Підвищенням акцизів держава заганяє в тінь всю алкогольну галузь

Теґи: 

Таким чином весь час зростає тіньовий ринок, на якому, в свою чергу, заробляють такі системи як ДФС, МВС, ГПУ, СБУ. Про це в ефірі однієї з українських радіостанцій заявив директор української Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко, передає УНН.

За словами експерта, зростання цін на алкогольну продукцію, з одного боку, сприяє тому, що з більш міцного алкоголю споживачі "переходять" на вино. Але з іншого боку, таким чином постійно вже протягом багатьох років зростає тіньовий ринок.

"І тут я б хотів сказати про те, що ми, українці, витрачаємо на алкоголь набагато більше, ніж витрачають європейці. Котрі дійсно не тільки стимулюють здоровий спосіб життя, а і в кожній країні європейській є державна політика, оформлена документально, на законодавчому рівні, яка точно передбачає, наскільки буде зростати акциз протягом найближчих років, яким чином будуть домагатися оздоровлення населення. І тут я б хотів навести таку статистику. Ми з вами заробляємо за офіційними даними 185 євро в місяць. Середній литовець заробляє майже 800 євро в місяць. Але при цьому всьому він купує пива в три рази більше, ніж ми. А зарплата у нього більш ніж в чотири рази. Поляк заробляє майже тисячу євро і при цьому витрачає на те ж саме пиво всього-лише півтора євро, тобто в три рази більше, ніж українець. Я вже не кажу про німця, який заробляє в двадцять разів більше, а витрачає на те ж саме пиво всього в чотири рази більше, ніж ми. Таким чином, українці п'ють як пиво, так і міцний алкоголь, набагато дорожче у відношенні до зарплати, ніж будь-який європеєць. Це ненормально", - розповів експерт.

О.Дорошенко зазначив, що ринок міцного алкоголю в Україні перебуває в тіні вже на 80%.

"І ми далі підвищуємо акциз, ми розуміємо, що ми все одно стимулюємо збільшення частки нелегального алкоголю. І з одного боку, це все несе за собою ризики подальшого отруєння людей, а з іншого боку, ми ж розуміємо, що на нелегальному ринку алкоголю заробляють такі системи як ДФС, МВС, ГПУ, СБУ. І таким чином чим більше розширюється ринок тіньової, тим більше заробляють вони. І з одного боку, підвищення акцизу несе дійсно підвищення доходів в казну, але не такими темпами, як фактично прогнозується, а більше грошей якраз йде далі в тінь. Таким чином, ми стимулюємо не розвиток держави, а стимулюємо фактично розвиток тіньового ринку, тіньових структур", - уточнив він.

За словами представників легального сегмента, на стагнацію ринку і його тінізацію у владі ніхто не звертає уваги.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Яка рентабельність сільськогосподарських культур

Соняшник загалом тримає лідерство з прибутковості останні десять років. А як буде цього сезону? У цьому розбиралося видання expres.ua.

"Рівень рентабельності підприємств сільського господарства в 2016 році становив 37,3%, - каже Олександр Маслак, керівник Центру стратегічних досліджень АПК Сумського національного аграрного університету. - При цьому найбільшу прибутковість в рослинництві мали насіння соняшнику (61,9%), сої (51,8%) та ріпака (45%)".

На ефективність господарювання впливали витрати та ціни продукції. Так, собівартість виробництва 1 ц зернових та зернобобових культур становила 2,15 тис. грн., що на 20% більше порівняно з попереднім роком. Своєю чергою собівартість виробництва насіння соняшнику - 4,51 тис. грн. (+25% до рівня попереднього року), сої - 5,08 (+1%), ріпака - 5,48 тис грн. (+33%). Закупівельні ціни на зерно та олійне насіння зростали в середньому на 15 - 20%.

"Вподобання сільськогосподарських товаровиробників не змінилися. Більшість посівних площ відведені під вирощування пшениці, кукурудзи, ячменю, а також соняшнику, сої та ріпака. При цьому ці види зерна та олійного насіння вважаються головними й у світовому сільському господарстві. Тому від результатів їх вирощування та збуту залежатиме загалом ефективність сільського господарства. За результатами проведених розрахунків з вирощування ріпака озимого загальні господарські витрати на 1 га досягнуть 15 тис. грн. За врожайності - 25 ц/га, собівартість 1 т продукції становитиме майже 6 тис. грн. При ціні реалізації ріпака 11 тис. грн./т, прибуток з 1 га досягне 12,5 тис. грн., що забезпечить рентабельність на рівні 83%. При традиційній технології вирощування соняшнику загальні витрати на 1 гектар у середньому становитимуть 14 тис. грн. Враховуючи врожайність - 25 ц/га, собівартість 1 т продукції дорівнює 5,6 тис. грн. За ціни продажу продукції на рівні 10 тис. грн./т, доходи з одного гектара становитимуть 11 тисяч гривень, що забезпечить рентабельність на рівні 79 %", - зазначає  Олександр Маслак.

За його словами,  соняшник і надалі буде однією з найрентабельніших культур. "Україна належить до найбільших світових виробників олійного насіння, здебільшого завдяки вирощуванню соняшнику. Тому на внутрішньому ринку спостерігається постійний попит на це насіння, який буде триматися впродовж нового й наступних сезонів та впливатиме на формування привабливих закупівельних цін для товаровиробників. За інформацією USDA, в Україні прогнозується збільшення врожаю соняшникового насіння до 14 млн. т. Це на 250 тис. т перевищить рівень минулого року. Виходячи з цього, зростуть обсяги продажу на зовнішніх ринках українського насіння соняшнику на 30 тис. т, - до 250 тисяч, соняшникової олії - на 100 тис. т (до 5,2 мільйона)", каже Олександр Маслак.

На початку липня середні ціни на пшеницю 3 класу становили від 4,4 тис. грн. за тонну, пшеницю фуражну - 4 тис. грн., кукурудзу фуражну - 3,9 тис. грн. Порівняно з відповідним періодом минулого року, пшениця продовольча подорожчала на 7%, пшениця та кукурудза фуражні поступилися в ціні на 3 %. Своєю чергою ціни на олійне насіння були в 2,5 - 3 рази вищими порівняно з цінами на зерно. Так, соняшник коштував у середньому 10,3 тис. грн./т, ціни на сою коливалися від 10,5 до 11,5 тис. грн./т, ріпак - 10 - 12 тис. грн./т. Порівняно з червнем минулого року соняшник подешевшав на 3%, проте соя подорожчала на - 8%, а ріпак - на 15%.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

В Україні продовжують зростати ціни на цукор

Так, оптово-відпускна ціна за тиждень зросла на 0,50% і перебувала в діапазоні 14900-15350 грн за тонну, в залежності від термінів оплати і якості, пише Інфоіндустрія.

Діапазон цін на жом буряковий гранульований в Україні на цьому тижні був на рівні 500-3800 грн за тонну (товар практично весь законтрактований). Ціновий діапазон на мелясу – 2500-2800 грн за тонну (товар практично весь законтрактований).

Головні причини зростання – низькі запаси продукту в країні, а також ранній активний експорт і підвищення цін на світовому ринку.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Китайці розпочали днопоглиблення в порту «Южний»

Про це повідомляє ЦТС.

Відповідна інформація була розміщена на сторінці China Harbour Ukraine в Facebook. Також повідомляється, що «роботи триватимуть до кінця грудня 2019 року».

Нагадаємо, що CHEC виконає днопоглиблення у внутрішній акваторії порту Південний в рамках укладених раніше контрактів по двом проектам:

- «Реконструкція водних підходів, маневрових зон та операційних акваторій морського порту «Южний» (перша черга) - днопоглиблення підхідного каналу для MV Cargo;

- «Реконструкція морського підхідного каналу та внутрішніх водних підходів до глибоководних причалів № 5-6 порту" «Южний» (будівельно-монтажні роботи)».

Як уточнюють в Адміністрації морських портів України, в даний момент роботи проходять в рамках проекту, який передбачає збільшення глибин до 16 м для запуску одного з найбільших в Україні зерноперевантажувальний комплексів - терміналу MV Cargo. Ділянка, на якій ведеться днопоглиблення, знаходиться в північно-західній частині Малого Аджалицького лиману на акваторії проектованих причалів №№ 23-25. Роботи вестимуть три земкараван, що складаються з трьох грейферних земснарядів, дев'яти грунтоотвозних шаланд, морського буксира і двох робочих катерів. Загальний проектний обсяг днопоглиблення становить 4 393 075 куб. м. Скидання вилученого грунту буде здійснюватися на морський відвал, який знаходиться на відстані 20,5 км від ділянки днопоглиблення. Роботи тут триватимуть до 31 березня 2018 року.

Днопоглиблювальні роботи відбуваються за такою схемою: грейферний земснаряд навантажує грунт в грунтоотвозную шаланду, яка переміщує віддалений грунт на морський відвал і розвантажує його шляхом розкриття дна шаланди, після чого повертається до земснаряду. Для забезпечення безперебійної роботи з іншим грейферним земснарядом працює три шаланди.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Рибні продукти в Україні стануть безпечнішими

Теґи: 

Проект буде виконано у партнерстві з Міністерством аграрної політики та продовольства та за фінансової підтримки уряду Норвегії.

Реалізація проекту сприятиме покращенню законодавчої системи, розвитку продовольчих ланцюгів рибної промисловості та доступу українських рибних виробників на міжнародні ринки.

На основі результатів дослідження ФАО, проведеного у листопаді 2016 року, в рамках проекту буде проведено аналіз рівня відповідності законодавства України вимогам Європейського Союзу.

До проекту також увійдуть інформаційно-пояснювальна кампанія для рибогосподарських лабораторій щодо їхніх обов'язків відповідно до нових правил, а також тренінги для інспекторів рибної продукції щодо імпорту та вимог до сертифікації.

Інспектори з продовольства пройдуть спеціальне навчання з перевірки риболовних суден, посадкових майданчиків, рибопереробних заводів та управління якістю та безпечністю харчових продуктів.

«Для ФАО реалізація цього проекту є надзвичайно важливою, особливо в умовах нещодавнього спалаху ботулізму в Україні через вживання рибної продукції. Серйозної уваги вимагає той факт, що сьогодні не існує належного контролю за санітарно-технічними і санітарно-гігієнічними умовами виробництва», ‒ зазначив координатор програм розвитку ФАО в Україні Михайло Малков.

Проект ФАО діятиме до квітня 2018 року і сприятиме Мінагрополітики, Представництву ЄС при міністерстві та іншим ініціативам ФАО, в рамках яких було нещодавно завершено дослідження рибництва та аквакультури в Україні, у комплексному покращенні сектору.

«Цей проект потрібен не лише державним службам для налагодження системи управління, а й бізнесу, оскільки в Україні є багато наявних та потенційних виробників-експортерів до ЄС, для яких гармонізація нашого законодавства значно спростить їхню діяльність, ‒ наголосив головний державний інспектор ветеринарної медицини Борис Кобаль. ‒ Окрім того, проект забезпечить міцну підтримку рибалкам, трейдерам та переробникам продукції у питаннях відстеження, контролю та маркування товарів відповідно до нових уніфікованих з ЄС регуляторних вимог».

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У сфері обігу харчових продуктів вводять нові штрафи

Закон України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин», який набуває чинності 4 квітня 2018 року, визначає відповідальність операторів ринку за низку правопорушень.

Про це пише Діловий Регіон.

Серед них:

1) порушення гігієнічних вимог до виробництва та/або обігу харчових продуктів або кормів, якщо це створює загрозу для життя та/або здоров’я людини чи тварини, — штраф від 6 мінімальних заробітних плат (МЗП);

2) виробництво, зберігання харчових продуктів або кормів без отримання експлуатаційного дозволу на відповідну потужність, якщо обов’язковість його отримання встановлена законом, — штраф від 20 МЗП;

3) реалізацію харчових продуктів або кормів, маркування яких не відповідає законодавству, — штраф від 5 МЗП;

4) невиконання обов’язку щодо відкликання чи вилучення з обігу небезпечних харчових продуктів або кормів — штраф від 30 МЗП;

5) пропонування до реалізації чи за реалізацію непридатних харчових продуктів або кормів — штраф від 17 МЗП;

6) пропонування до реалізації чи за реалізацію харчових продуктів або кормів, які є шкідливими для здоров’я людини чи тварини, — штраф від 25 МЗП;

7) відмову в допуску посадової особи компетентного органу чи його територіального органу до здійснення державного контролю з підстав, не передбачених законом, або інше перешкоджання її законній діяльності — штраф від 7 МЗП.

Заходи державного контролю здійснюватимуть у формі аудиту, інспектування, передзабійного та післязабійного огляду, відбору зразків, лабораторного дослідження (випробування), документальної перевірки, перевірки відповідності, фізичної перевірки. У межах заходів державного контролю здійснюється державний моніторинг.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview