інвестиційної активності в агросфері, здійснення яких в умовах посилення військових та інших загроз досить проблематично, підсумував Микола Кісіль.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview