150670

Після зняття мораторію попит на землю буде в рази більший, ніж пропозиція – економіст

За даним опитувань, серед власників паїв лише 10-12% хочуть продати свій пай, в той час як не менше 90% із діючих фермерів хочуть купити землю.

"З економічної точки зору за час дії мораторію сформувалася величезна відкладена пропозиція. Якщо у власності громадян перебуває 27 млн га паїв, то 12% – це близько 3 млн га; і якщо такий обсяг одномоментно вийде на ринок – це справді багато. Але попит іще більший. Українці не дуже люблять продавати землю; як ми пам’ятаємо історію – українці завжди мріяли прикупити ще землі", – заявив Михайло Кухар.

Досвід країн, які відкривали ринки землі, вказує на поступове зростання вартості ділянок, а також формування позитивних тенденцій в АПК – зокрема, збільшення врожайності та перехід до більш дбайливого землекористування. Крім того, відкриття ринку землі стане драйвером для зростання оренди, яка зараз може вимірюватись декількома мішками збіжжя на рік.

"Тому я б не радив власникам одразу продавати. Скажімо, в країнах східно-європейського поясу, зростання гектара землі в ціні за перші 2 роки склало в середньому 72%", – зазначає експерт.

Він також вказує на низку міфів, які супроводжують питання земельної реформи та гальмують її проведення.

"Один із таких міфів – неготовність земельного кадастру. Український кадастр – один із найкращих у Європі. У Польщі, коли вводили ринок, кадастр ще був на папері. Але це їх не зупиняло", – підкреслив економіст.

Він звертає увагу на те, що урядова модель запуску ринку передбачає створення низки преференцій для фермерів, оскільки розвиток фермерства стане стимулом розвитку сільських територій.

За матеріалами: 112 Україна

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Cобака задавила на тракторі фермера-мільйонера

Згідно з висновком медиків, cмeрть підприємця настала від серцевого нападу після потрапляння під трактор, передає Ukr.Media.

Процвітаючий британський фермер зaгинув, збитий трактором, який привела в рух собака, що застрибнула в кабіну.

Інцидент стався на фермі, що належить 70-річному Дереку Миду, в селі Хьюіш в Північному Сомерсеті. За офіційною версією, причиною cмeрті фермера став серцевий напад, викликаний попаданням під трактор-навантажувач.

Дерек Мід був власником компанії Mead Group, яка володіє найбільшим аукціонним центром в південній Англії і фермою Puxton Park. Він заробив собі статок виготовленням молочних продуктів, а також вирощуванням свиней, овець і стад молочної худоби на 2000 акрах землі, які належать йому та його сину в Сомерсеті.

Крім цього, він входив до керівництва Національної спілки фермерів Великої Британії і до місцевої ради Північного Сомерсета.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Шоколадом цукерки лише пахнуть: чи потрібно обмежити імпорт пальмової олії законом

Лідерами з використання пальмової олії є кондитерська (печиво, цукерки, торти) і молочна (сири, згущенка, спреди) промисловості. "Рослинні жири - в рази дешевші, аніж молочний жир, тож виробники використовують їх, щоб знизити вартість продукції. Населення бідніє на очах, зарплати людей не встигають за ростом цін на харчі. Однозначно, що користі від такого продукту дуже мало. Адже, якщо в сирі чи маслі немає молочного жиру, то він не міститиме такі потрібні організму жиророзчинні вітаміни. Але мені здається, що обмеженням імпорту проблему не вирішити. Якщо ми це зробимо, то що виробники використовуватимуть замість пальмової олії? Маслом ніхто її замінюватиме", - зазначає Ніна Кільдій.

За її словами, кондитерська промисловість, яка не використовувала досі масло, бо воно дуже дороге, й надалі його не використовуватиме, бо тоді побачимо неймовірний злет цін. "Хто купуватиме ласощі по 400 — 500 гривень?! У переважній більшості так званих шоколадних цукерок, які продають в магазинах, справжнього шоколаду давно нема. Використовується шоколадна глазур, де какао-масло замінене пальмовою олією. Шоколадом цукерки лише пахнуть. Коли обмежать імпорт, виробники намагатимуться шукати альтернативу. Як варіант - замість пальмової можна використовувати ще кокосову олію або замінники на кшталт маргарину. Оце мене найбільше лякає. Особливо використання маргаринів, кулінарних жирів, бо відразу виникне проблема із трансжирами, які можуть спричиняти серцево-судинні хвороби та деякі форми раку", - застерігає експерт.

Вона підкреслює, що пальмова та кокосова олія - це незмінені жири, тому великих доз трансжирів вони не містять. Маргарини, які утворюються з рідкої олії шляхом гідрогенізації, мають дуже багато цих небезпечних речовин.

"Єдиного дослідження, яке б показувало, що пальмова олія негативно впливає на здоров'я людей - немає. Як немає і заборони на її використання, наприклад, в ЄС. Проблема в тому, що в процесі виробництва пальмову олію гріють при високих температурах, щоб позбутися запаху та забарвлення. Це сприяє виникненню гліцидолу, який, як припускають, є токсичною сполукою. Щоправда, пальмову олію не рекомендують використовувати в дитячому харчуванні, адже доведено, що вона перешкоджає нормальному засвоєнню кальцію в дітей до трьох років. А для організму, що росте, цей мікроелемент дуже потрібен", - зазначає Ніна Кільдій.

За її словами, попри все, обмеження імпорту - не найкраща ідея. "Потрібно жорсткіше боротися з фальсифікатом готової продукції, посилити штрафи за обман споживачів. Бо найгірше, що чимало виробників використовують пальмову олію, але "забувають" чесно про це написати на етикетці. А ми їмо шоколадку чи сир, думаючи, що вони корисні, бо справжні", - підкреслює Ніна Кільдій.

За матеріалами: expres.ua

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Шоколадом цукерки лише пахнуть: чи потрібно обмежити імпорт пальмової олії законом

Лідерами з використання пальмової олії є кондитерська (печиво, цукерки, торти) і молочна (сири, згущенка, спреди) промисловості. "Рослинні жири - в рази дешевші, аніж молочний жир, тож виробники використовують їх, щоб знизити вартість продукції. Населення бідніє на очах, зарплати людей не встигають за ростом цін на харчі. Однозначно, що користі від такого продукту дуже мало. Адже, якщо в сирі чи маслі немає молочного жиру, то він не міститиме такі потрібні організму жиророзчинні вітаміни. Але мені здається, що обмеженням імпорту проблему не вирішити. Якщо ми це зробимо, то що виробники використовуватимуть замість пальмової олії? Маслом ніхто її замінюватиме", - зазначає Ніна Кільдій.

За її словами, кондитерська промисловість, яка не використовувала досі масло, бо воно дуже дороге, й надалі його не використовуватиме, бо тоді побачимо неймовірний злет цін. "Хто купуватиме ласощі по 400 — 500 гривень?! У переважній більшості так званих шоколадних цукерок, які продають в магазинах, справжнього шоколаду давно нема. Використовується шоколадна глазур, де какао-масло замінене пальмовою олією. Шоколадом цукерки лише пахнуть. Коли обмежать імпорт, виробники намагатимуться шукати альтернативу. Як варіант - замість пальмової можна використовувати ще кокосову олію або замінники на кшталт маргарину. Оце мене найбільше лякає. Особливо використання маргаринів, кулінарних жирів, бо відразу виникне проблема із трансжирами, які можуть спричиняти серцево-судинні хвороби та деякі форми раку", - застерігає експерт.

Вона підкреслює, що пальмова та кокосова олія - це незмінені жири, тому великих доз трансжирів вони не містять. Маргарини, які утворюються з рідкої олії шляхом гідрогенізації, мають дуже багато цих небезпечних речовин.

"Єдиного дослідження, яке б показувало, що пальмова олія негативно впливає на здоров'я людей - немає. Як немає і заборони на її використання, наприклад, в ЄС. Проблема в тому, що в процесі виробництва пальмову олію гріють при високих температурах, щоб позбутися запаху та забарвлення. Це сприяє виникненню гліцидолу, який, як припускають, є токсичною сполукою. Щоправда, пальмову олію не рекомендують використовувати в дитячому харчуванні, адже доведено, що вона перешкоджає нормальному засвоєнню кальцію в дітей до трьох років. А для організму, що росте, цей мікроелемент дуже потрібен", - зазначає Ніна Кільдій.

За її словами, попри все, обмеження імпорту - не найкраща ідея. "Потрібно жорсткіше боротися з фальсифікатом готової продукції, посилити штрафи за обман споживачів. Бо найгірше, що чимало виробників використовують пальмову олію, але "забувають" чесно про це написати на етикетці. А ми їмо шоколадку чи сир, думаючи, що вони корисні, бо справжні", - підкреслює Ніна Кільдій.

За матеріалами: expres.ua

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Про АЧС та варіанти боротьби з нею обговорили на ІХ міжнародному конгресі «Прибуткове свинарство»


«АЧС – це серйозний виклик для українських свинарів, який не оминув наші господарства. Довгий період часу ми жили в певній ізоляції від цієї хвороби, яка охопила Європу. Однак, оптимістичні сподівання, що це буде поступово в Україні - не здійснилися.  Так, у 2016 році та 1 кварталі 2017 року кількість випадків африканської чуми свиней була загрозлива. Але при застосуванні серйозних заходів біобезпеки є можливість уберегтися від цієї хвороби», - поінформував Артур Лоза.

За словами президента Асоціації «Свинарі України», деяким підприємствам це вдалося, а саме господарствам в Чернігівській, Одеській, Черкаській та Київській областях. 

Артур Лоза підкреслив, що близько 3 млн свиней в Україні знаходяться у присадибних господарствах з мінімальним дотриманням правил біобезпеки. Це потенційне джерело ризику. 

Про формулу ефективної боротьби з африканською чумою свиней розповів Віталій Башинський. 

«Перш за все, коли мова йде про біобезпеку, це правильно поінформований персонал, це усвідомлення небезпеки. Ми повинні розуміти, що має бути сітчата огорожа, триконтурна система захисту від гризунів. Все це накладається одне на одне та свідчить про те, що уберегтися від АЧС можна», - зазначив він. 

Віталій Башинський наголосив, що Україна повинна відійти від подвірного забою, адже це стане ще одним кроком до цивілізованого життя. 

У свою чергу Андрій Талама виділив зони ризику у боротьбі з АЧС. 

«Перша зона ризику – людський фактор, друга зона ризику – транспорт, який може привести вірус на господарство. Тому наше підприємство запровадило методику пропалювання скотовозів», - розповів представник бізнесу.
Про досвід інших країн поінформував Василь Говрега: «При створенні нашого фонду ми консультувалися з голландськими експертами та будували моделі його поширення в Україні».

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Затверджено перелік сільгосптехніки з 20% компенсацією

За цією програмою на 2017 рік виділено 550 млн грн у рамках держпідтримки аграрних виробників.

До зазначеного переліку увійшло 40 українських виробників – майже 800 видів і марок техніки та обладнання. Серед них, зокрема, ПАТ «Харківський тракторний завод», ДП «ВО Південний машинобудівний завод ім. Макарова», ТОВ «НВП БілоцерківМАЗ», ПАТ «Бердянські жниварки», ТОВ «Оріхівсільмаш», ТОВ «Союз-спецтехніка» та інші.

З повним переліком техніки та обладнання, вартість яких частково компенсується за рахунок коштів державного бюджету можна ознайомитися за посиланням.

Компенсація за придбану українську сільськогосподарську техніку відбувається відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва.

Для отримання компенсації необхідно:

1. Здійснити оплату за техніку та обладнання, які входять до Переліку, через державні банки –  Ощадбанк, Укрексімбанк, Приватбанк, Укргазбанк.

2. Відкрити рахунок в одному із зазначених державних банків та подати заявку і документи, що підтверджують придбання техніки та обладнання, а саме:

-  копію платіжного доручення.

-  акт приймання-передачі техніки та обладнання.

-  свідоцтво про державну реєстрацію техніки (якщо техніка підлягає обов’язковій державній реєстрації).

3. Державний банк надає Мінагрополітики інформацію щодо суми коштів, що підлягає частковій компенсації.

4. Мінагрополітики формує реєстр сільськогосподарських товаровиробників та у межах обсягу відкритих асигнувань на підставі реєстру перераховує кошти державному банку, який перераховує їх на поточні рахунки сільськогосподарським товаровиробникам.

5. Відповідно до помісячного розпису, доведеного Мінфіном, фінансування програми передбачено на IV квартал поточного року.

Нагадаємо, що компенсацію за придбання сільгосптехніки українського виробництва було збільшено з 15% до 20%.

 

 

 
Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview