Плодово-ягідна продукція та її переробка – цікава ніша для малого та середнього агровиробника

Про це заявила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева під час церемонії нагородження переможців I Національного конкурсу соків прямого віджиму.

Головною метою даного конкурсу було визначення та заохочення кращих виробників зазначених соків та популяризація продукції українських виробників ягід та фруктів. Конкурс проходив в рамках Форуму «Fruit&Berriesss Plate», під час відкриття 20 Міжнародної виставки «World Food Ukraine». Організатором цього заходу виступила Асоціація «Укрсадпром».  

«До недавнього часу галузь садівництва та ягідництва, можливо, була несправедливо обділена увагою з боку держави. Але ситуація вже починає змінюватись. Вирощування таких культур я відношу до нішевого виробництва.  Вони не будуть давати такого ж високого валового збору, як зернові. Але ця продукція є перспективною з точку зору переробки, доданої вартості та прибутковості для виробника. Більше того, ми з боку міністерства закладаємо і механізми  державної підтримки галузі АПК, наприклад, на 2018 рік в бюджеті передбачено 6,3 млрд грн»,- наголосила заступник Міністра з питань євроінтеграції під час оголошення переможців конкурсу.

В конкурсі брали участь вісім виробників соків прямого віджиму з різних регіонів України. А також одна білоруська компанія була позаконкурсним учасником. Якість соків прямого віджиму оцінювалась  закритим способом спеціальною дегустаційною комісією, за 10-ти бальною системою в шістьох номінаціях.

«Я надзвичайно рада бачити тут не просто виробників фруктів чи ягід, а саме переробників, які виробляють надзвичайно якісні та смачні продукти, які до цього ж є корисними»,- відмітила Ольга Трофімцева.

Довідка: За інформацією Державної служби статистики України, станом на  01.10.2017 року у всіх категоріях господарств зібрано: плодів та ягід-1 587 тис. тонн   (103 % до 2016 року на звітну дату), винограду-43 тис. тонн   (110 % до 2016 року на звітну дату). Збір врожаю плодово-ягідних культур та винограду у 2017 році сільськогосподарськими підприємствами: ягідні культури-12,4 тис. тонн, кісточкові-22,6 тис. тонн, зерняткові-210,6 тис. тонн.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Європейські фермери обурені рішенням євродепутатів заборонити гліфосат

Рішення, яке мають прийняти або Єврокомісія, або країни-члени ЄС, як наголошується в прес-релізі Copa-Cogeca, має бути науково обґрунтованим, а не політичним. Фермерська організація нагадує, що діюча речовина визнана безпечною європейськими вченими і має ключове значення для продовольчої галузі, пише propozitsiya.com

Генеральний секретар Copa-Cogeca Пекка Песонен додає: «Хімікат не тільки життєво важливий для того, щоб прохарчувати населення, що зростає. Він також важливий для сільської місцевості, для довкілля і родючості грунтів. Гліфосати знижують потребу в обробітках грунту, що послаблює ерозію і зберігає родючість грунтів і органічні речовини, що містяться в них. Ще однією перевагою ноу-тілл та мінімального обробітку грунту є зниження витрат пального, а, відтак, забруднення вуглекислим газом атмосфери і грунтів».

Він нагадує, що речовина отримала позитивні висновки Європейського агентства з безпеки продуктів харчування та Європейського хімічного агентства.

«Гліфосат не має бути жертвою політики або предметом торгу між державами-членами. Для того, щоб не продовжувати термін реєстрації речовини, немає підстав. Неспроможність продовжити термін реєстрації підриває довіру до європейських інституцій», - підсумував П. Песонен.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні котельні працюють на стеблах і лушпинні

За розрахунками фахівців, вже наявні обсяги твердого біопалива у вигляді відходів сільського господарства та лісової промисловості, в даний час здатні забезпечити роботу електростанцій загальною встановленою потужністю близько 400 МВт, пише veroyatno.com.ua.

Для порівняння, наявна потужність всіх 6 біоТЕС в Україні в 10 разів менше.

Подорожчання газу для ЖКГ та поява формули розрахунку ціни вугілля «Роттердам +» призвели до того, що в котельнях почали масово встановлювати твердопаливні котли та використовувати біомасу в якості основного або резервного палива.

Навіть в Києві на біопаливо частково або повністю переведено близько 60 котелень.

В цілому ж в Україні, за оцінками Біоенергетичної асоціації України (БАУ), на твердому біопаливі сьогодні працюють вже близько 10% всіх вітчизняних котелень (тобто близько 2,5 тис)

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна увійшла до трійки найбільших експортерів волоських горіхів

Про це повідомляє прес-служба УКАБ.

Світовими лідерами з виробництва волоських горіхів є Китай і США. Ці країни займають 50% і 29% світового виробництва горіхів відповідно (у перерахунку на горіхи у шкаралупі). ЄС (сумарно), Чилі і Україна з частками по 5% поділяють третє місце. Україна виробляє біля 110 тис. т горіхів, тобто такий же об’єм всіх країн ЄС-28 разом.

Основним ринком збуту для українських волоських горіхів наразі є ринок Азії, за останні 5 років експорт до ЄС також активно зростає. Основною позицією експорту до країн Європи є волоські горіхи очищені. Поставки цієї продукції за зазначений період зросли на 16% і у 2016 році експорт становив майже 7 тис т, що у грошовому вираженні складає 25 млн дол. США. Таким чином, Україна виступає четвертим найбільшим постачальником горіхів до ЄС, поступаючись лише США, Молдові і Чилі.

«Головною проблемою в експорті волоських горіхів є неоднорідність партій і відповідно їх ціна, - коментує Дар’я Гриценко, експерт аграрних ринків Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу». – Більше ніж 90% горіхів вирощується домогосподарствами і потім збираються та формуються у партію для експорту. Такі горіхи є несортовими і значно поступаються за зовнішніми характеристиками тим же американським і чилійським. Для нарощення експорту горіхів необхідно збільшувати площі під промисловими насадженнями, вирощувати сортові горіхи, придатні для подальшої обробки і експорту».

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Подобається'.

В Україні планують відстежувати рух зерна

Про це розповів голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа в ексклюзивному інтерв’ю AgroPolit.com.

Раніше існувало дві системи збору статистичної інформації щодо наявності зерна — дані Держстату й декларування у Держсільгоспінспекції.

Коли велася робота над постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014 р. №442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» та положеннями центральних органів виконавчої влади, які створені на базі колишніх служб та інспекцій, це питання випало з уваги.

"Це відбулося невипадково, тому що немає потреби двічі запитувати у аграріїв одну й ту ж саму інформацію різними державними органами виконавчої влади. Наскільки ми знаємо, Держстат удосконалює свої форми звітності, зокрема, щодо моніторингу наявності зерна у розрізі класів, для того, щоб мати інформацію не лише про кількісний, а й про якісний склад зерна, що важливо з точки зору забезпечення продовольчої безпеки", — розповів голова Держпродспоживслужби.

І додав, що другий момент стосується державного контролю.

"Цю функцію залишили за нами, але реалізувати її в рамках чинного законодавства вкрай проблематично. Це пов’язано з тим, що такий контроль можна здійснювати через планові заходи — але це не частіше, ніж раз на два роки. Другий варіант — за обґрунтованою скаргою фізичної особи. І зрозуміло, що на елеваторах зберігачі зерна, як правило, не фізичні, а юридичні особи. Тобто маємо таку низку сфер, де позаплановий контроль у рамках чинного законодавства є практично неможливим. Але в нас є звернення на недобросовісні дії з боку елеватора. І коли скарга від юридичної особи, то ми не маємо права виходити на перевірку. Я думаю, що в даному випадку слід вносити зміни до Закону України № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Відповідні пропозиції ми будемо відпрацьовувати на рівні органів виконавчої влади", — підсумував Володимир Лапа.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як змінилося меню українців (інфографіка)

Українці сьогодні їдять менше, ніж в попередні роки, не дивлячись на недавнє твердження міністра соцполітики Андрія Реви, який в серпні заявив, що українці багато їдять, тому витрачають 50% доходів на продукти. Про це можна судити з опублікованих нещодавно Держслужбою статистики даних про те, чого і скільки з'їдає за місяць середньостатистичний громадянин. Однак економісти заспокоюють, що люди не стали недоїдати, а дієтологи відзначають, що наш раціон став здоровішим, пише Сегодня.

___10.17

Як видно з інфографіки, за останні 7 років знизилося споживання всіх основних продуктів харчування, крім молока і молокопродуктів, яких ми споживаємо щомісяця в середньому на 400 г більше (+ 2%), ніж в 2010-му. Найзначніше, або на 33%, зменшилася рибна порція - тепер на день припадає лише 40 г риби, це, наприклад, невеликий шматочок оселедця. Яєць і овочів ми їмо практично стільки ж, зате поступово відмовляємося від картоплі і хліба, яких в щоденному раціоні все одно залишається півкіло. Також, за статистикою, середня людина з'їдає в день 90 г цукру (3 ст. ложки) і 30 г соняшникової олії (1 ст. ложка).

Меню і економіка

За підрахунками лікаря-дієтолога Олександри Кириленко, навіть після зменшення щоденної порції вона як і раніше достатня для відновлення життєвих сил, тобто люди не голодують.

"Такий обсяг їжі тягне на 2000-2200 кілокалорій в день, що цілком достатньо для працівника, що займається фізичною працею, а для тих, хто сидить в офісі, це навіть багато, досить 1600-1700 ккал, - роз'яснила Кириленко. - Тобто українці, як мінімум, не переїдають, і це добре. Питання в якості цих продуктів, багато моїх пацієнти скаржаться, що стали їсти менше м'яса, риби і більше дешевих ковбас, сирів. в результаті у них загострилися захворювання печінки, шлунка".

Економіст Олександр Охріменко також говорить що раціон скоротився насамперед через відмову від делікатесів: "Наприклад, зараз набагато менше купують ікри і креветок, більше - дешевої річкової риби. Хлібопродуктів їдять менше через відмову від здоби, випічки. Овочів - через відмову від баштанних, перш за все це дорогі дині ".

Також, на думку Охріменка, люди стали більше харчуватися з присадибних ділянок, перш за все це стосується селян і жителів невеликих міст, що мають городи, на яких вирощують картоплю, овочі, полуницю.

Президент Української асоціації торовельних мереж Олексій Дорошенко, навпаки, говорить, що споживання по ряду позицій навряд чи знизилося, так як за ці роки збільшився тіньовий продаж овочів і фруктів фермерами населенню, прямо з полів і садів самовивозом.

"Офіційна статистика цього не враховує, - зазначив Дорошенко. - М'яса дійсно їмо менше - через зниження його виробництва. Не тішить і зростання попиту на молочку, так як він пов'язаний насамперед з переходом найменш забезпечених верств населення на дешеві сирні продукти, що містять рослинні жири. Інакше не може бути, тому що виробництво молока в Україні за п'ять років впало, а споживання молокопродуктів чомусь зросло".

Меню наближається до європейського

Олександр Охрименко, взявши для прикладу раціон наших найближчих сусідів - поляків, робить висновок, що меню українця наближається до євронорм.

"Поляки їдять ще менше риби, ніж ми, - всього 800 г на місяць, - каже експерт. - Менше на третину вони п'ють молока, їдять сирів і сметани - всього 12 кг / міс., цукру - 2 кг / міс., яєць - 12 шт. / міс. і хліба - 6 кг / міс. Соняшникової олії ми їмо однаково, а ось по овочах і фруктам у наших сусідів - явна перевага. Поляк з'їдає в місяць більше 10 кг овочів і 5 кг фруктів, ягід і горіхів".

Олексій Дорошенко вважає, що поки рівень життя у нас не почне підвищуватися, про "евроменю" говорити рано: "Картопля, овочі, дешева ковбаса і сирні продукти стануть основою раціону українця".

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview